З дисципліни « Основи менеджменту»

Тема №1 «Поняття, сутність і принципи менеджменту»

ЧАС: 2 ГОД.

Менеджмент як науково обґрунтована та якісно побудована система управління організацією. Предмет науки про менеджмент, суб’єкт і об’єкт вивчення менеджменту. Співвідношення понять «управління» і «менеджмент». Організації як об’єкти управління. Колектив працівників в організації. Формальні і неформальні групи працівників.

 

Процес менеджменту. Менеджери і підприємці. Рівні управління. Закони і закономірності менеджменту. Принципи менеджменту.

 

Характеристика основних етапів розвитку менеджменту. Школа наукового управління. Школа «фордизму». Класична школа управління. Школа людських стосунків. Школа поведінських наук. Розвиток управлінської науки в Україні.

 

Тема № 2 «Функції менеджменту» час: 2 год.

Поняття функцій менеджменту та їх класифікація. Взаємозв’язок загальних і конкретних функцій.

Планування як загальна функція та його види. Поняття та етапи стратегічного планування. Оперативне планування та його етапи. Поняття бізнес – плану та його структура.

Організування як загальна функція менеджменту. Повноваження, відповідальність і делегування. Організаційні структури управління. Основні етапи аналізу та оцінювання.

Мотивування як загальна функція менеджменту. Сутність змістовних та професійних теорій мотивації та регулювання як загальних функції менеджменту. Взаємозв’язок між регулюванням та іншими функціями менеджменту.

 

 

Тема № 3 «Методи менеджменту» час: 4 год.

Сутність і особливості формування методів менеджменту та їх класифікація.

Сутність, класифікація та процес вироблення управлінських рішень. Процес прийняття управлінських рішень. Поняття оптимізації управлінських рішень та методи системної орієнтації, науковий, застосування моделей. Прогнозування як різновид планування.

Сутність комунікацій та їх інформаційне забезпечення. Комунікації ділових партнерів. Чотири стратегії ведення ділових переговорів та їх тактичні прийоми.

Сутність та основні засади керівництва. Лідерство та влада, форми влади. Стилі керівництва. Конфлікти і стреси як об’єкти керівництва. Юридична та соціальна відповідальність у менеджменті. Роль, етики та естетики у менеджменті.

 

Тема № 4 «Практичний досвід міжнародного менеджменту»

Особливості північноамериканської моделі менеджменту. Роль кадрових служб у використанні людського потенціалу. Перехід від стратегічного планування до стратегічного менеджменту.

Особливості німецької системи менеджменту, «Модель Гарцбурга». Особливості шведської системи менеджменту (досвід «мотивування»).

Особливості керуючої та керованої систем у фінському менеджменті.

Особливості французької системи менеджменту.

Особливості японської системи менеджменту. Японські методи менеджменту і особливості прийняття управлінських рішень. Можливості використання елементів японського менеджменту в Україні.

 

 

Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять та самостійного вивчення дисципліни.

Метою семінарських занять з дисципліни «Основи менеджменту» є засвоєння студентами найбільш важливих тем.

Основою глибокого вивчення дисципліни є засвоєння та конспектування рекомендованої літератури, нормативних актів та інших джерел, які пропонує викладач.

Участь студентів у семінарських заняттях та підготовка і захист реферату по одній з тем є обов'язковою умовою успішного виконання навчального плану.

Готуватися до семінару належить з вивчення конспекту лекції. Студент повинен проаналізувати логіку викладення основних питань теми, при цьому повинен розрахувати не на механічну пам'ять, а на творче осмислення матеріалу. Значну допомогу у цьому надає робота з рекомендованою літературою. Після вивчення конспекту і літературних джерел студент повинен вирішити, чи всі питання теми знайшли своє відображення у вивчених матеріалах. Якщо на будь-яке питання він не знайшов відповіді, йому слід звернутися до викладача за консультацією.

Семінарські заняття дозволяють забезпечити досягнення цілого комплексу цілей, основними з яких є:

- розвиток і закріплення знань теоретичного характеру;

- розвиток уміння аргументовано і точно викладати своє розуміння
питань теми;

- контроль рівня засвоєння знань.

 

Найважливішою частиною самостійної підготовки до занять і самостійного вивчення дисципліни є складання робочого плану відповідей на всі питання теми. Таким чином, під час самостійної підготовки до занять студенту необхідно:

- вивчити матеріали лекції по темі;

- вивчити рекомендовану літературу та нормативні акти;

- підготувати плани відповідей на всі питання теми і бути готовим до усних,а також можливих письмових відповідей та підготувати реферат з обраної теми.

 

Оцінки за семінарські та практичні заняття можуть виставлятися викладачем відразу після відповіді на одне з основних питань семінару (вирішенні конкретної ситуації) або при підбитті підсумків, в цілому за сукупність відповідей в процесі заняття з урахуванням їх повноти, а також активності та самостійності студента.

 

Оцінка за захист реферату виставляється одразу після його обговорення і захисту.

Підсумкове оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного і модульного контролю знань за 100-бальною шкалою.

 

Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту.

Для розрахунку рейтингової оцінки використовується єдина бальна система оцінювання академічної успішності з обов'язковим переведенням оцінок до національної школи та школи ЕСТS

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою університету
А	5 (відмінно)	86-100
В	4 (добре)	80-85
С	4 (добре)	71-79
D	3- (задовільно)	66-70
E	3-(задовільно)	60-65
FX	2 – (незадовільно з можливістю повторного складання)	30-59
F	2 – (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)	1-29

 

Розрахунок бальної оцінки змістового модуля (М) складається з наступних елементів:М = М₀ + К₁ +…К, де М₀ — початкова "вартість" змістовного модуля в балах, яку можна отримати під час поточного тестування. Мінімальна вартість становить 60 балів, а максимальна вартість визначається з урахуванням кількості оцінок, які може отримати студент під час семінарських занять, передбачених змістовним модулем (90 балів).

Максимальна бальна оцінка модуля (100 балів) досягається шляхом додавання "вартості" коефіцієнтів (К₁+К₂+К₃), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.

Таблиця бальних коефіцієнтів

 

 

Поточні оцінки семінарських занять	К₁
5 (відмінно) 4 (добре) 3 (задовільно) 2 (незадовільно)	+5 +4 +3 +2
Відвідування семінарських занять	К₂
Постійно За кожний пропуск	+1 -2
Термін складання модуля	К₃
Поза терміном та повторне складання	-1

Зразок розрахунків:

.

Початкова вартість (модульного контролю) модуля (М) = 90 балів

Результат модульного тестування = 50 балів

К₁-«5», «4»,»3»,=12 балів – оцінки, отримані на семінарах модулях

К₂ - постійно =+1 бали

К₃ - поза терміном = 1 бал

М₁ =50=12=1-1=62 бали

Якщо оцінка за М₁ становить менше 60 але більше 29 балів модульний контроль може проводиться повторно. У разі отримання оцінки до 29 балів або відсутності студента на модульному тестуванні, модульний контроль проводиться повторно обов’язково під час планових індивідуальних знань. Незадовільні оцінки, пропуски семінарських та практичних занять вважаються відпрацьованими за результатами модульного контролю. Студенти мають право на відпрацювання незадовільних оцінок або пропущених знань до модульного контролю під час консультаційних чергувань викладачів.

Результати модульного тестування та підсумкова оцінка за модуль у балах (за 100-бальною шкалою) оформлюється у журналах обліку успішності академічних груп 2-ма паралельними колонками (оцінка за тест-1-а колонка; оцінка за модуль –«2-а колонка).

Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну (заліковий кредит) визначається з формулою:

А) За умови не складання студентом заліку, екзамену

R₁= Rм = ДБ,де

R₁ підсумковий загальний рейтинг за дисципліну

R м- підсумковий модульний рейтинг, що визначається як середнє арифметичне (сума балів модульних контролів поділена на їх кількість)

ДБ – додаткові бали за навчально – творчу діяльність (реферат, наукова робота). Їх види та «вартість» визначаються кафедрою.

Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату чи наукової роботи з дисципліни.

Якщо сума балів R₁ складає більше 60 балів, студент може отримати залік чи екзамен без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або бажання підвищення підсумкового рейтингу з дисципліни, складання заліку чи екзамену, обов’язкове.

Б) за умови складання заліку чи екзамену.

, де

БВ – «бальна вартість» заліку чи екзамену максимально становить 100 балів. Його пропонується проводити у формі тестування. Тести складаються з вибіркових завдань всіх модульних контролів.

Зразок розрахунку:

R₁ = 80 балів

БВ = 70 балів

R = Рейтингова оцінка за заліковий кредит (дисципліну) виставляється в журналі обліку успішності, відомості обліку успішності та заліковій книжці шкалою ECTS (літери, бали) та національною шкалою.

Плани семінарів та теми рефератів.