Вимоги безпеки до пристроїв фіксації, що обмежують рух відвідувачів

5.9.1. Пристрої фіксації відвідувачів мають витримувати навантаження, обумовлені вагою відвідувачів з урахуванням діючого перевантаження. Під час розрахунку пристроїв фіксації відвідувачів, у тому числі запірних пристроїв, пасів безпеки тощо, значення коефіцієнта надійності повинне прийматися n=6.

Такі фактори, як розмір і форма сидіння, величина сили тертя між поверхнею сидіння та одягом відвідувача, а також наявність повної або часткової обшивки можуть сильно вплинути на

ефективність всієї системи фіксації.

5.9.2. Конструкція пристроїв фіксації та їх запірних механізмів має унеможливлювати травми пальців, рук і ніг. Пристрої фіксації повинні мати таку форму, щоб чутливі або хворобливі

частини тіла відвідувачів не піддавалися надмірним впливам.

5.9.3. Пристрої фіксації з приводом не повинні створювати додаткову небезпеку для відвідувачів. Рух таких пристроїв має бути повільним, а максимальна діюча сила, обмірювана на активному краю

пристрою, має бути не більше 0,15 кН (0,08 кН для дітей).

5.9.4. Конструкція замків пристроїв фіксації має унеможливлювати випадкове відмикання. Навіть за наявності

світлової та (або) звукової сигналізації має бути уможливлений

візуальний контроль правильності їх запирання.

Замки пристроїв фіксації не повинні відмикатися у разі

неполадок або аварійної зупинки атракціону, якщо тільки це не

передбачено для негайної евакуації відвідувачів.

5.9.5. Кожний пасажирський модуль має бути обладнаний

засобами, що втримують відвідувачів усередині модуля на своїх

місцях, якщо модуль має лінійну швидкість більше 3 м/с і рухається

на висоті більше 2 м або якщо це необхідно за інших умов з огляду

на характер руху модуля.

Вибір пристроїв фіксації розробником повинен бути таким, щоб

звести до мінімуму або уникнути таких ризиків:

ударитися об частини атракціону або застрягти між ними;

постраждати в разі раптового початку руху;

ударитися об частину посадкового місця;

ударитися об інших відвідувачів під час руху атракціону;

випасти або бути викинутим з пасажирського модуля.

Вищенаведена небезпека підсилюються у разі навмисного

небезпечного поводження відвідувачів.

5.9.6. У разі неполадок або аварійної зупинки, коли

відвідувачі втримуються на своїх місцях пристроями фіксації,

необхідно передбачити можливість, щоб підготовлений персонал міг

звільнити відвідувача від пристрою фіксації, якщо це не становить

небезпеки.

5.9.7. Мінімальні вимоги для пристроїв фіксації, що обмежують

рухи відвідувачів, установлені в таких класифікаціях:

1) за кількістю відвідувачів, що фіксуються одним пристроєм:

колективний пристрій для двох або більше відвідувачів;

індивідуальний пристрій для кожного відвідувача;

2) за можливістю регулювання фіксувального положення:

з нерегульованим фіксованим положенням (дуги, поручні);

з індивідуально регульованим фіксованим положенням;

з автоматичним контролем замикання;

3) за способом замикання:

не замикаються;

замикаються вручну самим відвідувачем;

замикаються вручну оператором;

автоматично замикаються в разі досягнення фіксувального

положення;

автоматично замикаються та контролюються в разі досягнення

фіксувального положення;

4) за способом відмикання:

відмикаються вручну відвідувачем;

відмикаються вручну оператором;

відмикаються оператором централізовано;

5) за типом сигналізації про спрацьовування

(неспрацьовування) замикального пристрою:

без сигналізації;

зі світловою і (або) акустичною сигналізацією;

зі світловою і (або) акустичною сигналізацією та блокуванням

пуску (зупинки) атракціону;

6) за типом приводу:

ручний;

механічний;

7) за безвідмовністю пристрою фіксації та його замка:

не обов'язково безвідмовні;

з безвідмовним замком;

з безвідмовними пристроєм фіксації і замком;

8) за способом забезпечення безпеки відвідувачів:

без фіксації, але для упору є підніжки, поручні та подібні

пристосування, що сприймають навантаження;

з одним пристроєм фіксації (плечовим, поясним або іншим);

з одним пристроєм фіксації (індивідуальним або колективним) і

загальною кабіною або гондолою для всіх відвідувачів;

з двома пристроями фіксації, один з яких є дублювальним

(наприклад, плечовий або поясний), або з одним, але безвідмовним

пристроєм. Дублювання в цьому випадку припускає установлення двох

незалежних пристроїв фіксації для того, щоб у разі відмови одного

з них, другий (наприклад, захисна дуга, кабіна тощо) забезпечував

безпеку відвідувача.

5.9.8. Основна вимога, на якій засновані наведені далі

критерії вибору пристроїв фіксації, полягає в тому, щоб пристрої

фіксації застосовувалися в тих випадках, коли відвідувачі можуть

бути підняті та викинуті із займаних місць динамічними силами або

на непрямолінійних ділянках руху. Пристрої фіксації слід вибирати

з урахуванням напрямку дії прискорень, виходячи з критеріїв,

наведених на рис. 8 (za405-06). На межі зон категорій прискорень

дозволяється вибирати нижчу категорію.

 

Рис. 8. Діаграма вибору пристроїв фіксації

і напрямок дії прискорень на відвідувача

(za405-06)

 

Наведена на рис. 8 (za405-06) діаграма має бути загальним

керівництвом і не містить інформації про допустимі межі прискорень

відповідно до пункту 5.9.10 цих Правил. Під час конструювання

пристроїв фіксації мають ураховуватися конкретні умови, наприклад

тривалість дії прискорення. Зокрема, якщо бічні прискорення більше

а >= +- 0,5g, сидіння, спинки та пристрій фіксації мають бути

y

спроектовані відповідно. Необхідно також ураховувати можливість

зупинки пасажирських модулів у несподіваних положеннях (наприклад,

догори ногами).

Наявність інших ризиків може зажадати використання інших

типів пристроїв фіксації.

Якщо пристрій фіксації обраний за діаграмою (рис. 8

(za405-06), а додатково до нього потрібно встановити

дублювальний пристрій, то цей другий пристрій повинен бути:

колективним;

з нерегульованим фіксувальним положенням;

таким, що замикається вручну самим відвідувачем;

таким, що відмикається вручну оператором;

без сигналізації;

тільки з функціонально безвідмовним замикальним пристроєм або

другий (дублювальний) пристрій фіксації може бути також замінено

кабіною.

5.9.9. Атракціони, якими можуть користуватися інваліди,

повинні мати засоби для їх безпечного розміщення та пристрої

фіксації, що обмежують рухи відвідувачів, і для забезпечення їх

безпеки повинні бути такими:

колективними для двох або більше відвідувачів;

з нерегульованим фіксованим положенням дуги, штанги тощо;

що замикаються вручну оператором;

що відмикаються вручну оператором.

5.9.10. Прискорення, що впливають на відвідувачів під час

користування атракціонами, повинні бути обмежені до рівня, який

може сприймати людина без шкоди для свого здоров'я.

Наведені нижче граничні значення прискорень визначені таким

чином, щоб запобігти пошкодженню шийних хребців під час поїздок на

катальних гірках у транспортних засобах із заданим напрямком руху

або їм подібних.

Усі транспортні засоби на атракціонах повинні бути оснащені

відповідними посадковими місцями (відносно бічного впливу, м'які

подушки, підголівники тощо) і відповідними пристроями фіксації.

Значення прискорень, що рекомендуються, не можна застосовувати для

осіб, що мають проблеми зі здоров'ям.

Вихідна точка для розрахунку або виміру прискорення, що діє

на відвідувача, розташована вище рівня сидіння на 60 см.

Під час оброблення графіків прискорення в часі дозволяється

фільтрувати ділянки з високою частотою, застосовуючи нижню межу

частоти 10 Гц (з мінімальною межею 6 дБ на октаву).

На стадії проектування за наявності ударних впливів

рекомендується зменшувати припустимі значення прискорень не менше

ніж на 10 %.

Дозволені значення бічного (горизонтального) прискорення

(напрямок у рис. 8 (za405-06) у часі визначаються відповідно до

графіка на рис. 9 (za405-06), де вимірюваний сигнал прискорення

реєструється у вигляді послідовності трикутних сигналів.

 

Рис. 9. Дозволене прискорення сидіння |а | залежно

y

від тривалості імпульсу

(za405-06)

 

Дозволені значення вертикального прискорення (напрямок z

рис. 8 (za405-06) наведені на рис. 10 (za405-06).

 

Рис 10. Дозволене прискорення а

z

залежно від тривалості імпульсу

(za405-06)

 

У разі одночасного впливу бічного (а) і вертикального (а)

y z

прискорень необхідно додатково враховувати співвідношення

 

|а | / а і а / а відповідно до рис. 11 (za405-06),

y удоп z zдоп

 

де

a і a (a і a) - максимальні (допустимі)

y z yдоп zдоп

 

значення прискорень в інтервалі часу 0,3 с, у такий спосіб

ураховується одночасний вплив максимальних прискорень, що

відбувається з інтервалом не більше 0,3 с.

 

Рис. 11. Спільний вплив прискорень |а | і |а |

y z

(za405-06)

 

Дозволені значення прискорень а і а, отримані в результаті

y z

такого накладення прискорень, наведені на рис. 12 (za405-06). У

зв'язку з необхідністю дотримуватись часового інтервалу 0,3 с

припустимі крайні значення вертикального прискорення становлять

а = - 1,7g і а = + 6,0g.

z z

 

Рис 12. Припустимі прискорення а й а

y z

під час їх спільного впливу

(za405-06)

 

5.10. Вимоги безпеки до гідравлічних і пневматичних пристроїв

5.10.1. Гідравлічні та пневматичні пристрої мають відповідати

вимогам цих Правил і НД.

5.10.2. Усі циліндри, плунжери, трубопроводи та інша арматура

повинні витримувати тиск, що у два рази перевищує максимальний

статичний робочий тиск для гідравлічних пристроїв і в 1,5 разу -

для пневматичних пристроїв, без руйнування та деформацій їх

елементів.

5.10.3. Крихкі матеріали не можна використовувати для

циліндрів або з'єднань. Плунжери та циліндри встановлюються таким

чином, щоб на них діяли тільки осьові навантаження.

5.10.4. Циліндри мають бути оснащені пристроями, що

запобігають виходу плунжерів за межі циліндрів.

5.10.5. Труби і шланги мають кріпитися так, щоб унеможливити

надмірні напруження від елементів кріплення. Особливу увагу варто

приділяти стикам, вигинам, арматурі та будь-якій частині системи,

що піддається вібрації.

Труби мають установлюватися таким чином, щоб була забезпечена

можливість їх перевірки й обслуговування за всією довжиною.

5.10.6. Шланги, що працюють під тиском, мають витримувати

п'ятикратний максимальний робочий тиск. Матеріал гідравлічних

шлангів має відповідати хімічним властивостям робочої рідини,

використовуваної в системі.

Шланги повинні встановлюватися так, щоб не було вигинів під

гострими кутами, спрацювання від тертя або можливості зачеплення

частинами, що рухаються, механізмів.

5.10.7. Гідробак для робочої рідини повинен мати жорстку

конструкцію та ефективно вентилюватися в атмосферу. Внутрішнє

покриття резервуара має витримувати хімічні та теплові впливи

робочої рідини.

5.10.8. Мають бути передбачені повітряний фільтр, фільтр для

рідини та індикатор рівня. Резервуар для штатної роботи повинен

мати ємність на 10 % більше тієї, яка гарантує безперервний

приплив рідини до насоса. На установці має бути чітке маркування

із зазначенням типу робочої рідини.

5.10.9. Конструкція гідравлічної системи має уможливлювати

видалення повітря з системи.

5.10.10. Необхідно, щоб у гідравлічних або пневматичних

системах був передбачений запобіжний клапан, що встановлюється між

насосом і зворотним клапаном. Запобіжний клапан має бути

відрегульований на спрацьовування за тиску, що перевищує

максимальний робочий тиск у системі не більше ніж на 10 % (для

пневматичних систем) або на 20 % (для гідравлічних систем), при

цьому клапан не повинен спрацьовувати при звичайних умовах роботи

системи. Статична міцність циліндра повинна розраховуватися на

навантаження, що в 1,4 разу перевищує робоче. Для циліндрів

необхідно проводити розрахунок утоми.

5.10.11. Якщо є імовірність виникнення небезпечної ситуації

через руйнування трубопроводів або шлангів, то необхідно

встановити зворотний клапан або клапан, що регулює потік рідини.

5.10.12. Гідропривід має бути оснащений манометрами чи іншими

пристроями для контролю величини тиску та налагодження запобіжного

клапана або мають бути передбачені місця для їх підключення.

5.10.13. У разі несправної роботи або виходу з ладу

гідравлічної або пневматичної системи максимальна швидкість

опускання будь-якого вузла обладнання, що переміщає відвідувачів,

має бути не більше 0,5 м/с, за винятком випадків, коли встановлені

амортизатори для запобігання впливу надмірних ударних навантажень

на відвідувачів.

5.10.14. Усі клапани мають бути випробувані у встановлений їх

експлуатаційними документами термін та захищені від доступу

(переналагоджування, перевстановлення) до них сторонніх осіб.

5.10.15. Для прискорення евакуації відвідувачів із

небезпечного положення у разі відмови або припинення

електропостачання від основного джерела має бути забезпечено

підключення системи до аварійного джерела електропостачання або

атракціон споряджається пристроєм з ручним керуванням для

пересування пасажирських модулів у положення, з якого можливо

безпечно евакуювати відвідувачів.

5.10.16. Усі фільтри повинні забезпечувати достатній ступінь

очищення. Вони повинні встановлюватися з того боку насоса, де

здійснюється нагнітання. До заливання в систему всі робочі рідини

мають бути відфільтровані. На поверхні деталей будь-якої системи,

що вводиться в експлуатацію, мають бути відсутні будь-які

забруднення або дефекти.

 

5.11. Вимоги безпеки до електричного обладнання, освітлення

та ілюмінації

5.11.1. Електрообладнання атракціонів, його монтаж,

струмопроводи, освітлення, заземлення та інші заходи безпеки мають

відповідати вимогам "Правил устройства електроустановок (6-е

издание, переработанное и дополненное). Энергоатомиздат, 1987 г."

(зі змінами) (далі ПУЕ), "Правил будови електроустановок.

Електрообладнання спеціальних установок ДНАОП 0.00-1.32-01",

затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики

України від 21.06.2001 N 272 (v0272203-01) (далі ДНАОП

0.00-1.32-01) та цих Правил.

5.11.2. Електропостачання стаціонарних атракціонів має

виконуватися від мережі з глухозаземленою нейтраллю із схемою

заземлення TN-S або TN-C-S. У багатофазній мережі в разі

стаціонарного прокладення кабелю, застосування схеми заземлення

TN-C-S дозволяється для кабелів з поперечним перерізом не менше 10

кв.мм мідних жил і 16 кв.мм алюмінієвих жил. Об'єднувати функції

захисного провідника PE і нейтрального N в одному спільному PEN

провіднику в ланцюгах однофазного і постійного струму не

дозволяється. У разі живлення стаціонарних атракціонів від

автономних пересувних джерел живлення режим нейтралі джерела

живлення і заходи захисту повинні відповідати режиму нейтралі і

заходам захисту, які прийнято для електроприймачів стаціонарних

атракціонів.

Для живлення електроприймачів пересувних і мобільних

атракціонів від автономного пересувного джерела живлення

електричної енергії потрібно, як правило, застосовувати систему, у

якій мережа живлення ізольована від землі чи заземлена через

прилади, що мають великий опір, а відкриті провідні частини

електроустановки приєднані до заземленого PE провідника (система

заземлення IT).

Для живлення електроприймачів пересувних і мобільних

атракціонів від стаціонарного джерела електричної енергії

потрібно, як правило, застосовувати систему заземлення TN-S або

TN-C-S. Об'єднувати функції захисного провідника PE і нейтрального

N в одному спільному PEN провіднику усередині електроустановки

атракціону не дозволяється. Розподіл PEN провідника лінії живлення

на PE і N провідники потрібно виконувати в точці підключення

установки до джерела живлення.

5.11.3. Електроустановки пересувного або мобільного

атракціонів повинні мати ввідні захисні пристрої: пристрій, який

реагує на надструми та пристрій захисного вимикання, що реагує на

диференційний струм, а також має бути передбачена головна

заземлювальна шина, до якої слід приєднати PE провідник атракціону

з приєднаними до нього відкритими провідними частинами

електроприймачів та провідниками зрівнювання потенціалів усіх

складових частин пересувного або мобільного атракціонів.

5.11.4. Шафи з електрообладнанням атракціону мають

відповідати вимогам ПУЕ. Дверцята шаф з електрообладнанням повинні

мати запори та замки, що замикаються та відмикаються спеціальним

ключем.

5.11.5. Система керування атракціоном повинна мати блокування

мимовільного повторного пуску в разі раптового вимкнення та

ввімкнення електроживлення. Повторний пуск атракціону має бути

можливим тільки з пульта керування оператором.

5.11.6. Кабелі живлення електричного обладнання атракціону

мають бути захищені від механічних пошкоджень, шляхом їх

прокладання в трубах, металорукавах, коробах тощо. Живлення

електричних апаратів, установлених на частинах, що рухаються,

здійснюється за допомогою гнучкого кабелю, стійкого до

багаторазових перегинів і стирання, або спеціальних

струмознімачів. У місцях можливих механічних пошкоджень

електропроводки має бути передбачений її надійний захист.

5.11.7. Струмознімальні пристрої мають бути захищені кожухами

від випадкового дотику.

5.11.8. Жили проводів і кабелів електричних кіл необхідно

маркувати.

5.11.9. У разі прокладення в одному каналі (трубі або

металорукаві) електропроводів для різних напруг усі проводи мають

бути з ізоляцією на вищу напругу. Ця вимога поширюється також на

багатожильні кабелі, жили яких приєднуються до різних напруг.

Не дозволяється прокладати проводи, з'єднані за допомогою

пайок з декількох шматків, у трубах, металорукавах та панелями

електричних шаф.

5.11.10. Уведення проводів у корпуси, коробки виводів і в

інші пристрої слід здійснювати через ізоляційні деталі, які

унеможливлюють пошкодження проводів та їх ізоляцію в процесі

монтажу та експлуатації атракціону.

5.11.11. У атракціоні, що має напругу живлення понад 50 В

змінного струму та 120 В постійного струму, для захисту

відвідувачів і обслуговувального персоналу від ураження

електричним струмом унаслідок пошкодження ізоляції всі його

металеві неструмоведучі частини (корпус, каркас, пульт керування,

шафа тощо), які можуть опинитися під напругою, необхідно

відповідно до вимог ПУЕ з'єднати з пристроєм захисного заземлення

або з нульовим захисним провідником.

5.11.12. Відкриті металеві конструкції повинні бути захищені

від напруги в позаштатних умовах: від змінного струму системою

заземлення та автоматичного вимкнення, а для постійного струму

ізоляцією від землі.

5.11.13. Пристрої захисного вимкнення та ізоляція джерела

живлення повинні бути передбачені на всіх фазах, що перебувають

під напругою, для кіл змінного струму і на позитивному та

негативному проводах у колах постійного струму. Пускачі

електродвигунів, перемикачі та реле не повинні застосовуватися як

засіб вимкнення електроживлення. Повинні бути передбачені засоби

унеможливлення несанкціонованого ввімкнення електроживлення.

5.11.14. У колах змінного струму, що живлять освітлювальні

прилади та розетки напругою понад 110 В, необхідно передбачити як

додатковий захист пристрої захисного вимкнення зі струмом уставки

не більше 30 mA.

5.11.15. Електричний опір, обмірюваний між заземлюючим

затискачем, що перебуває на ввідному пристрої атракціону, і

будь-якою металевою частиною атракціону, на якій установлені

елементи електрообладнання, не повинен перевищувати 0,1 Ом.

Якщо цей опір перевищує 0,1 Ом, до відповідних елементів

електрообладнання потрібно прокласти спеціальні заземлюючі

провідники.

Опір ізоляції електричного обладнання, проводів і жил кабелів

має бути не менше 0,5 МОм, а опір заземлювача не більше 4 Ом.

5.11.16. Вимоги до освітлення та ілюмінації відповідно до

вимог ПУЕ.

5.11.17. Територія атракціонів, а також посадкових площадок і

підходів до них повинні мати робоче і допоміжне (чергове)

освітлення відповідно до вимог НД.

Освітленість посадкових площадок і підходів до них, ігрової

зони (зони катання) у павільйонах повинна бути не менше 100 лк

лампами розжарювання або 150 лк люмінесцентними лампами, якщо не

передбачено затемнення ігрової ситуації.

5.11.18. Живлення ілюмінації має здійснюватися напругою не

більше 220 В.

Живлення ілюмінації, розташованої в місцях, доступних для

випадкового дотику відвідувачами до її струмоведучих елементів (у

кабіні, на огородженні тощо), має здійснюватися напругою не більше

25 В змінного струму частотою 50 Гц і не більше 60 В постійного

струму.

 

5.12. Вимоги безпеки до пультів керування

5.12.1. Пульти керування мають бути виконані та встановлені

так, щоб керування у сидячому чи стоячому положеннях було зручним

і не заважало спостереженню за роботою атракціону.

5.12.2. Ергономічні вимоги до органів керування оператора

(рукояток, джойстиків, кнопок тощо) відповідно до вимог НД.

5.12.3. Спрямування рухів органів керування (рукояток,

джойстиків тощо) повинно, по змозі, відповідати напрямку рухів

механізмів.

5.12.4. Органи керування повинні мати блокування з метою

унеможливлення несумісних рухів частин атракціону, які можуть

спричинити аварію. Кнопки для реверсивного пуску механізмів

повинні мати блокування, яке унеможливлює одночасне ввімкнення

реверсивних кіл.

5.12.5. Зусилля впливу на органи керування функціонального

призначення, якими користується відвідувач, мають відповідати

вимогам НД.

5.12.6. Органи керування оператора відповідно до вимог НД

повинні мати символи або написи, що пояснюють їхнє функціональне

призначення і відповідати написам за призначенням, у тому числі,

напрямок руху.

Написи повинні бути чіткими і стійкими проти корозії та

стирання та зберігатися протягом всього строку експлуатації

атракціону.

5.12.7. Пульти керування атракціонів повинні мати кнопку

"Стоп" червоного кольору грибоподібної форми, а також кнопку

вмикання звукового сигналу.

У випадках використання кнопки в затемнених умовах має

передбачатися її підсвічування.

5.12.8. Конструкція органів керування та їх взаємне

розташування мають унеможливлювати мимовільне ввімкнення.

5.12.9. З метою уникнення несанкціонованого керування

атракціоном його пульт керування має бути обладнаний

індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що

унеможливлює подачу напруги на атракціон.

5.12.10. Корпуси виносних пультів керування відповідно до

вимог ДНАОП 0.00-1.32-01 (v0272203-01) мають бути виконані з

ізоляційного матеріалу або заземлені не менше ніж двома РЕ

провідниками.

5.12.11. Пускові педалі повинні мати рифлену опорну поверхню.

Розміри, форма та кут нахилу опорної поверхні педалі мають

забезпечувати стійке положення ноги.

Просвіт між розташованими поруч педалями має бути не менше 50

мм.

5.12.12. Для атракціонів, що експлуатуються в умовах низьких

температур, рукоятки органів керування повинні виготовлятися з

матеріалів з низькою теплопровідністю або мати покриття з них.

Ці вимоги розповсюджуються і на виготовлення або покриття

рукояток, ручок, скоб, поручнів тощо, якими користується

відвідувач.

5.12.13. Усі органи аварійного вимкнення механізмів

атракціону мають бути виведені до пульта керування, а за наявності

виносного пульта відповідно до нього.

 

5.13. Вимоги безпеки до підіймальних пристроїв атракціонів

5.13.1. Характеристики канатних або ланцюгових підіймальних

пристроїв атракціонів (далі підйомники) мають відповідати робочим

навантаженням і тривалості експлуатації.

5.13.2. Підйомники (канатні та ланцюгові) мають бути

обладнані гальмами або іншими пристроями, здатними зупиняти рух

навантаженої системи за заданої швидкості та утримувати її в

нерухомому стані.

Гальма повинні спрацьовувати автоматично за будь-якої відмови

енергоживлення.

5.13.3. Гальмо повинне мати кінематичний зв'язок, що не

розмикається, з барабаном або зірочкою і забезпечувати гальмівний

момент із коефіцієнтом гальмування не менше 1,5.

Для захисту від збоїв у системі керування необхідно

встановити такі пристрої:

попередні перемикачі, призначені для переходу на режим

керованого гальмування на верхній і нижній ділянках траєкторії

руху підйомника;

обмежувальні кінцеві вимикачі, які унеможливлюють рух

підйомника в непередбаченому напрямку в кінцевих точках

траєкторії;

кінцеві стопорні вимикачі, що спрацьовують від механічного

впливу та розривають основне електричне коло живлення підйомника;

приводи цих перемикачів мають бути незалежними;

кінцеві упори у верхніх і нижніх точках траєкторії, що

механічно перешкоджають руху.

5.13.4. Щоб уникнути перевантаження обладнання, мають бути

передбачені відповідні пристрої захисту. Ця вимога не

застосовується, якщо кількість відвідувачів обмежена або фіксована

кількістю наявних сидінь чи місць.

5.13.5. Мають бути встановлені пристрої, що спрацьовують у

разі ослаблення натягу каната або ланцюга, і унеможливлюють

будь-яке переміщення механізму, крім повільного підйому.

5.13.6. На всіх атракціонах, де здійснюється підіймання

відвідувачів на висоту більше 1,5 м, мають бути встановлені

спеціальні захисні системи, які:

знижують швидкість пасажирського модуля, якщо вона перевищує

номінальне значення більш ніж в 1,4 рази;

за наявності декількох систем захисту пристрої, що

забезпечують їх спрацьовування, мають бути з'єднані механічно;

у разі спрацьовування вимикають електроживлення підйомників;

вимикають електроживлення у разі ослаблення або розриву

каната (ланцюга), а також у разі несправного стану обмежників

швидкості.

5.13.7. Підйомники, що використовують зубчасті або

гідравлічні приводи безпосередньої дії, мають бути споряджені

аналогічним захисним обладнанням.

5.13.8. Сталеві канати, що застосовуються в механізмах

підйомників (для підіймання пасажирських модулів з відвідувачами і

без них), для підвішування пасажирських модулів, сидінь, мають

бути споряджені документами виробника канатів про їх якість

відповідно до вимог НД на канати. Зазначені канати мають бути

вантажолюдського типу марок ВК і В маркірувальної групи не менше

1570 Н/кв.мм відповідно до вимог НД.

5.13.9. Кріплення та розташування канатів на підйомниках

мають унеможливлювати спадання їх з блоків, барабанів та інших

механізмів, а також перетирання внаслідок дотику канатів з

елементами конструкцій або один з одним. Кріплення каната до

барабана або блока здійснюється способом, що уможливлює заміну

каната.

5.13.10. Петля на кінці каната для його закріплення на

підйомнику, а також кріплення каната до барабана або блока має

бути виконана відповідно до вимог Правил будови і безпечної

експлуатації підйомників, затверджених наказом

Держнаглядохоронпраці України від 08.12.2003 N 232 (z1262-03) і

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за

N 1262/8583 (далі НПАОП 0.00-1.36-03).

5.13.11. Сталеві канати, які застосовуються в механізмах

атракціонів, мають бути перевірені розрахунком за формулою

 

F >= S x Z, (5)

o p

 

де

F - розривне зусилля каната в цілому, що приймається за

o

документом виробника про якість каната, а під час розроблення - за

даними стандарту, Н;

S - найбільший натяг каната, Н;

Z - мінімально допустимий коефіцієнт використання каната

p

(мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната), що застосовується

для:

підіймання та підвішування пасажирських модулів і сидінь з

відвідувачами не менше 9;

підіймання пасажирських модулів без відвідувачів не менше 5.

5.13.12. Якщо в стандарті або в документі виробника про

якість каната наведено сумарне розривне зусилля усіх дротинок

каната, величина F визначається шляхом множення сумарного

o

розривного зусилля на 0,83.

5.13.13. Усі канати або ланцюги одного підйомника мають бути

однакового розміру, якості та конструкції.

5.13.14. Відношення діаметрів блоків і барабанів, обмірюваних

по геометричній осі каната, до номінального діаметра каната має

бути таким:

підйомник пасажирських модулів без відвідувачів або осіб, що

можуть уважатися такими - не менше 16;

підйомник пасажирських модулів з відвідувачами, швидкість

якого не більше 1 м/с, а висота підіймання менше 2 м не менше 25;

підйомник пасажирських модулів з відвідувачами або особами,

що можуть уважатися такими, швидкість якого перевищує 1м/с, а

висота підіймання більше 2 м - не менше 30.

5.13.15. Барабани для намотування каната мають бути оснащені

нарізаними по гвинтовій лінії канавками. У самому нижньому

положенні піднімального пристрою на барабані має залишатися не

менше двох витків каната.

5.13.16. Барабани, призначені для багатошарового намотування

каната, повинні мати реборди з обох боків барабана.

5.13.17. Барабани з канавками, призначені для одношарового

намотування двох віток каната, ребордами можуть не обладнуватися,

якщо вітки намотуються від країв барабана до середини. У разі

намотування на барабан із канавками однієї вітки реборда може не

встановлюватися з боку кріплення каната на барабані.

5.13.18. Реборди барабана мають підніматися над верхнім шаром

намотаного каната не менше ніж на два його діаметри.

5.13.19. При багатошаровому намотуванні каната на барабан має

бути забезпечене проектне укладання кожного шару.

5.13.20. Мають бути передбачені пристрої, що зрівнюють натяг

канатів і ланцюгів, у разі закріплення більше одного каната або

ланцюга в одній точці підвіски.

5.13.21. Блоки дротових канатів, ланцюгові колеса мають бути

обладнані пристроями, що запобігають спадання канатів із рівчака

блока або ланцюгів з борозен. Проміжок між зазначеним пристроєм і

ребордою блока має бути не більше 20 % від діаметра каната.

5.13.22. Кінцеве закладення каната або ланцюга має

витримувати навантаження не менше 80 % їх мінімального руйнівного

навантаження.

5.13.23. Гідравлічні приводи підйомників мають задовольняти

вимоги пункту 5.10 цих Правил. Їх конструкція має бути такою, щоб

у випадку витікання робочої рідини не могло виникнути небезпечних

ситуацій.

5.13.24. Підйомники, безпосередньо керовані циліндрами, мають

бути обладнані клапанами, що запобігають нерегульованому опусканню

у випадку розриву труби або шланга.

5.13.25. Конструкція ходового гвинтового механізму має

унеможливлювати відділення пасажирського модуля від піднімального

механізму під час нормального режиму експлуатації.

На кожному ходовому гвинті має бути запобіжна гайка. Матеріал

гайки вибирається таким чином, щоб ходовий гвинт мав більше

високий опір спрацювання ніж гайка. Запобіжна гайка має

навантажуватися тільки у разі відмови несучої гайки. Пасажирський

модуль не повинен рухатися, якщо запобіжна гайка навантажена.

Має бути уможливлено перевірення зношування несучих гайок без

великого демонтажу.

Ходові гвинти повинні бути обладнані на обох кінцях

пристроями, що унеможливлюють схід несучих і запобіжних гайок з

гвинта.

5.13.26. На рейкових приводах будь-яка привідна шестірня та

(або) шестірня, що забезпечує безпеку, має бути завжди зчеплена з

рейкою, принаймні, на 2/3 ширини зуба та на 1/3 його висоти.

Має бути уможливлено проведення візуального огляду шестірень

без їх зняття та великого демонтажу складових частин.

 

5.14. Вимоги безпеки до обладнання дитячих ігрових

майданчиків

5.14.1. Ці вимоги поширюються на обладнання, установлене на

дитячих ігрових майданчиках.

5.14.2. Користування обладнанням може включати ризики

зазначені в чинних НД, а також:

падіння на обладнанні;

падіння з обладнання;

зіткнення;

застрявання.

5.14.3. Обладнання та його складові частини повинні:

відповідати загальним вимогам безпеки і заходам захисту

відповідно до вимог НД;

відповідати віковій групі дітей, для якої вони призначені;

бути такими, щоб ризик, передбачуваний у грі, був явним для

дитини і щоб дитина могла його передбачати;

забезпечувати доступ дорослих для допомоги дітям усередині

обладнання;

не допускати скупчення води на поверхні та забезпечувати

вільний стік і просихання.

5.14.4. Конструкція обладнання має забезпечувати міцність,

стійкість, твердість і просторову незмінюваність.

5.14.5. Елементи обладнання з полімерних і композиційних

матеріалів, які згодом стають ламкими, мають замінюватися після

закінчення терміну, зазначеного виробником.

5.14.6. Елементи обладнання з деревини мають виготовлятися з

деревини класів "стійкі" і "середньостійкі" відповідно до вимог НД

і не повинні мати на поверхні дефектів обробки (наприклад,

задирок, відщепів, сколювань тощо).

5.14.7. Під час вибору металевих кріплень необхідно

враховувати тип деревини і застосовуваного антисептика, щоб

уникнути прискореної корозії металу.

5.14.8. Наявність виступаючих елементів обладнання з гострими

кінцями або крайками і шорстких поверхонь, здатних нанести травму

дитині, не дозволяється.

5.14.9. Кінці болтових з'єднань, що мають виступ, повинні

бути захищені. Приклади захисту болтових з'єднань наведені на

рис. 13 (za405-06).

 

Рис. 13. Захист болтових з'єднань

(za405-06)

 

5.14.10. Зварні шви мають бути гладкими.

5.14.11. Кути та краї будь-якої доступної для дітей частини

обладнання мають бути закруглені. Мінімальний радіус закруглення 3

мм.

5.14.12. Кут між стінками V-подібних зазорів і щілин має бути

не менше 60 град.

5.14.13. Кріплення елементів обладнання має унеможливлювати

їх демонтаж без застосування інструментів.

5.14.14. Елементи обладнання (комплектуючі), що піддаються

періодичному обслуговуванню або заміні (наприклад, підшипники

тощо), мають бути захищені від несанкціонованого доступу.

5.14.15. Закрите обладнання, наприклад тунелі, ігрові

будиночки тощо, із внутрішнім розміром більше 2000 мм у будь-якому