Тема 3. Державно–правові вчення соціалістичного та комуністичного спрямування

Питання для опрацювання:

1. Вчення утопічного соціалізму (Томас Мор (Англія). Томазо Кампанелла (Італія), Жан Мельє, Анрі де Сен–Сімон, Шарль Фур’є (Франція), Роберт Оуен (Англія).

2. Комуністична державно–правова ідеологія (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс, Август Бебель, Володимир Ленін, Йосип Сталін).

 

Завдання для самостійної роботи.

1. Що означає термін "утопія"? Хто із досліджених вами мислителів зробив перший утопічний опис уявної держави?

2. Які ідеї утопічного соціалізму були втіленні в життя?

3. Законспектуйте працю Ф.Енгельса "Походження сім'ї, приватної власності й держави". Скажіть основоположником якої теорії вважають К.Марса та Ф.Енгельса? Розкрийте її сутність.

4. Сформулюйте визначення держави і права які дали Маркс та Енгельс в "Маніфесті комуністичної партії".

5. Яке визначення "диктатури" навів Ленін в праці "Перемога кадетів і завдання робітничої партії"?

6. Яке місце відводилось комуністичній партії у вченні Й.Сталіна про державу?

 

Тема 4. Державні і правові вчення в Західній Європі кінця XVIIІ – початку XIX ст.

 

Питання для опрацювання:

 

1. Особливості становлення політичної та правової думки в Німеччині (Самуіл Пуфендорф, Вільгельм Гумбольдт).

2. Політичне і правове вчення Іммануїла Канта.

3. Право, держава і громадянське суспільство у вченні Георга Гегеля.

4. Історична школа права (Густав Гуго, Фрідріх Карл Савін’ї, Геог Пухта)

 

Завдання для самостійної роботи.

1. Сформулюйте принципи правової держави, що покладені в основу вчення І.Канта.

2. Проаналізуйте гегелівську категорію "громадянське суспільство" з сучасним її праворозумінням.

3. Порівняйте погляди на джерело походження законів представників історичної школи права і Монтеск'є.

4. Що є джерело м демократії за вченням А. Токвіля? В чому вбачав Токвіль тиранічний пряв американської демократії?

 

Контрольні питання з курсу “Історія вчень про державу і право”

 

1. Предмет дисципліни "Історія вчень про державу і право" та її місце серед юридичних і гуманітарних наук.

2. Методологія історії вчень про державу і право.

3. Загальна характеристика релігійно–міфологічних уявлень про політику, державу і право в країнах Стародавнього Сходу в ІІ –І тис. до н.е.

4. Державно–правова ідеологія Стародавньої Індії (брахманізм, ранній буддизм).

5. Державно–правова ідеологія в Стародавньому Китаї.

6. Загальна характеристика державно–правової ідеології в Стародавній Греції (закономірності виникнення державності, періодизація).

7. Вчення про державу і право в творчості „семи мудреців” (Фалес, Піттак, Періандр, Біант, Солон, Клеобул, Хілон).

8. Державно–правові погляди Піфагора, Гіпподама, Геракліта, Демокріта.

9. Державно–правові ідеї софістів (Протагор, Георгій, Гіппій, Антифонт, Лікофрон).

10. Раціоналістичне вчення Сократа.

11. Вчення про закони і проект ідеальної держави Платона.

12. Держава і право, порядок і закон, свобода і справедливість у поглядах Арістотеля.

13. Пропагування індивідуалізму в поглядах Епікура.

14. Державно–правові погляди грецьких стоїків. Полібій.

15. Загальна характеристика основних напрямків правової думки в Древньому Римі.

16. Вчення Цицерона про державу і право.

17. Державно–правові погляди римських стоїків (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій Антоній).

18. Державно–правові ідеї римських юристів (Гай, Папініан, Ульпіан, Павло).

19. Державно–правова ідеологія раннього християнства.

20. Державно–правові погляди Аврелія Августіна.

21. Державно–правове вчення Фоми Аквінського.

22. Середньовічні єресі.

23. Державно–правові вчення Марсілія Падуанського.

24. Середньовічна політична юридична думка (школа глосаторів, прибічники звичаевого права, представники канонічного права).

25. Державні і правові ідеї Київської Русі. (”Слово про закон і благодать” Іларіона Київського. “Повісті временних літ”. “Руська правда”. “Слово о полку Ігоровім”)

26. Політична і правова думка в Україні періоду входження до складу Литви та Польщі (Станіслав Оріховський–Роксолан, Іван Вишенський, Петро Могила).

27. Ідеї державності періоду Української гетьманської держави.

28. Погляди Богдана Хмельницького на державу і право.

29. Загальна характеристика ліберальної політико–правової ідеології в Україні у XIX ст.(Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Георгій Андрузький).

30. Концепція ідеального суспільства Михайла Драгоманова.

31. Демократична політико–правова ідеологія Івана Франка.

32. Ідеї національної і політичної свободи в політико–правовій доктрині Лесі Українки.

33. Консервативна державницька концепція в Україні на п XX ст. (В’ячеслав Липинський, Стефан Томасівський, Василь Кучабський).

34. Націоналістична концепція державності в Україні на п XX ст.(Микола Міхновський, Дмитро Донців).

35. Національно–демократична модель української державності (Станіслав Дністрянський, Володимир Старосольський, Ольгерд Бочковський)

36. Соціал–демократична концепція української державності (Михайло Грушевський, Володимир Винниченко).

37. Загальна характеристика державно правової ідеології епохи Відродження і Реформації.

38. Політична доктрина Ніколло Маккіавеллі (Італія).

39. Вчення про державу Жана Бодена. Теорія державного суверенітету.

40. Державні і правові ідеї Реформації (Мартін Лютер, Томас Мюнцер (Німеччина), Жан Кальвін(Швейцарія)).

41. Державно–правова ідеологія раннього європейського социалізму (Томас Мор (Англія), Томмазо Кампанелла (Італія)).

42. Загальна характеристика розвитку російської державно–правової думки.

43. Концепція „Москва – третій Рим” псковського ченця Філофея.

44. Ідеї нестяжателів про співвідношення світської та духовної влади (Ніл Сорський, Вассіан Патрикєєв).

45. Ідеї йосифлян про зверхність духовної влади над світською (Йосиф Волоцький, Андрій Курбський).

46. Ідеї централізованої монархії у політико–правовому вченні Івана Пересвєтова.

47. Державно–правова теорія Феофана Прокоповича.

48. Походження й сутність держави і права в політико–правовій концепції Василя Татищева.

49. Абсолютна монархія як суспільно–політичний ідеал Івана Посошкова.

50. Консервативно–аристократична ідеологія Михайла Щербатова.

51. Ідеї Просвітництва в політико–правовій думці Росії у другій половині XVIII ст. (Семен Десницький, Олександр Радищев).

52. Ліберальна політико–правова ідеологія Михайла Сперанського.

53. Ідеї природного права в політико–правовій доктрині декабристів (Павло Пестель, Микита Муравйов).

54. Теоретична концепція анархізму Михайла Бакуніна.

55. Російська політико–правова доктрина від к. XIX – п. XX ст.(Володимир Соловйов, Борис Чичерін, Павло Новгородцев).

56. Вчення Гуго Гроція про право і державу (формування юридичного світогляду, доктрина природнього права в нових історичних умовах, ідеї в області міжнародного права).

57. Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози (методологія обґрунтування доктрини природнього права, вчення про походження і сутність держави).

58. Державна правова доктрина Томаса Гоббса (особливості його теорії природного права і договірного походження держави, співвідношення особистості і держави)

59. Політико–правове вчення Джона Локка, формування доктрини лібералізму, концепція політичної влади, прав і свобод особистості, законності, розподілу влад.

60. Державно–правова концепція Девіда Юма.

61. Загальна характеристика державно–правової ідеології епохи Просвітництва.

62. Політико–правова ідеологія Вольтера.

63. Державно–правова концепція Ш. Монтеск’є.

64. Політичний радикалізм Ж.–Ж. Руссо.

65. Природно–правові вчення у Німеччині (Самуіл Пуфендорф, Вільгельм Гумбольдт).

66. Правова теорія Чезаре Беккаріа (Італія).

67. Загальна характеристика і основні напрямки американської державно–правової ідеології.

68. Державно–правова концепція республіканців (Томас Джефферсон, Томас Пейн, Бенджамін Франклін)

69. Конституційні погляди федералістів (Олександр Гамільтон, Джон Адамс, Джеймс Медісон).

70. Вчення Іммануїла Канта про державу і право.

71. Вчення Георга Гегеля про право і державу.

72. Історична школа права (Густав Гуго, Фрідріх Савіньї, Георг Пухта).

73. Теорія утилітаризму Ієремія Бентама.

74. Французький лібералізм (Бенжамен Констант, Алексис де Токвіль).

75. Соціалістичні вчення: Шарль Фур’є, Анрі де Сен–Сімон, Роберт Оуен.

76. Філософський і юридичний позитивізм (Огюст Конт, Джон Остін).

77. Соціологічний напрямок (Рудольф Ієрінг, Георг Еллінек (Німеччина), Герберт Спенсер (Англія)).

78. Марксистське вчення про державу і право.

79. Аристократична концепція держави і права Ф. Ніцше.

80. Психологічна теорія права (Габріель Тард, Лев Петражицький).

81. Політико–правова ідеологія більшовизму.

82. Теорія солідаризму Леона Дюгі.

83. Неолібералістичне вчення про державу Фрідріха Хайєка.

84. Концепції плюралістичної демократії у вченнях Карла Поппера, Роберта Даля.

85. Концепції соціальної держави і політики загального благоденства у вченнях Гуннара Мюрдаля, Мішеля Крозьє.

86. Теорія еліт (Вільфредо Парето, Гаетано Моска).

87. Соціологічна юриспруденція (Євген Еріх, Макс Вебер, Роско Паунд).

88. Реалістична теорія права (Карл Ллевелін, Джером Френк).

89. „Чиста теорія права” Ганса Кельзена.

90. Сучасні концепції природного права (неокантіанство, неотомізм, персоналізм).