Щеплення проростаючим насінням

 

 

Щеплення проростають насінням розробив А.Д. Сукачов. Воно застосовувалася їм для щеплення плодових рослин, але його не без успіху можна застосовувати і до трав'янистих рослин. Він застосовується при щепленні бобових рослин.

Насамперед необхідно виростити в горщиках для щеплення підщепних рослини, а потім вже, за кілька днів до щеплення, підготувати пророслі насіння які повинні будуть служити прищепою.

Так само, як і при підготовці пророслого насіння при щеплення плодових рослин, насіння бобових чи інших рослин поміщають у вологий мох або в спеціальні ящики з отворами на дні, з метою отримання прямих паростків. Якщо насіння розкладають в ящик, то їх засипають торф'яною землею з піском так, щоб їх закрити. Землю весь час зволожують. Коли з'являться достатні для щепи паростки, то проводять щеплення пророслого насіння на підготовлені підщепних рослини. Сім'ядолі пророслого насіння не повинні бути розкритими. На паросткові насіння роблять гострою бритвою зріз, а на підвойній рослині на стеблі роблять поздовжній розріз на-косо, в який вставляють росток насіння. Потім місце щеплення обв'язують шерстяною ниткою і поміщають у вологий парничок.

Через 7–8 діб відбувається повне зрощення щеплення, після чого щеплення поміщають в затінене місце, щоб вона звикала до відкритого повітря.

Через деякий час з'являється стеблинка з справжніми листочками. У цей час потрібно обережно відрізати бритвою сім'ядолі, щоб молода рослина щепа харчувалася виключно за рахунок підщепи. Коли щеплення зміцніє, її можна висадити у відкритий ґрунт. Після того як добре розвинеться підщепа, пов'язку з щеплення знімають.[3,15]

 

Догляд за щепленнями

 

 

Щеплені рослини необхідно відразу ж після щеплення помістити в тепле приміщення. Температура приміщення, де знаходяться щеплення, повинна бути не нижче 25^оС. Лише за високої температури і достатній вологості повітря відбувається енергійний поділ клітин, швидке загоєння ран і хороше зрощення прищепних компонентів.

Якщо щеплення роблять в теплицях або в кімнатних умовах, то потрібно мати вологу камеру-парничок, куди і поміщати щеплення. Для вологої камери-парничка можна пристосувати довгий плоский ящик щільно накритий зверху скляною рамою.

«Парничок» ставлять на стелаж, в теплиці, або біля вікна, в кімнаті. На дно «парничка» насипають шар піску або землі товщиною в 5–8 см. Пісок або ґрунт весь час повинні бути вологими, чому і повітря в «парничку» стає насиченою вологою.

У кімнатних умовах паперові стаканчики з щепленнями можна накрити скляними ковпаками, а щоб повітря проходило до щеплень, під край ковпака потрібно покласти паличку, тріску і т. д.

Для щеплень можна використовувати і звичайні теплі парники, в яких досить буває тепла і вологи.

На 4–5 день після щеплення починається рух точки зростання прищепи. В цей час раму «парничка» можна відкривати, підставляючи під неї яку-небудь опору, і таким чином привчити рослину до відкритого повітря.

Звичайно на 8–9 день, коли щепа трохи підросте, щеплення можна виставити з «парничка». Через тиждень-два добре розвинені щеплення можна висадити в городньо-польові умови.

При висадці потрібно стежити за тим, щоб не пошкодити щепу; поставити у рослин кілочки і до них підв'язати прищепу [3].

 

Щеплення трав’янистих рослин у польових умовах

 

 

Якщо відсутні теплиці, оранжереї та парники, то щеплення деяких, особливо рослин які добре зростаються можна проводити і в польових умовах. У цих випадках щеплення роблять найчастіше в розщіп. Місце з'єднання підщепи і прищепи обв'язують мачулою, а потім накладають вологу пов'язку з вати. Необхідно стежити, щоб не відбувалося пересихання вати, для чого час від часу поверхню ватної пов'язки слід змочувати водою. Крім того, для запобігання щеплення від прямих сонячних променів її затінюють, прикривають листом толевої паперу або великим листом якої-небудь рослини (лопуха, соняшнику тощо). Після зрощення пов'язки видаляють.[15].

 

ЩЕПЛЕННЯ ГАРБУЗОВИХ РОСЛИН

 

 

До сімейства гарбузових належать гарбуз, огірки, дині, кавуни та інші рослини. Між цими рослинами можна робити найрізноманітніші щеплення: огірка на диню, огірка на гарбуз, дині на гарбуз і т. п. Особливо поширені щеплення дині на гарбуз, якими займалася С. П. Лебедєва в Тимірязєвській с.-х. академії. Нею розроблено два способи щеплення дині на гарбуз, які я опишу нижче.

Насіння гарбузових рослин попередньо пророщують в чистій тирсі при температурі 20–25^о. Як тільки насіння наклюнуться, їх висівають в ящики. Насіння висівають в дрібні борозенки рядами на 4 см один від іншого і в борозенках на 4–5 см. Потім насіння засипають землею так, щоб їх закрити.

Насіння проростає на 2-гу, а сходять на 4–5-ту добу. Щепи динь, кавунів або огірків вирощують у ящиках без пересадки їх в горщики.

Гарбуз найчастіше служить підщепою, а тому, як тільки у неї з'являються сім'ядолі, рослини потрібно розпікірувати в горщики. Для щеплення необхідно отримати підщепні рослини зі злегка витягнутим під сім'ядольному коліні, що досягається вирощуванням їх при високій температурі.

Коли рослини достатньо розвинуться, тобто добре зміцніють, під сім'ядольне коліно буде товстим і почнеться розвиток других справжніх листків, тоді приступають до щеплення.

Існує три способи щеплення гарбузових рослин (Рисунок 2.2). Перші два способи запропоновані С. П. Лебедєвою, третій спосіб запропонований О. А. Гашковою [3,15].

 

 

Рисунок 2.2 – Щеплення дині на горлянку