Вихід сортиментів від рубки, пов’язаних з веденням лісового господарства

Види рубань	Обсяг рубань, м^3	Вихід сортиментів, м^3/скл.м^3
ділова	дрова	хворост	Хмиз
Освітлення і прочищення		-	10/87,3	45/392	45/392
Проріджування		20/810	40/1620	30/1215	10/405
Прохідні рубання		60/4893,6	30/2446,8	5/407,8	5/407,8
В с ь о г о		5703,6	4154,1	2014,8	1205,8

Рубки догляду - вибіркові, згідно правил, проводяться в межах цілого виділу, незалежно від його розмірів і площі. В середньому, площу одного виділу можна прийняти в межах 5-10 га. В молодняках вона, як правило, менша, а в старших насадженнях більша. Діленням площі рубки на площу одного виділу визначаємо кількість виділів, в яких планується провести відведення від рубку. Маючи площу виділу, можна прийняти відповідно його параметри (ширину і довжину), а відтак визначити периметр однієї і всіх лісосік, що відповідає довжині візирів, які потрібно проміряти при відведенні лісосік для кожного виду рубки. В окремих випадках при геодезичній зйомці треба прорубати візири. В курсовому проекті довжина прорубування візирів приймається в межах 50-60 % від їх загальної довжини. На кожній лісосіці встановлюється 4 діляночних стовпи.

Визначені таким чином обсяги робіт по кожній операції (прорубування візирів, промір візирів, площа переліку дерев, встановлення діляночних стовпів) заносяться в табл. 3.1. для наступних розрахунків.

Обсяг трелювання визначається масою ліквідної деревини і її сортиментним складом, що заготовляється при рубках, пов’язаних з веденням лісового господарства. Трелюється на верхній склад переважно ділова деревина, рідше – дрова. При розрахунку виходу сортиментів, якщо немає фактичних даних підприємства, можна використати орієнтовні дані у відсотках.

Норми виробітку на проведення рубок догляду в молодняках приводяться в складочних кубічних метрах. Тому об’єми сортиментів (дрова, хворост, хмиз) потрібно перевести зі щільних у складочні кубічні метри за допомогою перевідних коефіцієнтів. Проведені розрахунки заносяться в табл. 2.2.

У завданні до курсового проектування дається тільки площа садіння лісових культур і сприяння природному поновленню (в га). Самостійно проектую технологію і агротехніку створення лісових культур (обробіток грунту, метод і спосіб садіння, густоту культур, кількість агродоглядів в рядах і міжряддях, доповнення та ін.) та розробити заходи, які б сприяли природному поновленню та збереженню підросту цінних деревних порід.

На підприємствах на кожну лісокультурну ділянку складається окремий проект лісових культур. В залежності від типу лісорослинних умов, категорії ділянки, наявності надійного підросту та інших факторів проектується відповідна схема змішування, густота, кількість агродоглядів тощо. Для спрощення розрахунків можна прийняти середній склад і густоту лісових культур, кількість агродоглядів, характерних для лісорослинних умов ДП «Дубенське ЛГ».

При плануванні ручного догляду за лісовими культурами в рядах визначають ту площу, що обробляється. На одному гектарі вона розраховується за формулою:

, (1)

де П - площа, що обробляється, м²;

l - відстань між рядами, м;

L - довжина ряду, 100 м;

n - ширина смуги рихлення, м.

 

По охороні лісу від пожеж планую роботи, спрямовані з попередження виникнення лісових пожеж та обмеження їх можливого поширення, забезпечення їх швидкого виявлення і ліквідації. До складу цих робіт входить влаштування нових мінералізованих смуг, розривів та догляд за ними, будівництво, ремонт і утримання пожежно-хімічної станції, ремонт і утримання телефонного і радіозв’язку, пожежних вишок, мототранспорту тощо.

Обсяги влаштування нових мінералізованих смуг і догляди за ними подаються у завданні. Витрати на інші роботи і заходи встановлюю самостійно в залежності від класу пожежної безпеки лісів.

Заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу на підприємствах різноманітні і обсяги їх залежать від санітарного стану лісів, спалахів небезпечних для лісу хвороб і шкідників. В курсовому проекті розраховуються витрати лише на поточне лісопатологічне обстеження лісів і грунтові розкопки. Річний обсяг лісопатологічного обстеження становить 10 % від площі вкритих лісовою рослинністю земель підприємства. Грунтові розкопки плануються у відповідності із площею лісових культур із розрахунку 2-4 ями на 1 га.

 

РОЗДІЛ 3. виробнича собівартість

Витрати на виконання виробничої програми у вартісному обчисленні формують її виробничу собівартість. Цей розділ є центральним у курсовому проекті, тому що у ньому поєднуються знання технології проведення лісогосподарських робіт з питаннями економіки. Виробнича собівартість є одним з найважливіших показників господарської діяльності підприємства, в якому відображається рівень техніки й організації виробництва та праці, використання виробничих потужностей й матеріальних ресурсів, якості робіт, продукції, послуг.

Метою планування виробничої собівартості є економічно обгрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому році для виконання кожного виду робіт (послуг) згідно технологічної документації. За умов самофінансування зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства, економії бюджетних асигнувань.

Кошторис витрат на виробництво складається на основі таких розрахунків:

­ основної і додаткової заробітної плати робітників зайнятих у виконанні цих робіт, з відрахуванням на соціальні потреби;

­ витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування;

­ матеріальних витрат;

­ адміністративних витрат.

Кожний з цих показників має певну структуру і логіку побудови розрахунків.

В курсовому обчислюю виробничу собівартість кількох альтернативних варіантів технологічного процесу виконання окремого виду робіт на його вибір. Обгрунтований найоптимальніший варіант технологічного процесу, який відповідає екологічним та лісівничим вимогам.

3.1. Розрахунок витрат праці та заробітної плати

На підставі запланованого обсягу і технології робіт, норм виробітку і тарифних ставок визначається потреба в людино-днях, машино-змінах, коне-днях; фонд основної (тарифної) і додаткової заробітної плати.

У лісовому господарстві більшість норм виробітку побудовані не за видами робіт, а за технологічними операціями. Тому для робіт, що складаються із кількох операцій, спочатку встановлений перелік і послідовність операцій, а потім проводиться розрахунок по кожній операції окремо. Підсумувавши їх, визначена комплексна трудомісткість одиниці даного виду роботи і фонд заробітної плати.

В технологічній послідовності вказується назва робіт і операцій та перелічуються усереднені нормоутворюючі показники (середній об’єм дерева, відстань трелювання, довжина гонів тощо). Вказані заплановані обсяги робіт на прийняту одиницю вимірювання даної операції (обсяг рубки в м³ або в скл.м³, площа догляду в га чи в м²).

Користуючись нормами виробітку, визначені трудовитрати (потребу в людино-днях), послуг тракторного і машинного парку в машино-змінах, кінного транспорту в коне-днях) шляхом ділення обсягу робіт на норму виробітку на машино-зміну, коне-день і на людино-день.

 

Таблиця 3.1