Тема 7. Українське національно-культурне відродження

(ХІХ – початок ХХ ст.)

 

1. Сутність процесу становлення й розвитку культурно-освітнього та громадсько-політичного життя України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.

2. Особливості розвитку освіти в Україні.

3. Основні напрями наукових досліджень.

4. Розвиток української мови та літератури. Асиміляційні заходи російського самодержавства щодо українського народу та його культури.

5. Музичне мистецтво України. Театр і опера.

6. Архітектура та скульптура України: стилістичні напрями.

7. Український живопис і графіка.

 

Історичні особливості формування української національної культури. Освітні реформи та руйнування традиційної української системи освіти. Формування національної інтелігенції. Поява наукових товариств і організацій. Культурологічна діяльність „Просвіт”. Видатні вчені України. Асиміляційні заходи царату щодо української мови. Становлення української літературної мови та особливості розвитку літератури. М. В. Лисенко та формування професійного музичного мистецтва. Зародження професійного театру та місце І. Котляревського в цьому процесі. Архітектура та скульптура України: розмаїття стилів, провідні тенденції. Урізноманітнення жанрів у живописі та графіці.

 

Питання для самоконтролю:

1. У яких українських містах були засновані ліцеї? Яку освіту вони надавали?

2. Хто був ініціатором створення університету в Харкові?

3. Назвіть представників „великого реалізму” в українській літературі.

4. Хто автор першої української опери? Як вона називається?

5. Поясніть сутність еклектизму та назвіть приклади використання цього стилю в архітектурі.

 

Тема 8. Новітня українська культура

 

1. Періодизація новітньої історії культури України. Українська культура у 1917 – 1920 рр.

2. Радянська політика „українізації” та її вплив на розвиток культури України в 1920-х – на початку 1930-х рр.

3. „Розстріляне відродження” в українській культурі.

4. Розвиток української культури в роки Другої світової війни та в перше повоєнне десятиріччя.

5. Українська культура в роки хрущовської „відлиги”. „Шістдесятництво”.

6. Кризові явища в культурі 1970 – 1980-х рр. Дисидентський рух в Україні та його вплив на культурний розвиток.

7. Культура УРСР у 1985 – 1991 рр.

8. Сучасна культура України.

Періодизація новітньої історії культури України. Культура часів правління Центральної Ради, уряду гетьмана П. Скоропадського та Директорії. Українізація 1920-х рр. та її наслідки. Національна культура в умовах тоталітаризму 1930-х рр. Втрати української культури в роки Другої світової війни. Післявоєнна сталінська культурна політика в Україні. Розвиток культури в роки хрущовської „відлиги”. Поява „шістдесятництва”. Період „застою” 1970 – 1980-х рр. та кризові явища в культурі України. Дисидентський рух. Становище культури в роки перебудови. Проголошення незалежності й формування сучасної культури України.

 

Питання для самоконтролю:

1. У яких містах 1918 р. відкрилися державні українські університети?

2. Хто став першим президентом новоствореної Української Академії Наук?

3. У якому році і з якою метою був проголошений курс на „коренізацію”?

4. Назвіть представників „розстріляного відродження” в українській культурі.

5. Поясність значення терміна „дисидент” та розкрийте роль дисидентського руху в Україні.

 

 

Для глибшого засвоєння матеріалу, поданого викладачем під час лекції чи самостійному опрацюванні окремих проблем лекційного курсу, студент має можливість використовувати конспект лекцій з історії української культури, розроблений викладачами кафедри:

Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.

2.2. ТЕМАТИКА І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ:

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Семінар – це форма навчального заняття, під час якої викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі самостійно виконаних завдань. Перелік тем семінарських занять визначений робочою навчальною програмою дисципліни. Підготовка до семінарського заняття передбачає ознайомлення з темою та питаннями, винесеними на обговорення. До кожної теми семінарського заняття подається список рекомендованої літератури, опрацювання якої допоможе студентам у самостійній підготовці до заняття.

Тема 1. Загальне поняття про культуру,її матеріальні та духовні цінності

 

1. Еволюція та зміст поняття „культура”.

2. Структура культури. Найважливіші складові матеріальної та духовної культури.

3. Поняття „світова”, „національна”, „етнічна” та „регіональна” культура.

4. Загальна характеристика елітарної, масової та народної культури.

5. Функції культури.

6. Мистецтво та його місце в системі духовної культури. Класифікація видів мистецтва. Загальне поняття мистецького стилю.

 

Література:

1. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.

2. Кордон М. В. Українська і зарубіжна культура: курс лекцій / М. В. Кордон. – К.: ЦУЛ, 2003. – 508 с.

3. Кравець М. С. Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів І – ІV рівнів акредитації / Кравець М. С., Семашко О. М., Піча В. М. та ін.; за заг. ред. В. М. Пічі. – Львів: „Магнолія плюс”, 2003. – 235 с.

4. Культурологія. Конспект лекцій для студентів усіх факультетів усіх форм навчання ПолтНТУ. – Полтава: ПолтНТУ, 2004. – 187 с.

5. Культурологія: навчальний посібник / за ред. Є. А. Подольська, В. Д. Лихвар, К. А. Іванова. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с.

6. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Закович М. М., Зязюн І. А., Семашко О. М. та ін.; за ред. М. М. Заковича. – Київ: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 622 с.

7. Шейко В. М. Історія української культури / Шейко В. М., Тишевська Л. Г. – К.: Кондор, 2006. – 264 с.

 

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Розгляд першого питання бажано розпочати зі з’ясування сутності поняття „культура” та дослідження еволюційних змін у його трактуванні [1, с. 3 – 5].

Структурний аналіз культури передбачає виокремлення духовної та матеріальної культури відповідно до двох основних форм людської діяльності. Варто звернути увагу на те, що цей поділ є відносним, оскільки духовна й матеріальна культури становлять єдину систему культури як її складові частини [1, с. 5 – 7].

За масштабом та етнічною приналежністю культуру поділяють на: світову, національну, етнічну та регіональну. Необхідно з’ясувати єдність, співвідношення і взаємозалежність цих форм культури [5, с. 30 – 35].

За рівнем майстерності й носіями культура може існувати у формі елітарної, масової та народної. Слід окремо проаналізувати кожну з них, визначивши специфіку та характерні ознаки, носіїв і творців відповідної культури [1, с. 8 – 11].

Складний і багатоплановий характер культури зумовлює її поліфункціональність. Різновимірність культури як суспільно-історичного явища потрібно розкрити через аналіз найсуттєвіших функцій, які вона виконує в суспільному житті (пізнавальна, світоглядна, комунікативна, нормативно-регулюча, інтегративна та ін.) [1, с. 7 – 8].

Аналіз мистецтва як галузі культури слід провести через визначення цього поняття, виокремлення видів і стилів мистецтва з їх характеристикою [1, с. 11 – 14].

Ключові поняття: культура, світова культура, національна культура, етнічна культура, регіональна культура, масова культура, елітарна культура, народна культура, мистецтво, вид мистецтва, мистецький стиль.

 

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендації

1. Візантійсько-руський стиль як домінуючий стиль архітектури часів Київської Русі.

Візантійський стиль сформувався у Візантії в другій половині І тис. н. е., але на території України поширився після прийняття християнства 988 р. Необхідно закцентувати увагу на тому, що спочатку архітектура Київської Русі наслідувала візантійські традиції будівництва, проте досить швидко давньоруське зодчество набуло виразно національних рис. Слід окреслити характерні ознаки цього стилю [6, с. 162 – 164].

2. Готичний стиль як стиль в архітектурі епохи Середньовіччя.

Готичний стиль сформувався в Європі в ХІІІ ст., але в Україні проявив себе лише в ХVI ст. Варто розкрити чинники, що призвели до цього, а також схарактеризувати основні риси готичного стилю з наведенням відповідних прикладів типів архітектурних споруд, які були збудовані на українських землях [6, с. 171 – 177].

3. Театр як вид мистецтва.

Театр займає особливе місце серед інших форм мистецтва, оскільки поєднує в собі різні види мистецтва. Потрібно розкрити сутність, види та основні функції, які виконує тетральне мистецтво, проаналізувати специфіку засобів виразності театру, зупинитися на історії розвитку українського театрального мистецтва і зазначити, що перший професійний театр з’явився в Полтаві 1818 р.