Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Пз № 6. Тема. Забезпечення мінімальної інтенсивності спрацювання механізмів машин. Вибір змащувальних матеріалів, режимів та засобів змащення механізмів машин.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
1. Працездатність промислового устаткування в значній мірі визначається правильним вибором змащувальних матеріалів, основною функцією яких є зменшення тертя і усунення пов'язаного з цим явищем заїдання рухомих деталей машин і механізмів. Додатково змащення допомогає здійснити: Охолоджування деталей і відведення масла. Змивши і відведення продуктів зносу. Ущільнення зазорів і зниження динамічних навантажень в сполученнях із зазорами. Зниження втрат потужності на тертя. 2. Мастило – ефективний засіб захисту деталей від корозії, як в процесі роботи, так і при тривалому зберіганні. 3. Найбільш корисний ефект мастила досягається при правильному виборі змащувальних матеріалів, способів і режимів мастила відповідно до режимів роботи і зберігання машин. Інформаційні матеріали. Змащення промислового обладнання. Різноманітність машин, механізмів, а також умов їх роботи обуславливает застосування різних видів, сортів і марок змащувальних матеріалів. Залежно від походження змащувальні матеріали розділяють на: – мінеральні (отримувані з нафти, вугілля, сланцю і ін.); – тварини (отримувані з жиру тварин); – рослинні (отримувані з бавовни, рицини, конопель і ін.); – синтетичні (отримувані шляхом хімічного синтезу). По фізичних властивостях змащувальні матеріали підрозділяють на: – змащувальні масла; – консистентні (пластичні) мастила; – тверді змащувальні матеріали. Мінеральні масла – рідкі змащувальні матеріали, що отримуються вакуумною перегонкою мазуту, – залишку відгону з нафти світлих продуктів (бензину, гасу, диз. палива). – У продуктах прямої перегонки масел містяться різні домішки (асфальто-смолисті речовини, нафтові кислоти, сірчисті і азотисті з'єднання), які шкідливо впливають на роботу механізмів. Очищення сирих масел проводять різними способами: – сірчаною кислотою (масла сірчанокислого очищення); – лугами (масла лужного очищення); – селективного очищення, при якому застосовуються розчинники, що діють вибірково (селективно) на домішки, що підлягають видаленню. В результаті очищення масел набувають потрібні властивості. Проте застосування найдосконаліших методів очищення не дозволяє отримати масла, що повністю відповідають вимогам експлуатації. Тому в експлуатації часто змішують масла в різних пропорціях і додають різні хімічні речовини (присадки), поліпшуючі одне або декілька їх властивостей. По переважних областях застосування мінеральні оливи ділять на: – індустріальні для мастила різних механізмів; – моторні для мастила ДВС; – трансмісійні для мастила різних трансмісійних передач; – циліндрові для мастила поршневих машин; – приладові для мастила приладів і апаратів; – спеціальні; – консервації для оберігання від корозії труднодоступних внутрішніх поверхонь. Маркування олив. Найменування – цифра (в'язкість) – буква (спосіб очищення, область застосування): У – вилуговування, До – кислотного очищення, З – селективного очищення; М – моторне, І – індустріальне, З – загущене. Наприклад: масла М6б розшифровуються: – масло моторне, кінематична в'язкість при 100С рівна . Для мастила промислового устаткування найчастіше використовують наступні групи рідких мінеральних масел: – індустріальні, для мастила сполучень, що працюють в нормальних умовах (І-20а, І-30а, І-40а, І-50а); – циліндрові, для мастила тяжелонагруженных деталей, що працюють у високотемпературних умовах (циліндрове 11, циліндрове 24) – трансмісійні, для мастила тяжелонагруженных передач (ТАП – 15В); – турбінні, для мастила деталей, що працюють з великими швидкостями і сприймають великі ударні навантаження (Т22, Т30, Т46). Консистентні (пластичні) мастила отримують в результаті змішування мінеральних масел (80-90%) із загусниками (10-20%). Як загусники застосовують кальцієве, натрієве, літієве, берилієве мило високомолекулярних жирних кислот, тверді вуглеводні (парафін, церезин, нитролатум), штучні жирні кислоти і інші речовини. Найбільш широке застосування в практиці експлуатації знайшли консистентні мастила з кальцієвими (солидолы), і натрієвими (консталины) загусниками. Головною особливістю консистентних мастил є їх здатність під дією невеликих навантажень володіти певною пластичністю і зберігати свою форму подібно до твердих тіл, а при значних навантаженнях текти подібно до високов'язкої рідини. Недоліки: 1). Неможливість відведення масла; 2). Збереження продуктів зносу на поверхнях тертя. Маркіровка консистентних мастил: Перша буква – область застосування: У – універсальна; А – автотракторна, І – індустріальна, Же – железнодорожная і так далі. Друга буква – найменування групи для універсальних мастил: Н – низькоплавка, З – среднеплавкая, Т – тугоплавка. Тверді змащувальні матеріали: графить, дисульфід молібдену і ін. можна використовувати при температурі від – 250 – до +350° С. Ці матеріали часто застосовуються у вигляді добавок (присадок) до рідких і консистентних мастил. Найчастіше застосовують наступні види добавок: – протизнос, протинегожі, протипінні, противоокислительные, антикорозійні. Физико-механические властивості рідких змащувальних матеріалів: – щільність, в'язкість, t спалахи, t застигання, маслянистість, зміст води і механічних домішок, кислотність, коксове число. Щільність – 0,87-0,95 г/см2. В'язкість – внутрішнє тертя або опір переміщенню однієї частини щодо іншої. Розрізняють динамічну і кінематичну в'язкість. Динамічна в'язкість - (Пас) одиниці динамічної в'язкості. Кінематична в'язкість (м2/с) – відношення динамічної в'язкості до щільності рідини при температурі визначення. У Гостах на марку масла використовують значення кінематичної в'язкості. В'язкість залежить від t і тиску. Масло, в'язкість якого мало залежить від температури, є найбільш якісним. Вязкостниє температурні властивості оцінюються індексом в'язкості. Чим вище індекс, тим краще масло. Хорошим вважається масло з індексом 80-90. З підвищенням тиску в'язкість масла збільшується. t спалахи - t, при якій масло виділяє пари, займисті від вогню. t застигання - t, при якій масло втрачає свою рухливість. Маслянистість – (клейкість) характеризується його здатністю прилипати до змащуваних поверхонь. Оцінюється маслянистість коефіцієнтом тертя і міцністю масляної плівки. Масла рослинного і тваринного походження володіють більшою маслянистістю, чим мінеральні. Наявність води в маслі є причиною корозії металу, зменшення в'язкості і клейкості. В стані постачання масло води не містить. Наявність механічних домішок допускається 0,05%. Кислотність масла – указує наявність в нім вільних кислот, які викликають корозію металу. Кислотність виражається кислотним числом, яке надає соті числа міліграм їдкого калія, потрібного для нейтралізації вільних кислот в 1 г масла. Коксове число – характеризує схильність масла до утворення нагари і рівно процентному вмісту коксу в навішуванні масла. Основними физико-механическими властивостями консистентних мастил є: міцність, в'язкість, теплостійкість, вологостійкість, стабільність, антикоррозионность і зміст механічних домішок. Міцність консистентного мастила визначається її здатністю чинити опір дії сил, що зривають її із змащуючої поверхні. Мінімальна межа міцності 180-200 Па. Із збільшенням t міцність знижується. В'язкість – (консистентность) мастила оцінюється числом пенетрации, рівним глибині занурення в мастило стандартного металевого конуса масою 150 г за період 5 с. Теплостійкість – характеризує t каплепадания (при нагріванні мастила в спеціальному приладі). Мастила з t каплепадания < 65С низькоплавкі; 60 – 100С среднеплавкие; > 100С тугоплавкі.
Вологостійкість – характеризує здатність мастил протистояти розчиненню і змиванню водою і освіті з нею різних емульсій. Високою вологостійкістю володіють мастила з кальцієвими загусниками (солидолы). Низькою – з натрієвими загусниками (консталины). Стабільність характеризує здатність зберігати свої первинні властивості при тривалій роботі і зберіганні. Антікоррозіонность – ступінь дії на металеві пластини, поміщені в мастило. Наявність механічних частинок небажана. Їх кількість не повинна перевищувати 0,6%. Системи мастила машин. Для мастила промислового устаткування застосовують індивідуальні і централізовані системи мастила. Системи мастила характеризуються: 1) за часом дії: періодична, безперервна; 2) за способом подачі мастила: примусова і без циркуляційної подачі; 3) по характеру циркуляції: проточна, циркуляційна, змішана. Вибір змащувальних матеріалів: здійснюється по рекомендації заводів-виготівників або умов застосування механізмів. Підбір мастил за відсутності рекомендацій: – Вузли тертя, що працюють при великому тиску, змащують в'язкішими змащувальними матеріалами. Проте надмірне підвищення в'язкості приводить до перегріву масла. Тому при підвищенні швидкостей застосовують змащувальні матеріали із зниженою в'язкістю. – Із збільшенням зазору в сполученні і t робочої поверхні деталі в'язкість змащуючих матеріалів повинна бути підвищена. – У системах з примусовим циркуляційним або проточним мастилом застосовують масла невеликої в'язкості. – Для деталей сполучень, які повинні утримувати мастило на своїй поверхні, застосовують консистентні мастила. Підшипники ковзання змащуються рідкими мінеральними маслами і консистентними мастилами. Для підшипників ковзання, що працюють в режимах рідинного або напіврідинного тертя при значних швидкостях, застосовують рідкі мінеральні масла. Для підшипників ковзання, працюючому при невисоких швидкостях і високому питомому тиску, зазвичай застосовують консистентні мастила. Підшипники кочення аналогічно.
Контрольні питання. 1. Основні і додаткові функції змащувальних матеріалів в забезпеченні працездатності машин. 2. Класифікація змащувальних матеріалів за походженням; 3. Класифікація змащувальних матеріалів за призначенням; 4. Правила і приклади маркування змащувальних матеріалів; 5. Фізико- механічні властивості рідких змащувальних матеріалів; 6. Фізико- механічні властивості консистетних змащувальних матеріалів; 7. Вплив умов експлуатації на сталість властивостей рідких змащувальних матеріалів; 8. Методика вибору змащувальних матеріалів; 9. Методика планування операцій ТО по змащенню механізмів.
Індивідуальне завдання. Для механізму (за отриманим варіантом) 3апропонувати методи налагодження, регулювання, змащення і вибрати види змащувальних матеріалів для забезпечення мінімальної інтенсивності зношування деталей механізму.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 304; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.244.244 (0.008 с.) |