Загальна характеристика ринку молочної продукції за 2007 рік та перше півріччя 2008 року

Молочний ринок України сьогодні перебуває у стані активного розвитку, на перехідному етапі від зародження до зрілості. Молочна промисловість України – одна з провідних галузей агропромислового комплексу. Питома вага її в загальних обсягах харчової та переробної промисловості складає біля 16 відсотків (м’ясна – 13 %, тютюнова – 8, алкогольних напоїв – 6, кондитерська – 5 %).

Галузь з виробництва та реалізації молочної продукції напряму залежить від стану та розвитку тваринництва в Україні. Повільна динаміка виходу з кризи сільськогосподарської галузі та відновлення попередніх обсягів виробництва, зокрема, й у тваринництві, стримується низькою матеріально-технічною базою процесу виробництва, яка є типовою для більшості господарюючих суб’єктів.

В останні п’ять років підприємства переробляють в середньому 5,4 млн. тонн молочної сировини.

Основна причина такого стану – зменшення обсягів виробництва молока за рахунок різкого скорочення поголів’я корів та недостатнє використання потенціалу їх продуктивності.

Тільки за період 2002 – 2007 років молочне стадо зменшилося на 1,6 млн. корів.

Поголів’я корів на 01.01.2008 р. становило 3,1 млн. гол. (на 6,2%, або на 206,8 тис гол. менше порівняно з 01.01.2007 р.). Чисельність корів скоротилося у 24 регіонах, крім АР Крим. Найбільше скорочення відбулося у Одеській (на 12%), Львівській (на 11%), Житомирській, Київській (на 10 %) областях.

В 2008 році тенденція скорочення продовжується і станом на 01.07.08 загальна кількість корів становить вже 3092 тис. корів проти 8,4 млн. у 1990 році. При цьому в сільськогосподарських підприємствах їх питома вага дорівнює 21 відсотку, у господарствах населення – 79 відсотків, а в 1990 році було відповідно 74 і 26 відсотків.

Надій молока в середньому з однієї корови в 2007 році порівняно з 2006 роком збільшився на 165 кг (на 4%) і склав 3 652 кг. Найвищі надої спостерігалися в аграрних підприємствах Київської (4 335 кг), Донецької (4 238 кг), Запорізької (4 348 кг) і Полтавської (4 353 кг) областей.

В країні майже не залишилось великих сільгосппідприємств молочного напрямку, тільки 31 господарство мають корів понад 1000 голів, а питома вага із господарств з чисельністю 100 – 200 корів складає 18 відсотків, решта мають набагато менше.

За даними Держкомстату обсяги виробництва молока на протязі багатьох останніх років не перевищують 14 млн. т проти 24,5 млн. у 1990 році, в минулому ж році – 12,2 млн. тонн, в поточному році очікується ще менше. При цьому питома вага приватного сектору в загальних обсягах виробництва молока досягла 82 відсотків.

Лише біля 40 відсотків від усього виробленого молока надходить на промислову переробку, в тому числі від приватного сектору – 72 відсотки (саме тому викликають сумнів статистичні дані по загальному виробництву молока), тоді як у 1990 році – 73,6 відсотків, а в Європейському Союзі цей показник (товарність) становить 96 відсотків.

В умовах скорочення загальної чисельності корів, особливо у суспільному секторі, виробляти достатню кількість якісного молока і продуктів його переробки вкрай складно. Споживання молочних продуктів на душу населення в рік останнім часом дорівнює 200 – 230 кг проти 373 кг у 1990 році. Тому, значні інвестиції в переробку молока, а в майбутньому у виробництво молока (побудова ферм та закупівля високопродуктивних корів) дасть можливість довести споживання молочних продуктів до кількості науково-обгрунтованих норм. Місією ЗАТ «Галичина» є збільшення виробництва та споживання молочної продукції на душу населення.

На молокопереробні підприємства від сільськогосподарських підприємств поступає молока вищим гатунком тільки 20 – 25 відсотків, першим – 65 відсотків, другим – від 7 до 10 відсотків. Низька якість української молочної сировини пов’язана, насамперед, із невикористанням генетичного потенціалу молочної худоби, захворюваннями молочного стада, низьким забезпеченням худоби повноцінними кормами, недостатнім технічним рівнем устаткування та технології виробництва. Суттєво зросла вартість кормів та енергоресурсів у 2007 році, що призвело до уповільнення темпів нарощування обсягів молочної та іншої тваринницької продукції в аграрних підприємствах та зростання собівартості.

У 2007 році обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з попереднім роком скоротився на 0,4%, до 2,8 млн. тонн. Водночас обсяги реалізації худоби і птиці в живій масі на забій зростали. Так, упродовж 2007 року було реалізовано 2,8 млн. тонн, що порівняно з 2006 роком більше на 8,4% (на 214,2 тис. тонн).

Збільшення реалізації худоби і птиці пов’язане зі стрімким зростанням у сільськогосподарських підприємствах (збільшення на 22,4%, або на 232,5 тис. тонн). Зростання реалізації було характерним для усіх регіонів, крім Сумської області (зменшення на 5,9%). Стрімке збільшення реалізації відбувалося в Черкаській, Львівській, Тернопільській, Запорізькій, Луганській областях.

На противагу стрімким зростаючим темпам реалізації худоби та птиці у 2007 році (порівняно з 2006), спостерігалася негативна тенденція обсягів вирощування великої рогатої худоби, які у 2007 році скоротилися на 10,4%. Найбільше зменшення обсягів вирощування відбувалося у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Закарпатській, Рівненській, Житомирській, Хмельницькій областях. У 2007 році реалізація на забій на 21,8% перевищувала обсяги вирощування ВРХ (в той час як у 2006 році лише на 9%).

Вітчизняна молочна промисловість включає три основні напрями діяльності: виробництво цільномолочної продукції, сиру, масла. Крім того, до молочної промисловості належить виробництво сухого молока та казеїну. Найбільш ємними в сировинному вимірі є сир і масло, але найважливішою вважається цільномолочна продукція, оскільки це продукти першої необхідності в споживчому кошику.

Останніми роками в Україні спостерігається зростання обсягів виробництва основних молокопродуктів. Найістотніше зростання виробництва відзначається щодо молока й вершків сухих, консервів молочних, сиру жирного.

Виробництво молочних продуктів за період 2003-2007 рр. (Таблиця 2.1) зросло в усіх категоріях продукції (середні щорічні темпи зростання були на рівні 104- 113%). Тенденцію до зменшення мали лише дві групи продуктів – масло вершкове (в середньому зменшувався обсяг випуску на 8%, або 9,3 тис. тонн щорічно, мінімального зменшення досягнуто у 2005 та 2006 рр. на рівні 14%, на 20 та 16 тис. тонн відповідно) та казеїн і казеїнати (в середньому зменшувався обсяг випуску на 13%, або 2 тис. тонн щорічно, мінімального значення досягнуто у 2007 році на рівні 31%, або 4 тис. тонн).

Таблиця 2.1

Динаміка виробництва основних молокопродуктів в Україні за 2003-2007 рр.

Назва молокопродуктів
Молоко оброблене (свіже), тис. т.	645,0	686,0	828,0	799,0	852,4
Молоко і вершки сухі, тис. т.	89,0	105,0	113,0	106,0	123,0
Масло вершкове, тис. т.	137,0	138,0	118,0		100,0
Сир свіжий неферментований і кисломолочний, тис. т.	58,0	71,0	83,0	92,0	93,0
Сир жирний, тис. т.	173,0	224,0	272,0	216,0	244,0
Консерви молочні, тис. т.	78,0	104,0	104,0	97,0	113,0
Продукти кисломолочні, тис. т.	427,0	467,0	494,0	517,0	533,0
Казеїн і казеїнати, тис. т.	16,0	21,0	18,0	13,0	9,0
Морозиво і харчовий лід, тис. т.	112,0	116,0	121,0	119,0	129,0

Загалом, виробництву молока та вершків сухих характерна динаміка зростання з 2003 року. В 2007 році виробництво молока та вершків сухих порівняно з 2006 роком зросло на 18% (у 2006 році відбувалося зниження на 6% порівняно з 2005 роком).

Найвищих темпів зростання (за період 2003-2007 рр.) молочної продукції було досягнуто у 2004 році, коли приріст виробництва склав 16%, або 21,9 тис. тонн, причому темп зростання за усіма виділеними молочними товарами набував значень 104% і вище. Найстрімкіше зростало виробництво консервів молочних (133%, або 26 тис. тонн), казеїну і казеїнатів (131% або 5 тис. тонн) та сиру жирного (129%, або 51 тис. тонн). У той же час найменш сприятливим роком для молочної продукції був 2006 рік. Ембарго Росії на продукцію тваринництва вплинуло на виробництво молочних продуктів у цілому, і його обсяг зменшився порівняно з 2005 роком в середньому на 8% (в абсолютному вимірі 10 тис. тонн) по кожній групі товарів, найбільшого скорочення зазнали казеїн і казеїнати (на 28%, або 5 тис. тонн) та сир жирний (на 21%, або 56 тис. тонн).

Виробництво продукції тваринництва у 2007 році знову почало зростати. Майже в усіх групах молочних товарів відбулося збільшення обсягів випуску, окрім масла вершкового та казеїну і казеїнатів, середній темп зростання молочної продукції склав 103%, або на 15 тис. тонн зросли обсяги в кожній групі товарів, виробництво молока обробленого збільшилося на 53 тис. тонн, сиру жирного – 28 тис. тонн. Об’єми виробництва молока обробленого (свіжого) зросли в 2007 році на 7% порівняно з 2006 роком, а перед цим спостерігалося незначне зниження темпів приблизно на 5%. Динаміка виробництва кисломолочних має тенденцію до зростання і у 2007 році складала 3%. Виробництву консервів молочних також характерне зростання у 2007 році на 17%. Що стосується масла вершкового, то йому характерний спад в 2007 році на 3%. По решті молочних продуктів представлених в таблиці, відбулося скорочення виробництва в 2007 році, порівняно з 2006 роком. Так, виробництво казеїну і казеїнатів та морозива й харчового льоду зменшилося на 27%. В 2006 році скорочення виробництва казеїну і казеїнатів було найбільшим у представленій групі товарів (на 28%).

Впродовж 2007 року ціни на сировину для виробництва молочної продукції в Україні зросли щонайменше на 40-50%. За даними операторів ринку, сьогодні сільськогосподарські підприємства закуповують молоко по ціні 2,3-2,6 грн. за 1 л, приватні садиби здійснюють реалізацію його не нижче рівня 1,75-1,90 грн. за 1 л. Загалом, підвищення купівельної спроможності населення, попиту на послуги підприємств роздрібної торгівлі, сприяло пожвавленню оптового товарообороту молока та молочних продуктів і збільшенню обсягів перевезень вантажним транспортом цієї продукції, налагодження логістичних систем.

Середні закупівельні ціни на молоко (з урахуванням дотацій) залишаються в Україні відносно високими. Залежно від регіонів і якості молока, коливаються в основному в межах 2,0 – 2,4 грн./л від сільгосппідприємств і 1,6-2,0 грн./л – від приватних господарств. Високому рівню закупівельних цін сприяє дефіцит молока, і як наслідок висока конкуренція, особливо при закупівлі молока у населення. Для стабілізації збуту виробники намагаються понизити закупівельні ціни на молоко і тим самим понизити відпускні ціни.

Зміни цін на молочному ринку пов’язані з процесами стану світового ринку. Наприклад, у 2007 році відбулося скорочення виробництва сухих молочних продуктів по різноманітним причинам в основних країнах-експортерах (Нова Зеландія, Аргентина – неврожай, засуха) і одночасне зростання попиту основних споживачів (країни Африки, Південно-Східної Азії). При цьому ціни на сухі молочні продукти зросли майже у два рази, що відобразилось на рівні закупівельних цін, особливо у Європейському Союзі, а також в Україні. Рівень цін на сухе молоко на внутрішньому ринку України у кінці грудня 2007 року склав 19–21 грн./кг. (іноді зустрічається ціна і на рівні 23 грн./ кг, проте вона розглядується як максимально можлива ціна пропозиції).

Якщо в середині червня 2007 року експортна ціна на сухе молоко доходила до рівня 3500, то зараз, відповідно, до 2700 тис. дол. за тонну при одночасному спаді обсягів експорту. На 1 червня 2008 р. залишки готової продукції складають вже по сухому молоку – 6,7 тис. т, по маслу – 6,7, сирам твердим – 18,5 тис. тонн.

Саме тому переробні підприємства не можуть утримувати високу закупівельну ціну на готову продукцію.

Крім того, соціально значущі види продукції, як масло тваринне, сметана, творог відпускаються, як правило, значно по меншій ціні, ніж складається їх оптова ціна. Найбільші підприємства – лідери ринку, що можуть використовувати економію на масштабі виробництва, мають досить низьку рентабельність – від 2 до 5 %, тоді як за світовим рівнем для розширеного відтворення виробництва вона повинна складати не нижче 15 відсотків.

У той же час попит на ринку низький. У кінці 2007 року ціни пропозиції на «Селянське» масло українського виробництва склали 17,0– 17,3 грн./кг. Об’єми пропозиції «солодковершкового блокового масла» обмежені, як і торгівля ним. Ціни на партії «солодковершкового масла» також збереглися на тому ж рівні 20 грн./кг. Експортні ціни на селянське масло у грудні 2007 року складали 3 450–3 480 дол. США/ тонна. Російський ринок масла для більшості українських підприємств залишається закритим.

Рівень цін на сироватку на внутрішньому ринку у грудні 2007 року перебував на рівні 4,9–5,0 грн./кг. Експортні ціни на даний товар раніше різко знизилися і знаходяться на низькому рівні 600–650 дол. США/т FCA. Українські трейдери і виробники повідомляють, що на ринку спостерігається надлишкова пропозиція сироватки. Як і у світі, в Україні зростає виробництво сиру, отже, збільшується виробництво сироватки. Попит на внутрішньому ринку на даний товар невеликий і трейдери прогнозують можливе повільне зниження цін на даний товар.

На ринку сирів зберігаються високі ціни. Експортні ціни на сири у грудні 2007 року досягли рівня 6 000–6 500 дол. США/т FCA для постачань до Росії. Ціни експортних постачань в інші країни-імпортери, зокрема Казахстан, коливаються на рівні 5 500–5 800 США/т DDU. Найбільш поширені сири (50% жирність) продавалися на внутрішньому ринку за оптовими цінами на рівні 28–38 грн./ кг.

На українському ринку у грудні минулого року ціни на казеїн складали 45–46 грн./ кг. Виробники повідомляють, що рентабельність виробництва данного товару різко знизилася. Експортні ціни на якісний казеїн знизилися до 8 300– 8 650 дол. США/т FCA. Також в зимовий період спостерігається низька активність на цьому ринку, особливо в період різдвяних свят.

Слід підкреслити, що починаючи з 1998 року молокопереробні підприємства здійснюють виплати дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продане молоко. Так, суми коштів для виплати дотації склали: у 2005 році – 1038 млн. грн., у 2006 році – 975 млн. грн. та у 2007 році – 1,6 млрд. грн. Але така суттєва підтримка виробників молока не впливає на покращення ситуації в молочній галузі, про що свідчать вищенаведені факти.

Фактори, що впливали на зростання цін на споживчому ринку молока та молочних продуктів:

• Витратні фактори – втрати врожаю сільськогосподарських культур призвели до масового зростання цін на сільськогосподарську продукцію та як наслідок продукцію молочної галузі. Причому аналогічні тенденції були й на світовому ринку, що в умовах глобалізації світової фінансово-господарської системи сформувало додатковий інфляційний тиск на внутрішній ринок України.

• Фактори, сформовані за рахунок попиту – монетарний чинник, посилення впливу якого обумовила підвищена рухливість у 2007 році монетарних агрегатів (монетарна база у 2007 році зросла на 46%, проти 17,5% у 2006 році; грошова маса – на 52,2%, проти 34,5% у 2006 році); – зростання споживчого кредитування населення, що додатково збільшує споживчий попит (у 2007 році обсяги кредитів фізичним особам зросли на 97,8%).

• Змішані фактори – високі негативні інфляційні очікування населення та товаровиробників; - підвищення рівня доходів населення (реальні наявні доходи населення за 2007 рік зросли на 12,5%).

Домінантою розвитку інфляційних процесів залишатиметься інфляція витрат, спричинена подальшим підвищенням цін на енергоносії. Продовжиться дія інфляції попиту, зумовлена подальшим розширенням платоспроможного попиту населення за рахунок підвищення соціальних стандартів.

 

Характеристика конкурентів

На сьогоднішні близько 80% від загального обсягу виробництва кисломолочної продукції на ринку виробляється близько 20 підприємствами. Зауважимо, що в Україні працює близько 200 компаній, що спеціалізуються на виробництві сирів. Близько половини ринку контролюють 10 крупних підприємств і об’єднань.

Згідно даних аудиту торгівлі оператори ринку розподілені на два окреслених сегмента – власники національних брендів (або таких що претендують на статус національних) та регіональні заводи орієнтовані на регіональні ринки збуту.

В Україні останнім часом починає все чіткіше вимальовуватись коло лідерів молочного ринку. На сьогоднішній день рейтинговий перелік провідних операторів молочного ринку дещо змінився, оскільки з’явилося більше потужних регіональних компаній, що претендують на лідируючі позиції. Зазначені компанії відіграють роль основних маркетмейкерів на ринку молокопродуктів, постійно конкуруючи між собою на ринку сировини, так і на ринку збуту готової продукції.

Згідно з інформацією Союзу молочних підприємств України (рис. 2.2) найбільшу питому вагу в структурі виробництва молочної продукції (у натуральному вимірі) мають такі компанії: «Вімм-Біль-Данн» (14%), «Юнімілк-Україна» (13%), «Лакталіс» (11%), «Рейнфорд» (11%), «Галичина» (8 %), Донецький молокозавод №2» (6%), «Павлоградський молочний комбінат» (5%), «Danone» (5%), «Криммолоко» (4%), ВАТ «АК «Комбінат Придніпровський» (3%), інші (28%).

Рис. 2.2. Структура виробництва молочної продукції (у натуральному вимірі) у 2007 році

Ринок кисломолочних продуктів, за даними Food &Drinks, представлений «Вімм-Біль-Данн» (5%), Харківський міськмолкомбінат (6%), «Галактон» (7%), «Галичина» (7%), Донецький міськмолокозавод №2» (7%), інші (68%). Не дивлячись на те, що для всіх перерахованих компаній характерне постійне зростання випуску кисломолочних напоїв, найактивнішим на ринку є ЗАТ «Галичина».

За оцінками операторів ринку, третина кефіру була вироблена на потужностях молочних лідерів першої п’ятірки, де річні обсяги напою коливаються від 10 до 20 тис. т і вище. При цьому найміцніші позиції в сегменті «кефіру» в займала продукція ВАТ «Галактон» (10%), ЗАТ «Донецький ГМЗ №2» (7%), ВАТ «Кременчуцький ГМЗ» (7%), ВАТ «Київський ГМЗ №3» (5%), ВАТ «Харківський молкомбінат» (5%). Сумарне виробництва кефіру на цих підприємствах склало близько 70 тис. т.

П’ятірку лідерів у 2007 році в «сметанному» сегменті очолили ВАТ «Харківський мол комбінат» (9%), ТОВ «Молочний дім» (6%), ЗАТ «Галичина» (5%), ВАТ «Київський ГМЗ №3» (5%) і ВАТ «Галактон» (4%). Сумарно ці підприємства забезпечили близько третини загальнонаціонального виробництва сметани, випередивши колег з ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» і ЗАТ «Лакталіс-Ніколаєв». Рокіровка ролей серед виробників сметани сталася, на думку експертів, завдяки значним інвестиційним вкладенням на ЗАТ «Галичина» і ВАТ «Київський ГМЗ №3».

Йогурт і йогуртові напої як і раніше залишаються привабливими і для виробників, насамперед, з погляду широких асортиментних можливостей. Більшість молочних холдингів і крупних молокопереробних підприємств постійно оновлюють асортимент, реєструючи все нові ТМ. У 2007 році в Україні 52% йогуртів і йогуртових напоїв було вироблено на ЗАТ «Галичина» (12%), ВАТ «Харківський мол комбінат» (11%), ТОВ «Молочний дім» (8%), ВАТ «Вімм-білль-данн Україна» (8%), ВАТ «Комбінат «Придніпровський» (7%) і ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» (6%). Найбільший приріст у виробництві йогурту зараз спостерігається в ЗАТ «Галичина».

Останніми роками питома вага ряжанки в обсягах всіх вироблюваних в Україні кисломолочних продуктів стабільно займала нішу в районі 11%. Не став виключенням і минулий рік. До найкрупніших гравців в сегменті «ряжанки» можна віднести ЗАТ «Донецький ГМЗ №2» (10%), ВАТ «Харківський молкомбінат» (8-9%), ВАТ «Галактон» (6%), ЗАТ «Молочний завод «Родич» (близько 5%) і ВАТ «Київський ГМЗ №3» (близько 5%). У сумі лідерів «першої п’ятірки» припало на частку більше 21 тис. т ряжанки, або близько 36% ринку.

У 2007 році на українському ринку сирів відбулася перша операція за участю транснаціональної компанії. Окрім французів, до вітчизняних сироварів придивляються такі виробники, як Hochland (імпортує плавлені сири з Підмосков’я), Valio (імпорт з Фінляндії), Arla Foods (Данія), а також Lactalis і Kraft Foods — крупні виробники сиру, виробництва інших товарних груп. Але пропозиція явно перевищує попит — по експертних оцінках, більше 50% українських сироварень, потребують інвестицій та бажають бути проданими.

Bel Group стала одна з перших транснаціональних гравців, що вийшли на український ринок. Французи, що виклали за контрольний пакет третього по величині українського виробника Шосткінського молочного комбінату близько $50 млн. Два роки тому контрольний пакет ВАТ «Шосткінський міський молочний комбінат» був проданий американській компанії Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), який здійснює інвестиції в малі і середні приватні підприємства України. Bel Group (Франція) продає продукцію в 120 країнах світу. Основні ТМ компанії – La Vache qui rit, Kiri, Mini Babybel і Leerdamme. Оборот 2007 року склав EUR 1,7 млрд, чистий прибуток – EUR 79,4 млн.

ЗАТ «Галичина» протягом 2007 року та за 6 місяців 2008 р. проводить досить агресивну політику по завоюванню ринку. Після проведення в минулому році реконструкції на Радехівському молокозаводі, його виробничі потужності зросли вдвічі до 350 т молока на добу, також був доукомплектований новим устаткуванням цех з виготовлення кисломолочної продукції.

Серед основних конкурентів компанії ЗАТ “Галичина” слід відмітити:

· ВАТ “Wimm-Bill-Dann”;

· ВАТ “Галактон”

· ТОВ “Молочний дім” (корпорація Фанні);

· ЗАТ “Лакталіс-Миколаїв”

· ТОВ “Молочна фабрика “Rainford”

· ТОВ “Торговий дім “Західна молочна група”

ВАТ “Wimm-Bill-Dann Продукти Харчування” – провідна російська компанія, якій належать контрольні пакети акцій двох великих українських заводів: ВАТ «Київський міський молочний комбінат №3» та ВАТ «Харківський міськмолкомбінат». Сьогодні до складу компанії входять 30 виробничих підприємств в 22 регіонах Росії та СНД, торгові філії компанії відкриті в 26 найбільших містах Росії та країн СНД. Компанія «Wimm-Bill-Dann» володіє диверсифікованим портфелем торгових марок, що охоплює більше 1100 молочних продуктів (ТМ «Слов’яночка», «Веселий молочник», «Нео», «Чудо») і більше 150 типів соків, нектарів і прохолодних напоїв. Вирізняється інтенсивною рекламною активністю та високою якістю продукції, завдяки чому завоювала визнання та лояльне ставлення до своєї марки у населення. Основні сировинні зони – Вінницька, Житомирська, Київська та Черкаські області.

ВАТ “Галактон” разом з ВАТ «Кременчуцький міськмолзавод» входять до групи компаній «Юнімілк», що об’єднує 23 заводи в Росії й 2 заводи в Україні. У портфоліо компанії представлено 5 торгових марок: «Актуаль», «Простоквашино», «Біо-Баланс», «Галактон», «Літній день». ВАТ «Галактон» виробляє близько 70 найменувань товарів, серед яких – молоко, йогурти, кефір, ряжанка, сметана, масло, сиркові маси, десерти, молочні суміші.

В структуру корпорації «Молочний дім» входять ТОВ «Молочний дім», ТОВ «Сакура», корпорація «Фанні» та ще декілька підприємств. Корпорація має власні філіали у Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Сімферополі. Найвідоміші торгові марки – «Фанні» та «Ведмедик». Компанія має сильні позиції в сегментах високо- та середньомаржинальної продукції, до якої належать йогурти питні та густі, сметана, сиркові десерти, глазуровані сирки. Особливістю компанії є її сильні позиції в сегменті продуктів сиркової групи. Продукція корпорації «Молочний дім» широко представлена на сході України, де, в свою чергу, розміщена сировинна база групи - Дніпропетровська, Харківська та Донецькі області.

ЗАТ «Лакталіс-Україна» представлена на ринку торговою маркою «President» (сиркові десерти та йогурти, сметана), «Білосвіт», «Лактонія». Група компаній «Лакталіс» представлена своїми філіями у 11 країнах світу, зокрема у Франції 65 заводів та за її межами-17. Серед переваг компанії можна виділити широкий асортиментний ряд десертної групи (залежно від жирності, наповнювачів, об’єму упаковки), розвинену сітку дистрибуції, чітку позицію на ринку з позиціонуванням своїх продуктів для людей з доходом вище середнього. Основні сировинні зони – Миколаївська, Херсонська та Вінницькі області.

ТОВ «Торговий дім «Західна молочна група» створена 2002 року, об’єднує ВАТ «Львівський міськмолзавод», ВАТ «Ковельмолоко», ВАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів», ВАТ «Дубномолоко», ВАТ «Вінницький міськмолокозавод», ВАТ «Бродівський завод сухого знежиреного молока», Артемівський молокозавод», ВАТ «Волинська маслосирбаза», ВАТ «Горохівський сирзавод», та ще декілька підприємств з виготовлення казеїну, сухого молока та масла. Продукція холдингу представлена такими торговими марками як «Комо», «Гурманка», «Викрутас», «Молочна родина», «Економ».

Щодо ЗАТ «Галичина», то її частка на ринку України оцінюється в межах 12 %, на Західній частині – 43 % по реалізації йогуртів.

Основні слабкі сторони:

· Сприймається споживачами, як виробник дешевшої продукції достатньої якості

· Маркетингова стратегія усталена та послідовна, однак не прописана в деталях

· Перехід бізнес-модель організації від підприємницького ведення бізнесу до системного не завершено

· Інвестиційний потенціал певною мірою обмежений

· Можливості досягнення суттєвої частки ринку потребують мобілізації усіх наявних ресурсів

Основні сильні сторони

· Набутий організацією досвід у реалізації достатньо масштабних проектів

· Наявність і потенціал власної прямої дистрибуції в Україні

· Високий кадровий потенціал різних підрозділів

· Наявність можливостей для “прориву” в технологіях, забезпечені виробничими потужностями, людськими ресурсами, відносинами з партнерами

· Можливості та потенціал українського ринку

· Достатня власна сировинна база