Якими повноваження наділена держава україна стосовно усіх бюджетів що входять до бюджетної системи та зокрема стосовно державного бюджету.

Заняття 2.

1. Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування в Україні.

2. Правове регулювання міжбюджетних відносин.

3. Принципи розподілу доходів та видатків між бюджетами різних рівнів бюджетної системи України.

4. Правове регулювання міжбюджетних трансфертів. Поняття та види.

5. Основні напрямки вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні.

Контрольні питання до заняття 2:

Якими повноваження наділена держава Україна стосовно усіх бюджетів що входять до бюджетної системи та зокрема стосовно державного бюджету?

 

Повноваження України як суверенної держави у сфері бюджету широкі. У Бюджетному кодексі вони конкретизуються через повноваження органів державної влади, що виступають від імені держави. Відповідно до норм статей Конституції України і Бюджетного кодексу до повноважень України у галузі бюджету належать:

 

- визначення основних напрямів бюджетної політики; встановлення загальних принципів організації і функціонування бюджетної системи України; визначення видів видатків, що вносяться до Державного бюджету і місцевих бюджетів. Ст. 95 Конституції України встановлює, шо виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на суспільні потреби, розмір і цільова спрямованість цих витрат, а також критерії розмежування видатків між місцевими бюджетами;

 

- визначення джерел доходів, за рахунок яких формуються державний і місцеві бюджети, оскільки ст. 92 Конституції України встановлює, що система оподаткування, податки і збори визначаються виключно законами;

 

- розподіл джерел доходів між Державним і місцевими бюджетами;

 

- розмежування видатків між бюджетами, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (ст. 88-90 Бюджетного кодексу); визначення дотації на вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів (ст. 99 Бюджетного кодексу) і коштів, що передаються до Державного бюджету з місцевих бюджетів (ст. 100 Бюджетного кодексу); визначення видів субвенцій, що передаються з Державного бюджету до місцевих бюджетів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 102,103,105 Бюджетного кодексу), і порядку надання міжбюджетних трансфертів (ст. 108 Бюджетного кодексу); затвердження єдиної бюджетної класифікації (ст. 8-12 Бюджетного кодексу); встановлення системи заходів щодо збалансування бюджетів усіх рівнів на підставі ст. 95 і 142 Конституції України та ст. 64-69,73, 74 Бюджетного кодексу; встановлення основ бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування (ст. 142, 143 Конституції України, статті Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і Бюджетного кодексу); встановлення принципів і основ бюджетного процесу для всіх рівнів бюджетів (ст. 19-21, 75-79 Бюджетного кодексу); складання зведеного бюджету і звіту про його виконання (ст. 6 Бюджетного кодексу); здійснення методичного керівництва в бюджетній діяльності і контролю за дотриманням бюджетного законодавства (ст. 109-115 Бюджетного кодексу).

 

Ці повноваження Україна має як держава, на території якої здійснюється єдина бюджетно-фінансова політика.

 

Друга група повноважень України пов’язана з тим, що головну роль у її бюджетній системі відіграє Державний бюджет. У сфері свого бюджету держава має такі повноваження: на затвердження Державного бюджету України; на складання Державного бюджету за загальним і спеціальним фондами; на отримання закріплених за Державним бюджетом доходів; на визначення напрямів використання бюджетних асигнувань (призначень) і їх розмірів за напрямами; на створення в Державному бюджеті резервного фонду для здійснення непередбачених витрат, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, розміром не більш як один відсоток обсягу витрат загального фонду бюджету; на визначення видів видатків, які внесено до Державного бюджету і які забезпечують конституційний лад держави, державну цілісність і суверенітет, незалежне судочинство та інші витрати, що не передаються до місцевих бюджетів; на надання трансфертів з Державного бюджету у вигляді:

 

1) дотації вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, районним бюджетам і бюджетам міст республіканського значення Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;

2) субвенції на здійснення програм соціального захисту;

3) субвенції на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок надання державою податкових пільг;

4) субвенції на виконання інвестиційних проектів;

5) інших субвенцій. Розміри цих міжбюджетних трансфертів затверджуються в Державному бюджеті окремо для кожного бюджету.

 

У межах повноважень, що встановлюються щорічними законами про Державний бюджет, Кабінет Міністрів України в особі міністра фінансів може надавати гарантії щодо виконання боргових зобов’язань суб’єктами підприємницької діяльності на умовах платності, терміновості, майнового забезпечення і зустрічних гарантій, одержаних від інших суб’єктів. Законом про Державний бюджет України Верховна Рада України щорічно встановлює граничний обсяг внутрішнього і зовнішнього державного боргу, основна сума якого не повинна перевищувати 60% фактичного обсягу валового внутрішнього продукту України

 

Міністр фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України має право на здійснення внутрішніх і зовнішніх запозичень в межах і на умовах, передбачених Законом про Державний бюджет України (ст. 15 Бюджетного кодексу України).Держава в особі Верховної Ради України та органів виконавчої влади наділена повноваженнями і щодо місцевих бюджетів. На підставі статей Конституції України, Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" і Бюджетного кодексу між державою, Автономною Республікою Крим і місцевим самоврядуванням встановлюються відносини з приводу забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на них функцій (ст. 142 Конституції України). Держава зобов’язана:

— надавати фінансову підтримку органам місцевого самоврядування і брати участь у формуванні місцевих бюджетів (ст. 142 Конституції України);

- гарантувати органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 64 Бюджетного кодексу);

— затверджувати диференційовані і єдині нормативи відрахувань від загальнодержавних доходів і податків до місцевих бюджетів вищого рівня (ст. 65,66,68 Бюджетного кодексу);

 

Якими повноваженнями у галузі бюджетної діяльності наділені органи місцевого самоврядування стосовно власного бюджету?

 

Щодо власного бюджету:

 

- право всіх представницьких органів місцевого самоврядування затверджувати свої бюджети (п. 4 ст. 138, 143 Бюджетного кодексу);

- право на гарантовану державну дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб, установленому законом.

 

Автономна Республіка Крим і місцеві ради можуть приймати бюджети з дефіцитом, але тільки в частині дефіциту бюджету розвитку. Дефіцит цих бюджетів покривається за рахунок запозичень.Не допускається затвердження обласних, районних, районних у містах, сільських і селищних бюджетів з дефіцитом (ст. 72 Бюджетного кодексу).

 

Якими повноваженнями у галузі бюджетної діяльності наділені органи місцевого самоврядування стосовно бюджету нижчого рівня?

 

Стосовно бюджетів нижчих рівнів органи місцевого самоврядування мають право затверджувати нормативи відрахувань, визначати джерела доходів, здійснювати фінансову підтримку у формі дотацій вирівнювання.

 

Який склад доходів Державного бюджету України (стаття 29 Бюджетного кодексу України)?

Які види видатків передбачені статтею 82 Бюджетного кодексу України, за рахунок коштів яких бюджетів вони здійснюються?

Який спосіб визначення розміру дотації вирівнювання закріплено в частині 1 статті 98 Бюджетного кодексу України? Дайте визначення “фінансовому нормативу бюджетної забезпеченості” (п. 50 частини 1 статті 2, стаття 94 Бюджетного кодексу України), “коригуючих коефіцієнтів” (стаття 95 Бюджетного кодексу України) та “коофіцієнту вирівнювання” (п. 27 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України)?

 

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості - гарантований державою в межах наявних бюджетних коштів рівень фінансового забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання гарантованих послуг залежно від:

1) кількості населення та споживачів гарантованих послуг;

2) соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць.

Коефіцієнт вирівнювання - показник, який використовується для розрахунку обсягу коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, з метою стимулювання нарощування доходів місцевих бюджетів у процесі бюджетного планування;

 

Яким чином доводяться до місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування обрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів? (частина 8 статті 75, п. 3 частини 3 статті 101 Бюджетного кодексу України)?

 

Міжбюджетні трансферти між районним бюджетом та бюджетами місцевого самоврядування визначаються відповідно до цього Кодексу з урахуванням таких вимог:

 

Районна державна адміністрація у п'ятиденний строк від терміну, визначеного частиною дев'ятою статті 75 цього Кодексу, здійснює розрахунки міжбюджетних трансфертів та подає їх Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для перевірки і надання висновку щодо відповідності Формулі розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та відповідними бюджетами місцевого самоврядування, а також доводить такі розрахунки до відома відповідних органів місцевого самоврядування.

 

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет можуть бути ухвалені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою з урахуванням положень статті 52 цього Кодексу, в разі необхідності перерозподілу бюджетних призначень між головними розпорядниками бюджетних коштів (за наявності відповідного обґрунтування) та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

 

До заняття 2.

 

1.На підставі Закону України про Державний бюджет України на поточний рік, зробіть аналіз:

 

а) встановлених дотацій вирівнювання та нормативів щоденних відрахувань з Державного бюджету України;

б) які населені пункти передають кошти до Державного бюджету України, як застосовується механізм щоденних відрахувань доходів загального фонду місцевих бюджетів що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів;

в) на які цілі надаються субвенції в поточному році, яка частка серед них пов’язана з соціальним захистом населення, а яка носить інвестиційний характер?

 

2. При виконаннi мiсцевого бюджету міська рада міста районного значення додатково отримала понад запланованi суми доходiв у розмірі 300 тис.грн. від запланованих надходжень від здачі в оренду комунального майна. Згiдно з рiшенням ради цi кошти були направленi на ремонт i переобладнання центральної районної лiкарнi, що є на балансі районної ради. Чи правомiрнi дiї міської ради? Який принцип бюджетної системи порушений? Чи змінилася б ситуація якщо додатково отримана в бюджеті сума надійшла від податку на доходи фізичних осіб?

 

3. Прем’єр-міністр України видав розпорядження про зниження нормативів еколо­гічних платежів до міського бюджету для Маріупольського металургійного комбінату більш як усемеро, мотивуючи його потребою забезпечення базової галузі, яка дає значні валютні надходження, урядової підтримки. Внаслідок такого рішення міський бюджет недорахувався 38000 гривень, у зв’язку з чим міський голова міста Маріуполя звернувся з позовною заявою про визнання незаконним рішення Прем’єр-міністра України до Окружного адміністративного суду м. Києва. Проаналізуйте дану ситуацію з огляду на закріплення у бюджетному законодавстві України окремих видів бюджетних прав органів місцевого самоврядування?

 

4. Рішенням Львівської обласної ради з обласного бюджету було надано позику міському бюджету м. Стрий на завершення будівництва дитячої онкологічної лікарні. Дайте правову оцінку рішенню Львівської обласної ради щодо правомірності надання такої позики. Який чином правомірно можна залучити кошти обласного бюджету на будівництво дитячої онкологічної лікарні? Який порядок передачі коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків, що враховуються або не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів передбачає Бюджетний кодекс України. Які бюджетні права мають органи місцевого самоврядування стосовно залучення коштів інших бюджетів та підприємств, організацій та фінансово-кредитних установ до своїх бюджетів? Який порядок отримання короткотермінових позичок на покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету?

 

5. Три районні ради виступили з пропозицією передбачити в обласному бюджеті на наступний рік створення фонду підтримки скотарства. З метою акумулювання коштів, було запропоновано скеровувати 10% дотацій вирівнювання та 12 % субвенцій з Державного бюджету на формування вказаного фонду. Проаналізуйте таку пропозицію і вкажіть на її відповідність/невідповідності бюджетному законодавству. Яка принципова відмінність є між дотацією вирівнювання та субвенцією.

 

7. За рішенням місцевого суду Сихівського району м. Львова зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення перерахувати та виплатити громадянці К. допомоги по догляду за донькою року народження до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2008 року і по 31.12.2008 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку. Який порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів та бюджетних установ? Що означає термін “безспірне списання коштів”? Які документи і до якого органу слід подавати громадянці К.? Проаналізуйте рішення Європейського суду від 20 липня 2004 року у Справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) [http://zakon.nau.ua/doc/?code=980_226]. Чи може відсутність бюджетних коштів бути мотивацією для затримки виконання рішення суду про стягнення коштів державного та місцевого бджету? Які механізми для забещпечення виконання рішення судів передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ? Чи можуть з такою метою використовуватися кошти резервного фонду?

 

8.Підприємством «Левандівка» здійснена переплата податку на прибуток підприємств у розмірі 8500 грн. Який порядок повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до Державного бюджету України? Надайте консультацію підприємству «Левандівка»: до яких органів державної влади слід звертатися та які документи подавати? Який орган та в якому порядку здійснює повернення коштів помилково або надмірно сплачених до державного чи місцевого бюджетів?

9. В травні 2011 р. Самбірська міська рада недоотримала заплановані доходи у розмірі 500 000 грн, у зв’язку з несплатою низкою платників податків та зборів? У зв’язку з такою затримкою постала загроза затримки виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери? Проаналізуйте Постанову Кабінету Міністрів України вiд 29.12.2010 № 1204 “Про затвердження Порядку покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів” та Порядок отримання короткотермінових позичок на покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 09.08.2002 р. № 627 та опишіть дії фінансового управління Самбірської міської ради по врегулюванні ситуації що склалася?

 

10. Внаслідок прийняття Податкового і Бюджетного кодексів у 2010 році, до місцевих бюджетів перестали надходити відрахування від податку з власників транспортних засобів у зв’язку із його ліквідацією, кошти яких використовувалися на будівництво доріг місцевого значення. Натомість у 2011 році БК України поповнився статтею 103-1 «cубвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах». Чи свідчать такі зміни про фінансову децентралізацію чи навпаки про централізацію.

 

Заняття 2.

1. Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування в Україні.

2. Правове регулювання міжбюджетних відносин.

3. Принципи розподілу доходів та видатків між бюджетами різних рівнів бюджетної системи України.

4. Правове регулювання міжбюджетних трансфертів. Поняття та види.

5. Основні напрямки вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні.

Контрольні питання до заняття 2:

Якими повноваження наділена держава Україна стосовно усіх бюджетів що входять до бюджетної системи та зокрема стосовно державного бюджету?

 

Повноваження України як суверенної держави у сфері бюджету широкі. У Бюджетному кодексі вони конкретизуються через повноваження органів державної влади, що виступають від імені держави. Відповідно до норм статей Конституції України і Бюджетного кодексу до повноважень України у галузі бюджету належать:

 

- визначення основних напрямів бюджетної політики; встановлення загальних принципів організації і функціонування бюджетної системи України; визначення видів видатків, що вносяться до Державного бюджету і місцевих бюджетів. Ст. 95 Конституції України встановлює, шо виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на суспільні потреби, розмір і цільова спрямованість цих витрат, а також критерії розмежування видатків між місцевими бюджетами;

 

- визначення джерел доходів, за рахунок яких формуються державний і місцеві бюджети, оскільки ст. 92 Конституції України встановлює, що система оподаткування, податки і збори визначаються виключно законами;

 

- розподіл джерел доходів між Державним і місцевими бюджетами;

 

- розмежування видатків між бюджетами, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (ст. 88-90 Бюджетного кодексу); визначення дотації на вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів (ст. 99 Бюджетного кодексу) і коштів, що передаються до Державного бюджету з місцевих бюджетів (ст. 100 Бюджетного кодексу); визначення видів субвенцій, що передаються з Державного бюджету до місцевих бюджетів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 102,103,105 Бюджетного кодексу), і порядку надання міжбюджетних трансфертів (ст. 108 Бюджетного кодексу); затвердження єдиної бюджетної класифікації (ст. 8-12 Бюджетного кодексу); встановлення системи заходів щодо збалансування бюджетів усіх рівнів на підставі ст. 95 і 142 Конституції України та ст. 64-69,73, 74 Бюджетного кодексу; встановлення основ бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування (ст. 142, 143 Конституції України, статті Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і Бюджетного кодексу); встановлення принципів і основ бюджетного процесу для всіх рівнів бюджетів (ст. 19-21, 75-79 Бюджетного кодексу); складання зведеного бюджету і звіту про його виконання (ст. 6 Бюджетного кодексу); здійснення методичного керівництва в бюджетній діяльності і контролю за дотриманням бюджетного законодавства (ст. 109-115 Бюджетного кодексу).

 

Ці повноваження Україна має як держава, на території якої здійснюється єдина бюджетно-фінансова політика.

 

Друга група повноважень України пов’язана з тим, що головну роль у її бюджетній системі відіграє Державний бюджет. У сфері свого бюджету держава має такі повноваження: на затвердження Державного бюджету України; на складання Державного бюджету за загальним і спеціальним фондами; на отримання закріплених за Державним бюджетом доходів; на визначення напрямів використання бюджетних асигнувань (призначень) і їх розмірів за напрямами; на створення в Державному бюджеті резервного фонду для здійснення непередбачених витрат, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, розміром не більш як один відсоток обсягу витрат загального фонду бюджету; на визначення видів видатків, які внесено до Державного бюджету і які забезпечують конституційний лад держави, державну цілісність і суверенітет, незалежне судочинство та інші витрати, що не передаються до місцевих бюджетів; на надання трансфертів з Державного бюджету у вигляді:

 

1) дотації вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, районним бюджетам і бюджетам міст республіканського значення Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;

2) субвенції на здійснення програм соціального захисту;

3) субвенції на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок надання державою податкових пільг;

4) субвенції на виконання інвестиційних проектів;

5) інших субвенцій. Розміри цих міжбюджетних трансфертів затверджуються в Державному бюджеті окремо для кожного бюджету.

 

У межах повноважень, що встановлюються щорічними законами про Державний бюджет, Кабінет Міністрів України в особі міністра фінансів може надавати гарантії щодо виконання боргових зобов’язань суб’єктами підприємницької діяльності на умовах платності, терміновості, майнового забезпечення і зустрічних гарантій, одержаних від інших суб’єктів. Законом про Державний бюджет України Верховна Рада України щорічно встановлює граничний обсяг внутрішнього і зовнішнього державного боргу, основна сума якого не повинна перевищувати 60% фактичного обсягу валового внутрішнього продукту України

 

Міністр фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України має право на здійснення внутрішніх і зовнішніх запозичень в межах і на умовах, передбачених Законом про Державний бюджет України (ст. 15 Бюджетного кодексу України).Держава в особі Верховної Ради України та органів виконавчої влади наділена повноваженнями і щодо місцевих бюджетів. На підставі статей Конституції України, Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" і Бюджетного кодексу між державою, Автономною Республікою Крим і місцевим самоврядуванням встановлюються відносини з приводу забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на них функцій (ст. 142 Конституції України). Держава зобов’язана:

— надавати фінансову підтримку органам місцевого самоврядування і брати участь у формуванні місцевих бюджетів (ст. 142 Конституції України);

- гарантувати органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 64 Бюджетного кодексу);

— затверджувати диференційовані і єдині нормативи відрахувань від загальнодержавних доходів і податків до місцевих бюджетів вищого рівня (ст. 65,66,68 Бюджетного кодексу);