Кримський економіко-правовий інститут

КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ

МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З ДИСЦИПЛІНИ: ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ

Галузь знань: 0304 «Право»

Напрям підготовки: 6.030401 «Право»

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

 

 

Сімферополь 2012

Тема 1. Теоретичні та методологічні засади юридичної психології

Семінарське заняття – 2 год.

Питання:

1. Характеристика об’єкта, предмета, принципів юридичної психології.

2. Характеристика методів юридичної психології.

3. Структура сучасної юридичної психології та її місце серед інших галузей психології.

4. Історія розвитку та сучасний стан юридичної психології.

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти: визначення юридичної психології, предмет та пріоритетні завдання юридичної психології, зв’язок юридичної психології із галузями психології (загальною, соціальною, порівняльною, екстремальною та ін.), структуру юридичної психології, принципи та методи юридичної психології, основні етапи розвитку та сучасний етап юридичної психології.

Студенти повинні засвоїти, що юридична психологія — науково-практична дисципліна, яка досліджує психологiчнi закономiрностi системи «людина — право», розробляє рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї системи. Іншими словами, юридична психологія досліджує психологічне опосередкування правових відносин та правової поведінки. ЇЇ вивчення дозволяє удосконалити дiяльнiсть правознавця, допомагає йому будувати та регулювати взаємовідносини з людьми, поглиблено розуміти мотиви їх вчинків i поведінки, пізнавати об’єктивну дiйснiсть, вірно оцінювати її та використовувати результати в практичній дiяльностi.

При опрацюванні теми студенти повинні вивчити структуру юридичної психології: правова, кримінальна, судова, пенітенціарна; принципи юридичної психології: принцип детермінізму, принцип єдності свідомості та діяльності, принцип розвитку; методи наукового пізнання та методи активного впливу на особистість.

Студенти повинні засвоїти ключові поняття: юридична психологія, правова психологія, кримінальна психологія, пенітенціарна психологія, судова психологія, методи юридичної психології: методи наукового дослідження, методи активного впливу на особистість, принцип детермінізму, принцип, розвитку, принцип єдності свідомості та діяльності.

Література:

1. Василиев В.Л. Юридическая психология. М.,1991.

2. Еникеев М.И. Юридическая психология. М., 2001.

3. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Учебник. – Харьков., 2001.

4. Столяренко А.М. Прикладная юридическая психология. – М., 2001.

5. Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология. – М., 1997.

6. Юридична психологія. Альбом схем з коментарями. – К., НАВСУ, 1997.

7. Юридична психологія. Підручник // за заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К., 1999.

Теми рефератів:

1. Використання методів юридичної психології в діяльності органів внутрішніх справ.

2. Правомірність та допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві.

Тема 2: Правова соціалізація та правослухняна поведінка особистості

Семінарське заняття – 2 год.

Питання:

1. Особистість та процеси її соціалізації.

2. Умови успішної правової соціалізації особистості.

3. Характеристика суспільної правосвідомості.

4. Характеристика індивідуальної правосвідомості.

5. Характеристика психологічного впливу правових норм на поведінку особистості.

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти: способи засвоєння норм права і правових цінностей у ході соціалізації особистості, стадії процесу соціалізації, поняття правосвідомість, ознаки правосвідомості, поняття правової соціалізації та правослухняної поведінки особистості, психологічні умови дієвості правових норм, поняття соціальної та асоціальної поведінки.

Студенти повинні вивчити що, правова свідомість - це засвоєна суб'єктом система знань, які відображають прийнятий у даному суспільстві правопорядок, яка є основою самоорганізації соціально-нормативної поведінки. Розрізняють правосвідомість суспільну й індивідуальну.

При опрацюванні теми студентам необхідно засвоїти що, найважливішою умовою адаптації особистості до життя в соціумі є правова соціалізація, у якій відбувається засвоєння правової культури даного суспільства й на цій основі – формування правослухняної поведінки, яка відповідає вимогам суспільства. Успішність правової соціалізації особистості визначається рядом умов: правовою культурою суспільства, відносинами суб'єкта до правових норм суспільства, особистим досвідом спілкування з іншими людьми в соціальних групах

Студенти повинні засвоїти ключові поняття: соціалізація, правова соціалізація, правова переорієнтація свідомості особистості, правова культура, правова свідомість, правове виховання.

Література:

1. Васильев В.Л. Юридическая психология. – С.-Пб., 1997.

2. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Ученик. – Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2002.

3. Коновалова В.Е. Правовая психология. – Харьков, 1997.

4. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 1986.

5. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии. – М., 1996.

6. Романов В. Юридическая психология. – М.,1998.

7. Юридична психологія. Альбом схем з коментарями. – К., НАВСУ, 1997.

8. Юридична психологія. Підручник // за заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К., 1999.

9. Дулов А.В. Судебная психология. – Минск, 1975. – С. 75

10. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – Л., 1982. – С.12.

Теми рефератів:

1. «Біологізаторські та соціологізаторські теорії особистості».

2. «Соціальне середовище та формування особистості».

Тема 4: Психологічні особливості злочинних груп

Семінарське заняття – 2 год.

Питання:

1. Поняття злочинна група та її кваліфікаційні ознаки.

2. Закономiрностi формування i розвитку злочинних груп.

3. Характеристика злочинних груп неповнолітніх та молоді.

4. Характеристика злочинних груп, що вчиняють насильницькі злочини.

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти: психологічну характеристику злочинної групи, сутність та психологічні особливості різновидів злочинних груп, психологічну специфіку злочинних груп неповнолітніх.

Студенти повинні знати квалiфiкацiйнi ознаки злочинної групи: 1) мала неформальна група, тобто нечисленна за складом спiльнiсть людей, стосунки у якій нормативно, офiцiйно не регулюються, підтримується безпосередній особистий контакт мiж учасниками; 2) об’єднання учасників відбувається завдяки спiльнiй злочинній дiяльностi; 3) взаємодія учасників групи певним чином організована (вiд ситуативних груп, де групові структури ледве визначені, до організованих, де існують функцiональнi i психологiчнi взаємозв’язки); 4) група є єдиним особливим суб’єктом злочинної дiяльностi, тобто кожен учасник надає свій внесок вiдповiдно до координації i розподілу ролей — з одного боку, до кожного пред’являються певні вимоги — з іншого.

При опрацюванні теми студенти повинні приділити особливу увагу психологічній характеристиці видам злочинних груп: злочинні групи неповнолiтнiх i молоді; злочинні групи рецидивiстiв та раніш засуджених; злочинні групи розкрадачів державної та приватної власності; злочинні групи, що вчинюють пограбування та розбiйнi напади із метою заволодіння державною та приватною власністю; злочинні групи, що вчиняють насильницькі злочини.

Студенти повинні вивчити ключові поняття: злочинна група, лідер злочинної групи, відповідальні виконавці, виконавці, «опозиціонери», злочинні групи неповнолiтнiх i молоді, злочинні групи рецидивiстiв та раніш засуджених, злочинні групи, що вчиняють насильницькі злочини.

Література:

1. Быков В.Ф. Криминалистическая характеристика преступных групп. Ташкент, 1986.

2. Васильев В.Л. Юридическая психологія. – С-Пб.,1997.

3. Еникеев М.И. Основі общей и юридической психологии. – М., 1996.

4. Пирожков В.Ф. Криминальная психология: Кн. І, ІІ. – М., 1998.

5. Самонов А.П. Психология преступных групп. – Пермь, 1991.

6.. Юридична психологія: Підручник за заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. К, 1999.

Теми рефератів:

1. «Характеристика роз’єднання та переорієнтації злочинних груп».

2. «Характеристика злочинних груп, що вчиняють пограбування та розбійні напади з метою заволодіння державною та приватною власністю».

Та виправлення засуджених

Семінарське заняття – 2 год.

Питання:

1. Предмет, об`єкт та основні задачі пенітенціарної психології.

2. Психологічні особливості особистості людини в умовах позбавлення її волі.

3. Особливості мікросередовища засуджених та його психологічна характеристика.

4. Структура груп засуджених.

5. Методи психологічного впливу на засуджених.

6. Ресоціалізація і реадаптація засуджених: основні чинники.

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти:, об`єкт та основні задачі пенітенціарної психології; психологічні особливості особистості людини в умовах позбавлення її волі; принципи та методи вивчення особистості засудженого.

Студенти повинні засвоїти, що традиційно виділялись наступні типи засуджених: актив - особи із вираженою позитивною спрямованістю, які характеризуються активною участю у трудовому процесі, ініціативним ставленням до навчання, ретельністю у виконанні доручень, позитивним впливом на інших членів групи; резерв - засуджені, які беруть участь у трудовому процесі, у навчанні, але поведінка їх характеризується незначною ініціативністю; пасив - засуджені із невизначеною спрямованістю, які вагаються у виборі стратегії своєї поведінки. Їх вчинки значною мірою залежать від ситуації; засуджені із негативною спрямованістю - ті, для кого характерні порушення режиму, негативне ставлення до будь-яких форм позитивного впливу, підвищена конфліктність

Студенти повинні засвоїти, що більшості ув’язнених притаманні специфічні емоційні стани - недовірливість, підозріливість, тривожність, дратівливість, збудливість, агресивність, а також пригніченість, почуття власної неповноцінності і т.ін. Вони викликаються наступними чинниками: 1) ізоляція від суспільства і розміщення у замкненому середовищі, 2) обмеження у задоволенні потреб, у першу чергу біологічних, через тотальну регламентацію поведінки, 3) примусове включення до одностатевих соціальних груп

Студенти повинні звернути увагу на динаміку особистості в умовах позбавлення волі - це сукупність "критичних" змін у психічному стані людини від арешту до звільнення. Можна виділити наступні її етапи: І) після арешту - у психічному стані людини домінує страх перед майбутнім покаранням; 2) після набуття вироком законної сили - психічний стан засудженого характеризується апатією, можливо, готовністю спокутувати провину; 3) після прибуття до УВП - розпочинається адаптація до нових умов життя, коли дуже гостро відчувається обмеження потреб, зміна звичних стереотипів; 4) від 3-4 до 6-8 місяців перебування в УВП - поява та розвиток інтересів у нових умовах життя (утворення неформальних груп, праця, побачення із родичами та ін.), що сприяє виникненню у засудженого позитивних емоцій та підвищує ступінь його психічної активності; 5) адаптаційний період; 6) період перед звільненням (3-8 місяців) - є дуже складним у зв’язку з очікуванням волі та труднощів, що можуть при цьому виникнути.

Література:

1. Васильев В.Л. Юридическая психологія. – С-Пб.,1997.

2. Пирожков В.Ф. Законы преступного мира молодежи. – Твкрь, 1994..

3. Пирожков В. Криминальная психология: Кн. І, ІІ. – М., 1998.

4. Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань. – К., 1997.

5. Хохряков Г.Ф., Саркисов Г.С. Преступления осужденных: причины и предупреждение. – Ереван, 1988.

6. Юридична психологія: Підручник за заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. К, 1999.

Теми рефератів:

1. «Вплив соціальної ізоляції на особу».

2. «Психологія тюремного побуту».

 

В екстремальних умовах

Семінарське заняття – 2 год.

Питання:

1. Характер i види екстремальних ситуацій.

2. Психологічний вплив екстремальних ситуацій на особистість працівника правоохоронних органів.

3. Психологія особистої безпеки працівників ОВС її структура.

4. Характеристика професійно-психологічної стійкості, її зв'язки з іншими індивідуальними особливостями особистості співробітника.

5. Органiзацiя та здійснення психологічної підготовки працiвникiв правоохоронних органів до дій в екстремальних умовах.

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти, що екстремальними найчастіше називають ситуації, що загрожують здоров’ю i самому життю людини. Це - зовнішня, об’єктивна сторона питання. З психологічної точки зору, екстремальність — такий складний стан людської психіки, який викликається об’єктивними умовами, що сприймаються i оцінюються як небезпечні, складні, тупикові, і тому породжують підвищену тривожність та особливу емоційну напруженість.

Студенти повинні вивчити різновиди екстремальних ситуацій:

1) швидкоплинна — пов’язана з необхiднiстю діяти при жорсткому дефiцитi часу, у швидкому темпі, при високому рiвнi органiзованостi та iз значним психологічним навантаженням (напр., затримання злочинця, участь у лiквiдацiї наслiдкiв катастрофи);

2) довготривала — потребує постійної готовності до можливої небезпечної дії при загальних монотонних умовах праці (напр., чекання виклику на виїзд під час чергування, перебування в засiдцi);

3) викликана необхідністю перевірки ймовірностно неправдивої iнформацiї - повідомлення з метою дезінформації про вчинений злочин, про можливу небезпеку (пожежу, мінування тощо);

4) викликана «невизначеністю» — потребує вибору одного з варiантiв поведінки, однаково значимих для працівника (виконати службовий обов’язок чи не втручатись в події для власної безпеки);

5) породжена суб’єктивними обставинами, тобто самим працівником (вiдволiкання чи нестiйкiсть уваги в небезпечній ситуації, що призводить до помилкових дій, непрофесійне виконання дій тощо).

Студенти повинні засвоїти, що існує ряд чинників, що впливають на виникнення та перебіг того чи іншого стану психіки людини в екстремальній ситуації: 1) iнтенсивнiсть і сила дії подразника, 2) психологічна надійність, 3) психологічна підготовленість, функціональний стан організму.

Студенти повинні вивчити що особиста безпека - це система організаційно-правових, фізичних і тактико-психологічних заходів, які дозволяють забезпечити збереження життя та здоров’я працівника правоохоронних органів і підтримання високого рівня ефективності його професійних дій.

Студенти повинні вивчити етапи психологічної підготовки працiвникiв правоохоронних органів до дій в екстремальних умовах.

Література:

1. Авдеев В.В. Психологические основы повышения эффективности деятельности работников ОВД в экстремальных условиях. – М., 1998.

2. Андросюк В.Г. Обережно: ситуація екстремальна/ Науковий вісник НАВСУ. – 1996.- №2.

3. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., Пономаренко В.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях. Психологический аспект. –Минск, 1991.

4. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. – М.. 1991.

5. Романович Г.Г., Юстицкий В.В. Психологические особенности действий сотрудников ОВД в ектремальных условиях. – Минск, 1989.

6. Фонтана Д. Как справиться со стрессом. – М., 1995.

7. Юридична психологія. Альбом схем з коментарями. – К., НАВСУ, 1997.

8. Юридична психологія. Підручник // за заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К., 1999.

Теми рефератів:

1. «Характеристика причин виникнення та основних стадій конфлікту».

2. «Шляхи вирішення конфліктів та їх попередження».

Питання для самоперевірки:

1. Види небезпеки, чинники, що визначають схильність до небезпеки співробітника ОВС.

2. Види судово-психологічної експертизи.

3. Виховальні аспекти загальної та індивідуальної профілактики.

4. Етапи формування злочинної спрямованості особистості.

5. Залежність емоційних реакцій спiвробiтника ОВС вiд його особистих якостей та спеціальної підготовки.

6. Засоби, види та форми спілкування.

7. Історичні аспекти юридичної психології.

8. Кримінальна субкультура та делінквентна поведінка неповнолітніх.

9. Методологічні і теоретичні засади юридичної психології.

10. Модель особи працівника ОВС.

11. Мотив, як елемент психологічного механізму злочинної поведінки.

12. Облік закономірностей та стереотипів міжособистого сприйняття та пізнання при оцінці показів очевидців, свідків, потерпілих.

13. Основні групи факторів, які обумовлюють формування особи, їх роль у вирiшеннi задач правоохоронної дiяльностi.

14. Основні етапи вирішення пізнавальної задачі працівників ОВС.

15. Основні типи емоційних станів і їх вплив на ефективність вирішення професійних задач в діяльності працівників ОВС.

16. Особистість злочинця: психологічна характеристика.

17. Особливості встановлення психологічного контакту та відносин довіри в діяльності працівників ОВС.

18. Особливості професійного мислення спiвробiтника ОВС.

19. Особливості професійної спостережливості спiвробiтника ОВС.

20. Особливості сприйняття зовнішніх ознак людини, їх облік в дiяльностi ОВС.

21. Особливості та структура особи злочинця.

22. Поняття «нормативної» та «девіантної» поведінки особистості.

23. Поняття екстремальних умов та їх типи в дiяльностi працівників ОВС.

24. Поняття особи правопорушника: кримінально-правовий, соціологічний та психологічний аспекти.

25. Поняття пізнавальної задачі, фактори які впливають на її ефективність вирішення.

26. Поняття правопорушення, фактори детермінації поведінки злочинця.

27. Поняття правопорушення, фактори детермінації поведінки злочинця.

28. Поняття та визначальні чинники особистої безпеки.

29. Поняття та психологічна характеристика пізнавальної задачі в діяльності працівників ОВС.

30. Предмет, об’єкт та основні задачі пенітенціарної психології.

31. Професійна підготовленість працівників ОВС до дій у небезпечних ситуаціях.

32. Професійно важливі якості спiвробiтника ОВС. Умови їх успішного формування.

33. Психологічна діагностика особистих якостей різних категорій осіб в процесі професійної діяльності співробітників ОВС.

34. Психологічна характеристика особливостей дiяльностi спiвробiтникiв у екстремальних умовах.

35. Психологічна характеристика правослухняної та злочинної поведінки.

36. Психологічна характеристика професійної майстерності спiвробiтника ОВС.

37. Психологічна характеристика слідчої діяльності.

38. Психологічні засади проведення окремих слідчих дій: порівняльна характеристика.

39. Психологічні основи огляду місця події.

40. Психологічні особливості допиту обвинувачуваного; підозрюваного; потерпілого; свідка.

41. Психологічні особливості особистості в умовах позбавлення волі.

42. Психологічні особливості пред`явлення для впізнання. Види впізнання.

43. Психологічні особливості різних типів злочинних груп

44. Психологічні особливості різноманітних категорій злочинців.

45. Психологічні причини злочинної поведінки.

46. Психологія неповнолітніх злочинців.

47. Психологія особистої безпеки працівників ОВС її структура.

48. Ресоціалізація і реадаптація засуджених їх: основні чинники.

49. Соцiальнi та психологічні функції спілкування в дiяльностi ОВС.

50. Співвідношення правового, психологічного та соціологічного аспектів поняття "особистість злочинця".

51. Структура і основні види діяльності.

52. Структура та основні види дiяльностi в ОВС її психологічні особливості.

53. Судово-психологічна експертиза: загальна характеристика.

54. Формування особистості в діяльності: філогенетичні та онтогенетичні аспекти проблеми; формування індивідуальної правосвідомості.

55. Юридична психологія як наука, її загальна характеристика.

 

 

КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ