Вимоги безпеки до будови атракціонів та їх складових частин

5.1. Загальні вимоги

5.1.1. Атракціони мають бути здатними сприймати максимальні навантаження (маси власних конструкцій, відвідувачі і глядачі, частини, що рухаються, атракціону з відвідувачами, вітер та сніг,

динамічні, вібраційні та ударні (у тому числі аварійні), температурні, сейсмічні та інші навантаження, а також усі можливі їхні несприятливі сполучення, навіть якщо ці комбінації

навантажень малоймовірні), що виникають під час монтажу та експлуатації, без руйнування або появи неприпустимих деформацій, зберігати задані властивості за багаторазового монтажу, демонтажу

та транспортування.

5.1.2. Конструкції атракціонів з метою унеможливлення або зменшення ризику руйнування (пластичного та утомного) повинні бути розраховані на міцність відповідно до вимог НД.

5.1.3. Конструкції атракціонів обертового типу мають бути розраховані на статичні навантаження для умов поза експлуатацією та під час експлуатації з повним і частковим завантаженням. Розрахунок конструкцій на однобічне завантаження слід проводити для випадків, коли зайняті посадкові місця на 1/4 або 3/4 периметра атракціону.

5.1.4. Під час розрахунку конструкцій атракціонів обертового типу необхідно перевірити їх опір утоми за однобічного завантаження 1/6 і 5/6 периметра атракціону. У цьому разівважається, що однобічне завантаження діє протягом усієї розрахункової кількості циклів завантаження.

5.1.5. Під час розрахунку міцності конструкції та посадкових місць слід приймати такі значення номінальних навантажень: на кожного відвідувача віком понад 10 років:

- 750 Н для всіх розрахунків на втому і розрахунків на статичні навантаження в атракціонах, призначених для двох і більше відвідувачів;

-1000 Н для розрахунків на статичні навантаження в атракціонах, призначених для одного відвідувача;

- на кожного відвідувача віком 10 років і менше 500 Н для розрахунків у всіх випадках.

5.1.6. Каруселі з декількома видами руху необхідно розраховувати з урахуванням усіх сил інерції, що виникають під час обертання (відцентрових, коріолісових, гіроскопічних, гальмування, удару тощо).

5.1.7. Під час проектування розрахунок на стійкість атракціонів проводиться з метою гарантування стійкості положення та форми під час експлуатації.

5.1.8. Під час розрахунку на стійкість положення (перекидання, ковзання та підведення конструкцій) не повинні враховуватися тимчасові навантаження, що збільшують стійкість, і постійні навантаження від тих частин конструкції, які не закріплені на ній стаціонарно. При врахуванні постійних навантажень, що збільшують стійкість, у розрахунок приймаються їх мінімально можливі значення. У разі, якщо власна маса конструкції не забезпечує необхідної її стійкості, слід застосовувати додаткові конструктивні заходи (противаги, анкери тощо). Атракціони обертового типу мають бути стійкими за однобічного завантаження сидінь на 1/6 периметра атракціону. У цьому разі

перекидний момент, викликаний однобічним завантаженням, не повинен перевищувати утримувального моменту. Аналогічну перевірку на стійкість положення необхідно виконувати для атракціонів з

багатомісними гондолами з розглядом найбільш несприятливого випадку - однобічного завантаження крайнього сектора гондоли.

5.1.9. Розрахунки на стійкість форми повинні виконуватися відповідно до вимог НД.

5.1.10. Конструкція атракціону повинна забезпечувати зведення до мінімуму ризику одержання травми відвідувачами від ударів, здавлювання та зачеплення при русі атракціону або його частин.

Якщо це неможливо забезпечити, то необхідно запобігти доступу людей у небезпечні зони.

5.1.11. Коли потрібне огородження небезпечних зон усередині або зовні атракціону, воно має бути розміщене відповідно до вимог НД на такій відстані, щоб ніхто не міг через огородження торкнутися будь-якої частини, що рухається, атракціону. Ця відстань залежить від:

- висоти джерела небезпеки над поверхнею підлоги;

- висоти огородження;

- найкоротшої відстані від огородження до джерела небезпеки.

5.1.12. Будь-які складові частини механізмів атракціону (приводи, трансмісії, механічні передачі, муфти, шківи тощо), що становлять небезпеку, до яких можуть мати доступ відвідувачі або

обслуговувальний персонал, повинні бути захищені огорожами (кожухами, кришками, екранами, дверима тощо) відповідно до вимог НД. Огорожі, призначені для запобігання доступу в небезпечні зони

потрібно виготовляти та встановлювати відповідно до вимог НД таким чином, щоб вони перешкоджали потраплянню частин тіла в небезпечні зони з урахуванням віку відвідувачів, а також унеможливлювали їх

демонтаж без застосування інструментів.

5.1.13. Деталі конструкцій і механізмів, до яких висуваються вимоги контролю під час експлуатації, мають бути доступні для проведення необхідного контролю принаймні в розібраному стані.

5.1.14. Для болтів, гайок, клинів та інших кріпильних деталей, що піддаються впливу вібрації, необхідно передбачити заходи щодо унеможливлення самовідгвинчування та саморозклинення

(пружинні шайби, шплінти, контргайки тощо). У цьому разі попереднє затягнення болтів не може вважатися достатньою мірою, особливо на початкових стадіях експлуатації атракціону. Тому в експлуатаційних документах мають зазначатися місця розташування кріпильних деталей, затягнення яких слід контролювати, а також періодичність контролю.

5.1.15. Застосування пружних стопорних шайб (пружинних, стопорних із зубами, фасонних, з лапкою або носком та аналогічних) як міра попередження самовідгвинчування болтів класу 8.8 і 10.9 не дозволяється.

5.1.16. У разі застосування відкритих гаків необхідно вживати заходів, що унеможливлюють їхнє відчіплювання. Гаки із запобіжною засувкою (замком) не належать до відкритих.

5.1.17. У з'єднаннях канатів не повинно бути вузлів і перегинів, а також надмірної напруги окремих дротів. Канати не повинні стикатися з деталями, що мають гострі крайки.

5.1.18. Телескопічні опори та упорні гвинти домкратів мають бути споряджені поперечними зв'язками або бути закріплені так, щоб стримувати поперечні сили.

5.1.19. Для виготовлення центральних щогл, що піддаються дії змінних напружень, застосування деревини не дозволяється.

5.1.20. У металоконструкціях атракціонів, що встановлені просто неба, мають бути передбачені заходи проти накопичування в них вологи.

5.1.21. Нерухомі осі, які є опорою окремих складових частин атракціону, мають бути надійно закріплені від можливого їх переміщення.

5.1.22. Атракціони, на які відвідувачі можуть залізати, мають установлюватися з урахуванням ризику падіння з них. У тих випадках, коли падіння є частиною розваги, наприклад з манежів, сіток і конструкцій для лазіння, необхідно не тільки усунути травмонебезпечні частини конструкції, але й забезпечити ударопоглинальне покриття відповідних ділянок. У тих випадках, коли падіння є частиною розваги, наприклад на похилих мотузкових сходах, особливо із шарнірними стримувальними пристроями, необхідно настелити покриття з високою здатністю амортизувати, наприклад товсті поролонові, гумові або надувні мати.

5.1.23. Для зведення до мінімуму ризику одержання травми необхідно, щоб поверхні були гладкими, без гострих виступів (за необхідності відшліфованими, якщо вони дерев'яні). Для

унеможливлення травм, особливо там, де частини тіла тісно стикаються з поверхнями, наприклад на катальних гірках, для виготовлення таких поверхонь необхідно уникати використання матеріалів, що легко розщеплюються або розшаровуються.

5.1.24. Усі цвяхи, гвинти, арматура та фурнітура мають бути заглиблені, утоплені або захищені будь-яким іншим способом. Необхідно, щоб були закриті кріплення, що втримують підвісні груші, канати для лазіння та сітки на рівні підлоги.

5.1.25. Не дозволяються будь-які виступальні предмети або місця, де можливе защемлення частин тіла.

5.1.26. Обертові пристрої, з приводом або без нього, мають бути відрегульовані так, щоб вони не могли перевищити максимальну припустиму швидкість. Також необхідно, щоб усі поверхні ковзання

на них були гладкими, а в кінцевій точці руху необхідно забезпечити наявність матеріалів, що амортизують, наприклад на таких пристроях, як обертові горизонтальні колеса та кабіни, а також на колесах з похилою віссю.

5.1.27. У тих місцях, де відвідувачі присідають, наприклад готуючись до спуску гіркою або похилою трубою, необхідно встановити поручні таким чином, щоб вони самі не могли бути причиною одержання травми. У таких місцях повинні бути встановлені платформи для сидіння.

5.1.28. Приводи атракціону мають унеможливлювати захоплювання або здавлювання відвідувачів або обслуговувального персоналу. Має бути встановлений пристрій аварійної зупинки та забезпечене

спостереження оператора. Необхідно звести до мінімуму ризик

одержання травми під час переходу з поверхні, що рухається, на нерухому, наприклад використовуючи рифлену поверхню, як в ескалатора.

5.1.29. Необхідно унеможливити доступ (установити огородження) до ділянок, де рух частин атракціонів може становити небезпеку, наприклад платформи, що розгойдуються, гойдалки тощо.

Незважаючи на вжиті заходи, слід також ураховувати можливість несанкціонованого доступу. Тому необхідне встановлення обмежників амплітуди руху, а також пом'якшення виступних частин.

5.1.30. Трампліни та інші атракціони для стрибків необхідно розташовувати в місцях, де відвідувачі не змогли б одержати травму від об'єктів, що оточують атракціон. Басейни з кульками та аналогічні атракціони, де діти можуть опинитися під шаром кульок, мають перебувати під постійним

контролем, з огляду на можливість найгіршого розвитку подій.

5.1.31. Для запобігання травм попереджувальні написи повинні чітко регламентувати необхідність бути у взутті на таких атракціонах, як дерев'яні доріжки і містки, що гойдаються, камені через водойму, сталеві ролики тощо. Попереджувальні написи повинні чітко вказувати, якими атракціонами потрібно користуватися без взуття, наприклад спуски, труби, бочки, що обертаються, тощо, щоб не вдаряти твердим взуттям інших відвідувачів. На атракціонах, де відвідувачам потрібні певні фізичні дані, необхідно біля входу розміщувати добре помітні написи типу: "Цим атракціоном можуть користуватися тільки люди в гарній фізичній формі, з відповідною спортивною підготовкою".