Засоби консольного введення-виведеня в delphi.

Програми що працюють в Вінтовсі наз. додатками. В основі таких додатків є проект – множина програмних файлів та допоміжних файлів. Delphi дає змогу створити і більш прості консольні додатки у яких для введення-виведення даних виключать консоль, тобто консольний додаток імітує роботу в тестовому режимі. Не дивлячись на те, що користувач працює з консольним додатком, як з DOS програмою, він є додатком піл Вінтовса і не працює під DOS. Консольні додатки зручні, як ілюстрація при розгляді загальних питань програмування, коли потрібно зосередись на суті програмування. Створити консольний додаток можна так: Вибираємо File-hew-Other-Console Application. За домовленістю, введення та виведення даних здійснюється за допомогою процедур введ-вивед. Процедури для введення: Read (для змінних), Readln, Readl. Зміни у схемах змінних відокремлюються комами. Readln відрізняється від read ти що після введення переводить курсор на повний рядок, а точніше в кінці своєї роботи прочитує код клавіші Enter. Readl процедура використовується для організації паузи – виконання програми проводиться як правило після натискання Enter. У списку виведення крім назви змінних можна писати рядкові константи і навіть вирази. Процедури для виведення: Write(с.з), Writeln(с.з), Writel. 2 від 1 тим що після виведення переводит на новий рядок. Існує форматовне виведення в якому задають кількість позицій, що відведені під числом. Для цілого після виразу або змінної через двохкрапку вказують тільки кількість позицій. Для раціональних додатково через двокрапку вказують кількість цифр в дробовій частині і разом з тим відбувається заокруглення результату.

Основні поняття мови програмування ОПаскаль. Структура програми.

Мова об’єкт паскаль є мовою програм делфі, являється об’єктна-орієнтованим розширенням стандартної мови паскаль. 1)26в+26м+_=53символи. 2)0…9; 3)+,-,/,*,=,>,< - матем знаки; 4),.:»()[]{}(* *) – розділові знаки; 5)#, $-спецзнаки. Слова мови поділяються: службові, стандартні ідентифікатори, ідентифікатори користувача. Ці слова змінювати не можна. Const – для введення констант. var (real,integer…)- змінних .:= - присвоєння. <> - не дорівнює. .. – визначає діапазон значень <= >= (*багаторядковий коментар*) //- однорядковий коментар {коментар } {$ - початок дерективи; } – кінець. Кожна буква в дерективі визначає як має працювати компілятор.

Структура програми. Програма реалізує алгоритм розв’язання задачі. Вона об’єднує послідовність виконання конкретних вказівок над конкретними даними для реалізації конкретно встановленої мети. Програма складається з описової частини та тіла. Описова частина:

1. Program < ім’я програми> (не обов’язкова частина).
2. Директиви (не обов’язкові) { $... }.
3. Uses – специфікація (uses CRT).
4. Label – оголошення міток. Мітки у програмі позначають оператори, на які повинне передаватися виконання згідно з алгоритмом, якщо потрібно здійснити обхід деякого фрагменту. Мітки використовуються з оператором goto. Використання міток не бажане.
5. Const – оголошення констант. Константи – величини, значення яких встановлені в описовій частині програми і в процесі виконання програми не змінюються.

a. CONST < ідентифікатор > = < значення константи>;

Типи даних Object Pascal, їх класифікація.

Дані, які опрацьовують в програмі поділяються на: Змінні, Константи, Літерали. Константи являють собою дані значення яких встановлені в розділі опису констант і не змінюються в процесі виконання програми. Змінні оголошуються в розділі оголошення змінних але свої значення вони отримують в процесі виконання програми, значення, яких можна змінювати. До констант і змінних можна звертатися за іменами. Літерали не мають імені і в тексті програми задається безпосередньо значенням тому літерами наз. Просто значеннями. Кожний елемент даних належить до визначеного типу, при цьому: тип змінної визначається при її оголошенні, а тип констант і літерів розпізнають компілятором автоматичного за вказаним значенням. Тип визначає множину значень, які можуть приймати елементи програм і сукупність операцій, допустимих над цими значеннями. Типи даних можна розділити на такі групи: Прості, Структуровані. Важливе значення має сумісності типів, яке означає, що типи рівні один одному або однин з них можу бути автоматично перетворений до другого. Сумісними, наприклад є дійсні і цілочисельний тип, так але ціле число автоматично перетворюється в дійсне, але не навпаки.

9. Арифметичні вирази. Правила утворення та обчислення.

Арифметичний вираз описує як правило обчислення значення деякої величини. Він може містити числа змінні функції з’єднані символами арифметичних операцій: +, -, *, /, Div, mod. Div, mod – оперіції цілочисельного ділення. a:= 10 Div 3; a:= 3. b:= 10 mod 3; b:= 1 – остача від ділення. Результат ділення «/» двох цілих чисел завжди є дійсне число. Правила утворення та обчислення:

1) Правила лінійного запису – чисельники і знаменники дробів та індексів записують в одну лінію.

2) Привило пріорітетів операцій – спочатку виконують операції вищого пріорітету, пізніше нижчого. Оперіції однакового пріорітету виконують послідовно зліва на право.

3) Правила дужок – дій дужок спочатку в внутрішні, а потім завнішній.

4) Правила коретних імен – замість грецьких і українських літер, треба писати латинські.

 

Команда присвоєння. Складена команда.

Оператор присвоювання. Цей оператор використовується тоді, коли змінній треба присвоїти якесь значення як фіксоване, так і значення іншої змінної чи виразу. Він має вигляд: ім'я_змінної:= значення; знак “:=“ – це лексема, яку не слід плутати зі знаком =, який використовується для порівняння. Оператор присвоювання “працює” таким чином: · Обчислюється значення виразу правої частини оператору. · Змінній лівої частини присвоюється обчислене значення

Складена команда – це команда, в якій об’єднано декілька команд за допомогою операторних дужок begin......end. Begin <команда1>; <команда2>;....................... <команда n> end;

 

11. Логічні операції та вирази 1. Логічна операція not (не).

Складені логічні вирази — це прості логічні вирази, з'єднані логічними операціями not (не), and (і), or (або). Прості логічні вирази, які входять у складені, записують у круглих дужках. Означення 1. Операція not, застосована до виразу А (пишеться not А), дає істинне значення, якщо вираз А хибний, і хибне, якщо вираз А істинний: 2.Логічна операція and (і).

Означення 2. Операція and, застосована до двох виразів A and В, дає істинне значення тоді й тільки тоді, коли вирази А та В істинні: 3. Логічна операція or (або). Означення 3. Операція or, застосована до двох виразів A or В, дає істинне значення тоді й тільки тоді, коли істинним є хоча б один з виразів:

4. Пріоритет логічних операцій. Для логічних операцій запроваджено такий пріоритет (черговість) виконання:

not (найвищий),

and,

or.

Операції одного пріоритету виконуються по черзі зліва направо.

Послідовність виконання логічних операцій можна змінити за допомогою круглих дужок.

Висновок. Таблиця пріоритетів арифметичних і логічних операцій має такий зведений вигляд:

1 () — спочатку виконуються дії в дужках

2 Функції, логічна операція not

3 *, /, div, mod, and

4 +, -, or

5 >, <, >=, <=, =, <>

54.30

Величини цього типу приймають одне з двох значень: TRUE (істина) чи FALSE (хибність). Слова TRUE і FALSE є булеві константи. До булевих операндів можна застосовувати такі операції: AND (логічне І), OR (логічне АБО), NOT (логічне НЕ). Якщо А, В, С — булеві змінні, то мовою Паскаль булевими виразами будуть, наприклад: A and В, В and (C or A) and A. Результатом операції AND буде істина (TRUE) тільки у тому випадку, коли обидва операнди мають значення TRUE, інакше результатом буде хибність (FALSE). Результатом операції OR буде Істина (TRUE), якщо хоча б один із операндів мас значення TRUE (АБО один, АБО інший, АБО разом), інакше результатом буде хибність (FALSE). Результатом операції NOT (HE) завжди є протилежна величина (якщо А є TRUE, то NOT А є FALSE). Якщо вираз не має дужок, порядок виконання операцій такий: спочатку NOT, потім AND і, наприкінці, OR. Крім булевих операцій, булеві значення мають операції відношення: =, <>, >, <, > =, <=