До основних важких кольорових металів відносяться

... алюміній, цинк, магній, титан, ртуть, свинець, мідь, нікель,

47 До основних структурних ланок лісовиробничого комплексу відносяться…

Структуру ЛПК утворюють: лісове господарство, лісоза­готівельна промисловість, галузі лісової промисловості з ме­ханічної й хіміко-механічної (лісопильна, фанерна, сірни­кова, виробництво дерев'яних будівельних деталей будинків, деревостружкових і деревоволокнистих плит, меблів) та хімічної (лісохімічна, целюлозно-паперова промисловість) переробки деревини, а також гідролізна і дубильно-екстрак­ційна промисловість, обслуговуючі виробництва (виробниц­тво і ремонт машин та устаткування), заводи з виготовлення предметів праці для окремих галузей, підприємства матері­ально-технічного постачання, галузі та заклади невиробни­чого обслуговування (підготовка кадрів, науково-дослідна і проектно-конструкторська діяльність).

48 До паливно-енергетичного комплексу входять такі галузі…

Камяновугільна,буровугільна, нафтовидобувна, газовидобувна, нафтопереробна, торф’яна, сланцева; електортеплоенергетика(ТЕС, АЕС, ГЕС, трубопровідний транспорт та лінії електропередач).Камяновугільна,буровугільна, нафтовидобувна, газовидобувна, нафтопереробною

49 До принципів економічного районування відносяться...

1. загальний (інтегральний, міжгалузевий) економічний район має бути великою економічно цільною територією, на якій є значні природні ресурси, необхідні для визначення його господарської спеціалізації і забезпечення сучасного і перспективного розвитку;

2. розміри територій великих економічних районів повинні відповідати вимогам скорочення перевезення масових вантажів в межах району до економічно доцільних відстаней, наближатися до їх одномасштабності, а величини економічних потенціалів районів повинні бути близькими між собою (Економічний потенціал району може визначатися чисельністю населення, розмірами ввп, та ін.)

3. економічний район повинен являти собою виробничо-економічну територіальну єдність, яка створюється розвиненими внутрішніми виробничими зв'язками, і мати спеціалізацію господарства у масштабі країни;

4.на території економічного району повинен бути сформований достатньо потужний народногосподарський комплекс,

при виділенні економічного району повинно враховуватися економіко-географічне положення території і його вплив на спеціалізацію та особливості розміщення продуктивних сил;

50 До складу якого з перелічених народногосподарських комплексів входить целюлозно-паперова промисловість: лісопромисловий комплекс-лісохімія (Комплекс із виробництва непродовольчих товарів народного споживання)

51 До складу якого з перелічених народногосподарських комплексів входить гірничохімічна промисловість:

Хімічний комплекс.

До факторів РПС відносять

Основні фактори:

1) Природні передумови. Аналіз кількісних запа­сів і якісний склад ресурсів, умови їх експлуатації і використ, а також кліматичні, гідреологічні та ін при­родні ресурси: земельні, лісові, водні, мінеральні, агрокліматичні;

2) Економічні фактори. Строки буд-ва, вартість капіталовкл, призначеність та якість продукції, що буде виробл, рівень розвитку виробн та соц інфра­структури, транспорту, буд. індустрії, можливість здійсн виробн зв’язків;

3) Технічний фактор. Аналіз на даній території розвитку технологій, наявність наук-дослідної бази, що може сприяти розвитку наук-місткого вир-ва;

4) Соц-демогра фактор. Аналіз балансово-трудових ресурсів на даній тер. (аналіз загальних запасів, ві­ковий, статевий, фаховий, аналіз кількості незанятих труд. ресурсів, рівню розв. тут соц інфраструктури, аналіз місцевого ринку збуту продукції;

5) Екологічний чинник. Природо-охоронні і кон­структивні заходи з метою рац. викор. місцевих прир. ресурсів, можливість їх повної і безвідходної переробки.

6) Фактори розміщення. Пов’язані з техніко-економ. вимогами вир-ва до вибору місця з їх водо- енерго-

трудоємкістю.

7) Фактори взаємодії. Визначають економ ефективність тер-ого зближ. вир-в, які використовують спільну тер-ію, сировину, транспорт, тобто вплив. на хар-ер і інтенсивн. зв’язків між елементами госп-ва.

8) Геополітичний фактор розвитку і РПС. Охоплюють географ. положення територ., конкур.-ні переваги вітчизн. товаровиробників в сис-мі світового госп-ва.

53 До якого виду досліджень належать наукові роботи, шо провадяться з метою одержання нових знань про об'єктивні закони розвитку природи, суспільства, мислення:

академічні(теоретичні) дослідження

 

54. До якого виду природних ресурсів за екологічною класифікацією відноситься ґрунтовий покрив:

повільно відновлюваний ресурс

 

55.До якого типу столичних центрів Європи можна віднести Київ? Який тип діагнозу прийнятний для цього:

Місто-мільйонер. Складна екологічна ситуація(концентрація підприємств чорної і кольорової металургії, хімічні,цементні заводи),велика кількість населення на обмеженій території,, заміна природніх ландшафтів асфальтним покриттям, залучення великої кількості води – все це порушує рівновагу між природою та суспільством.

56 Екологічні проблеми електроенергетики пролягають...

Енергетика в Україні є одним з головних забруднювачів довкілля. При населенні, що складає близько 1 % від населення світу Україна споживає приблизно 2,5% світового споживання енергії, що говорить про надзвичайно енерговитратну економіку, яка справляє потужний негативний вплив на довкілля. Гідроелектростанції (ГЕС) Гідростанції будують на рівнинних і гірських річках. Найбільшої шкоди завдають ГЕС споруджені на рівнинах. З господарського обігу під водосховища вилучаються великі площі кращих земель (заплавних луків). Стоячі води перетворюючись у відстійник-термостат, гниють. Вони є резервуаром для утворення і накопичення шкідливих і небезпечних речовин. У водосховищах спостерігається активне розмноження хвороботворних мікроорганізмів. Велика шкода наноситься тваринному світу водоймищ внаслідок зміни характеристик середовища їх існування та обмеження можливостей пересування вздовж течії річок, наприклад для нересту. При спорудженні ГЕС змінюється мікроклімат місцевості, рівень ґрунтових вод, відбувається заболочення великих територій. Великі водосховища є причиною техногенних землетрусів, активного руйнування берегів. В разі прориву греблі ГЕС можливі тяжкі наслідки, які зачіпатимуть десятки тисяч людей. Греблі ГЕС мають термін експлуатації 70-100 років. Після чого водосховища необхідно зливати. Враховуючи величезну кількість відходів, яка накопичується в їх акваторії за час експлуатації, виснаженість земель, ці території довгий час будуть малопридатними для господарського вжитку.

Теплоелектростанції (ТЕС) теплові електростанції один з найактивніших факторів руйнування довкілля. Вони спричиняють забруднення довкілля димовими і пиловими викидами, оксидами сірки, вуглецю, азоту, радіоактивними речовинами, здійснюють теплове забруднення довкілля. ТЕС — основне джерело утворення золошлакових відходів, які займають великі площі і є чужорідними для екосистем.

Атомні електростанції (АЕС) здійснюють згубний вплив на довкілля. Забруднення починається ще на стадії видобування сировини і супроводжує весь цикл виробництва енергії шляхом ядерного розпаду. Навіть безаварійно працюючий реактор є постійним джерелом радіоактивних елементів штучного походження. Надзвичайно гостро стоїть проблема з похованням відходів атомних станцій. Ефективної методики їх переробки і дезактивації немає досі в жодній країні світу.

 

57. Економі́чна інтегра́ція

Економі́чна інтегра́ція — це об'єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв'язків та поділу праці між національними господарствами, створення міжнародних господарських комплексів у межах держави.

 

58. Економічна система вирішує такі питання

Господарське життя будь-якого суспільства передбачає узгодження і розв'язання безлічі проблем. Серед них є три, які називають основними, або фундаментальними, проблемами організації економіки: що виробляти? як виробляти? для кого виробляти?

 

59. Економічний район

Економічний район, територіальна частина народного господарства країни, що характеризується певним економіко-географічним положенням, територіально-господарською єдністю, своєрідністю природних і економічних умов і виробничою спеціалізацією, що історично склалася, заснованою на територіальному суспільному розподілі праці

 

Електроенергетика України

Важлива роль енергетики у розвитку н/г визначається тим, що будь-який виробничий процес чи будь-який вид обслуговування нас-ня пов¢язаний з використанням енергії.. Енергетичною основою розвитку п/с на суч етапі технічного прогресу є електрична енергія. В рез-ті в-во енергії, її передача і розподіл відокремились у самостійну галузь – електроенергетику, а споживачі енергії розосередились по різних галузях пр-сті і н/г. Електроенергетика є провідною галуззю пр-сті, а використання її пр-ції – електричної енергії – забезпечує підвищення технічної озброєності і зростання продуктивності праці. Район розміщення теплової електростанції і її потужність повинні визначатися з урахуванням розвитку електроспоживання, наявності паливних ресурсів та відомостей щодо гідрології районів. Теплові атомні станції, враховуючи великі обсяги споживання води, слід розміщувати поблизу водних об¢єктів. Крім цього, атомні станції повинні будуватися на значній відстані від великих міст. ГЕС та ГАЕС розміщуються біля водних об¢єктів з мінімальним затопленням земель під водосховища. Одним з важливих факторів розміщення об¢єктів електроенергетики є еклогічна безпека, додержання санітарних норм імінімізація екологічних втрат як при буд-ві, так і при експлуатації об¢єкта. Нині в Укр експлуатуються три типи гееруючих потужностей: теплові (паротурбінні та дизельні), гідравлічні (гідроелектростанції, гідроакумулюючі станції) та атомні. Електростанціями України в 1998р. було вироблено 172 млрд кВт год електроенергії, у т ч більше половини – на теплових, близько 40% – на атомних і майже 4% – на гідроелектростанціях. Обсяги споживання електроенергії за останні роки також різко скоротилося. У 1997р. всіма галузями н/г було спожито близько 178,0 млрд кВт год, що на 92,0 млрд кВт год менше, ніж у 1990р. Значно змінилась і стр-ра споживання: особливо зменшилась частка споживання галузями пр-сті та будівельним комплексом. Практично не змінилась у стр-рі споживання частка транспорту. У зв¢язку з низькою якістю спожитого палива значно зросли витрати електроенергії на власні потреби електростанцій та технологічні втрати електроенергії в електромережах. У заг обсязі споживання електроенергії зросла частка комунально-побутового сектора ек-ки.

 

61. Елементами територіальної організації виробництва є:

промислові райони, вузли, центри і пункти.

 

62.

 

63. Залізничний транспорт України:

В Україні значно розвинений за­лізничний транспорт, на нього припадає основна частина вантажооброту і перевезень пасажирів. За­лізничний трансорт Укр має 6 залізниць, об’єднаних департаментом “Укразалізниця”, у тому числі 900 лі­нійних підпр-в для перевезення на магістралі за­вдовжки 22,8 тис.км, з них електрифіковано 8,3 тис км. Залізниці не спроможні повністю задовольнити потреби в пасажирських перевезеннях через відсут­ність поставок нових пасажирських вагонів, які ім­портувалися б з ближнього та далекого зарубіжжя. Найгустіша мережа залізничних магістралей х-на для Донбасу, Придніпров’я, Правобережного Лісостепу та західних територій України. Залізничний транспорт України посідає 2 місце серед інших видів транспорту за вантажообігом. Нині на нього припадає близько 40,5% всього вантажообороту країни. Найбільші обсяги перевезень вантажів х-ні для Донецької, Дніпропетровської і Луганської обл., найменші – для Чернігівської, Чернівецької та Тернопільської обл.. Залізничні магістралі різного напряму, перетинаючись, утворюють залізничні вузли. Найбільшими серед них в Україні є Харків, Київ, Дніпропетровськ, Львів, Ковель, Кривий Ріг.

Для забезпечення неперервних вантажних та пасажирських перевезень необхідно збудувати швидкісні залізничні лінії; ровантажити переванта­жені ділянки й лінії, збільшити середню масу поїздів за рахунок підвищення статичного навантаження, реконструювати великі станції, мости, тунелі.

64.

65. Запаси бурого вугілля зосереджені:

в Дніпровському буровугільному басейні(родовища Житомирської, Вінницької, Київської, Кіровоградської, Черкаської, Запорізької та Дніпропетровської областей).

Земельні ресурси

Земельні ресурси виступають територіальною базою розміщення народногосподарських об’єктів, системи розсе-лення населення, а також основним засобом виробництва (в першу чергу сільського і лісового господарства).

Земельний фонд України становить 60,4 млн. га і складається із земель різного функціона-льного призначення, якісного стану та правового статусу. Вла-сне земельна площа (суша) становила на початок 1998 р. 57.9 млн. га; її сільськогосподарська освоєність досягла майже 70,0%. розораність — 57.1%; частка ріллі в загальній площі сільськогосподарських угідь перевищила 79%.

За цільовим призначенням земель та функціональним використанням земельний фонд України охоплює: сільського-сподарські угіддя (41,9 млн. га, або 69,4% земельного фонду); ліси та лісопокриті площі (10,4 млн. га, або 17,2%): забудовані землі під промисловими і транспортними об’єктами, житлом, вулицями тощо (2,3 млн. га. або 3,8%); землі, що покриті по-верхневими водами, — (2,4 млн. га. або 4%); інші землі (3,4 млн. га, або 5,6%).

На сучасному етапі економічного розвитку основними проблемами в сфері земельних ресурсів виступають: підви-щення ефективності їх використання та охорони на основі зменшення розораності земель, припинення деградації грунтів та зростання їх родючості; досягнення збалансованого співвід-ношення угідь у зональних системах землекористування; фор-мування продуктивної та високоефективної системи землеко-ристування як надійної основи розв’язання продовольчої про-блеми.