Тема 2: Становлення і сучасні тенденції розвитку іннов-підприєм. теорій

1. Становлення і розвиток іннов-підприєм. теорій

Вплив інновацій на соц.-екон. розвиток суп-ва досліджувати багато вчених. До 1-их теорій належить теорія циклічних криз, сформульована в 60-х рр. ХІХст. Карлом Марксом.

2. Теорія довгих хвиль сформульована рос. екон. Миколою Кондратьєвим. Дійшов висновку про існування довгого циклу екон. кон’юнктури з тривалістю 50-55 р. Причинами виникнення хвиль вважав нововведення, війни, революції, відкриття нових ринків.

3. Теорія іннов. розвитку Шумпетера. Висловлено гіпотезу про те, що інновації зявляються в екон. сис-мі нерівномірно, а у вигляді більш менш одночасно поєднаних новацій-кластерів.

Кластер інновацій – це сукупність базисних нововведень, що визначають технологічний устрій екон. протягом тривалого часу.

1790-1840рр. – механізація праці в текстильній пром.

1840-1890рр. – винахід парового двигуна і розв. Залізничного транспорту.

1890-1940рр – глобальна електрифікація та розв чорної металургії.

1940-1990рр – розвиток нафтової пром. та продуктів органічної хімії.

1991р і до сьогодні – в основі досягнення галузі мікроелектроніки.

Прогнозується наближення 6-ї хвилі – хв. розв. біотехнологій.

Значний внесок у подальший розв. теорії Шумпетера зробили такі вчені: Менш, Клейкнехт, Джорш Ван Дейн, Фостер. Крім цього важливу роль зіграли: Львов і Глазьєв.

Теорії, які базуються на моделі екон. зростання з ендогенним технологічним прогресом зявилися на рубежі 90-х рр. ХХ ст. Їх автори амер. Дослідники: Рошер, Агійон, Хоуліт.

Теорії технократичного суп-ва.

Представники теорії технократичного суп-ва тлумачать історичний прогрес як зумовлений законами розв. техніки. До цих теорій відносять теорії техн.. детермінізму і конвергенції (Гелбрейт), теорію технотронного суп-ва (Бжезинський), т. індустріального технократичного суп-ва (Бейл).

Сучасні концепції іннов. розвитку.

Новітні концепції екон. розв. – це теорія інтелектуальної технології (Хайєк), теорія іннов. екон. і підприємницького суп-ва(Друкер).

Хайєк запропонував інформаційну концепцію «Порядку, що розширюється» як основу цивілізації. Дослідження Хайєка пояснили яким чином знання стають основою підприємницької ідеї і дають імпульс розробленню інновацій.

У 1974р. Хайєк став лауреатом Нобелівської премії у галузі економіки.

Теорія іннов. екон. і підприємн. сусп-ва була сформульована амер. ученим Друкером у працях «Інновація та підприємництво» (1985), «Пост капіталістичне суп-во» (1993).

Отже, сучасні теорії іннов. розв. змістили акценти у поведінці людей і сформували у них прагнення до накопичення знань. Стало очевидним, що екон. зростання країн залежить від іннов. активності підприємницьких стр-р. Тобто, іннов. діяльність є одним із основних джерел екон. розвитку.

Інновац. тип розв. – це спосіб екон. зростання заснований на постійних і систематичних нововведеннях спрям. На суттєве поліпшення усіх аспектів діяльності госп. системи, можливістю викор. певних ресурсних чинників для створ. іннов. товарів і формування конкур. переваг. Висока наукомісткість продукції стала ознакою її конкурентоспром.

Показник наукомісткості вир-ва – це відношення витрат на науково-технічні дослідження і науково-технічні розробки до обсягу продажу прод-ї.

Іннов. діяльність у країнах лідерах здійснюється на основі інтеграції науково-технічних досл., держ. підтримки розв. нових технологій, широкого викор. глобальних, інформаційних та обчислювальних мереж.

Тема 3. Особливості ств.інновацій і формув.попиту на них

1. Особливості ств.інновацій

Конкурентна боротьба порушує співвіднош.попиту та проп., змінюючи позиції учасників і змушує їх шукати нові можливості, які найчастіше виявляються у ств.нових продуктів, тобто продуктова інновація. При цьому важливо оцінити величину майб.попиту, а у разі ств.нового товару, сформув.попит на нього у потенц.споживачів. Дуже важливо, щоб ініціювання інновацій відбувалось не лише на основі нових знань, а й з урахуванням можливості їх перетворення на комерц.-привабливі роботи. Інноваціям мають передувати всебічні дослідження ринку за доп.яких визнач.напрями дослідницьких робіт, встановлюються критерії відбору інновац.ідей, шукаються конструктивні дизайнерські рішення. Необхідно забезпечити тісний взаємозв’язок з споживачами, без якого неможливо передбачити реакцію споживачів на новий продукт. Низький попит на ринках малої місткості гальмує процес реал-ї нововведень. Найретельніше слід досліджувати такі параметри попиту як ціна, якість, пакування-маркування та супутні сервіс-послуги. Аналіз кривих попиту проводиться у вигляді табл..та графіків зобр.

Планування та орг-я ств.нового товару

Нова прод-я, яку виводять на ринок може бути 3 видів: яка раніше не існувала; яку раніше виготовляли, але конструкцію було суттєво змінено; яка має лише новий дизайн.

Абсолютно нових (піонерних) товарів не багато. За всю історію людства їх налічується лише кілька сотень. Більшість під-в випускає на ринок модернізовані, модифіковані або удосконалені вимоги.

Оригінальний продукт – це принципово новий продукт, конструктивне викор.якого та склад спож.властивостей не були відомі раніше. Оригінальність виробу підтверджується виданим на нього патентом або авторським свідоцтвом.

Інноваційний товар – це продукт науково-техн.та інновац.д-сті, що пропонує новий засіб чи спосіб в-ва товарів і послуг, відкриває для споживача нові сфери задоволення своїх потреб. Інновац.продукт може мати не тільки мат-реч.форму. Це можуть бути маркетингові, інформ.технології (кредит.картки).

Яку б мат-реч.форму новий продукт не мав, процес його ств.передбачає здійснення інновац.д-сті у кілька етапів: генерування ідей, оцінювання і відбір перспективних ідей, розроблення концепції товару, розроблення і ств.дослідного зразка (проектування товару, його параметри, дизайн, упаковка, назва марки товару), пробний маркетинг, впровадження нового товару відбув.одночасно з в-вом нових товарів.

До методів генерування ідей відносять: метод інверсій, ідеалізації, аналогій, ключових запитань, фокальних об’єктів, синектики.

Асортиментна політика під-ва має передбачати наявність у портфелі замовлень про-ції, що перебуває на різних стадіях ЖЦТ. Осн.про-я, яка забезпечує 75-80% заг.обсягу, решта прод-ї – це в-во прод-ї, яка згортається або в-во якої розпоч. Процес оновлення асортименту прод-ї здійсн.на основі аналізу зовн.і внутр.сер.

 

 

3. Види попиту на інновацію і чинники, що впливають на нього.

Попит — це побажання споживача з урахуванням його реальної купівельної спроможності. Саме з цим поняттям щоденно стикається підприємець. Розрізняють кілька видів попиту на товари і послуги:

-негативний — покупець може, але не хоче купувати товар, оскільки ставиться до нього негативно;

-нульовий — покупець може купити але не купує даний товар, оскільки ставиться до нього байдуже або й взагалі не знає про його існування;

-спадний — обсяги закупівель зменшуються, як правило, через втрату товаром ринкової привабливості;

-нерегулярний (сезонний, непостійний) — обсяги закупівель товару коливаються протягом року;

-креативний (прихований) — попит, що існує у вигляді запитів або окремих покупок;

-повноцінний — досить високий з погляду комерційної вигоди продавця;

-оманливий — повноцінний протягом короткого часу, але такий, що не має перспектив у майбутньому;

-ажіотажний — високий, але штучно створений і тому нетривалий;

-небажаний (нераціональний) — на товари, небезпечні для здоров’я або небажані з етичних або соціальних стандартів суспільства (тютюнові вироби, алкоголь, наркотики);

-повсякденний (перманентний) — майже постійні обсяги продажу за короткі проміжки часу (день, тиждень, місяць);

-особливий — на унікальні та ексклюзивні товари та послуги;

-інфляційний — на товари, які купують з метою збереження грошових заощаджень від інфляції.

Протягом ЖЦТ попит на один і той самий товар може змінюватися. За цією ознакою розр.: попит на стадії розроблення новинки; попит, що форм.на етапі утвердження нової прод-ї на ринку; попит, що форм.на етапі утвердження нової прод-ї на ринку. На цій стадії на нього можуть діяти різноманітні чинники, які умовно под.на 2 групи: зовн.і внутр.