Прийняття логістичного рішення «зробити чи купити»

Важливим логістичним рішенням є обґрунтування рівня спеціалізації виробництва продуктової інновації. Чим комплексніша продуктова інновація, тим більше постає питань перед виробником, а саме:

· які комплектуючі можна виробити на власних потужностях, а які замовляти у постачальників?

· які організаційні і складські проблеми можуть виникати при багатономенклатурному постачанні сировини і матеріалів?

У процесах проектування, розроблення і впровадження інновацій необхідною є інтеграція підприємства, яке впроваджує інновації з контрагентами, які відіграють істотну роль з точки зору, наприклад, терміновості, гнучкості, надійності поставок, зручності складання замовлення. Рекомендується використовувати такі основні стратегії вертикальної інтеграції:

- стратегію випереджаючої інтеграції, яка передбачає підтримування тісних контактів з контрагентами, розташованими якнайближче до майбутніх споживачів інновації.

- стратегію зворотної інтеграції, яка передбачає підтримування тісних контактів з контрагентами, діяльність яких локалізована поблизу джерел сировини і матеріалів для виробництва.

При цьому на підприємстві розв’язується класична задача (МОВ), а саме «зробити чи купити»: розвивати власні НДДКР зі створення продуктових і технологічних інновацій чи купляти ліцензії на використання інновацій інших розробників. У певній ситуації дешевше і швидше можна виготовляти власні вироби, які представляють інноваційне рішення, якщо в них будуть використані готові комплектуючі, закуплені в підприємств, що спеціалізуються на їхньому виготовленні або, якщо ці вироби будуть виготовлені на підставі придбаних ліцензій. Прикладом може бути виробництво електромобілів або автомобілів з гібридним двигуном.

Розв’язання цієї задачі передбачає проведення кількісно-вартісного оцінювання, що покладене в основу ABC-аналізу. Формування асортименту матеріалів, частин і вузлів включає їх перелік, місячний обсяг (споживання) за кількістю та вартістю (ABC-аналіз) і групові оцінки структури споживання за чинником стабільності їхнього споживання (XYZ-аналіз). Суть ABC-аналізу полягає в наступному: необхідний асортимент матеріалів, частин і вузлів стосовно вибраного періоду часу таблично розміщується в порядку зменшення вартісних оцінок, що дає можливість в наступній графі розрахувати просумовані вартісні оцінки та їх процентний вміст. Одночасно розраховуються структурні оцінки кількісної позиції та накопичений процентний вміст.

Формуючи основу XYZ-аналізу спеціальна література дає наступні рекомендації:

- група X - майже стабільне (детерміноване) споживання, несталість випадкова і складає менше 20% щомісячно, тижнева передбачуваність споживання частин, вузлів становить більше 95%;

- група Y - споживання частин, вузлів характеризується значною нестабільністю (20% - 50% щомісячно), тижнева передбачуваність споживання частин не менше 70%;

- група Z - стохастичне споживання, нестійкість споживання складає більше 50% щомісячно, тижнева передбачуваність споживання частин менша 70%.

При використанні XYZ-аналізу у викладеному розумінні виникає проблема кількісної оцінки нестійкості (несталості), тобто проблема мірила оцінок. Рекомендується користуватися наступною шкалою:

- група Х - стабільне споживання, оцінка 9-10 балів;

- група Y - нестійке (нестале) споживання, оцінка 4-8 балів;

- група Z - стохастичне споживання, оцінка 1-3 бали.

Віднесення до груп А, В, С здійснюється за розрахунковим показником Vj:

,

де індекси "j" і "j-1" означають відповідно граничні значення цих показників двох суміжних груп (А і В; В і С). Для групи А значення показників з індексом "j-1" дорівнюють нулю.

Інтервали цього показника відповідають:

- група А: Vj > 3;

- група В: 0.7 ≤ Vj ≤ 3;

- група С: Vj < 0.7.

Результати обчислень доцільно записати у вигляді табл. 2.1.

Таблиця 2.1

№ п/п

Складові частини

Місячний обсяг частин (тис.грн.)

Частка частин (за вартістю), (Сі), %

Частка частин (за кількістю), (Nі), %

Стабіль­ність спожи­вання (бали)

Рекомендо­вані групи

Сі

S Сі

Nі

S Nі

АВС

XYZ

 

Для формування логістичних рішень рекомендується скориста­тись методами матричного представлення інтегрованого ABC-XYZ-аналізу (див. рис. 2.1)

Рис. 2.1. Матричне представлення результатів ABC-XYZ-аналізу

Отримані результати інтегрованого використання ABC- та XYZ-аналізу дозволяють зробити такі висновки:

· частини із високою і близькою до високої точності прогнозу споживанням можуть виготовлятися сторонніми організаціями, оскільки, ймовірно, постачальник може їх виробити з меншими витратами, ніж кінцевий виробник (частини групи X i Y);

· через відносно високу вартість частини групи А і В підходять для JІТ-постачання (постачання “точно, своєчасно”), оскільки діють на пониження величини авансованого капіталу в постачанні, транспорті, складуванні.

Враховуючи викладені висновки та з метою формування логістичних рішень скористаємося методами матричного подання інтегрованого ABC-XYZ-аналізу. На рис. 2.1 зона можливого JІТ-постачання включає наступні складові поля з параметрами AX, AY, AZ, BX, BY.

Слід зауважити, що поле AZ належить до JIT-постачання через відносно високу вартість, хоч і характеризує стохастичне споживання. Поля поза областю JIТ-постачання через відносно низьку вартість частин чи стохастичний характер їх споживання формують категорію частин найбільш придатних для власного виробництва. Водночас викладене означає, що область JІТ-постачання є лише бажаною, тобто можливою в теоретичному плані, позаяк конкретні постачальники можуть встановлювати свої пріоритети стосовно режиму поставок.

Варіанти таких логістичних рішень повинні бути підкріплені наявністю та рівнем використання виробничої потужності. Цей розрахунок може ґрунтуватися на узагальненому зіставленні наявного фонду часу із необхідною потребою технологічного часу. Для цього метою доцільне проведення узагальненого аналізу використання виробничої потужності, в т.ч. в розрізі структурних підрозділів. Здійснення такого укрупненого аналізу перед ABC-XYZ-аналізом дозволяє виявити дефіцит потужності чи її надлишок в окремих цехах, на дільницях, що може бути підставою для розміщення замовлень у стороннього виробника-постачальника. Однак таке рішення приймається не з огляду на оптимальність функціонування логістичної системи, якою в даному разі є підприємство, оскільки не береться до уваги вплив використання потужності на складське господарство, транспорт, запаси тощо.

Інший шлях узагальненого аналізу використання потужності, після проведення ABC-XYZ-аналізу, веде до прийняття економічно обґрунтованих логістичних рішень щодо розміщення замовлень, відповідної інвестиційної політики стосовно окремих виробничих підрозділів чи функціональних сфер, розвитку менеджменту в умовах змін у системі поділу праці, оптимального використання виявлених внутрішньовиробничих резервів тощо.

Отже, попередній аналіз використання потужності в першому варіанті (без початкового здійснення АВС/XYZ-аналізу) дозволяє орієнтувати підприємство на зовнішнє розміщення замовлень при дефіциті потужності і взятися за замовлення при надлишках виробничих потужностей. Однак, якщо дотримуватись логістичних постановок цілей, такий укрупнений аналіз потужності може бути рекомендований лише після проведення ABC/XYZ-аналізу. Результати АВС/XYZ-аналізу у поєднанні із предметним вирішенням задачі МОВ можуть скласти базовий варіант оптимального рівня спеціалізації, а значить і базу стратегії постачання.