Тема № 28. Договори про передання майна у тимчасове володіння та користування

План семінарського заняття (4 год. с/з; 2 год. п/з)

1. Загальна характеристика договорів про оплатну передачу майна у тимчасове володіння та користування. Види таких договорів.

2. Договір найму (оренда): поняття, правова ціль, юридична характеристика.

3. Договір прокату: поняття, правова ціль, юридична характеристика.

4. Договір найму (оренди) земельної ділянки: поняття, правова ціль, юридична характеристика.

5. Договір найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди: поняття, правова ціль, юридична характеристика.

6. Договір найму (оренди) транспортного засобу: поняття, правова ціль, юридична характеристика.

7. Договір лізингу: поняття, правова ціль, юридична характеристика.

8. Договір найму (оренди) житла: поняття, правова ціль, юридична характеристика.

9. Порядок, умови та підстави надання житла в державному та громадському житловому фонді.

10. Договір позички: поняття, правова ціль, юридична характеристика.

Рекомендована література:

[24, 57, 81, 102, 103, 104, 108, 111, 112, 113, 114, 126, 130, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 164, 166, 167, 168, 169].

Завдання № 1

Іваненко вселився у трикімнатну квартиру Дощина за договором найму. Договір було укладено на п’ять років і посвідчено нотаріально.

Через шість місяців з дня укладення договору Дощин оголосив про продаж квартири за 150 000 грн. Знайшовся покупець, Якін, який погодився на купівлю квартири й хотів використовувати її для власного проживання. Він же повідомив Іваненка, щоб той після оформлення документів про купівлю квартири звільнив її.

Іваненко квартиру звільняти не збирався. Більше того, він вказав, що сам хоче купити квартиру за вказаною ціною і як наймач має переважне право перед іншими особами на її придбання. Дощин не погодився з цим, оскільки, на його думку, він, як власник, вправі обирати покупця квартири сам.

Як слід вирішити спір? Чи має бути розірваним строковий договір найму зі зміною власника житла?

Завдання № 2

Горський взяв напрокат відеомагнітофон терміном на один рік, уклавши відповідний правочин з організацією прокату. У зв'язку з виїздом в 3-місячне відрядження Горський передав відеомагнітофон у тимчасове користування своєму сусідові Хмельову з умовою, що він сплачуватиме вартість прокату за той час, поки відеомагнітофон буде знаходитися в його квартирі. Хмельов недбало поводився з відеомагнітофоном, через що той перестав працювати. Після закінчення строку правочину Горський повернув відеомагнітофон організації прокату. Проте після огляду відеомагнітофона наймодавець прийняти його відмовився і запропонував Горському відремонтувати відеомагнітофон за свій рахунок. Горський відмовився виконати цю вимогу, пославшись на те, що винуватцем псування відеомагнітофона є сусід Хмельов.

Чи мав право Горський передавати відеомагнітофон Хмельову? Чи можливо, щоб Хмельов сплачував вартість прокату відеомагнітофона замість Горського і яким чином? За чий рахунок потрібно відремонтувати відеомагнітофон? Чи має право Горський вимагати компенсації збитків від Хмельова?

Завдання № 3

Тулін взяв на прокат легковий автомобіль без екіпажу. По дорозі до місця відпочинку на вузькій частині шосе автомобіль під керуванням Туліна зіткнувся із зустрічною автомашиною, внаслідок чого було зім’ято крило і ушкоджено фару. В акті про дорожньо-транспортну подію вказано, що, крім фари і крила, ще пошкоджений двигун.

Тулін не погодився відшкодувати вартість ремонту двигуна, бо пошкодження, вказане в акті, було помічене при передачі автомобіля в прокат, про що усно Тулін заявив працівнику організації прокату і вимагав замінити автомобіль, але змушений був прийняти його, бо не було іншого.

Чи несе наймодавець відповідальність за те майно, яке передав наймачу? Чи обґрунтовані докази Туліна про відшкодування витрат на ремонт?

Завдання № 4

Відповідно до правочину між об'єднанням «Верстатозавод», деревообробним комбінатом і банком «Грот», останній зобов'язався придбати та передати в користування ДОК комплект нових деревообробних верстатів на умовах повернення коштів банку і додаткової плати в сумі 13% щорічно від суми правочину протягом 5 років. Два роки ДОК виплачував платежі справно, а потім, після пожежі, перестав, пояснюючи це тим, що верстати стали непридатними, а ризик їх загибелі лежить на власникові. Внаслідок цього і припинились договірні відносини між сторонами.

Дайте кваліфікацію відносин, що склалися між сторонами. Які особливості цих відносин у наведеному випадку та їх різновиди? Дайте обгрунтований висновок у справі.

Завдання № 5

Після трагічної смерті батьків неповнолітній Донченко виховувався у дитячому будинку сімейного типу, а потім у школі-інтернаті для дітей-сиріт. Двокімнатна квартира, де він проживав з батьками, була розподілена за чергою осіб, що потребують поліпшення житлових умов.

Повернувшись після закінчення школи-інтернату, 17-річний Донченко звернувся до районної Ради із заявою про повернення йому квартири батьків. У прийнятті такої заяви йому відмовили і пояснили, що він може тепер одержати житло на загальних підставах і при умові, що буде працювати. Вважаючи таке рішення неправомірним, він звернувся в службу у справах дітей за роз'ясненням його прав.

Надайте письмову консультацію.

Завдання № 6

Курило була засуджена на два роки позбавлення волі і після оголошення вироку взята під варту. В однокімнатну квартиру, де до того проживала Курило, через місяць за ордером вселилась Жукова, яка потребувала поліпшення житлових умов.

Розглянувши касаційну скаргу на вирок суду, суд вищої інстанції замінив позбавлення волі на виправно-трудові роботи. Курило була звільнена з-під варти. Вона звернулась з позовом про визнання виданого Жуковій ордера недійсним і її виселення.

Яке рішення повинен прийняти суд щодо вказаної цивільної справи? Чи змінилося б рішення, якщо вирок суду щодо кримінальної справи залишився б у силі, а Курило була амністована?

Завдання № 7

За договором соціального найму житла Котін з дружиною та їх неповнолітніми дочкою й сином займали 1 кімнату в трикімнатній неприватизованій квартирі. Вони перебували у черзі осіб, що потребують поліпшення житлових умов. Після звільнення 2-х кімнат у квартирі Котіни їх зайняли.

Виконком звернувся до сім’ї Котіних з вимогою про виселення їх із самовільно зайнятої житлової площі. Котін звернувся до виконкому із заявою про передачу йому звільненої площі, а, одержавши відмову, – з позовною заявою до суду про надання йому цієї площі. Суд зобов'язав виконком надати сім'ї Котіна спірну житлову площу.

У скарзі на рішення суду виконком вказував, що сім'я Котіних не може претендувати на дві зайві кімнати, адже квартира перегороджена тамбуром, що забезпечує ізоляцію житлових кімнат, і може бути перебудована на дві окремі квартири.

Як необхідно вирішити справу? Які умови надання наймачу звільнених ізольованих суміжних кімнат?

Завдання № 8

Виконком районної ради пред’явив позов до подружжя Костенків про їх виселення без надання іншого житла. Позивач вказував, що відповідачі заселились в однокімнатну квартиру у 2006 р. для догляду за наймачем Пурич. Вони були зареєстровані за місцем проживання, про що зроблені відмітки в їх паспортах. У січні 2008 р. Пурич померла, але відповідачі квартиру звільнити відмовились.

Подружжя Костенків пред’явили зустрічний позов про визнання за ними права на спірне житло, посилаючись на те, що проживали з Пурич однією сім’єю, вели спільне господарство, здійснювали за нею догляд.

Як повинен вирішити цю справу суд?

Завдання № 9

Акціонерне товариство «Яна» орендувало у заводу «Нік» комп'ютери й автомобілі ГАЗ-53 та ЗІЛ-130. За умовою договору орендар повинен був 27 березня 2007 року повернути орендодавцеві комп'ютери й автомобілі.

Орендар на надіслані йому нагадування від 28.03.2007 р. цей обов'язок не виконав. Орендодавець відрядив за місцезнаходженням орендаря (за 100 км) з 10.04.2007 р. робітників і транспорт для прийому майна, яке знаходиться в орендаря, і доставки його в місце свого розташування.

Зразу після отримання майна завод пред’явив позов до АТ «Яна» про стягнення 120 тис. грн, включивши до суми позову: вартість капітального ремонту автомобілів та комп'ютерів; вартість паливо-мастильних матеріалів; вартість зіпсованих комп'ютерних програм; витрати на відрядження і заробітну плату водіїв та вантажників заводу; орендну плату за весь час, коли майно знаходилось у АТ «Яна» після закінчення строку оренди. Відповідач позову не визнав.

Крім того, було вказано, що завод не узгодив з АТ «Яна» своє рішення про те, щоб забрати здане в оренду майно, тому сам повинен нести витрати за свої односторонні дії. Щодо поломок комп'ютерів і машин, то за це АТ «Яна» платити не повинно, оскільки капітальний ремонт повинен виконувати за свій рахунок орендодавець.

Чи обґрунтовані позовні вимоги орендодавця про витребування в орендаря:

1) вартості капітального ремонту автомобілів та комп’ютерів;

2) вартості зіпсованих комп'ютерних програм;

3) вартості ПММ, витрачених на перегонку автомобілів і перевезення комп'ютерів;

4) коштів на відрядження і зарплату водіям і вантажникам;

5) орендної плати за час, коли майно знаходилось в АТ після закінчення строку договору?

Чи відповідають заперечення орендаря заявленим орендодавцем вимогам? Яке рішення повинен винести господарський суд?