ТОП 10:

Стан бюджету та фактори, які впливають на нього. Бюджетний дефіцит, причини його виникнення, соціально-економічні наслідки, джерела покриття, шляхи та методи подолання.



Необхідність існування бюджету обумовлена наступними факторами:

- за допомогою бюджету держава виконує свої функції;

- здійснює утримання соціальної сфери;

- перерозподіляє кошти між окремими територіями і галузями;

- здійснює соціальний захист населення;

- вирішує національні проблеми;

- має вплив на розвиток науково-технічного прогресу через
фінансування наукових установ.

Фактори, що впливають на розмір бюджету:

- рівень розвитку економіки;

- методи господарювання (в умовах адміністративно-командної системи
частка бюджету в перерозподілі валового внутрішнього продукту є дуже
великою - близько 80%, в ринковій економіці частка бюджету значно
зменшується - зараз біля 50% і є тенденція до зниження);

- характер і масштаби тих програм, які держава планує здійснювати через
бюджет.

Бюджетний дефіцит.

Бюджетний дефіцит - це фінансове явище яке необов'язково відноситься до розряду надзвичайних. В сучасному світі немає держави , яка б в ті чи інші періоди не стикалася б з бюджетним дефіцитом.

Бюджетний дефіцит - це перевищення видаткової частини бюджету над дохідною. В умовах ідеального стану економіки таке явище відсутнє, так як держава може оптимально підставляти обсяг своїх видатків у відповідності з фінансовими можливостями без будь-якого ущербу для суспільства.

Таким чином, наявність бюджетного дефіциту у межах допустимих розмірів не є негативним явищем в умовах динамічного розвитку економіки, тому рівень дефіциту повинен бути під постійним контролем Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.

Державний бюджет, бюджет Автономної Республіки Крим та міські бюджети можуть прийматися з дефіцитом виключно у частині дефіциту бюджету розвитку. Дефіцит бюджету АР КРИМ та міських бюджетів покривається за рахунок запозичень.

Затвердження обласних, районних, районних у містах, сільських та селищних бюджетів з дефіцитом не допускається.

Для покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради можуть отримувати короткотермінові позички у фінансово-кредитних установах на термін до трьох місяців, але у межах поточного бюджетного періоду. Порядок отримання таких позичок визначається Міністерством фінансів України.

Надання позичок з одного бюджету іншому забороняється.

Запозичення до місцевих бюджетів здійснюються на визначену мету і підлягають обов'язковому поверненню. Запозичення до відповідних бюджетів можуть бути здійснені лише до бюджету розвитку, крім випадку, передбаченого статтею 73 Бюджетного кодексу.

Держава не несе відповідальності по зобов'язаннях за запозиченнями до місцевих бюджетів.

Видатки на обслуговування боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету.

Видатки на обслуговування боргу місцевих бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10 відсотків видатків від загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування боргу.

Якщо у процесі погашення основної суми боргу та платежів по його обслуговуванню, обумовленої договором між кредитором та позичальником, має місце порушення графіка погашення з вини позичальника, відповідна рада не має права здійснювати нові запозичення протягом 5 наступних років.

Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до умов, визначених Бюджетним кодексом.

Однак на практиці це спостерігається рідко, особливо коли держави переживають кризу в економіці.

Причини виникнення бюджетного дефіциту обумовлюються:
- надзвичайними подіями (війни, епідемії, стихійні лиха і т.д.), що потребує
використання великого обсягу грошових коштів, а звичайних резервів не вистачає;
- необхідністю здійснення великих державних вкладень у розвиток економіки з метою її структурної перебудови, що у майбутньому дасть можливість
забезпечити приріст валового внутрішнього продукту і національного доходу, зміцнити економічну могутність держави та підвищити матеріальний і культурний рівень життя народу. Це явище відображає не кризу в економічному житті суспільства, а державне регулювання економіки, спрямоване на забезпечення прогресивних зрушень у суспільстві;

- кризовими явищами в економіці, її розвалом;

- неефективністю фінансово-кредитних зв'язків;

- нездатністю держави тримати під контролем фінансову ситуацію у державі; - недосконалістю фінансового законодавства.

Звідси ясно, що в умовах коли економіка країни розвивається динамічно і стабільно бюджетний дефіцит звичайно, в кількісно-допустимих межах не є загрозливий. Його не спід зайво драматизувати, через те що в борг живуть і продовжують жити багато економічно розвинутих країн. Правда, при цьому кількість не повинна переходити в негативну якість, тобто сума отриманих державою в борг фінансових ресурсів не повинна перекладатись на економіку держави, на платники податків, супроводжуватись скороченням соціальних програм.

Таким чином, наявність бюджетного дефіциту у межах допустимих розмірів не є негативним явищем в умовах динамічного розвитку економіки, тому рівень дефіциту повинен бути під постійним контролем Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.

В Україні у 80-90 роки спостерігалось різке збільшення бюджетного дефіциту, що було обумовлено негативними явищами. До основних причин такого явища можна віднести:

- різке зниження ефективності виробництва, що супроводжувалось скороченням обсягів виробництва валового внутрішнього продукту і національного доходу;

- розривання і мало ефективність економічних зв'язків, особливо
зовнішньоекономічних;

- значне зростання та нераціональна структура бюджетних видатків;

- неефективне функціонування бюджетного механізму, що не дозволило державі використовувати його в якості стимулу у розвитку економіки і соціальної сфери;
- недосконалість і часта зміна фінансового законодавства, що сприяли
невпевненості виробників у доцільності розширення виробництва і відтоку
капіталу з України.

Ці, та інші причини сприяли дестабілізації економіки, зниженню доходів бюджету, значному збільшенню бюджетного дефіциту, що в свою чергу, призвело до нарощування інфляційних процесів, зростанню цін на товари та послуги, зниження матеріального добробуту населення та інших негативних явищ.

Негативні наслідки великого бюджетного дефіциту нагально потребують здійснення системи міроприємств по його подоланню, проведенню активної фінансової політики, використання загальноприйнятих методів боротьби з дефіцитом. Прагнення до рівноваги бюджетних доходів і видатків шляхом, збалансованості державного бюджету - сьогодні одна із головних задач.

В умовах наявності бюджетного дефіциту держава зобов'язана обрати
найбільш оптимальні джерела його покриття. У світовій практиці використовуються два методи покриття: беземісійний та емісійний. Найбільш ефективним є беземісійний метод, при допомозі якого можна позбутися дефіциту без додаткового випуску грошей в обіг.

Беземісійний метод покриття дефіциту бюджету заключається в залученні до цього процесу зовнішніх та внутрішніх джерел.

Зовнішні джерела можуть виступати у якості кредитів міжнародних фінансових об'єднань та іноземних держав, а також безплатної і безповоротної фінансової допомоги під цільові програми, що мають міжнародне значення.

Внутрішні джерела виступають у якості кредитів Національного Банку України, доходів від операцій з цінними паперами та інші.

Наявність зовнішніх та внутрішніх кредитних джерел зумовлюють виникнення внутрішнього та зовнішнього боргу держави. З боку держави повинні здійснюватись контроль та управління державним боргом.

Емісійний метод покриття бюджетного дефіциту заключається у використанні на дані цілі грошово-кредитної емісії. Такий метод є недоцільним, постільки негативно відбивається на стані економічного і соціального розвитку держави.

В цілому, держава зобов'язана формувати свою бюджетну політику таким |чином, щоб домогтися скорочення бюджетного дефіциту. Заходи у цьому плані сприяли б, з однієї сторони - збільшенню доходів бюджету, а з другої - скороченню державних видатків. До таких заходів можна віднести:

- перегляд напрямків інвестування бюджетних коштів і спрямування їх на розвиток галузей, що визначають рівень економічної могутності держави, забезпечують впровадження передових наукових досліджень у виробництві;

- створення сприятливих умов господарювання та стимулювання решти виробництва, шляхом використання пільг, субсидій та інших впливових факторів бюджетного механізму;

- широке залучення в Україні іноземного капіталу;

- скорочення сфери державної економіки і відповідно, бюджетного фінансування тощо.







 

 



 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.214.113 (0.006 с.)