Проектування і розрахунок станин

4.7.1. Достатньо повна класифікація станин ковальсько-штампувальних кривошипних машин наведена в [6, с. 320, рис. 136]. Першою класифікаційною ознакою є тип станини – відкрита, закрита або станина ГКМ.

Відкриті станини в пресів простої дії та універсальних з зусиллям до . Станини більших пресів зазвичай закритого типу двохстійкові.

Якщо відкриті станини майже завжди цілісні, то закриті – складові, які зібрані з попереднім натягом. Методика розрахунку цих двох типів станин різна.

Відомості за конструктивним виконанням та області застосування різних станин в залежності від призначення преса і його номінального зусилля приведені в [5, с. 252-256, табл. 9.1, 9.2].

При проектуванні станини слід правильно вибрати матеріал і технологію її виготовлення, узгодившись з техніко-економічною доцільністю обраного варіанта (зварне виконання, лите, зварно-лите).

4.7.2. Розміри відкритих станин вибирають так, щоб деформація від навантаження не викликала відхилення від встановлених технічним завданням норм точності. Мається на увазі перш за все перекіс направляючих повзуна щодо столу преса, що викликаний позацентровим розтягом (норми точності по ГОСТ 10176-62 для пресів простої дії ГОСТ 10993-64 – для пресів подвійної дії, ГОСТ 11089-64 – для багатопозиційних пресів-автоматів, ГОСТ 10740-64 – для пресів-автоматів з нижнім приводом).

Спочатку задаються базовим перерізом станини, що збігається з робочою площиною столу. Мінімальна площа базового перерізу, :

,

де – коефіцієнт, що залежить від номінального зусилля преса (кН) і відстані (мм) від осі дії сили до фронтальної стінки станини. Значення наведені в наступній таблиці:

Тип станини	при
0,8	0,9		1,12	1,25	1,4	1,6
Одностійкова	1,12	1,18	1,25	1,32	1,4	1,5	1,69
Двохстійкова		1,06	1,12	1,18	1,25	1,32	1,4

Всі інші перерізи проектуються виходячи із розмірів базового перерізу. При цьому необхідно забезпечити необхідні відстані, розміри столу та направляючих.

Розрахункові схеми, силові фактори і деформації станин відкритих пресів наведені в [5, с. 269-274].

4.7.3. При розрахунку станин закритого типу приймають такі припущення:

- станина є статично невизначеною замкнутою стержневою рамою;

- ширина рами дорівнює відстані між осями стійок, а розрахункова довжина дорівнює конструктивній довжині;

- площі поперечних перерізів та їх моменти інерції по довжині траверси, столу або стійок вважають постійними і обчислюють як еквівалентні по довжині відповідних елементів, перетин яких , а момент інерції :

; .

Силові чинники в характерних перерізах типових станин і деформації при симетричному навантаженні наведені в [5, с. 278-281, табл. 9.7].

Спочатку задаються числом стяжних шпильок (зазвичай 4). Потім визначають діаметр (см) шпильки (мінімальний по її довжині, як правило в проточці) в залежності від номінального зусилля (кН) преса: . Після цього задаються зусиллям затяжки , де – коефіцієнт, що залежить від типу преса. Прийняті величини та ескіз станини є вихідними даними для її розрахунку.

4.7.5. Матеріали для станин, допустимі напруження в станинах та їх елементах і рекомендовані жорсткості кривошипних машин наведені в [6, с. 327, табл. 12, 13].

Особливості проектування багатоланкових механізмів

4.8.1. При проектуванні пресів подвійної дії, чеканочних пресів, горизонтально-кувальних машин виникає необхідність у синтезі механізмів, що забезпечують заданий закон руху виконавчого органу – притискного повзуна, ланки колінного механізму і т.д.

Як правило в таких механізмах використовуються багатоланкові [6, c. 384-388].

4.8.2. Розрахунок багатоланкових механізмів зводиться до визначення кінематичних і силових параметрів виконавчого механізму по заданим розмірам, коефіцієнтам тертя і графіком навантаження. Методика розрахунку, основні залежності для розрахунку параметрів шестиланкового механізму і алгоритм розрахунку на ЕОМ восьмиланкового механізму наведені в [5, с. 41-53, табл. 2.9, 2.10; 8].

Примітка. При проектуванні всіх механізмів та вузлів ковальсько-штампувальних машин необхідно особливу увагу приділяти питанням змащування шарнірів і направляючих [5, c. 246-250; 6, с. 350-352; 16, с. 321-330].

 

 

ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОЕКТУВАННЯ ТА РОЗРАХУНКУ ГІДРАВЛІЧНИХ ПРЕСІВ