одного та кількох автомобілів

Середнім напрацюванням до відмови відновлюваного об’єкту взагалі називається середнє значення часу t між попередньою та наступною відмовами.

Для одного об’єкту статичне напрацювання до відмови визначається за наступною формулою, год:

,

де

t_i – час справної роботи об’єкту між (і-1)- мта і- мвідмовами;

n – кількість відмов за час t.

Для N – ї кількості об’єктів, що спостерігаються за період часу t, середнє напрацювання до відмови визначається по формулі:

,

де

t_ij – час справної роботи об’єкту між (і-1)- мта і- мвідмовами;

n_j – кількість відмов j – го об’єкту за період часу t.

Приклад розрахунку

Завдання 1. Протягом деякого періоду часу проводилось спостереження за роботою одного автомобіля.

За весь період спостереження зареєстровано 15 відмов. До початку спостереження автомобіль пропрацював 26280 год, до кінця спостереження напрацювання автомобіля склало 131400 год. Визначити середнє значення напрацювання до відмови tср.

Розрахунок:

1. Визначаємо напрацювання автомобіля за період, що спостерігається:

t = t2 – t1 =131400-26280 = 105120 год

2. Визначаємо середнє напрацювання на відмову:

год.

Висновок: Середнє напрацювання на відмову склало tср = 7008 год.

 

Завдання 2. Проводилось спостереження за роботою трьох однакових автомобілів. За період спостереження було зафіксовано по 1-му автомобілі 6 відмов, по 2-му – 11, по 3-му – 8. Напрацювання 1-го автомобіля – 181 год, 2-го – 329 год, 3-го – 245 год. Визначити середнє напрацювання автомобілів на відмову.

Послідовність розрахунку:

1. Сумарне напрацювання всіх автомобілів:

год.

2. Сумарна кількість відмов:

відмов.

3. Середнє напрацювання на відмову:

год.

 

Розрахунок ймовірності неруйнування клинових пасів

 

Розрахунок ймовірності не руйнування клинових пасів зводиться до визначення потужності, що передається передачею, кількості пробігів паса за 1 с, середнього ресурсу, коефіцієнта К_γ, і за цим значенням (враховуючи коефіцієнт варіації) – ймовірності не руйнування клинового паса.

Послідовність розрахунку.

1. За довідниковими даними визначають потужність N₀, яку може передати один пас при куті обхвату α=180^º і спокійному режимі роботи.

2. Визначають фактичний кут обхвату пасів шківа:

,

де

D_1’D₂ – діаметри відповідно веденого та ведучого шківів;

l – міжцентрова відстань шківів (при роботі передачі з двома шківами).

3. Визначають розрахункову потужність N_ц, яку може передати передача, кВт:

де

К₁ – коефіцієнт, що визначають залежно від кута обхвату;

К₂ – коефіцієнт, що враховує характер навантаження, режим роботи та визначається залежно від типу приводу;

Z – кількість пасів у передачі.

4. Визначають відношення фактично передаваної потужності N_ф до розрахункової:

 

5. Знаходять кількість пробігів паса за секунду:

,

де

V_пас – швидкість паса, м/с;

L – довжина паса, м.

6. Розраховують середній ресурс паса, год:

Т_{р. сер} = 5000 ·К₂ ·С₂ ·С₃

де

С₂ – коефіцієнт, що залежить від відношення і, вибирається з таблиці 8.1;

С₃ – коефіцієнт, котрий залежить від кількості пробігів паса u та вибирається з таблиці 8.2 [1].

Таблиця 8.1

Значення коефіцієнту С₂

і	1,6	1,5	1,4	1,3	1,2	1,1	1,0	0,9	0,8	0,7	0,6	0,5	0,4	0,3	0,2
С2	0,52	0,6	0,68	0,75	0,83	0,91	1,0	1,08	1,16	1,24	1,32	1,4	1,44	1,48	1,52

 

Таблиця 8.2

Значення коефіцієнту С₃

u
С3	1,31	1,32	1,15	1,07	0,99	0,91	0,83	0,75	0,67	0,59	0,5	0,43

 

7. Обчислюється коефіцієнт К_γ:

8. За знайденим значенням коефіцієнту К_γ та згідно закону розподілу Вейбулла, а також коефіцієнта варіації V_σa=0,5 визначаємо ймовірність Р(Т_рγ) (рис. 3, рис. 12.4 [1]).

Література

1. Канарчук В.Є., Полянський С.К., Дмитрієв М.М. Надійність машин: Підручник. – К.: Либідь, 2003. – 424 с.

2. Анурьев В.И., Справочник конструктора машиностроителя. Изд. 3-е, перераб. – М.: Машиностроение, 1968. – 684 с.

3. Форнальчик Є.Ю., Оліскевич М.С., Мастикаш О.Л., Пельо Р.А. Технічна експлуатація і надійність автомобілів: Навчальний посібник /За загальною ред. Є.Ю. Форнальчика. – Львів: Афіша, 2004. – 492 с.

4. ДСТУ 2860-94. Надійність техніки. – К.: Держстандарт України, 1994. – 36 с.

5. Матвеевский В.Р. Надежность технических систем: Учебное пособие. –М.: Московський государственный інститут электроники и математики, 2002 г. – 113 с.