Тема 9. Провадження у справах про порушення митних правил

Навчальні питання:

1. Провадження у справах про порушення митних правил.

2. Адміністративне затримання.

3. Процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення.

4. Оскарження постанов у справах про порушення митних правил.

5. Внесення до постанови подання прокурора.

6. Виконання постанов митних органів про накладення стягнення за порушення митних правил.

 

Література: [6; 7; 8; 21; 23; 24; 33; 50; 54]

Питання для самоперевірки:

1. Провадження у справах про порушення митних правил.

2. Виконання постанов митного органу України про накладення адміністративного стягнення.

3. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення вимог митного законодавства. Оскарження, опротестування, виконання їх рішень та постанов.

4. Назвіть та охарактеризуйте види постанов митних органів.

5. Проаналізуйте порядок виконання постанов митних органів.

6. Особливості адміністративного затримання осіб, що порушили митні правила.

 

Контрольні завдання:

1. Скласти структурно-логічну схему «Стадії провадження у справах про порушення митних правил»

2. Охарактеризуйте процедуру оскарження рішень та постанов митних органів.

6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

6.1. Рекомендації для самостійної роботи студентів

Найсуттєвішою формою пошуку необхідного і додаткового матеріалу за дисципліною «Митне право» з метою доопрацювання знань, отриманих під час лекцій, є самостійна робота студентів. Саме опанування та з’ясування студентом рекомендованої літератури створює широкі можливості детального засвоєння даної дисципліни.

Враховуючи той факт, що вивчення дисципліни передбачає кропітку роботу та змістовне обговорення питань на семінарських заняттях, саме під час самостійної роботи студент поглиблює розуміння проблем, активізує самостійний пошук, систематизує накопичений досвід аналітико-синтетичної роботи, закладає підстави якісної підготовки доповідей, повідомлень, рефератів як за власними інтересами, так і за завданням викладача.

Саме самостійна робота набуває все більшого значення й актуальності сьогодні, оскільки обсяг навчального матеріалу з правознавства досить значний, і не все можна встигнути розглянути під час аудиторних занять. Отже, правильна організація власної самостійної роботи з боку студента є важливою запорукою успішного навчання і ефективного засвоєння ним знань.

Метою самостійної роботи є вироблення навичок опрацювання нормативно-правових актів, спеціальної літератури та інших матеріалів, необхідних для належного засвоєння предмета навчальної дисципліни, а також для розвитку сталих умінь до самостійного вивчення і викладання одержаної інформації.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача. Лише у ході самостійної роботи студент має можливість розвинути пізнавальні та виконавчі здібності, пам'ять, самостійне мислення, наполегливість і, головне, виробити вміння самостійного здобуття знань.

Самостійна робота студентів переважно полягає в підготовці до семінарських занять: повторення лекційного матеріалу, складання оглядів і публікацій, що відображають точку зору вчених різних правових шкіл і напрямів на проблему, які її вивчають, надрукованих в різноманітних засобах масової інформації та спеціалізованих виданнях.

Форми самостійної роботи студентів визначаються змістом учбової дисципліни, ступенем підготовленості студентів.

Ця робота включає:

1) самостійне вивчення джерел, у тому числі нормативно-правових актів і практики їх застосування;

2) розв’язання правових задач;

3) підготовку до поточного контролю;

4) підготовку до заліку.

Навчальна дисципліна «Митне право» включає в себе ряд питань, знання і практичне втілення яких в діяльність майбутніх менеджерів буде сприяти забезпеченню законності та надасть можливість краще розуміти та засвоїти теорію для вирішення практичних завдань під час проходження служби.

Для організації самостійної роботи необхідні наступні умови:

· готовність студентів до самостійної праці;

· мотивація отримання знань;

· наявність і доступність всього необхідного навчально-методичного і довідкового матеріалу;

· система регулярного контролю якості виконаної самостійної роботи;

· консультаційна допомога викладача.

Складовими критеріями оцінки доповіді є:

1. повнота розкриття теми;

2. культура оформлення роботи;

3. вміння спілкуватися з аудиторією (надання інформації усно).

Для якісної підготовки до семінарських занять за кожною темою студентові потрібно:

1. засвоїти лекційний матеріал;

2. ознайомитися з планом семінару та рекомендованою літературою до нього;

3. при необхідності отримати консультації викладача з питань, що стосуються доповідей та рефератів;

4. використовувати навчально-науковий потенціал бібліотек ДонДУУ та інших наукових установ.

Під час самостійної роботи передбачається підготовка відповідей на контрольно-перевірочні питання, питання для самостійного опрацювання, складення рефератів, вирішення студентами практичних завдань, вивчення основних питань для підготовки до підсумкового контролю.

Підготовка відповідей на контрольно-перевірочні питання передбачає вивчення літературних та нормативних джерел, запропонованих в планах семінарських та практичних занять або підібраних студентом самостійно, складання плану відповіді та викладення основного змісту в зошиті.

Відповідь на питання для самостійного вивчення може бути викладена також і у науковій доповіді, яку студент зробить на аудиторному занятті. Вирішення студентами практичних завдань передбачає розв’язання задач, викладених в планах семінарських занять.

Розв’язання задач виконується в письмовій формі.

Під час розв’язання задачи необхідно:

1. прочитати текст задачи та проаналізувати викладені обставини;

2. визначити питання, на які потрібно дати відповіді для вірного вирішення здачі;

3. зазначити конкретні норми законодавства та теоретичні положення, за допомогою яких можливо аргументувати рішення.

Рішення задачи повинно бути обґрунтованим, детальним, мотивованим і містити конкретні посилання на відповідні положення законів та інших нормативних джерел, з урахуванням змін в законодавстві.

В робочій програмі наводиться тематичний план, перелік основних і додаткових нормативних та літературних джерел, назви тем та контрольно-перевірочні питання, завдання для проведення практичних занять з вказівками для самостійної підготовки до них і питаннями для самоконтролю.

Студентам рекомендується звертати особливу увагу на ті норми права та законодавства, якими вони будуть керуватися в своїй наступній діяльності.

Дані методичні рекомендації передбачають теми для самостійного вивчення та її короткий зміст, питання для самоконтролю, контрольні завдання, задачи, перевірочні тести та список рекомендованої літератури, яка застосовується при вивченні цих тем.

Відповідно до вимог КМСОНП в ДонДУУ значну увагу студентам необхідно звернути на наступне:

· наявність конспекту лекцій з усіма темами, що розглядалися на лекційних заняттях, виступи на семінарських заняттях, належне та своєчасне виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи, своєю чергою, є основною умовою для отримання необхідної мінімальної кількості балів (50) для допуску до заліку;

· для отримання 100 балів студентам, окрім зазначеного, необхідно додатково підготувати письмову роботу та за заліковими модулями скласти структурно-логічні схеми.

Індивідуальні завдання для самостійної роботи (тему есе) отримує кожен студент, виходячи зі свого порядкового номеру в навчальному журналі групи.

Завдання для самостійної підготовки мають виконуватися студентами на окремих аркушах формату А4, інтервал – 1,5, кегль – 14, шрифт - Times New Roman, загальний обсяг роботи – до 20 сторінок. На останньому аркуші необхідно зазначити загальний список літератури.

*Приклад оформлення титульного аркушу наведено у додатках.

У випадку, якщо на певну тему не відведено лекційного та семінарського заняття, студент має опрацювати її самостійно, оскільки для опанування всіх питань курсу та успішного складання екзамену студентом має бути здійснено самостійну підготовку за всіма наведеними завданнями.

Самостійна робота студентів враховується при складанні заліку.

В ході самостійної роботи над конкретною темою студент повинен:

- ознайомитися з рекомендованою літературою, нормами чинного законодавства, стосовно вказаної теми;

- законспектувати основні положення проблем теми;

- вивчити та засвоїти рекомендований матеріал з метою застосування його в подальшому вивченні дисципліни і майбутній діяльності;

- для контролю потрібно самостійно відповісти на контрольні питання та виконати завдання.

Самостійна робота студентів перевіряється викладачем за допомогою опитувань на семінарських заняттях, виконанням аудиторних контрольних робіт, написання рефератів, а також при підсумковому контролі. Поточний та підсумковий контроль знань студентів може здійснюватися за допомогою тестів та самостiйних робіт.

Основні питання для підготовки до підсумкового контролю – це питання, які виносяться на залік. Їм необхідно приділити підвищену увагу, визначитись з тими питаннями, засвоєння яких викликає певні складнощі або студент не може самостійно знайти відповідь взагалі. В таких випадках необхідно звернутися до викладача для отримання додаткової консультації.

Самостійній контроль знань передбачає відповіді на питання для самостійного контролю, а також розв’язання тестових завдань.

Основними засобами контролю самостійного вивчення студентами матеріалів всіх змістових модулів є експрес-опитування і опитування за питаннями семінарських занять, оцінювання підготовлених студентами рефератів, тематичних повідомлень, перевірка опрацювання навчального матеріалу за пропущені аудиторні заняття.

6.2. Рекомендації з виконання тестів

Розв’язання тестів дозволяє студентові більш повно засвоїти навчальний матеріал, оцінити свої знання по дисципліні, і виявити пробіли, сприяє розвитку творчого мислення.

Однак необхідно враховувати, те що, тестові завдання можуть забезпечити одержання фундаментальних знань з дисципліни, що вивчається, лише при повному вивченні матеріалу з дисципліни «Митне право», що викладено у підручниках, монографіях, наукових статтях, список яких запропонований у програмі.

При проведенні поточного контролю (розв’язанні тестів), слід:

Ø уважно прочитати запитання тесту;

Ø відповідаючи на запитання тесту, збагнути сутність запитання та відповіді на нього;

Ø проаналізувати зміни у чинному законодавстві України взагалі, та судову практику;

Ø обміркувати і аргументувати відповіді на запитання тестів.

Необхідно враховувати, що для одного питання може бути дана лише одна правильна відповідь.

Для надійності й ефективності тестування рекомендується використати 4-5 варіантів питань відповідної теми. Кількість питань у кожній темі залежить від:

1) обсягу і складності навчального матеріалу;

2) часу, виділеного відповідно до тематичного плану для вивчення цієї теми.

Важливою умовою забезпечення об’єктивності перевірки знань студентами є виконання ними тестових завдань самостійно, без використання навчальної літератури і конспектів лекцій.

 

6.3. Методичні рекомендації з виконання рефератів

 

Складення реферату передбачає вибір теми, опрацювання запропонованої та додаткової літератури, складення плану, написання реферату.

Реферат не є дослівним переказом тексту підручника або навчального посібника, а являє собою одну з форм наукового дослідження на певну тему, творчо перероблену на основі знайомства зі станом сучасних наукових досліджень (науково-проблемний реферат) або виклад основних положень певних видань чи їх частин (оглядово-інформаційний реферат).

Реферат має бути виконано самостійно. Мета написання реферату полягає у набутті студентом знань з правознавства, вміння і навичок працювати з науковою літературою і нормативно-правовими актами, самостійно аналізувати і узагальнювати матеріал, робити і формулювати власні висновки та пропозиції.

За допомогою рефератів студент глибше вивчає найбільш складні проблеми навчальної дисципліни, вчиться правильно оформлювати роботу та докладати результати своєї праці.

Підготовка реферату включає в себе наступні етапи:

1. вибір теми;

2. підбір і вивчення спеціальної літератури та нормативно-правових актів;

3. складання плану реферату;

4. викладення змісту теми;

5. оформлення реферату,

6. усний виклад реферату.

1. Вибір теми

Студент самостійно обирає тему реферату із запропонованого переліку. Допускається закріплення декількох студентів за однією і тією ж темою реферату. В такому разі на семінарських заняттях один з них доповідає, а інші виступають доповненнями та уточненнями. Студент може в обсязі навчальної програми дисципліни сам запропонувати тему реферату, узгодив її з викладачем.

При виборі теми студенту слід керуватися своїми інтересами до певної проблеми, можливостями підбору літератури та інше.

2. Підбір і вивчення спеціальної літератури та нормативно-правових актів.

Роботу над рефератом потрібно починати з вивчення стосовно обраної теми відповідного розділу підручника, навчального посібника, конспектів лекцій. Після того як загальне уявлення про обрану тему склалося, студенту слід приділити серйозну увагу підбору і вивченню нормативно-правових актів та літератури.

Вивчаючи ту чи іншу наукову працю, студент повинен сприймати її крізь призму тих основних проблем, що їх вирішував автор. Без усвідомлення проблеми неможливо виділити головне й істотне, важко відокремити тезу від аргументів і практично неможливо перебороти формальне ставлення до змісту досліджуваної праці.

3. Складання плану реферату

Після ознайомлення з літературою та нормативно-правовими актами студент складає план реферату, в якому конкретизуються питання обраної теми та який включає в себе:

· вступ;

· основну частину (виклад змісту теми);

· висновки;

· список використаної літератури.

Вступ є обов'язковою частиною реферату, в якому стисло обґрунтовується актуальність, наукова і практична значимість обраної теми, вказується на її місце в структурі курсу правознавства, формулюються цілі дослідження.

Основна частина реферату складається з розділів та підрозділів, в яких мають бути послідовно розглянуті всі питання теми. При цьому слід мати на увазі, що кількість розділів та підрозділів не регламентується, але недоцільно їх робити невеликими за обсягом. Якщо матеріал важко розбити на декілька частин через його тісну змістовну і логічну послідовність, розділ можна не розбивати на підрозділи.

При визначенні назв розділів і підрозділів необхідно знати, що назва розділу не може повторювати назву теми роботи, а назва підрозділу повторювати назву розділу.

Заключна частина реферату має містити висновки, в яких формулюються результати дослідження, оцінки проаналізованого матеріалу, пропозиції чи рекомендації з досліджуваної проблематики.

Вступ і висновки реферату разом не повинні перевищувати одну чверть його обсягу.

4. Викладання змісту теми

Після підбору і вивчення літератури, визначення плану реферату слід приступити до узагальнення та систематизації зібраного матеріалу. Виклад матеріалу повинен бути чітким, логічним та послідовним. Викладати матеріал у рефераті рекомендується у безособовій формі висловлювання (наприклад, "вважаємо", "думаємо", "рахуємо" та інше). Необхідно вживати терміни, властиві даній науці, уникати незрозумілих понять та складних граматичних оборотів. Терміни, окремі слова і словосполучення допускається змінювати прийнятими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.

При використанні цитат з літературних та наукових джерел слід пам'ятати, що вони необхідні для підтвердження думки автора реферату, або ж для висловлювання своєї думки на противагу іншій. Занадто зловживати ними не слід.

Студенту доцільно звернути увагу на такі характерні недоліки, які трапляються при написанні реферату і які можуть привести до незадовільної оцінки:

· механічне, дослівне переписування використаної літератури; поверховий, не аргументований виклад основних теоретичних положень;

· невідповідність між змістом роботи та її планом;

· абстрактний виклад теми, відсутність посилань на чинне законодавство України;

· недбалість і неграмотність викладу.

Отже, основними вимогами до написання реферату є вміння виділяти головні теоретичні питання і роз'яснювати їх на конкретному матеріалі, логічно та послідовно розкривати зміст теми, використовуючи при цьому сучасну юридичну літературу.

5. Оформлення реферату

Студент повинен пам'ятати, що через оформлення реферату, його зовнішній вигляд, викладач формує першу думку про зміст матеріалу. Тому кожному студенту необхідно опанувати техніку й етику оформлення наукової праці та дотримуватись стандартних вимог, які висуваються щодо рефератів.

Починається робота з титульного листа, після чого на другій сторінці реферату подається план роботи.

Кожна структурна частина роботи повинна починатися з нової сторінки та мати заголовок, який відповідає плану реферату. Заголовки слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапок в кінці, не підкреслюючи. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, тоді їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж три інтервали, якщо реферат виконаний рукописним або машинописним способом, та не менше, ніж два інтервали, якщо робота виконана за допомогою комп'ютера.

Розділи слід нумерувати арабськими цифрами без крапок в кінці. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, відокремлених крапкою (наприклад - 1.1, 1.2).

Усі сторінки, починаючи з другої, послідовно нумеруються з проставленням арабських цифр за загальним правилом у нижньому правому куті, без крапки в кінці. Слід мати на увазі, що першою сторінкою реферату є титульний лист, на якому нумерація сторінки не ставиться, але враховується при нумерації наступної сторінки.

Реферат пишеться чітким, розбірливим почерком, або друкується на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (розмір 210x297 мм) через півтора міжстрокових інтервали для комп’ютера, з обов’язковим додержанням при цьому такої ширини полів: зверху і знизу – 20 мм, зліва – 25-30 мм, справа – 10 мм. На одній сторінці повинно бути не більше 32-40 рядків.

Загальний обсяг реферату не повинен перебільшувати 20 аркушів.

6. Усний виклад реферату

Після написання реферату студент повинен докласти його зміст на семінарському занятті. Автор роботи протягом десяти хвилин має викласти основні положення розділів та підрозділів свого дослідження, обґрунтувати наукову і практичну значимість обраної теми, сформулювати пропозиції чи рекомендації. Після виступу, при необхідності, відповісти на запитання викладача та інших учасників семінару.

За результатами обговорення написаного і докладеного реферату студенту виставляється відповідна кількість балів, які враховуються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.