Методичні вказівки до практичних, семінарських занять

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних і семінарських занять та самостійної роботи

з дисципліни „ПОДАТКОВА СИСТЕМА”

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Практичні заняття проводяться з метою закріплення теоретичних знань і набуття практичних навичок і вмінь.

На практичних заняттях студенти виконують запропоновані їм завдання під керівництвом викладача після самостійного вивчення теми, користуючись літературними джерелами і конспектом лекцій.

На семінарських заняттях студенти дискутують, обговорюють проблемні питання під керівництвом викладача після самостійного вивчення теми.

Розподіл часу практичних та семінарських занять відповідно до кожної теми наведений у табл. 1. та табл. 2.

Таблиця 1- Теми практичних занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Податок на додану вартість
	Акцизний збір і мито
	Податок на прибуток підприємств
	Фіксований сільськогосподарський прибуток
	Податок з доходів фізичних осіб
	Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва
	Плата за землю
	Плата за ресурси та послуги
	Інші податки
	Розвиток податкової системи України
	Разом

 

Таблиця 2 – Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Засади організації податкової системи України
	Збори до фондів державного соціального страхування
	Разом

 

Методичні вказівки до практичних, семінарських занять

і самостійної роботи студентів

Заняття №1 - семінар

Тема: Засади організації податкової системи України.

Форма проведення заняття – семінар.

Мета заняття: Поглибити уявлення про сутність податків, їх функцій, види, а також податкову систему України.

Теоретичні знання студенти виявляють шляхом виступу і дискусії на семінарі.

Питання для обговорення:

1. Яку роль виконують податки?

2. У чому полягає різниця між податком, збором і платою?

3. Які основні функції виконує податок?

4. Дайте характеристику основним елементам оподаткування.

5. Які принципи оподаткування ви знаєте?

6. За якими ознаками можна класифікувати податки?

7. Що собою являє податкова система?

8. Які основні вимоги ставляться до податкової системи?

9. Що таке податкова політика?

10. Які основні принципи проведення податкової політики?

11. На основі яких принципів побудована податкова система України?

Короткий теоретичний огляд теми

Податки - обов’язкові платежі, що сплачуються юридичними та фізичними особами до бюджету в порядку та в терміни, передбачені чинним законодавством.

Головними передумовами виникнення податків є перехід від натурального господарства до товарно-грошового та виникнення держави. На найдавніших ступенях державної організації початковою формою оподаткування можна вважати жертвоприношення, яке не було основане виключно на добровільних засадах. І таким чином ставало примусовою виплатою чи збором.

За економічним змістом податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу примусового вилучення частини створеної вартості з метою формування централізованих фондів грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

Характерними ознаками податків є:

– відсутність цільового призначення;

– стягуються на умовах безповоротності;

– може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого чи децентралізованого фонду;

– односторонній рух вартості від юридичних і фізичних осіб до держави –сплата податку не породжує зустрічного зобов’язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

– є виключно атрибутом держави і базується на актах вищої юридичної сили.

Суспільні блага не виробляються приватною економікою, а забезпечуються лише державою. Ціною суспільних благ є податки, а оплата державних благ – єдине можливе використання податкових надходжень.

Функції податку – це проявлення його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей.

Податки виконують дві функції: фіскальну і розподільчо-регулюючу.

Спочатку податки в усіх державах вводилися з метою виконання фіскальної функції, тобто забезпечення держави джерелами грошових коштів для фінансування державних витрат. Пізніше держави почали використовувати податкові ставки та пільги з метою регулювання соціально-економічних процесів, і податки стали виконувати регулюючу функцію.

Функції податків:

1. Фіскальна – з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави.

Податки виступають основним джерелом доходів бюджетів всіх рівнів. З огляду на цю функцію податків надходження мають бути:

- постійними (податки повинні надходити до бюджету не у вигляді разових платежів, а рівномірно протягом бюджетного року в чітко встановлені строки);

- стабільними (гарантія того, що передбачені Законом про бюджет на поточний рік доходи будуть отримані у повному обсязі);

- рівномірно розподілятися в територіальному розрізі (необхідно для забезпечення достатніми доходами всіх ланок бюджетної системи).

2. Розподільчо-регулююча – податки пов’язані з процесом перерозподілу вартісних пропорції національного продукту між платниками податків і державою. Обсяги цих вартісних пропорцій безпосередньо регулюються за допомогою податків.

Практичне заняття №1

Тема: Податок на додану вартість. Акцизний збір і мито.

Форма проведення - практичне

Мета заняття: Сформувати професійні вміння застосовувати теоретичні знання при розв’язуванні задач.

 

Питання для обговорення

1. У чому полягає сутність податку на додану вартість?

2. Назвіть переваги та недоліки ПДВ.

3. Хто може бути платником податку на додану вартість?

4. Назвіть розміри ставок податку на додану вартість.

5. Назвіть операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

6. Назвіть операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.

7. Назвіть операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

8. Назвіть операції, звільнені від оподаткування ПДВ.

9. Який порядок обчислення ПДВ?

10. У чому полягає сутність акцизного податку?

11. Дайте порівняльну характеристику акцизного податку і ПДВ.

12. Що є об’єктом оподаткування акцизного податку?

13. Назвіть перелік підакцизних товарів.

14. Назвіть ставки акцизного податку.

15. Охарактеризуйте види ставок акцизного податку та порядок їх застосування.

Короткий теоретичний огляд теми

Податок на додану вартість є однією з форм універсальних акцизів, що набула свого розвитку в XX столітті. За своєю економічною сутністю податок на додану вартість є непрямим податком, де об'єктом оподаткуван­ня є не дохід чи прибуток, а розмір витрат для кожного конкрет­ного споживача товару, роботи чи послуги. До­даною вважається вартість, що додається в процесі виробницт­ва товару до вартості сировини, матеріалів, палива на кожній стадії руху товарів від виробника до споживача.

Переваги податку на додану вартість

- відсутність подвійного оподаткування;

- рівність умов щодо сплати як виробниками, так і продавцями;

- ритмічне надходження коштів до бюджету держави;

- прискорює витіснення з ринку слабких підприємств;

- включає механізми взаємної перевірки платниками податкових зобов’язань;

Акцизний збір і мито

Акцизнийзбір – це непрямий податок на певні товари, визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів.

Метою введення акцизного збору є збільшення доходів бюджету за рахунок оподаткування високорентабельних та монопольних товарів.

На відміну від ПДВ, акцизним збором оподатковуються виключно товари і не оподатковуються роботи та послуги, а також відмінністю акцизного збору є диференціація ставок.

Суб’єктами податку (платниками) виступають як фізичні, так і юридичні особи, які виробляють або продають підакцизні товари або ввозять чи пересилають такі товари на митну територію України.

Об’єктом оподаткування акцизним збором для вітчизняних товарів є обороти з реалізації підакцизних товарів, а для імпортних товарів – їх митна вартість, з урахуванням фактично сплачених сум мита, або їх кількісні показники у фізичному вимірі.

Об’єкти оподаткування акцизним збором:

- обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів, у тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари, безплатної передачі товарів або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів, виго­товлених із давальницької сировини;

- обороти з реалізації товарів для власного споживання,промислової переробки;

- вартість товарів, які імпортуються на митну територію України, у тому числі в межах бартерних операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підакцизними товарами в Україні є: - спирт; - алкогольні напої; - тютюнові вироби; - транспортні засоби; - нафтопродукти; - пиво;

Акцизний збір обчислюється:

1). За ставками у процентах до обороту з продажу:

- товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;

-товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без ПДВ та акцизного збору, але не меншої від митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без ПДВ та акцизного збору;

2) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (у гривнях або євро);

3) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих грошових сумах, з одиниці реалізованого товару.

Приклад1. Розмір ставки акцизного збору: 0,5 євро за 1 куб. см. об'єму двигуна. Об'єм двигуна: 2200 см³. Курс для розрахунку – 7,0 грн / євро. Сума акцизного збору становитиме: Саз = 2200x0,5 = 1100 євро.

Перерахуємо отриману суму акцизного збору у гривні:

1100 x 7.0 = 7 700 грн.

Приклад 2. Розрахувати ставку акцизного збору за 1 кг бензину, якщо ставка акцизного збору за 1 000 кг бензину 75 євро.

Ставка акцизного збору за 1 кг бензину - 0,075 євро:

75 / 1 000 = 0,075

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Отже, розглянемо, як вираховується акцизний збір:

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється наступним чином:

1) при застосуванні ставки акцизного збору у гривнях за формулою:

А = С х К,

де А — сума акцизного збору;

С — ставка акцизного збору;

К — кількість товару, визначена в фізичних одиницях виміру.

2) при застосуванні ставки акцизного збору в євро за формулою:

А = С х Є х К,

де Є — курс гривні до євро станом на перший день відповідного кварталу.

Основною особливістю методики розрахунку акциз­ного збору за твердими ставками є те, що на розмір податку абсолютно не впливає вартість товару (митна вартість у випадку імпорту).

3) сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у від­сотках, обчислюється за формулою:

а) для вітчизняних товарів:

А = С х В,

де В — вартість;

б) для імпортних товарів:

А = В_м х С,

де В_м — митна вартість.

До того ж при імпорті товарів акцизний збір нарахо­вується на суму митної вартості з урахуванням фактично сплаченої суми мита.

А = (МВ + ВМ) х С,

де А — сума акцизного збору;

МВ — митна вартість;

ВМ — ввізне мито;

С — ставка акцизного збору.

При цьому важливо з'ясувати зміст поняття митна вартість. Згідно з Законом України "Про Єдиний митний тариф" №2097-ХП від 05.02.1992 р. митна вартість — це ціна товару, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону України. При ви­значенні митної вартості до неї включається ціна товару, зазначена в рахунку - фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські.

При визначенні митної вартості іноземна валюта перераховується в національну валюту України за кур­сом Національного банку України, що діє на день по­дання митної декларації.

Декретом Кабінету Міністрів України встановлено такі пільги стосовно акцизного збору:

а) акцизний збір не справляється в разі реалізації підак­цизних товарів на експорт за іноземну валюту. Ця пільга підвищує конкурентоспроможність відповідних товарів на зарубіжних ринках, сприяє збільшенню надходжень валютних ресурсів;

б) не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації автомо­білів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпе­чення, а також легкових автомобілів спеціального призна­чення (швидка медична допомога, міліція тощо) за пере­ліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;

в) акцизний збір не справляється при вивезенні з митної території підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції;

г) звільняється від сплати акцизного збору імпорт призна­чених для власного використання розвідувальними орга­нами України техніки, устаткування, майна і матеріалів (у тому числі засобів озброєння, спеціальних технічних та інших засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї), оплата вартості яких здійснюється зазначеними органами;

Особливість імпортного акцизного збору в тому, що він сплачується раніше, ніж підакцизний товар буде про­дано. Це означає, що сума акцизного збору, сплаченого під час оформлення вантажної митної декларації просто додається до первинної вартості товару, що ввозиться. В подальшому при продажі такого товару акцизний збір в ціні не виокремлюється, а отже, на всю суму реалізації у імпортера виникає валовий дохід. Крім того, при сплаті імпортного акцизного, збору у підприємства вини­кають валові витрати на суму такого акцизного збору.

Після перерахування акцизного збору на спеціальний рахунок митниці, акцизний збір вважається сплаченим. Це означає, що окремо облік суми акцизного збору в ціні продажу імпортер може не вести, оскільки зобов'я­зання щодо сплати акцизного збору він уже виконав. Це не стосується акцизного збору при ввезенні товарів, що підлягають маркуванню акцизними марками (алко­голь, тютюн), який сплачується до Державного бюджету, а не на спеціальні рахунки митниці.

Отже, акцизний збір – це непрямий податок, основою якого виступає диференційований підхід до оподаткування різних товарів та товарних груп.

З метою ефективного контролю за виробництвом, зберіганням та реалізацією алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також своєчасністю і повнотою нарахування і сплати акцизного збору, вказані товари підлягають маркуванню.

Не підлягають оподаткуванню:

а) вартість та обсяги ввезених і конфіскованих на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо яких не визначено власника, а також тих, що перейшли до держави за правом спад­коємства;

б) вартість та обсяги алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом;

в) вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів;

д) вартість й обсяги зразків алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що ввозяться фізичними особами на територію України в межах норм, визначених законодавством України для безмитного ввезення цих видів товарів;

є) вартість та обсяги зразків алкогольних напоїв і тютюнових виробів, ввезених на територію України з метою показу чи демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх вико­ристання на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезені в Україну і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків, пропускаються через митний кордон за рішенням митного органу у достатній кількості з урахуванням мети переміщення.

Виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводять маркування кожної пляшки алкогольних напоїв і кожної пачки тютюнових виробів. Здійснюється маркування у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання товару відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Марка акцизного збору - це спеціальний знак, яким маркуються вищевказані товари і наявність яких свідчить про те, що суми акцизного збору сплачені до відповідного бюджету.

Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється марками акцизного збору, які відрізняються за дизайном для окремих видів продукції, визначених Кабінетом Міністрів України. Кожна марка акцизного збору повинна мати окремий номер та найменування виду продукції.

Продаж акцизних марок проводять державні податко­ві адміністрації в областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі, виходячи із планових щомісячних обсягів реалізації (виробництва) алкогольних напоїв та тютю­нових виробів.

Для одержання марок акцизного збору суб'єкти підпри­ємницької діяльності - вітчизняні виробники мають - подати до податкової адміністрації низку документів:

— заявку-розрахунок на придбання марок акцизного збору у двох примірниках;

— платіжний документ з відміткою установи банку, що підтверджує внесення плати за марки акцизного збору;

— оригінал і копію розрахунку потужності підприємства з урахуванням можливого обсягу виробництва та реалі­зації алкогольних напоїв;

— звіт про фактичні обсяги виробництва та реалізації продукції за попередній квартал;

— оригінал та копію ліцензії, що підтверджують право підприємства-виробника на виготовлення продукції та на проведення оптової та роздрібної торгівлі.

Імпортери (замовники) для одержання марок акциз­ного збору подають до податкового органу:

— заявку-розрахунок на придбання марок, яка складається у трьох примірниках, один з яких передається митним органам для оформлення вантажної митної декларації;

— платіжні документи, що підтверджують внесення плати за марки акцизного збору та сплату податку;

— оригінал та копію зовнішньоекономічного договору (контр­акту), відповідно до якого в Україну ввозяться алкоголь­ні напої та тютюнові вироби;

— ліцензії на право здійснення імпортних операцій та оптової і роздрібної торгівлі.

Українські підприємства-виробники, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації:

- алкогольних напоїв - на третій робочий день,

- тютюнових виробів - до 16 числа наступного за звітним місяця.

Суми акцизного збору із ввезених на територію України товарів зараховуються до державного бюджету, а з товарів, вироблених в Україні, - до місцевого бюджету за місцем виробництва їх і до державного бюджету у співвідношеннях, встановлених Верховною Радою України. Суми акцизного збору з імпортованих товарів платники перераховують на рахунок митних органів до або під час подання ввізної митної декларації. Митні органи протягом одного банківського дня з дати оформлення ввізної митної декларації перераховують їх до державного бюджету.

Власник готової продукції, виготовленої з використанням даваль­ницької сировини, сплачує акцизний збір не пізніше дня одержання готової продукції.

Суб'єкт підприємницької діяльності, що укладає договір з перероб­ним підприємством для виготовлення алкогольних напоїв або тютюнових виробів з використанням давальницької сировини за його місцезнаходженням, реєструється у продавця марок акцизного збору та купує необхідну кількість марок акцизного збору для маркування готової продукції. Виконавцю забороняється приймати сировину на даваль­ницьких умовах для виготовлення підакцизних товарів без марок акцизного збору та посвідчення про реєстрацію у державній податковій інспекції.

Українські підприємства-виробники подають відповідним державним податковим інспекціям у строки, визначені законом для місячного звітного періоду, розрахунок суми акцизного збору за минулий місяць виходячи з фактичних обсягів реалізації та максимальних роздрібних цін. Не сплачена до визначеного строку сума акцизного збору стягується з підприємства-виробника відповідно до чинного законодавства.

Фізичні особи, які ввозять на митну територію України алкогольні напої та тютюнові вироби в обсягах, що підпадають під визначення товарної партії і підлягають обкладенню ввізним митом, сплачують акцизний збір під час митного оформлення товарів на підставі вантажної митної декларації з пред'явленням товарних чеків, а в разі їх відсутності - виходячи з індикативних цін.

Сума акцизного збору визначається платниками самостійно, вихо­дячи з вартості імпортованих тютюнових виробів та алкогольних напоїв, чинних ставок ввізного мита і митних зборів та встановлених ставок акцизного збору і сплачується до Державного бюджету України.

У разі порушення порядку маркування імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів або неповної сплати акцизного збору товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України.

Марки акцизного збору, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум акцизного збору відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж; марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Плата за марки акцизного збору поверненню не підлягає.

Контроль за наявністю марок на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та на пачці (упаковці) тютюнових виробів під час їх реалізації здійснюють: державні податкові інспекції, контрольно-ревізійна служба, органи внутрішніх справ, митна служба. У разі виявлення фактів порушення порядку ввезення, зберігання, транспортування, реалізації або торгівліалкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності марок акцизного збору, зазначені контролюючі органи складають і передають державним податковим органам протокол та опис товарів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, для прийняття відповідного рішення.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Мито - один із найдавніших видів оподаткування, основний засіб торговельної політики держави, що обмежує ввезення іноземних товарів з метою захисту внутрішнього ринку країни. Це сприяє розвитку вітчизняної промисловості та захисту прав вітчизняного товаровиробника.

Митне оподаткування — один із напрямків митної політики держави, спосіб митного регулювання.

Загальне керівництво митною справою в Україні здійснюють:

1) Верховна Рада України — визначає основні напрямки митної політики, структуру системи органів державного регулювання митної справи, встановлює ставки мита, спеціальні митні зони та митні режими на території держави тощо;

2) Кабінет Міністрів України — забезпечує здійснення мит­ної політики відповідно до Законів, встановлює розміри митних зборів, проводить переговори та укладає міжна­родні договори України тощо.

Безпосереднє керівництво митною справою здійснює Державна митна служба України.

Митна служба в Україні включає в себе три рівні:

— Державний митний комітет України;

— регіональні митниці;

— митниці.

Переміщення товарів через митницю України під­лягає митному оформленню працівниками митниці з метою забезпечення митного контролю, яке передбачає обов'язкове декларування товару та сплату мита і мит­них платежів.

Декларування здійснюється шляхом заповнення мит­них декларацій або валютних декларацій.

Митна декларація – письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення чи переоформлення.

Мито — непрямий податок, який стягується при перетині митного кордону, тобто при імпорті, експорті та транзиті товарів. Даний податок, як і акцизний збір, включається в ціни товарів, сплачується за рахунок покупця, його ставки диференційовані за групами това­рів, перелік яких значно ширший, ніж перелік підакциз­них товарів.

Митні збори і митні платежі — це своєрідна пла­та за виконання митницею своїх обов'язків і послуг, яка використовується для розвитку системи митних органів України.

В Україні порядок справляння мита регулюється Митним кодексом України, який є зведеним документом про ставки мита та порядок оподаткування.

Суб'єктами сплати мита є як фізичні, так і юридичні особи при здійсненні експортно-імпортних операцій.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України. Даний вид мита є диференційований:

а) до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють спеціальні митні зони, а також: до товарів та інших предметів, що походять з країн, що розвиваються, застосовуються преференційні ставки ввізного мита (так звані тарифні преференції);

б) до товарів та інших предметів, що походять з країн економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння(Австрія,Великобританія, Італія, США, Німеччина, Франція та ін.) застосовуються пільгові ставки ввізного мита;

в) до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита.

Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. В залежності від специфіки оподаткування ввізне та вивізне мито буває:

- адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів (легкові автомобілі);

- специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів (сигарети, нафтопродукти, горілка);

- комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення;

- сезонне ввізне і вивізне мито нараховується на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладанню, провадиться на базі їх митної вартості, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.

Ввізне та вивізне мито нараховується митною службою України і вноситься до Державного бюджету України.

На відміну від інших податків, політика в сфері митного обкладання спрямована здебільшого на формування раціональної структури імпорту та експорту в умовах відсутності прямого втручання держави в регулю­вання цих процесів.

Запровадження мита може мати на меті здійснення економічного тиску на відповідні держави або надання їм режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів. Як бачимо, фіскальне значення мита має другорядне значення.

У мита є багато спільного з акцизним збором. І мито, і акцизний збір збільшують ціну реалізації товарів; ставки і мита, і акцизного збору диферен­ційовані за групами товарів. Але є і певні, притаманні лише миту, особли­вості: сплачується мито при перетині митного кордону України, перелік товарів, що підлягають митному обкладанню, набагато ширший, ніж у акцизного збору.

Особливістю справляння мита є також те, що контроль за правильністю та своєчасністю його сплати до бюджету здійснює митна служба України. Податкові ограни вправі перевірити діяльність митної служби щодо нарахування мита і митних платежів, а також порядок сплати мита конкретним платником безпосередньо до Державного бюджету.

Об'єктом оподаткування є митна вартість товарів або інших предметів, які переміщаються через митний кордон України, або їх кількісні показники,

Для визначення митної вартості валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом НБУ, що діє на день подання митної декларації або перетину кордону.

При встановленні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунках-фактурах, а також витрати на транспортування (навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування) до пункту перетинання митного кордону, комісійні, брокерські послуги тощо. За явної невідповідності заявленої митної вартості реальним цінам її величину встановлює митна служба, виходячи з цін на ідентичні товари чи інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів.

Порядок оплати і ставки мита визначаються Єдиним митним тарифом України. Згідно з законодавством, Єдиний митний тариф — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предме­ти, що ввозяться на митну територію України або виво­зяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф базується на міжнародних визнаних нормах і розвива­ється в напрямку максимальної відповідальності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи. Ставки Єдиного митного тарифу є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності незалежно від форм власності, організації госпо­дарської діяльності або територіального розміщення, за винятком випадків, передбачених законами України і її міжнародними договорами.

Єдиний митний тариф затверджує Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України.

Оподатковувані товари зводяться в товарну класифі­каційну схему, яка ґрунтується на Гармонізованій сис­темі опису і кодування товарів.

При справлянні мита встановлена розгалужена система пільг. Так, наприклад, від сплати мита повністю звільняються:

- транспортні засоби, на яких здійснюються регулярні міжнародні перевезення вантажів;

- валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

- товари, що підлягають поверненню у власність держави;

- товари та предмети, що стали в результаті пошкодження непридатними для використання;

- товари, які ввозяться або вивозяться в межах обсягу, дозволеного Митним Кодексом України.

Існує два методи, за якими обчислюється сума мита, що підлягає сплаті до бюджету:

- у процентах до митної вартості товарів;

- у встановленому грошовому виразі на одиницю товару.

Сума мита, належна до сплати, перераховується платниками на рахунки митних служб, що здійснюють митне оформлення товарів чи майна, або вноситься готівкою в касу митної служби, після чого в установлені строки ці суми перераховуються до бюджету.

Документом, який є підставою для внесення мита платником, є вантажна митна декларація або її копія. Без сплати усіх належних сум мита пропуск товарів та майна митними службами не здійснюється. За заявою декларанта та при наявності гарантії банку митниця має право відстрочити або розстрочити сплату мита, але не більше ніж на один місяць. При несплаті рахунка в строк, вказаний митною службою, сума мита стягується в безспірному порядку з нарахуванням пені за кожний день прострочення.

 

Завдання для самостійної роботи

У письмовому вигляді підготувати короткий огляд питань:

Тести для самоконтролю студентів.

Самостійно законспектувати такі питання:

1. Порядок обчислення податку з товарів (продукції), вироблених на митній території України
2. Порядок обчислення податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України
3. Порядок обчислення податку в разі тимчасового ввезення на митну територію України та переміщення через митну територію України транзитом підакцизних товарів
4. Порядок і строки сплати податку
5. Складення та подання декларації з акцизного податку
6. Контроль за сплатою податку

Домашнє завдання на самостійну роботу:

Завдання 1. Протягом звітного податкового періоду були виконані такі операції:

1.Шахтою відвантажено 10 т вугілля заводу.

2. Магазином реалізовано книги вітчизняного виробництва, журнали дитячі й учнівські зошити.

3. Страховою організацією надані послуги по страхуванню.

4. Реалізовано путівки на санаторно–курортне лікування та відпочинок дітей.

5. Підприємством безкоштовно передано товари дитячому інтернату.

6. Передані основні фонди в якості внеску до статутного фонду юридичної особи, в обмін на корпоративні права.

7. Відвантажена на експорт продукція.

8. Загсом здійснена реєстрація шлюбу.

9. Одержана виручка від реалізації товарів.

10. Сплачена заробітна плата готовою продукцією власного виробництва.

Необхідно:

1.Виділити з вище перерахованих операцій:

· операції, що є та не є об`єктом оподаткування ПДВ;

· операції, що звільнені від оподаткування ПДВ.

2. До кожної операції, що є об’єктом оподаткування, визначити ставки податку.

Завдання 2. Фірмою “Юлія”, яка займається виробництвом спортивного одягу, в липні місяці поточного року були здійснені такі операції:

1. Реалізовано спортивний одяг торговельним і оптовим покупцям на суму 18000 тис. грн.

2. Відправлена партія спортивного одягу у Францію на суму 20000 дол. США.

3. Передано дитячому будинку (без оплати) дитячі спортивні костюми на суму 8000 тис. грн.

4. Відпущено спортивного одягу футбольному клубу “Динамо” на суму 24000 тис. грн.

5. Передано текстильному комбінату спортивний одяг в обмін на тканину на суму 12000 тис. грн.

6. Виділені кошти на придбання путівок в оздоровчі табори для дітей співробітників на суму 2400 тис. грн.

Необхідно:

1. Визначити операції, що є та не є об`єктом оподаткування ПДВ;

2. Визначити операції, що звільнені від оподаткування ПДВ.

3. Визначити базу оподаткування податком на додану вартість за липень.

4. Вказати ставки податку на додану вартість, які необхідно застосувати до обчисленої бази оподаткування.

Примітка: вказані в завданні суми не включають податок на додану вартість.

Завдання 3. Аудиторська фірма надає консультаційні послуги з питань ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

· Чи виникає об’єкт оподаткування податком на додану вартість при наданні таких послуг?

Завдання 4. За результатами діяльності протягом звітного податкового періоду, підприємством була подана декларація з податку на додану вартість з від’ємною сум