Вказівки до виконання розділів курсового проекту

 

3.1. На підставі завдання на проектування, ознайомившись по літературних джерелах з досягненнями науки і техніки в цій галузі та вивчивши конструкторську документацію (зібрану в період виробничої практики) базової машини, студент розробляє технічне завдання, яке схвалюється керівником.

3.2. Технічне завдання визначає призначення машини, її основні технічні характеристики, показники якості і техніко-економічні вимоги, склад конструкторської документації та спеціальні вимоги до об'єкта.

Технічні характеристики повинні відповідати ГОСТу для даного типу машини,

3.3. На підставі технічного завдання з метою визначення вузлового складу машини проектант розробляє детальний технологічний процес штампування або кування [1; 2].

3.3.1. В процесі розробки технологічний процес дробиться на елементарні операції. Виконання кожної з них буде забезпечено певним вузлом (механізмом), що входять до складу машини. Оскільки технологія багатоваріантна, як і конструктивне виконання будь-якого вузла для кожної операції, то багатоваріантна і конструкція самої машини. Завдання проектанта - вибрати оптимальний варіант.

Виконання цього етапу є творчим процесом, що вимагає звернення до патентного пошуку. Саме на цьому етапі приймаються основні конструктивні рішення і при наявності істотної новизни оформляються заявки на отримання патентів.

3.3.2. Наступним етапом є ув'язка в часі і просторі робіт всіх вузлів і механізмів, обраних при виконанні п. 3.3.1. Це здійснюється розробкою циклограм роботи машини, її кінематичної або гідравлічної схеми.

У більшій частині це відноситься до механічних, гідравлічних пресів та автоматів.

3.3.3. Розроблені за пп. 3.1 і 3.2. матеріали визначають зміст перших розділів розрахунково-пояснювальної записки (введення, обґрунтування проекту, технічна характеристика, основні конструктивні рішення). Крім того, в результаті технологічного опрацювання отримують графіки робочих навантажень, що використовуються при енергетичних розрахунках.

3.4. За прийнятими кінематичними та гідравлічними схемами виконують кінематичні і гідравлічні розрахунки. На цій стадії визначаються конструктивні величини основних деталей ковальсько-пресових машин, кривошипних валів, гідравлічних циліндрів, циліндрів молотів і т.д.

Потім виконуються енергетичні розрахунки. В результаті цих розрахунків отримують потужність приводного двигуна і параметри маховичного приводу для механічних машин, вибирають насоси і визначають параметри акумуляторної станції, включаючи приводні двигуни для гідравлічних пресів, визначають розміри робочого циліндра і параметри золотникової коробки для машин ударної дії.

3.5. Наступним етапом є проектування та розрахунок основних вузлів і деталей.

3.5.1. В процесі проектування виконуються розрахунки на міцність і розрахунки на жорсткість, що підтверджують працездатність конструкції та її надійність.

3.6. Спроектовані вузли є основою загальної компоновки машини. Зазвичай розробляються тільки основні вузли, тому при проектуванні загального вигляду використовуються також креслення базової машини, зібрані під час проходження виробничої практики.

3.7. В процесі проектування особливу увагу необхідно приділяти питанням охорони праці і техніки безпеки; описати їх рішення.

3.8. По закінченню проводиться техніко-економічна оцінка порівнянням розробленого варіанту з базовим за наведеними витратами.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОЕКТУВАННЯ ТА РОЗРАХУНКУ КРИВОШИПНИХ МАШИН

 

Кінематичні розрахунки

4.1.1. Задача розрахунку – визначити залежності переміщення , швидкості та прискорення повзуна від кута повороту головного вала преса . Розрахунки виконують за даними технічного завдання та відповідно до кінематичної схеми машини.

4.1.2. По заданому ходу повзуна визначають радіус кривошипа . Задаються коефіцієнтом довжини шатуна [6, с. 106, табл. 4] і по ньому визначають довжину шатуна . При регульованій довжині шатуна відповідає .

4.1.3. Залежності ; та будуються в межах з інтервалом не більше 10° [6, с. 241-246; 16, с. 28-29].

Ці розрахунки виконуються на ЕОМ в безрозмірних величинах по переміщенню, швидкості і прискоренню, тобто ; ; , де – кутова швидкість кривошипного валу.

Складають одну програму для всіх студентів, що проектують кривошипні преси. Карти введення даних індивідуальні.

4.1.4. Визначають максимальну швидкість повзуна та відповідний їй кут .

4.1.5. Синтез багатоланкових механізмів приводу зовнішніх повзунів пресів подвійної дії, затискних і бічних повзунів ГКМ і т.д. проводиться графічним або аналітичним методом [5, с. 41-53].