Тема: гігієна як наука. Місце і значення гігієни в системі медичних наук та практичній діяльності лікаря-стоматолога. Основні закони гігієни. Методи гігієнічних досліджень

ТЕМА: Гігієна як наука. МІСЦЕ І ЗНАЧЕННЯ ГІГІЄНИ В СИСТЕМІ МЕДИЧНИХ НАУК ТА ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА. ОСНОВНІ ЗАКОНИ ГІГІЄНИ. МЕТОДИ ГІГІЄНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

МЕТА ЗАHЯТТЯ: Ознайомитися з основними законами гігієни та методами гігієнічних досліджень, структурою санітарної служби України, гігієнічними аспектами діяльності лікаря-стоматолога, лікаря загальної практики та родинного лікаря у ході проведення оздоровчих заходів, попереджувального та поточного санітарного нагляду.

 

ПИТАHHЯ ТЕОРЕТИЧHОЇ ПIДГОТОВКИ:

1. Гігієна як наука. Основні закони, поняття, терміни та визначення в гігієні.

2. Методологія гігієни. Методи гігієнічних досліджень.

3. Профілактична спрямованість державної системи охорони здоров’я. Основні законодавчі акти i постанови з питань охорони здоров’я населення та організації санiтарної служби України.

4. Структура та завдання санiтарної служби України. Зміст поточного та попереджувального санiтарного нагляду.

5. Гiгiєнiчнi знання, що необхiднi лікарю-стоматологу, лікарю загальної практики та родинному лікарю у ході здійснення своїх обов’язків у лікувальних закладах, на промислових підприємствах, на сiльськiй лiкарськiй дiльницi, в дитячих закладах, в родині тощо.

 

ЗАВДАHHЯ:

1. Ознайомитися з державною системою лiкувально-профiлактичного та санiтарно-епiдемiологiчного забезпечення населення України, з основними напрямками наукової працi співробітників кафедри, з порядком виконання завдань та оформлення результатiв практичних занять.

2. Занести в зошит для практичних занять наступні схеми: закони гігієни; методи гігієнічних досліджень; структура санiтарної служби України; завдання санітарно-епідеміологічної станції; зміст попереджувального та поточного санiтарного нагляду; види дiяльностi лiкаря загальної практики та родинного лікаря, у ході виконання яких потрібні знання гiгiєни.

3. Одержати завдання з навчально-дослідницької роботи.

ЛIТЕРАТУРА: основна:

1. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / За ред.В.Г.Бардова иа І.В.Сергети. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2002. – С. 7-14.

2. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 259-276.

3. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін. / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 48-87; 138-142; 507-530.

4. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И. Кундиев, В.Г. Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000 – С. 8-96; 155-161; 593-624.

5. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров¢я, 1999 – С. 6-34.

6. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної та тропічної гігієни. – К.: Здоров¢я, 1995 – С. 6-11.

7. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Р.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – с. 5-11.

додаткова:

1. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971 – С. 584.

2. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. Навчальний посібник. – Львів: “Афіша”, 2000. – 247 с.

3. Загальна гігієна. Словник-довідник. / І.І.Даценко, В.Г.Бардов, Г.П.Степаненко та ін. / За ред. І.І.Даценко. - Львів: “Афіша”, 2001. – 242 с.

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ПРОТОКОЛІВ ЗАНЯТЬ

1. При підготовці до занять студент з „Посібника до практичних занять” у протокольному зошиті записує:

Дата ________________

Протокол № ______

Тема заняття: ______________________________________________________

Мета заняття: ______________________________________________________

Завдання __________________________________________________________

Розв’язання завдань (задач) для самопідготовки.

 

2. На практичному занятті:

На семінарському і лабораторному занятті студент записує відповіді на теоретичні питання, які розглядаються.

На лабораторному занятті, крім цього, студент повинен записати:

· методики лабораторних досліджень;

· результати цих досліджень;

· необхідні розрахунки;

· висновки і рекомендації.

3. При наявності на занятті приладів, номограм, графіків – замалювати їх (чи зробити ксерокопії та вклеїти в протокол).

МЕТОДИКА ВИКОHАHHЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ходi заняття студенти знайомляться з основними законами гігієни як науки (схема 1), методами гігієнічних досліджень (схема 2), структурою та завданнями санітарної служби України (схема 3), видами діяльності лікаря-стоматолога, лікаря загальної практики та родинного лікаря, у ході виконання яких потрібні знання гігієни (додаток 1).

Під час перерви викладач знайомить студентів з кафедрою, її історією, напрямками наукової діяльності, профільними науковими лабораторіями.

Далі викладач інформує студентів про порядок оформлення протоколів, а також порядок відробки пропущених занять.

На цьому ж занятті студенти отримують теми для виконання навчально-дослідницької роботи (реферативної або експериментальної). Перелік рекомендованих тем поданий у додатку 2, порядок оформлення НДРС приведений у додатку 3.

Схема 1

ОСНОВНІ ЗАКОНИ ГІГІЄНИ

Перший закон гігієни

про рушійні сили порушення рівня здоров’я людей

Порушення рівня здоров’я людей (хвороба, зниження резистентності, імунного статусу або адаптаційно-компенсаційних можливостей організму), викликане фізичними, хімічними, біологічними, психогенними етіологічними чинниками, може виникнути лише у разі наявності трьох рушійних сил: джерела шкідливості (забруднювача) або комплексу шкідливостей, чинника (механізму) впливу або передачі цього забруднювача і сприйнятливого (чутливого до цього забруднювача) організму. В разі відсутності хоча б однієї з цих умов або рушійних сил процесу зміни рівня здоров’я під впливом чинників навколишнього середовища для даної віково-статевої чи професійної групи людей не станеться.

Другий закон гігієни

закон негативного впливу на навколишнє середовище діяльності людей

Незалежно від своєї волі та свідомості, у зв’язку з фізіологічною, побутовою і виробничою діяльністю люди негативно впливають на навколишнє середовище, що тим небезпечніше, чим нижче науково-технічний рівень виробництва, культура населення та соціальні умови життя

Третій закон гігієни

закон негативного впливу на навколишнє середовище природних екстремальних явищ

Природне навколишнє середовище забруднюється не тільки під впливом фізіологічної, побутової та виробничої діяльності людей, але й під час екстремальних природних явищ, катаклізмів, таких як спалахи на Сонці, вулканічна діяльність, землетруси, активна циклонічна та антициклонічна діяльність тощо

Четвертий закон гігієни

закон позитивного впливу на навколишнє середовище людського суспільства

В процесі створення сприятливих умов проживання і трудової діяльності людське суспільство залежно від соціального рівня розвитку, культури, досягнень науково-технічного прогресу, економічних можливостей цілеспрямовано позитивно впливає на навколишнє середовище з метою його оздоровлення, запобігаючи забрудненню і тим самим підвищуючи рівень здоров’я населення.

П’ятий закон гігієни

закон негативного впливу забрудненого (денатурованого) природного навколишнього середовища на здоров’я людини

Під час контакту людини з навколишнім середовищем, забрудненим фізіологічними виділеннями, побутовими або техногенними забруднювачами у кількостях, які перевищують гігієнічні нормативи, неминуче настає зміна рівня здоров’я у бік його погіршання.

Шостий закон гігієни

закон позитивного впливу природного навколишнього середовища на здоров’я населення.

Природні чинники навколишнього середовища (сонце, чисте повітря, чиста вода, доброякісна їжа) позитивно впливають на здоров’я людей, сприяючи його збереженню і зміцненню при доцільному використанні.

Схема 2

Схема 3

ОСНОВНІ ЗАДАЧІ

Додаток 1

ЛІКАРЮ-СТОМАТОЛОГУ, ЛІКАРЮ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ ТА РОДИННОМУ ЛІКАРЮ ЗHАHHЯ ГIГIЄHИ ПОТРІБНІ У ХОДІ ВИКОНАННЯ НАСТУПНИХ ВИДІВ ДIЯЛЬHОСТI:

1. Діагностика, установлення етіології та вивчення патогенезу професійних, інфекційних, аліментарних та інших захворювань.

2. Розслідування випадків харчових та професійних отруєнь, виробничих травм тощо.

3. Здійснення професійної орієнтації та лікарської трудової експертизи.

4. Проведення попереджувальних та періодичних медичних оглядів, диспансерного обслуговування працівників.

5. Аналіз стану здоров’я населення.

6. Будівництво, розширення і реконструкція лікарень, поліклінік, зокрема стоматологічного профілю та інших лікувально-профілактичних закладів (вибір земельної ділянки під будівництво та її планування, вибір проекту лікарні, поточний санітарний контроль у ході будівництва і т.д.)

7. Здійснення поточного санітарного нагляду за дотриманням гігієнічного режиму в лікувально-профілактичних закладах (харчування, водопостачання, освітлення, мікрокліматичні умови, чистота повітря, знешкодження відходів і т.д.).

8. Забезпечення оптимальних гігієнічних умов перебування хворих та праці медичного персоналу лікувально-профілактичного закладу, в тому числі стоматологічного профілю з метою запобігання виникнення внутрішньолікарняних інфекцій та професійних захворювань.

9. Проведення профілактичної роботи на промисловому підприємстві, на сільській лікарняній ділянці, у дитячому закладі, серед військовослужбовців та у комерційних структурах.

10. Розробка рекомендацій щодо організації лікувально-дієтичного харчування, санаторно-курортного лікування тощо.

11. Розробка рекомендацій щодо організації лікувально-профілактичного харчування, групової та індивідуальної профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму.

12. Популяризація санітарних знань серед робітників харчової промисловості, підприємств громадського харчування, дитячих закладів, осіб, що мають виробничі контакти з шкідливими хімічними речовинами, з джерелами іонізуючого випромінювання тощо.

13. Проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення з питань охорони, збереження та зміцнення здоров’я.

14. Виконання функцій керівника органів охорони здоров’я на районному, місцевому або обласному рівнях.

 

Додаток 2

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ТЕМ ДЛЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ГІГІЄНИ

1.1. Здоров’я людини та фактори, що його формують.

1.2. Розвиток гігієнічної науки: основні етапи, періоди, відкриття. Вплив соціально-економічних умов та чинників довкілля на здоров’я населення.

1.3. Конституція України та відображення у ній питань охорони здоров’я населення. Найважливіші постанови уряду з питань охорони, зберігання та зміцнення здоров’я населення.

1.4. Науково-технічний прогрес та його вплив на умови життя населення.

1.5. Урбанізація та гігієнічні проблеми, що пов’язані з нею.

1.6. “Хвороби цивілізації” та гігієнічні основи їх профілактики.

1.7. Синдром хронічної втоми та шляхи його профілактики.

1.8. Початковий період розвитку гігієни як науки. Питання гігієни у працях Гіпократа, Авіценни, інших видатних вчених-медиків.

1.9. Експериментальний напрямок у гігієні і його основоположники росіяни. (М.Петтенкофер, Ф.Ф.Ерісман, О.П.Доброславін, В.А.Суботін та ін.)

1.10. Перші санітарні лікарі, їх внесок у вивчення здоров’я, умов праці та побуту населення.

1.11. Найвидатніші діячі гігієнічної науки і санітарної справи (М.О.Семашко, З.П.Соловйов, Г.В.Хлопін, О.М.Сисін, О.Н.Марзєєв, Л.І.Медвідь та ін.)

1.12. Лікарі-гігієністи у роки Великої Вітчизняної війни.

1.13. Виникнення і розвиток санітарної служби в Україні, її роль та завдання у сучасних умовах.

1.14. Роль гігієнічних заходів у вирішенні провідних завдань охорони здоров’я.

1.15. Закон про санітарно-епідеміологічне благополуччя та його застосування у діяльності лікаря.

1.16. Гігієнічні аспекти роботи лікаря загальної практики та родинного лікаря.

1.17. Єдність дій та форм зв’язку лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних закладів.

1.18. Застосування електронно-обчислювальної техніки у ході гігієнічних досліджень.

1.19. Новітні методи гігієнічних досліджень. Перспективи їх застосування в сучасній гігієні.

1.20. Місце та значення гігієнічних регламентів в системі профілактичних заходів. Наукові принципи гігієнічного нормування.

1.21. Методологія гігієни. Основні закони гігієнічної науки.

1.22. Основні завдання гігієнічної науки на сучасному етапі розвитку та основні шляхи щодо їх реалізації.

 

ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

2.1. Харчування та здоров’я населення, соціально-гігієнічні і екологічні аспекти.

2.2. Гігієнічні основи вирішення проблеми харчування населення України.

2.3. Науково-технічна революція і її роль у вирішенні проблеми харчування населення.

2.4. Особливості харчування населення, що мешкає на території, яка забруднена радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС.

2.5. Раціональне харчування та його роль у підвищенні адаптаційних можливостей організму.

2.6. Надмірне харчування як фактор ризику.

2.7. Гігієна харчування робітників розумової праці.

2.8. Гігієна харчування робітників фізичної праці.

2.9. Гігієна харчування вагітної жінки.

2.10. Гігієна харчування школяра.

2.11. Гігієна харчування спортсмена.

2.12. Гігієна харчування осіб похилого віку.

2.13. Фізіолого-гігієнічні проблеми харчування космонавтів в умовах короткочасного та тривалого польотів.

2.14. Фізіолого-гігієнічні особливості харчування в умовах крайньої Півночі.

2.15. Фізіолого-гігієнічні особливості харчування в умовах арідної зони.

2.16. Фізіолого-гігієнічні особливості харчування в умовах тропіків.

2.17. Фізіолого-гігієнічні особливості харчування в умовах високогір’я.

2.18. Фізіолого-гігієнічні особливості харчування в умовах туристичного походу.

2.19. Особливості харчування військовослужбовців. Організація харчування в умовах сучасної війни.

2.20. Білки та їх роль у харчуванні. Хвороби білкової та енергетичної недостатності.

2.21. Мікроелементи та їх роль в харчуванні здорової і хворої людини.

2.22. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів та вітаміноподібних речовин у харчуванні людини.

2.23. Значення та умови забезпечення вітамінної повноцінності харчування здорової і хворої людини у сучасних умовах.

2.24. Молоко і кисло-молочні продукти та їх роль у забезпеченні раціонального харчування населення різних вікових груп.

2.25. Сир у харчуванні здорової і хворої людини.

2.26. Рослинні жири, їх значення у раціональному харчуванні.

2.27. Наукові основи та гігієнічні проблеми харчування дітей різного віку.

2.28. Гігієнічна характеристика дитячих харчових сумішей.

2.29. Океан як джерело харчових продуктів. Гігієнічна характеристика “продуктів моря” та особливості їх використання у харчуванні людини.

2.30. Недостатність йоду в харчуванні населення та її профілактика.

2.31. Фтор у харчуванні людини.

2.32. Кальцій у харчуванні людини.

2.33. Фосфор у харчуванні людини.

2.34. Гігієнічні основи організації лікувального харчування в умовах сучасної лікарні.

2.35. Лікувально-профілактичне харчування, його значення у профілактиці захворювань.

2.36. Наукові основи харчування хворої людини.

2.37. Харчування та його значення у профілактиці серцево-судинних захворювань.

2.38. Харчування та його значення у профілактиці захворювань ротової порожнини дитини та здорової людини.

2.39 Парентеральне харчування та його гігієнічна оцінка.

2.40. Консервування харчових продуктів як гігієнічна проблема.

2.41 Отруєння грибами та їх профілактика.

2.42. Гігієнічні проблеми використання барвників, антиоксидантів, емульгаторів, ароматизаторів та інших харчових домішок.

2.43. Харчові алергії: фізіолого-гігієнічні аспекти. Харчові алергії у дитячому віці.

2.44. Профілактика отруєнь, що пов’язані із застосуванням отрутохімікатів у побуті та на виробництві.

2.45. Гігієнічні проблеми профілактики віддалених наслідків забруднення харчових продуктів залишками отрутохімікатів.

2.46. Полімерні матеріали, гігієнічні проблеми їх використання у харчовій промисловості.

2.47. Геохімічні провінції та біогеохімічні ендемії. Профілактика біогеохімічних ендемій.

2.48. Ферментопатії в акушерській та педіатричній практиці, гігієнічні основи профілактики.

2.49. Раціональне харчування та проблеми профілактики найбільш поширених захворювань населення у сучасних умовах.

2.50. Гігієнічні проблеми харчування дітей, що мешкають у країнах, які розвиваються.

2.51. Залізодефіцитна анемія та її профілактика.

2.52. Аліментарна анемія та її профілактика.

2.53. Гігієнічні основи профілактики афлотоксикозів.

2.54. Холестерин – друг чи ворог? Гігієнічні аспекти холестеринового обміну.

2.55. Харчування і проблема довголіття.

2.56. Фізіолого-гігієнічна оцінка вегетаріанського харчування.

2.57. Сучасні уявлення про лікувальне голодування та основи його практичного застосування (фізіолого-гігієнічні аспекти).

2.58. Харчування і канцерогенез.

2.59. Синтетична їжа як гігієнічна проблема.

 

КОМУНАЛЬНА ГІГІЄНА.

3.1. Середовище існування людини, його провідні складові та шляхи впливу на здоров’я населення.

3.2. Сучасні уявлення про біосферу та її гігієнічне значення. Роль В.І.Вернадського у розробці вчення про біосферу.

3.3. Природно-географичні особливості місцевості та їх вплив на здоров’я населення. Медична географія: мета, завдання, методологія, використання медико-географічних даних у системі профілактичних заходів.

3.4. Клімат та його роль у житті людини.

3.5. Акліматизація: основні фази та закономірності.

3.6. Кліматичні особливості високогір¢я та їх вплив на здоров¢я і працездатність людини.

3.7. Клімат арідної зони та його вплив на здоров¢я людини.

3.8. Клімат сухих і вологих тропіків та його вплив на здоров¢я людини.

3.9. Гігієнічні основи кліматотерапії та кліматопрофілактики.

3.10. Погода та здоров¢я населення. Сучасні медичні класифікації погоди.

3.11. Сучасні уявлення про вплив погодних умов на здоров¢я людини.

3.12. Клімато-погодні фактори і фармакотерапевтична активність ліків.

3.13. Сезонний фактор у патології людини.

3.14. Біологічні ритми та їх значення для людини. Гігієнічні основи медичної біоритмології.

3.15. Сонячна активність і здоров’я людини.

3.16. Міжпланетне магнітне поле і здоров’я людини.

3.17. Геомагнітне поле і здоров’я людини.

3.18. Атмосферна електрика і її гігієнічне значення.

3.19. А.Л.Чижевський та його внесок у розвиток сучасної геліобіології.

3.20. Геліометеотропні реакції та їх профілактика.

3.21. Метеотропні і геліофізичні фактори як чинники епідемічного процесу.

3.22. Гігієнічне значення ультрафіолетової радіації.

3.23. Гігієнічні основи використання ультрафіолетової радіації з лікувально-профілактичною метою.

3.24. Штучні джерела ультрафіолетової радіації, особливості їх застосування.

3.25. Повітря як елемент біосфери і його гігієнічне значення.

3.26. Грунт як елемент біосфери і його гігієнічне значення.

3.27. Вода як елемент біосфери і її гігієнічне значення для здоров’я зубної емалі.

3.28. Забруднення навколишнього середовища та його особливості у сучасних умовах.

3.29. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля та його значення для збереження і зміцнення здоров’я населення.

3.30. Гігієнічні основи розв’язання проблеми охорони навколишнього середовища.

3.31. Роль медичних працівників у забезпеченні охорони навколишнього середовища.

3.32. Державні стандарти в області охорони навколишнього середовища та їх використання у діяльності лікаря.

3.33. Хімічне забруднення навколишнього середовища, його джерела, вплив на здоров¢я населення, основні шляхи профілактики.

3.34. Міграція, депонування та акумуляція токсичних хімічних і радіоактивних речовин в навколишньому середовищі та їх вплив на здоров’я населення.

3.35. Антропогенні фактори навколишнього середовища та їх вплив на здоров’я людини.

3.36. Природні фактори навколишнього середовища та їх вплив на здоров’я людини.

3.37. Загальна методика гігієнічної регламентації факторів навколишнього середовища.

3.38. Віддалені наслідки впливу шкідливих факторів навколишнього середовища на організм людини.

3.39. Забруднення атмосфери викидами промислових підприємств і автотранспорту та їх вплив на здоров¢я населення.

3.40. Токсичні тумани, умови їх утворення, вплив на умови життя та здоров’я населення.

3.41. Фотооксиданти в атмосферному повітрі населених міст, умови їх утворення та особливості впливу на здоров’я населення.

3.42. Шумове “забруднення” довкілля та його вплив на здоров’я населення.

 

ГІГІЄНА ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

6.1. Зміст і роль гігієнічних заходів у збереженні та зміцненні здоров’я дітей і підлітків.

6.2. Режим дня школяра та його фізіолого-гігієнічні основи.

6.3. Гігієнічні вимоги до організації навчальних занять у школі.

6.4. Гігієнічні вимоги до планування дитячих дошкільних закладів.

6.5. Гігієнічні вимоги до мікроклімату дитячих закладів.

6.6. Гігієнічні вимоги до меблів, обладнання та іграшок у дошкільних закладах.

6.7. Гігієнічні вимоги до дитячого одягу та взуття.

6.8. Гігієнічні вимоги до планування шкіл та шкіл-інтернатів.

6.9. Гігієнічні вимоги до планування та обладнання заміських таборів.

6.10. Гігієнічні вимоги до шкільних меблів та підручників.

6.11. Фізичний розвиток, основні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків.

6.12. Основи медичного контролю за організацією фізичного виховання школярів.

6.13. Гігієнічні основи загартовування дітей та підлітків.

6.14. Гігієнічні вимоги до організації навчання підлітків у професійно-технічних училищах.

6.15. Лікарсько-професійна консультація у школі.

6.16. Гігієнічні основи організації вільного часу дітей і підлітків.

6.17. Основи психогігієни дітей і підлітків.

6.18. Гігієнічні основи профілактики ультрафіолетової недостатності у дітей і підлітків.

6.19. Гігієнічні основи профілактики деформацій скелета та плоскостопості у дітей і підлітків.

6.20. Гігієнічні основи профілактики міопії у дітей і підлітків.

6.21. Гігієнічні основи профілактики перевтоми у дітей і підлітків.

6.22. Гігієнічні основи профілактика захворювань органів ротової порожнини у дітей і підлітків.

6.23. Гігієнічні основи профілактики захворювань органів дихання у дітей і підлітків.

6.24. Гігієнічні основи профілактики захворювань органів травлення у дітей і підлітків.

6.25. Гігієнічні основи профілактики інфекційних захворювань у дитячих дошкільних закладах.

 

ОСОБИСТА ГІГІЄНА

7.1. Науково-технічна революція та спосіб життя людини. Зміст і задачі особистої гігієни у сучасних умовах.

7.2. Гігієнічні основи здорового способу життя.

7.3. Гігієна тіла та волосся.

7.4. Гігієна ротової порожнини.

7.5. Гіпокінезія, її вплив на здоров’я та шляхи профілактики.

7.6. Сон і здоров’я. Гігієна сну.

7.7. Гігієна взуття.

7.8. Гігієна одягу в різноманітних кліматичних умовах.

7.9. Гігієна повітряного середовища та мікроклімату житла.

7.10. Гігієна освітлення житла.

7.11. Гігієна повітряного середовища житла.

7.12. Профілактика побутових отруєнь та побутового травматизму.

7.13. Синтетичні матеріали та гігієнічні основи їх використання.

7.14. Гігієнічна характеристика сучасних миючих засобів та особливості їх використання з метою догляду за шкірою і волоссям.

7.15. Фізична культура як елемент особистої гігієни людини.

7.16. Зимові види спорту, їх лікувально-профілактичне значення.

7.17. Гігієна туристичного походу.

7.18. Гігієнічні основи використання природних факторів з метою оздоровлення.

7.19. Гігієна відпочинку.

7.20. Шляхи та засоби підвищення стійкості організму до впливу стресових факторів довкілля і соціальних умов життя.

7.21. Режим дня і особиста гігієна школяра.

7.22. Особиста гігієна підлітка.

7.23. Особиста гігієна вагітної жінки.

7.24. Соціально-гігієнічне значення та профілактика паління.

7.25. Соціально-гігієнічне значення та профілактика алкоголізму.

7.26. Соціально-гігієнічне значення та профілактика наркоманії.

7.27. Соціально-гігієнічне значення та профілактика ожиріння.

7.28. Психогігієна та психопрофілактика, їх лікувальне значення.

Додаток 3

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ НДРС

1. Визначте тему і характер роботи (реферат, участь у експериментальному дослідженні, створення ілюстраційних матеріалів і т.п.).

2. Заведіть робочий зошит і в подальшому вносьте в нього всі записи до теми.

3. Проведіть первинний бібліографічний пошук інформації до теми, випишіть

дані про 15-20 джерел, познайомтесь з 3-5 із них, у тому числі з узагальнюючими (в керівництвах, енциклопедіях, підручниках, найважливіших монографіях).

4. Складіть проект плану-змісту роботи, визначте рубрики (питання) для розкриття теми.

5. Узгодьте з викладачем план роботи, порядок та строки її виконання.

6. Вивчіть літературу за темою, що відібрана при первинному бібліографічному пошуку та у процесі подальшої роботи. Випишіть у робочий зошит найважливішу інформацію, у тому числі ілюстрації, таблиці. Продовжуйте пошук інформації по темі. Студенти, які виконують роботу експериментально-дослідну або по створенню ілюстрацій, таблиць, засвоєнню нових методів і таке інше, приступають до безпосередньої роботи по темі.

7. Узагальнюйте матеріали, складайте таблиці, оригінальні схеми, малюнки.

8. Складіть вихідний варіант реферату, порадьтеся з викладачем відносно необхідних виправлень та доповнень.

9. Складіть та оформіть реферат (звіт).

10. Оформлений реферат (звіт) здайте викладачеві в визначений строк, але не пізніше, як за 3 тижні до закінчення семестру.

11. За вказівкою викладача підготуйте коротку (на 10-12 хвилин) доповідь за темою виконаної роботи, з якою ви виступите на заключній студентській конференції (груповій, кафедральній, факультетській, університетській, міжуніверситетській, міжнародній тощо).

Порядок оформлення навчально-дослідницької роботи студента (НДРС)

Реферат, чи звіт про НДРС повинен включати:

1) Титульний лист, у верхній частині якого вказується:

— найменування університету;

— назва кафедри;

— вчене звання, прізвище, ініціали завідувача кафедри (праворуч).

Посередині аркуша (великими літерами) – назва реферату чи звіту про науково-дослідну роботу.

Трохи нижче, праворуч - прізвище, ініціали виконавця НДРС, вчене звання, прізвище, ініціали керівника (викладача групи).

Внизу аркуша - місто, де знаходиться ВУЗ, та рік виконання роботи.

2) План реферату чи звіту про науково-дослідну роботу.

3) Текст реферату чи науково-дослідної роботи (15-20 сторінок рукописного тексту на стандартних аркушах паперу - А-4).

Текст повинен бути розділений на параграфи (розділи) згідно плану чи змісту.

В тексті реферату потрібно вказувати (в дужках або у фразі) прізвища авторів та рік видання робіт, які ви аналізуєте, співставляєте чи протиставляєте з роботами інших авторів. Бажано текст збагатити демонстративним матеріалом (таблиці, графіки, малюнки), особливо звіти про науково-дослідну роботу.

4) Висновки, в яких відображають порівняльну оцінку розглянутих у рефераті робіт або результати нуково-дослідницької роботи.

5) Список використаної наукової літератури, оформлений згідно вимог бібліографії (приводиться мовами оригіналів):

— для підручників, монографій, авторефератів дисертацій: автори (прізвище, ініціали), назва роботи, - місто видання; назва видавництва, рік видання - кількість сторінок;

— для статей у журналах, збірниках наукових робіт: прізвища, ініціали авторів (приводять три прізвища “та інші”), назву статті. / Назву збірника. - місто, рік видання. - сторінки (від-до).

Керівник (викладач групи) перевіряє реферат чи звіт, на титульній сторінці виставляє оцінку, вказує недоліки, зауваження.

 

 

Вихідний контроль рівня знань студентів:

 

1. Дайте визначення предмету “Гігієна”:

A. *Наука, яка вивчає закономірності впливу навколишнього середовища на організм людини i суспільне здоров’я з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативів, санітарних норм і правил та профілактичних заходів, реалізація яких забезпечує оптимальні умови для життєдіяльності людини, збереження і зміцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань

B. Галузь медичних знань, що запроваджує у життя санітарні заходи

C. Наука, що розробляє критерії здоров'я людини

D. Наука про санітарне благополуччя населення

E. Наука, що вивчає закономірності розвитку патологічних процесів в організмі людини внаслідок впливу екзо- та ендогенних чинників навколишнього середовища з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативiв, санiтарних норм і правил та профілактичних заходiв, реалiзацiя яких забезпечує оптимальнi умови для життєдiяльностi людини, збереження і змiцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань

Джерело інформації: Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 34.

2. Назвіть ім'я основоположника гігієни як самостійної науки:

А *Петтенкофер М.

В. Мінх О.О.

С. Доброславін О.П.

D. Мечніков І.І.

E. Пастер Л.

Джерело інформації: Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 34.

 

3. Назвіть основну мету гігієни:

А. *Збереження та зміцнення здоров'я людини

В. Вивчення стану навколишнього середовища

С. Вивчення етіології та патогенезу захворювань

D. Обґрунтування гігієнічних нормативів та критеріїв здоров'я людини

E. Прогнозування санітарної ситуації на перспективу

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С.19.

4. Назвіть основні періоди розвитку гігієни як науки:

А. *Емпіричний та експериментально-науковий

В. Революційний та еволюційний

С. Ергономічний та фізіологічний

D. Індустріальний та постіндустріальний

Е. Радянський та пострадянський

Джерело інформації: Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 23.

5. Назвіть фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров'я людини:

A. *Фізичні, хімічні, біологічні, психологічні

B. Колективні, індивідуальні, особистісні

C. Генетичні, фенотипічні

D. Глобальні, популяційні, індивідуальні

E. Психологічні, психофізіологічні. фізіологічні

Джерело інформації: Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 15-16.

6. Під профілактикою розуміють:

A. *Систему державних, громадських та медичних заходів, що направлені на збереження та зміцнення здоров'я людей, на виховання здорового молодого покоління, на підвищення працездатності та продовження активного життя.

B. Систему заходів, що спрямовані на підтримку чистоти приміщень різного призначення

C. Систему заходів, що спрямовані на забезпечення санітарного благополуччя населення

D. Діяльність установ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби

E. Систему державних, громадських та медичних заходів спрямованих на виховання здорового молодого покоління, оптимізацію умов навчання та виховання, побуту, праці, відпочинку та харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров'я

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С.18.

7. Перерахуйте основні види профілактики:

А. *Первинна, вторинна, третинна

В. Колективна, індивідуальна

С. Функціональна, інструментальна

D. Законодавча, адміністративна, самостійна

Е. Примусова, усвідомлена

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С.19.

8. Санітарія – це:

A. *Практичне застосування розроблених гігієнічною наукою нормативів, санітарних правил та рекомендацій, що забезпечують оптимізацію умов навчання та виховання, побуту, праці, відпочинку та харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я

B. Діяльність установ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби

C. Система заходів спрямованих на підтримку чистоти приміщень різного призначення

D. Система заходів, що спрямовані на забезпечення санітарного благополуччя населення

E. Систему державних, громадських та медичних заходів спрямованих на виховання здорового молодого покоління, оптимізацію умов навчання та виховання, побуту, праці, відпочинку та харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров'я

Джерело інформації: Гігієна та екологія / [Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т. та ін.]; за ред. В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С.19.

9. Назвіть, яким законом гігієни є закон негативного впливу на навколишнє середовище діяльності людей:

A. *Другий закон

B. Перший закон

C. Третій закон

D. Четвертий закон

E. П’ятий закон

Джерело інформації: Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 993.

10. Назвіть, яким законом гігієни є закон позитивного впливу на навколишнє середовище людського суспільства:

A. *Четвертий закон

B. Перший закон

C. Другий закон

D. Третій закон

E. П’ятий закон

Джерело інформації: Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 108.

11. Назвіть, яким законом гігієни є закон позитивного впливу природного навколишнього середовища на здоров’я населення:

A. *Шостий закон

B. Четвертий закон

C. П’ятий закон

D. Сьомий закон

E. Восьмий закон

Джерело інформації: Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 115.

 

12 Назвіть, яким законом гігієни є закон негативного впливу на навколишнє середовище природних екстремальних явищ:

A. *Другий закон

B. Перший закон

C. Третій закон

D. Четвертий закон

E. П’ятий закон

Джерело інформації: Загальна гігієна: пропедевтика гігієни / [Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін.]; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 199.

13. Назвіть, яким законом гігієни є закон негативного впливу забрудненого (денатурованого) природного навколишнього середовища на здоров’я людини:

A. *П’ятий закон

B. Четвертий закон

C. Шостий закон

D. Сьомий закон

E. Восьмий закон