Міжнародні відносини в країнах Азії та Африки після 1945 р.

Нові фактори міжнародних відносин у 1940-1950-х рр. Дух “Бандунга” та спроби сформувати “рух неприєднання”. “Холодна війна” та її вплив на міжнародні відносини в регіонах Азії та Африки. Причини загострення міжнародних відносин в Африці в 80-х рр. ХХ ст. Нові тенденції в міжнародних відносинах к. ХХ – поч. ХХІ ст.

СТруктура ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

„НОВІТНЯ ІСТОРІЇ КРАЇН АЗІЇ ТА АФРИКИ

(1945-2009 РР.)”

№ п/п	Тема	Кількість годин
Лекції	Семінарські заняття	Самостійна робота
Розпад колоніальної системи та становлення національної державності Змістовний модуль 1
	Утворення та розвиток народно-демократичних республік в Азії
	Індустріальні країни Азії (Південна Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур, Малайзія, Таїланд)	-
	Арабські держави Близького Сходу та Аравійського півострова		-
	Палестинська проблема в міжнародних відносинах		-
	Деколонізація Африки та розвиток незалежних країн Африки.		-
Змістовний модуль 2
	Японія після Другої світової війни	-
	Завоювання незалежності країнами Південно-Східної Азії (Індонезія, Філіппіни, Бірма) та Південної Азії (Індія, Пакистан).		-
	Індонезія: особливості економічного та політичного розвитку після проголошення незалежності		-
	Індія
	Пакистан		-
Змістовний модуль 3 Ісламський світ і фундаменталізм
	Туреччина		-
	Іран
	Афганістан		-
	Ісламський фундаменталізм	-		-
	Міжнародні відносини в країнах Азії та Африки після 1945 р.		-
	Усього годин

 

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПІЛНИ ЗА МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

 

Вид роботи	І модуль	ІІ модуль	ІІІ модуль	Разом
Лекції
Семінари
Самостійна робота
Разом (год.)

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА РЕЙТИНГОВОЮ СИСТЕМОЮ

Модулі	І	ІІ	ІІІ	Разом (балів
Бали				0-100
Лекції	0-5	0-5	0-5	0-15
Семінари	0-24	0-16	0-16	0-56
Самостійна робота	0-7	0-11	0-11	0-29
Модульний контроль (модульна контрольна і самостійна робота)	0-36	0-32	0-32	0-100
Підсумковий контроль –	екзамен (до 25 балів)

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ:

Шкала оцінювання ECTS	Національна шкала оцінювання
Оцінка	Визначення	Кількість балів	Оцінка	Кількість балів
A	Відмінно	90-100	Відмінно	90-100
B	Дуже добре	83-89	Добре	75-89
C	Добре	75-82
D	Задовільно	68-74	Задовільно	60-74
E	Достатньо	60-67
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	35-59	Незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	0-34	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	0-34

КРИТЕРІЇ

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ:

а) робота на лекції до 1 бала за одну лекцію

б) робота на семінарському занятті до 8 балів за одне заняття

Оцінюються

§ Відповідь на семінарському занятті

§ Запитання на семінарському занятті

§ Рецензування відповіді на семінарському занятті

§ Доповнення на семінарському занятті

§ Участь у дискусії

в) самостійна робота до 29 балів,

 

г) модульний контроль

Модуль аудиторної роботи до 71 балів

Модуль самостійної роботи до 29 балів

 

д) екзамен до 25 балів

Робота на лекції передбачає сприйняття та засвоєння теоретичного матеріалу курсу, а також фіксацію основних його положень (конспектування). Нарахування балів за роботу на лекціях відбувається шляхом перевірки конспектів лекцій. Право на одержання балів за лекційну роботу має студент, який був присутній на лекції та законспектував її. Оцінювання лекційної роботи студента здійснюється, виходячи з наявності у конспекті усіх компонентів лекцій, які відповідають її змісту. Відсутність студента на лекції за наявності конспекту не дає підстави для нарахування балів.

Відповідь на семінарському занятті являє собоюповідомлення з питання винесеного на обговорення. Цей виступ повинен бути чітко структурований і містити основні результати наукового вивчення проблеми, аргументи на користь існуючих концепцій, а також власне бачення доповідачем обговорюваної проблеми у вигляді висновків. Доповідь не повинна тривати більше 10 хвилин.

Студенти мають змогу ставити питання в ході обговорення проблем семінарського заняття. До уваги береться передусім якість питань. Ті з них, які провокують дискусію, актуалізують нові аспекти обговорюваної проблеми, створюють проблемні ситуації можуть бути оцінені високим балом, на відміну від питань репродуктивного характеру. При оцінюванні питань студентів їх кількість до уваги не береться.

Рецензування відповіді на семінарському занятті передбачає визначення рівня виступу з питання семінарського заняття. З позицій власного розуміння питання студент повинен оцінити рівень знань свого колеги, вказавши на здобутки та недоліки у відповіді. Рецензія повинна враховувати самостійність суджень доповідача, їх адекватність рівню розвитку історичної науки, здатність аргументовано відстоювати свою точку зору в дискусії.

Доповнення на семінарському занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення полягає у привернені уваги до тих аспектів обговорюваного питання, які не знайшли висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень студентів їх кількість значення не має.

Самостійна робота передбачає опрацювання проблем, винесених на позааудиторне вивчення. Оцінювання якості самостійної роботи здійснюється в ході написання комплексних письмових робіт, що включають тестові та аналітичні питання.

Модульний контроль проводиться за підсумками вивчення курсу – лекцій, семінарських занять та виконання завдань самостійної роботи. Модульний контроль дає змогу визначити рівень знань з курсу. Загальна оцінка за модульний контроль становить 100 балів, з них 71 бал за аудиторну та 29 балів за самостійну роботу. Відтак, виконавши модульну контрольну роботу, студент має право підтвердити або підвищити свій рейтинговий показник, набраний в ході роботи на лекціях та семінарських заняттях. Якщо при написанні модульної контрольної роботи студент отримав бал вищий, ніж він мав за результатами роботи на лекціях і семінарах, то цей бал приплюсовується до балу за самостійну роботу і виставляється, як підсумковий.В разі, якщо результати контролю модуля аудиторної роботи виявляться гіршими, аніж рейтинг за результатами аудиторної роботи, підсумкова рейтингова оцінка визначається за наявною напередодні модульного контролю сумою балів.

Складання екзамену. В разі, якщо студент впродовж семестру набрав від 35 до 59 балів, він повинен складати екзамен. Студент, який за результатами модульного контролю набрав більше 59 балів, може бути, за власною згодою, звільнений від складання екзамену, а його рейтингова оцінка є підсумковою і переводиться за визначеною шкалою на екзаменаційну оцінку за п’ятибальною системою, або має можливість підвищити свій рейтинг шляхом складання екзамену, але не більше, ніж на 25 балів. Підвищення рейтингу здійснюється, виключно за бажанням студента, шляхом складання усного іспиту згідно з переліком питань до екзамену.

Питання екзаменаційних білетів складаються на підставі програми курсу і адекватно відображають зміст усього навчального матеріалу курсу ”Новітня історія країн Азії та Африки (1945-2009 рр.)”. Якщо рівень знань, продемонстрованих студентом під час складання екзамену (у 100 бальному еквіваленті), виявиться нижчим, ніж його попередній рейтинг, підсумкова оцінка за курс виводиться з кількості балів, набраних впродовж семестру. В разі, якщо студент за підсумками модульного контролю та складання іспиту не набрав балів достатніх для виставлення позитивної оцінки (60 балів і більше), він має право перескласти іспит, при цьому не враховується результати складання іспиту – підвищення балів здійснюється від рейтингової оцінки за результатами аудиторної роботи та модульного контролю.

Студенти, які впродовж семестру набрали менше 35 балів до складання екзамену не допускаються і залишаються на повторний курс.

 

Плани семінарських занять

МОДУЛЬ І

 

Семінар 1.

КИТАЙ В 1949-1957 РР. СПРОБА ПОБУДОВИ ЗАСАД СОЦІАЛІЗМУ

Год.

1. Перетворення періоду відбудови (1949-1952 рр.). П’ять секторів економіки.

¨ Аграрні перетворення;

¨ перетворення в промисловості;

¨ національна політика та засади державного будівництва.

2. Початок “будівництва соціалізму” в Китаї (1953-1957 рр.).

¨ Курс на здолання багатоукладності. Перший п’ятирічний план і його виконання;

¨ внутрішньополітичний розвиток.

3. Роль СРСР у “будівництві соціалізму” в КНР. Перші ознаки погіршення радянсько-китайських відносин.

 

Реферати:

1. Конфуціанство й будівництво соціалізму в Китаї.

2. Політичний портрет Мао Цзедуна.

 

Література до рефератів: