С. Тому, що білкові фракції молока знижують рівень холестерину в крові

Д. Тому, що молочний цукор молока знижує рівень холестерину крові

Е. Тому, що у молоці немає холестеринових сполук, які підвищують рівень холестерину в крові

8. Режим харчування пенсіонера 68 років трьохразовий, з наступним розподілом енергетичної цінності за прийомами: на сніданок – 20 %, на обід – 30 %, на вечерю – 50 %. Режим харчування пенсіонера повинен бути.

A. Чотириразовим з перевагою енергетичної цінності на обід

B. Чотириразовим з перевагою енергетичної цінності на сніданок

C. Чотириразовим з рівномірним розподілом енергетичної цінності за прийомами їжі

D. Триразовим з перевагою енергетичної цінності на обід

E. Чотириразовим з перевагою енергетичної цінності на вечерю

9. Для нормального забезпечення пластичних та енергетичних потреб підлітка необхідне постачання організму всіх поживних речовин у певних співвідношеннях. Співвідношення білків, жирів та вуглеводів за масою у раціоні харчування повинно складати:

A. Повинно складати 1: 1,5: 4,5

В. Повинно складати 1: 1,1: 4,8

С. Повинно складати 1: 1,1: 4,5

D. Повинно складати 1: 2: 4,5

Е. Повинно складати 1: 1,2: 6

 

10. Яка кількість добових витрат енергії при раціональному харчуванні повинна бути забезпечена жировою квотою раціону?

А. Повинна бути забезпечена 5-10%.

В. Повинна бути забезпечена 30-35%.

С. Повинна бути забезпечена 35-40%.

Д. Повинна бути забезпечена 40-45%.

Е. Повинна бути забезпечена 25-30%.

 

11. Яка кількість добових витрат енергії при раціональному харчуванні повинна бути забезпечена білковою квотою раціону?

А. Повинна бути забезпечена 11-13%.

В. Повинна бути забезпечена 15-20%.

С. Повинна бути забезпечена 20-25%.

Д. Повинна бути забезпечена 25-30%.

Е. Повинна бути забезпечена 30-35%.

 

12. Назвіть продукти, які є джерелом ПНЖК родини ω₃:

А. Сало

В. Морські жири, льняна та конопляна олії, сало

С. Соняшникова олія

Д. Олеінова олія

Е. Вершкове масло

 

13. Назвіть продукти, які є джерелом ПНЖК родини ω₆:

А. Яловичий жир

В. Вершкове масло

С. Соняшникова олія

Д. Кукурудзяна олія

Е. Олеінова олія, сало

 

14. До якої професійної групи відносяться хірурги?

А. До першої, як і всі медпрацівники

В. До другої, як і середній і молодший медперсонал

С. До третьої (середня по тяжкості праця)

Д. До четвертої (важка фізична праця)

Е. До п'ятої (надзвичайно емоційно напружена праця)

 

15. Потреба в енергії визначається:

А. За величиною добових енерговитрат

В. За величиною добової калорійності раціону

С. За величиною добової потреби в білках

Д. За величиною добової потреби в жирах

Е. За величиною добової потреби у вуглеводах

 

16. Специфічно - динамічну дію їжі визначають:

А. За величиною основного обміну

В. Ваговим методом

С. Розрахунковим методом

Д. Хронометражним методом

Е. За антропометричними даними за допомогою таблиць

17. Частка простих сахарів в їх добовій кількості при раціональному харчуванні (не більш %):

А. Частка простих сахарів 40

В. Частка простих сахарів 35

С. Частка простих сахарів 45

Д. Частка простих сахарів 50

Е. Частка простих сахарів 20

18. Середня величина основного обміну у чоловіків 18-39 років з масою тіла 70кг (ккал):

А. ОО 1700

С. ОО 1500

В. ОО 1400

Д. ОО 2000

Е. ОО 2700

19. Метод аліментарної энергометрії - це точний облік енергетичної цінності їжі і контроль за масою тіла на протязі:

А. 15 - 16 днів

В. Місяця

С. Тижні

Д. Трьох тижнів

Е. 25 - 26 днів

 

20. Чому в середньому дорівнює основний обмін у жінок 18-30 років з масою тіла 60кг (ккал)?

А. ОО 1280

В. ОО 1380

С. ОО 1780

Д. ОО 1080

Е. ОО 1580

21. Сутність методу прямої калориметрії:

А. Облік енергії, що виділяється організмом, за допомогою спеціальних камер

В. Облік енергії, що виділяється організмом, за допомогою спеціальних розрахункових таблиць

С. Облік енергії, що виділяється організмом, залежно від статі, віку і ваги

Д. Облік енергії, що виділяється організмом, залежно від професійної діяльності

Е. Облік енергії, що виділяється організмом, залежно від статі, віку і професії

22. Правило ізодинамії - це:

А. Заміна одного продукту іншим за умови збереження його ваги

В. Заміна одного продукту іншим за умови рівності в їх складі тваринних білків

С. Заміна одного продукту іншим за умови рівності в їх складі рослинних жирів

Д. Еквівалентність продуктів за їх хімічним складом

Е. Еквівалентність продуктів за їх енергетичною цінністю

 

23. Якою повинна бути квота тваринного білка в їх добовій кількості при раціональному харчуванні (%)?

А. Квота тваринного білка 45 - 50

В. Квота тваринного білка 40

С. Квота тваринного білка 45

Д. Квота тваринного білка 55

Е. Квота тваринного білка 55 - 60

24. Надлишок білків (особливо тваринних) в харчовому раціоні небажаний, оскільки:

А. Надлишок білків приводить до порушення функцій білої крові (зокрема, до порушення фагоцитозу)

В. В організмі утворюється токсичний аміак і розвивається гнильна мікрофлора в кишечнику

С. В організмі утворюється токсичний сірководень і розвиваються процеси бродіння в кишечнику

Д. Надлишок білка трансформується в жири що приводить до розвитку гіперглікемії

25. Квота рослинних жирів в їх добовій кількості при раціональному харчуванні (%):

А. Квота рослинних жирів35

В. Квота рослинних жирів15

С. Квота рослинних жирів20

Д. Квота рослинних жирів25

Е. Квота рослинних жирів30

26. Добові енерговитрати складаються з:

А. Енергії основного обміну і енергії м'язової і розумової діяльності

В. Енергії основного обміну, специфічно-динамічної дії їжі і енергії нервово-м'язової діяльності

С. Енергії основного обміну і енергії, що вивільнюється при розпаді в циклі Кребса білків, жирів і вуглеводів

Д. Енергії основного обміну і енергії специфічно-динамічної дії їжі

Е. Енергії основного обміну та енергії нервовом'язової діяльності

 

27. Середня вага добового харчового раціону, що рекомендується (кг):

А. Середня вага1,5 - 2,0

В. Середня вага1,5 - 2,5

С. Середня вага3,0 - 3,5

Д. Середня вага3,5 - 4,0

Е. Середня вага2,5 - 3,0

28. Квота вечері при триразовому харчуванні (%):

А. Квота вечері5,0 - 10,0

В. Квота вечері10 - 15

С. Квота вечері15 - 20

Д. Квота вечері20 - 25

Е. Квота вечері25 - 30

29. Квота обіду при триразовому харчуванні (%):

А. Квота обіду 30 - 35

В. Квота обіду 35 - 40

С. Квота обіду 40 - 45

Д. Квота обіду 45 - 50

Е. Квота обіду 50 - 55

30. Квота сніданку при триразовому харчуванні (%):

А. Квота сніданку20

В. Квота сніданку15

С. Квота сніданку35

Д. Квота сніданку30

Е. Квота сніданку10

 

31. Яка кількість добових витрат енергії при раціональному харчуванні повинна бути забезпечена вуглеводною квотою раціону?

А. Вуглеводна квота 44 - 50

В. Вуглеводна квота 30-40

С. Вуглеводна квота 40-44

Д. Вуглеводна квота 50-54

Е. Вуглеводна квота 62-64

 

32. Основними постачальниками енергії є білки, жири та вуглеводи. Скільки ж енергії в середньому акумулюється організмом при дисиміляції 1г білків?

А. 4,1 ккал

В. 6,3 ккал

С. 7,1 ккал

Д. 8,1 ккал

Е. 9,3 ккал

 

33. Основними постачальниками енергії є білки, жири та вуглеводи. Скільки ж енергії в середньому акумулюється організмом при дисиміляції 1г жирів?

А. Біля 4,1ккал

В. Біля 6,3ккал

С. Біля 7,1ккал

Д. Біля 8,1ккал

Е. Біля 9,3ккал

 

34. Основними постачальниками енергії є білки, жири та вуглеводи. Скільки ж енергії в середньому акумулюється організмом при дисиміляції 1г вуглеводів?

А. Біля 4,1ккал

В. Біля 6,3ккал

С. Біля 7,1ккал

Д. Біля 8,1ккал

Е. Біля 9,3ккал

 

35. Основними постачальниками енергії є білки, жири та вуглеводи. Скільки ж енергії в середньому акумулюється організмом при дисиміляції 1г білків?

А. Біля 17,1кДж

В. Біля 18,6ккал

С. Біля 25,7ккал

Д. Біля 38,9ккал

Е. Біля 29,5ккал

 

36. Основними постачальниками енергії є білки, жири та вуглеводи. Скільки ж енергії в середньому акумулюється організмом при дисиміляції 1г вуглеводів?

А. Біля 17,1кДж

В. Біля 18,6ккал

С. Біля 25,7ккал

Д. Біля 38,9ккал

Е. Біля 29,5ккал

 

37. Основними постачальниками енергії є білки, жири та вуглеводи. Скільки ж енергії в середньому акумулюється організмом при дисиміляції 1г жирів?

А. Біля 17,1кДж

В. Біля 18,6ккал

С. Біля 25,7ккал

Д. Біля 38,9ккал

Е. Біля 29,5ккал

 

38. Скільки енергії акумулюється організмом при дисиміляції 1г етилового спирту?

А. Біля 4ккал

В. Біля 6ккал

С. Біля 7ккал

Д. Біля 8ккал

Е. Біля 9ккал

 

39. Обмін енергії в організмі людини відбувається у відповідності з фундаментальними законами рівноваги в відкритій системі, що саморегулюється. До якого віку у людини асиміляція переважає над дисиміляцією?

А. До 20 років

В. До 25 років

С. До 30 років

Д. До 35 років

Е. До 40 років

 

40. Обмін енергії в організмі людини відбувається у відповідності з фундаментальними законами рівноваги в відкритій системі, що саморегулюється. В якому віці у людини дисиміляція переважає над асиміляцією?

А. В 20-29 років

В. В 30-39 років

С. В 40-49 років

Д. В 50-59 років

Е. Після 60 років

 

41. При оцінці адекватності харчового раціону жінки 60 років, хворої на цукровий діабет 2 типу, було встановлено, що на сніданок нею було вжито 200мл виноградного соку та 400г фруктового салату (банани, курага, апельсини, яблоки з 1% йогуртом). Які з перелічених продуктів є джерелами прихованого цукру?

А. Виноградний сік

В. Банани

С. Курага

Д. Яблоки

Е. Йогурт

 

42. При оцінці адекватності харчового раціону чоловіка 50 років, хворого на ожиріння II типу, було встановлено, що на обід ним було вжито картофель відварний 200г, відварна риба 150г та 200г салату (огірки, помідори, болгарський перець, цибуля ребчата з майонезом), зелений чай 200мл. Які з перелічених продуктів є джерелами прихованого жиру?

А. Картофель

В. Відварна риба

С. Болгарський перець

Д. Майонез

Е. Помідори

 

43. При оцінці адекватності харчового раціону жінки 45 років, хворої на ожиріння III типу, було встановлено, що на вечерю нею було вжито 400г фруктового салату (авокадо, апельсини, банани, курага із знежиреним йогуртом). Які з перелічених продуктів є джерелами прихованого жиру?

А. Авокадо

В. Апельсин

С. Банани

Д. Курага

Е. Знежирений йогурт

 

44. При оцінці адекватності харчового раціону жінки 40 років, хворої на ожиріння I типу, було встановлено, що на сніданок нею було вжито 30г мигдалю, 30г грецьких горіхів, 50г знежиреного сиру, 30г фініків та 200мг апельсинового соку. Які з перелічених продуктів є джерелами прихованого жиру?

А. Мигдаль

В. Грецькі горіхи

С. Фундуки

Д. Фініки

Е. Апельсиновий сік

 

45. При оцінці адекватності харчового раціону жінки 45 років, хворої на ожиріння III типу, було встановлено, що на вечерю нею було вжито 400г фруктового салату (авокадо, апельсини, банани, курага із знежиреним йогуртом) та 50г шоколаду молочного. Які з перелічених продуктів є джерелами прихованого цукру та жиру?

А. Авокадо

В. Шоколад

С. Банани

Д. Курага

Е. Знежирений йогурт

 

46. При оцінці адекватності харчового раціону жінки 45 років, хворої на ожиріння I типу, було встановлено, що за рахунок білків забезпечено 15% харчового раціону, за рахунок жирів 38%, за рахунок вуглеводів 47%.Яка кількість добових витрат енергії при раціональному харчуванні повинна бути забезпечена жировою квотою раціону?

А. Біля 5-10%

В. Біля 30-35%

С. Біля 35-40%

Д. Біля 40-45%

Е. Біля 25-30%

 

47. При оцінці адекватності харчового раціону жінки 45 років, яка працює диспетчером, було встановлено, що за рахунок білків забезпечено 13% харчового раціону, за рахунок жирів 30%, за рахунок вуглеводів 57%; співвідношення білків, жирів, вуглеводів складає 1:1:4; загальна кількість кальцію 1000мг, фосфору 1200, вітаміну С 60мг. Які недоліки даного раціону?

А. Квота білків не відповідає вимогам раціонального харчування

В. Квота жирів не відповідає вимогам раціонального харчування

С. Співвідношення Б:Ж:В не відповідає вимогам раціонального харчування

Д. Кількість Са не відповідає добовій потребі

Е. Кількість вітаміну С не відповідає добовій потребі

 

48. Яким має бути співвідношення кальцію та фосфору при раціональному харчуванні?

А. Співвідношення 1:1-1:2

В. Співвідношення 1:0.9-1,1

С. Співвідношення 1:1-1:3

Д. Співвідношення 1:1-1:5

Е. Співвідношення 1:1-1:4

 

49. При оцінці адекватності харчового раціону чоловіка 30 років, який працює оператором ЕОМ, було встановлено, що співвідношення білків, жирів, вуглеводів складає 1:1:4; співвідношення кальцію та фосфору 1:6, кількість вітаміну С 80мг, режим харчування триразовий, проміжки між прийомами їжі складають 3-4години, осатаній прийом їжі за 2години до сну. Які недоліки даного раціону?

А. Кратність прийомів їжі не відповідає вимогам раціонального харчування

В. Співвідношення Б:Ж:В не відповідає вимогам раціонального харчування

С. Співвідношення Са: P не відповідає вимогам раціонального харчування

Д. Проміжки між прийомами їжі не відповідає вимогам раціонального харчування

Е. Кількість вітаміну С не відповідає добовій потребі

 

50. При оцінці адекватності харчового раціону чоловіка 30 років, який працює слюсарем, було встановлено, що співвідношення білків, жирів, вуглеводів складає 1:2:8; співвідношення кальцію та фосфору 1:5, кількість вітаміну С 80мг, режим харчування чотириразовий, проміжки між прийомами їжі складають 4години. Які недоліки даного раціону?

А. Кратність прийомів їжі не відповідає вимогам раціонального харчування

В. Співвідношення Б:Ж:В не відповідає вимогам раціонального харчування

С. Співвідношення Са: P не відповідає вимогам раціонального харчування

Д. Проміжки між прийомами їжі не відповідає вимогам раціонального харчування

Е. Кількість вітаміну С не відповідає добовій потребі

 

51. Яким чином визначають величину енерговитрат людини за методом непрямої калориметрії?

А. По виділенню тепла з організму

В. По кількості спожитого кисню та виділеної вуглекислоти

С. Вимірюванням частоти і наповнення пульсу

Д. За спеціальними таблицями

Е. Шляхом лабораторного визначення калорійності добового раціону

 

52. Яким чином визначають величину енерговитрат людини за методом прямої калориметрії?

А. По виділенню тепла з організму

В. По кількості спожитого кисню та виділеної вуглекислоти

С. Вимірюванням частоти і наповнення пульсу

Д. За спеціальними таблицями

Е. Шляхом лабораторного визначення калорійності добового раціону

 

53. Яким чином визначають величину енерговитрат людини за методом Гарріса-Бенедікта?

А. По виділенню тепла з організму

В. По кількості спожитого кисню та виділеної вуглекислоти

С. Вимірюванням частоти і наповнення пульсу

Д. За спеціальними таблицями

Е. Шляхом лабораторного визначення калорійності добового раціону

 

54. Яким чином визначають величину енерговитрат людини за методом аліментарної енергометрії?

А. По виділенню тепла з організму

В. По кількості спожитого кисню та виділеної вуглекислоти

С. Вимірюванням частоти і наповнення пульсу

Д. За спеціальними таблицями

Е. Шляхом лабораторного визначення калорійності добового раціону

55. Чому в середньому дорівнює коефіцієнт засвоєння білків?

А. Біля 75,5%

В. Біля 84,5%

С. Біля 90,6%

Д. Біля 94%

Е. Біля 95,6%

 

56. Чому в середньому дорівнює коефіцієнт засвоєння жирів?

А. Біля 75,5%

В. Біля 84,5%

С. Біля 90,6%

Д. Біля 94%

Е. Біля 95,6%

 

57. Чому в середньому дорівнює коефіцієнт засвоєння вуглеводів?

А. Біля 75,5%

В. Біля 84,5%

С. Біля 90,6%

Д. Біля 94%

Е. Біля 95,6%

58. Під час розрахунку основного обміну людини треба враховувати, що на його величину впливають:

А. Час доби

В. Клімат

С. Пора року

Д. Деякі патологічні стани організму (гипертиреоз)

Е. Всі перераховані фактори

 

59. Які умови треба враховувати при вимірюванні енергії методом непрямої калоріметрії?

А. Людина повинна лежати на спині

В. Дослідження проводити одразу після пробудження людини

С. Дослідження проводити натщесерце

Д. В приміщенні повинна бути температура повітря біля 20⁰

*Е. Всі ці умови потрібно забезпечити

 

60. Під час вивчення біологічної цінності білків в якості стандартного білку для дорослих використовують:

А. Еталонний білок

В. Альбумін молока

С. Гамаглобулін

Д. Білок грудного молока

Е. Сичужний білок

 

61. Під час вивчення біологічної цінності білків в якості стандартного білку для дорослих використовують:

А. Гамаглобулін

В. Казеїн

С. Альбумін молока

Д. Білок грудного молока

Е. Сичужний білок

 

62. Які білки найшвидше перетравлюються в організмі людини?

А. М’ясні

В. Білки бобових

С. Зернові

Д. Яєчні

Е. Білки грибів

 

63. Які білки найшвидше перетравлюються в організмі людини?

А. Рибні

В. Білки бобових

С. Зернові

Д. М’ясні

Е. Білки грибів

 

64. Які компоненти їжі є незамінними пластичними речовинами?

А. Білки

В. Жири

С. Вуглеводи

Д. Мікроелементи

Е. Вітаміни

 

65. Які з перелічених амінокислот є ессенціальними?

А. Лізин

В. Метіонін

С. Валін

Д. Треонін

Е. Всі перераховані

 

66. Який відсоток від енергетичної цінності добового раціону повинні складати есенціальні ПМЖК, щоб їх кількість була оптимальною?

А. Біля 2-4%

В. Біля 4-6%

С. Біля 5-8%

Д. Біля 10-15%

Е. Біля 20-25%

 

67. Які з нижчеперелічених тваринних жирів є найбільш цінними?

А. Вершкове масло

В. Маргарин

С. Баранячий жир

Д. Яловичий жир

Е. Курячий жир

 

68. Які з нижчеперелічених тваринних жирів є найбільш цінними?

А. Курячий жир

В. Яловичий жир

С. Баранячий жир

Д. Свиняче сало

Е. Маргарин

 

69. Як впливає надлишок харчових волокон у раціоні на функції організму людини?

А. Стимулює виділення травних ферментів

В. Сприяє розвитку у травному каналі біфідобактерій

С. Сприяє розвитку у травному каналі умовно патогенних бактерій

Д. Сприяє розвитку у травному каналі патогенних бактерій

Е. Зменшує засвоєння нутрієнтів

 

70. Як впливає на величину основного обміну (ВОО) підвищення температурі тіла на 1⁰С (при станах, які супроводжуються лихоманкою)?

А. Не призводить ні до яких змін

В. Зменшує ВОО на 2-5%

С. Підвищує ВОО на 2-5%

Д. Зменшує ВОО на 10-15%

Е. Підвищує ВОО на 10-15%

 

71. Яка кількість води повинна поступати щоденно в організм людини, з урахуванням власно води, напоїв та рідкої частини харчів та блюд (за нормальних умов)?

А. В середньому 0,5-1,0 л

В. В середньому 1,5-2,0 л

С. В середньому 2,5-3,0 л

Д. В середньому 3-5 л

Е. В середньому 5-10 л

 

72. Який вид традиційного харчування не існує?

А. Раціональне

В. Лікувально-профілактичне

С. Превентивне

Д. Дієтичне (лікувальне)

Е. Специфічне

 

73. Що таке раціональне харчування?

А. Харчування, скориговане з урахуванням несприятливого впливу виробничих чинників

В. Фізіологічно повноцінне харчування здорових людей

С. Харчування, скориговане з урахуванням чинників ризику неінфекційних мультифакторних захворювань (ГХ, ЦД тощо)

Д. Харчування, в якому широко використовують парафармакологічну дію їжі

Е. Все відповіді вірні

 

74. Що таке лікувально-профілактичне харчування?

А. Харчування, скориговане з урахуванням несприятливого впливу виробничих чинників

В. Фізіологічно повноцінне харчування здорових людей

С. Харчування, скориговане з урахуванням чинників ризику неінфекційних мультифакторних захворювань (ГХ, ЦД тощо)

Д. Харчування хворих людей

Е. Все відповіді вірні

 

75. Що таке дієтичне (лікувальне) харчування?

А. Харчування, скориговане з урахуванням несприятливого впливу виробничих чинників

В. Фізіологічно повноцінне харчування здорових людей

С. Харчування, скориговане з урахуванням чинників ризику неінфекційних мультифакторних захворювань (ГХ, ЦД тощо)

Д. Харчування хворих людей

Е. Все відповіді вірні

 

76. Що таке превентивне харчування?

А. Харчування, скориговане з урахуванням несприятливого впливу виробничих чинників

В. Фізіологічно повноцінне харчування здорових людей

С. Харчування, скориговане з урахуванням чинників ризику неінфекційних мультифакторних захворювань (ГХ, ЦД тощо)

Д. Харчування, в якому широко використовують парафармакологічну дію їжі Е. Все відповіді вірні

Тема 11. Вітаміни.

1. До водорозчинної групи вітамінів відносяться:

A. Аскорбінова кислота (С), біофлавоноїди, вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12), ніацину (РР), фолацин(В9), пантотенова кислота (В3),біотин (Н)

B. Кобаламін, ретинол, вітамін К

C. Вітамін Е, рибофлавін, ніацин

D. Тіамін, токоферол, вітамін С

E. Фолацин,кальциферол, каротиноїди

 

2. До жиророзчинної групи вітамінів відносяться:

A. Кобаламін, вітамін А, рибофлавін

B. Ретиноїди, піридоксин, біотин

C. Aскорбінова кислота, вітамін В3, ретинол

D. Вітамін D, тіамін, рибофлавін

E. Вітамін А (ретинол), каротиноїди (провітаміни А), вітамін Е (токофероли і токотрієноли), вітамін D (кальциферол), вітамін К (філохінон, менахінон)

 

3. Найменш стійкий в процесі зберігання та кулінарної обробки вітамін:

A Тіамін

B. Ретинол

C. Вітамін «C»

D. Рибофлавін

E. Кальциферол

 

4. Антибіотики негативно впливають на вітамінний обмін, зокрема:

A. Руйнуються жиророзчинні вітаміни

B. Руйнуються водорозчинні вітаміни

C. Пригнічують кишкову мікрофлору

D. Руйнуються ферменти, частиною яких є вітаміни

E. Знижується активність вітамінів в обміні речовин

 

5. Добова потреба в аскорбіновій кислоті для дорослих (мг):

A. Становить - 50 (Ж) – 70 (М) мг

B. Становить - 70 (Ж) – 80 (М)мг

C. Становить - 10 (Ж) – 30 (М) мг

D. Становить - 70 (Ж і М) мг

E. Становить - 80 (Ж і М) мг

 

6. Добова потреба в вітаміні «Е» для дорослих (мг):

A Становить - 20

B. Становить - 17

C. Становить - 25

D. Становить - 15

E. Становить - 10

 

7. Добова потреба в рибофлавіні для дорослих (мг):

A. Становить - 1,5 (Ж) – 2,6 (М) мг

B. Становить - 1,6 (Ж) – 2,0 (М) мг

C. Становить - 17 (Ж) - 25 (М) мг

D. Становить - 1,0 (Ж) - 2,0 (М) мг

E. Становить - 12 (Ж) – 15 (М) мг.

 

8. Умови утворення холекальциферолу:

A. Синтезується в шкірі при опроміненні її штучними джерелами УФ-променів (спектр С)

B. Синтезується в шкірі при опроміненні її штучними джерелами УФ-променів (спектр В)

C. Синтезується в шкірі при опроміненні її штучними джерелами УФ-променів (спектр А)

D. Синтезується в організмі тільки при інсоляції

E. Синтезується в кістках при інсоляції

 

9. Основні джерела токоферолів:

A. Продукти переробки злаків

B. Тваринні жири

C. Свинний жир

D. Рослинні масла

E. Печінка тварин і риб

 

10. Біологічні властивості ретинолу:

A. Необхідний для утворення зорової пурпури

B. Нормалізує білковий обмін

C. Необхідний для синтезу білка

D. Нормалізує вуглеводний обмін

E. Бере участь в окисно – відновних процесах

 

11. Основні джерела тіаміну:

A. Яйця

B. Овочі та фрукти

C. Молоко та молочні продукти

D. Пивні дріжджі

E. Продукти переробки злаків і бобові

 

12. Одна з основних функцій вітаміну B₁:

A Бере активну участь в окисно – відновних процесах

B. Бере участь у підтримці нормального стану епітелію

C. Відіграє важливу роль у вуглеводному обміні

D. Відіграє важливу роль у жировому обміні

E. Стимулює перехід ергокальциферолу в холекальциферол

 

13. Основні джерела каротину:

A. Яйця (жовток)

B. Риб’ячий жир

C. Тільки тваринні продукти

D. Продукти рослинного і тваринного походження

E. Фрукти та овочі

 

14. Добова потреба у вітаміні «D» для дорослих (мкг):

A. Становить - 10,0

B. Становить - 5,0

C. Становить - 2,5

D. Становить - 4,0

E. Поповнюється за рахунок прийому від одної до 3–х столових ложок риб’ячого жиру

15. Біологічні властивості токоферолів:

A. Беруть участь в процесах, що пов’язані з розмноженням

B. Необхідні для синтезу зорового пурпура

C. Входять в структуру вітаміну F

D. Необхідні для підтримки нормального стану епітелію

E. Відіграють важливу роль в покращенні сутінкового зору

 

16. Біологічні властивості токоферолів:

A. Відіграють важливу роль в забезпеченні сутінкового зору

B. Мають антиоксидантні властивості

C. Необхідні для підтримки нормального стану епітелію

D. Входять в структуру вітаміну F

E. Необхідні для синтезу зорового пурпура

 

17.Визначте поняття вітаміни:

A. Низькомолекулярні органічні речовини, які частково синтезуються в організмі, які надходять в організм зовні, що не мають енергетичних та пластичних властивостей, необхідні в малих кількостях

B. Високомолекулярні речовини, які не синтезуються в організмі людини, що надходять в організм зовні, необхідні в малих кількостях

C. Низькомолекулярні органічні та неорганічні речовини, які частково синтезуються в організмі, які надходять в організм зовні, що не мають енергетичних властивостей, необхідні в малих кількостях

D. Низькомолекулярні органічні речовини, які частково синтезуються в організмі, які надходять в організм зовні, що не мають енергетичних та пластичних властивостей, необхідні в великих кількостях

E. Високомолекулярні органічні речовини, які не синтезуються в організмі, що мають незначні енергетичні та пластичні властивості, біологічно активні в малих кількостях

 

18. Добова потреба в тіаміні:

A. Становить - 17 (Ж) – 25 (М)

B. Становить - 2,0 (Ж) – 2,5 (М)

C. Становить - 1,3 (Ж) – 1,6 (М)

D. Становить - 15 (Ж) – 20 (М)

E. Становить - 1,0 (Ж) – 1,5 (М)

 

19. Основне джерело вітаміну «С» в зимовий та весняний періоди:

A. Цибуля

B. Буряк

C. Морква

D. Білокачанна капуста

E. Часник

 

20. Вітамін «С» визначається в фруктах та овочах методом:

A. Експрес – методом

B. Ваговим

C. Колориметричним

D. Йодометричним

E. Розрахунковим

 

21. Добова потреба у вітаміні «А» для дорослих (мкг):

A. Cтановить - 600

B. Cтановить - 500

C. Cтановить - 250

D. Cтановить - 800

E. Cтановить – 1000

 

22. Основні джерела ретинолу:

A. Гарбуз

B. Риб'ячий жир

C. Салат

D. Диня

E. Шоколад

 

23. Основні джерела провітаміну А (В-каротину):

A. Диня

B. Пастернак

C. Морква

D. Сир кисломолочний

E. Мед

 

24. Жиророзчинні вітаміни накопичуються в організмі, що може призвести до проявів гіпервітамінозів. Добові дози вітаміну «А» при тривалому вживанні повинні бути:

A. Не менше 3 мг (10 150 МО)

B. Не більше 5 мг (16 650 МО)

C. Не більше 8 мг (18 400 МО)

D. Не менше 10 мг (20 130 МО)

E. Не більше 7 мг (17 210 МО)

 

25. Симптоми вітамінної недостатності ретинолу:

A. Кон’юнктивіт

B. Синюшна кайма на яснах

C. Болючість м'язів литок

D. Фолікулярний гіперкератоз (на шкірі сідниць, стегон, литок, розгинальних поверхонь рук в області волосяних фолікул посилене ороговіння епітелію), симптом "гусячої шкіри"

E. Поліневрит

 

26. Біологічні властивості ретинолу:

A. Бере участь в актах присмеркового (нічного) зору і відчуття кольору

B. Регулює процес декарбоксилювання ПВК (піровиноградної кислоти)

C. Регуляція обміну амінокислот

D. Виконує нервово-трофічну функцію

E. Чинить широку анаболічну дію шляхом участі в продукуванні АТФ

 

27. Біологічні властивості ретинолу:

A. Впливає на біосинтез у печінці протромбіну, одного з факторів згортання крові

B. Регулює обмінні процеси в шкірі, слизових оболонках очей, дихальних, травних і сечових шляхах

C. Необхідний для утворення ацетилхоліну - передавача нервових імпульсів

D. Поліпшує світловий і колірний зір

E. Регулює обмін кальцію і фосфору

 

28. Біологічна роль тіаміну:

A. Активація іонних каналів в біомембранах, регуляція тим самим руху натрію і калію та проведення нервового імпульсу і м'язового скорочення

B. Виконує коферментну функцію в складі флавінів, які беруть участь в окисних реакціях метаболізму

C. Синтез гема, нуклеїнових кислот

D. Мобілізація кальцію із кісткового депо

E. Інгібірування активності протеінкінази С

 

29. Клінічна симптоматика при авітамінозі В₁ -(бері-бері):

A. Ураження ССС, проявляється прогресуючою серцево-судинною недостатністю у вигляді тахікардії, задухи та набряків

B. Хронічні захворювання печінки

C. Ураження функції надниркових залоз

D. Прояви дисбактеріозу запальні захворювання кишечнику

E. Нейтралізує вільні радикали

 

30. Біологічна роль вітаміну В₁:

A. Стимулює кровотворення

B. Регулює біологічний процес декарбоксилювання ПВК, процеси синтезу жирних кислот, дезамінування і переамінування амінокислот

C. Прискорює окисно-відновні реакції

D. Впливає на функцію статевих та ендокринних залоз

E. Підтримує оптимальний фізіологічний стан м'язів

 

31. Основні харчові джерела тіаміну:

A. Арахіс

B. Вишня

C. Проростки пшениці

D. Гриби

E. М'ясо птиці

 

32. Основні харчові джерела тіаміну:

A. Сметана

B. Полуниці

C. Вівсяні пластівці

D. Макаронні вироби

E. Салат

 

33. Клінічна симптоматика при авітамінозі В₁ - бері-бері:

A. Ураження периферичної нервової системи у вигляді нейропатії, м'язової слабкості

B. Хронічні захворювання нирок

C. Нейродерматит

D. Прояви деменції

E. Дискенезія кишечника

 

34. Біологічні властивості рибофлавіну:

A. Перетворюється в організмі на метилкобаламін, який відіграє важливу роль в утворенні метіоніну та сукцинілкоензиму А (утворення енергії із ліпідів і білків та синтез гемоглобіну)

B. Бере участь в обміні вітамінів - В₆, РР, В₉, а також заліза

C. Поліпшує функціональний стан нервової системи

D. Чинить антисклеротичну дію

E. Впливає на тканинне дихання

 

35. Фізіологічна роль вітаміну В₂:

A. Поліпшує світловий і колірний зір, стимулює кровотворення, регулює функцію печінки, шкіри, слизових оболонок, функціональний стан нервової, серцево-судинної та травної систем

B. Підвищує біодоступність аліментарного заліза із рослинних компонентів

C. Знижує ефект статевих гормонів за рахунок блокування їх клітинних рецепторів

D. Біосинтез холестерину, жирних кислот, стероїдних гормонів

E. Сприяє розвитку і ремоделювання кісткової тканини

 

36. Клінічна діагностика дефіциту В₂ включає триаду симптомів:

A. Міалгія, ентерит, себорейний дерматит

B. Глосит, діарея, мегабластична гіперхромна анемія

C. Ахілія, дискенезія кишечнику, біль у кістках та суглобах

D. Циліарна ін´єкція, ангулярний стоматит, хейлоз

E. Прояви остеопорозу

 

37. Біологічні властивості піридоксину:

A. Забезпечення нормального функціонування біологічних мембран

B. Активна коферментна форма - ПАЛФ- (Пірідоксаль-5-фосфат) відіграє важливу роль в функціонуванні біля 100 ферментів, каталізуючих головним чином білковий обмін

C. Відіграє важливу роль у механізмі всмоктуванні кобаламінів

D. Впливає на процеси кровотворення

E. Регулює обмінні процеси в шкірі

 

38.Добова потреба в вітаміні В₆ для дорослих (мг):

A. Становить - 1,0 (Ж) – 1,5 (М)

B. Становить - 2,5 (Ж) – 3,0 (М)

C. Становить - 1,5 (Ж) – 2,5 (М)

D. Становить - 1,8 (Ж) – 2,0 (М)

E. Становить - 0,5 (Ж) – 1,0 (М)

 

39. Фізіологічна роль вітаміну В₆:

A. Нормалізує стан нервової системи шляхом седативного ефекту

B. Регулює функцію нирок

C. Стимулює тканинне дихання

D. Справляє ліпотропну дію

E. ПАЛФ - бере участь в синтезі нейротрансмітерів (серотоніну, дофаміну, норадреналіну, гама-аміномасляної кислоти) та в біосинтезі гему і нуклеїнових кислот

 

40. Клінічна діагностика дефіциту В₆ включає ряд симптомів:

A. Ангулярний стоматит, хейлоз, гіпертрофія сосочків язика, ознаки себорейного та десквамативного дерматиту обличчя та потиличної області голови

B. Глосит, закрепи, головокружіння

C. Ахілія, біль у кістках та суглобах

D. Міалгія, ентерит, жовтяниця

E. Прояви остеомаляції

 

41. Основні харчові джерела піридоксину:

A. Шпінат, соняшникова олія, вишня

B. Молоко, проростки пшениці, яйця

C. М'ясо, риба, овочі, зернові

D. Гарбуз, кефір, салат

E. Боби, ряжанка, диня

 

42. Прояви дефіциту вітаміну В₁₂:

A. Перніціозна анемія (хвороба Адіссона-Бірмера)

B. Захворювання ендокринних залоз

C. Скорбут

D. Цинга

E. Пелагра

 

43. Добова потреба в вітаміні «В₁₂» для дорослих (мкг):

A. Становить - 10

B. Становить - 5

C. Становить – 3

D. Становить - 15

E. Становить - 7

 

44. Клінічна діагностика дефіциту В₁₂ включає ряд симптомів:

A. Прояви остеомаляції

B. Глосит, закрепи, головокружіння

C. Ахілія, біль у кістках та суглобах

D. Міалгія, ентерит, жовтяниця

E. Глосит, ахілія, аутоімунне ураження слизової оболонки шлунку за рахунок утворення антитіл, дискенезія кишечник.

45. Добова потреба в вітаміні В₉ (фолату) для дорослих (мкг):

A. Становить - 200 (Ж) – 250 (М)

B. Становить - 100 (Ж) – 150 (М)

C. Становить - 150 (Ж) – 200 (М)

D. Становить - 50 (Ж) – 100 (М)

E. Становить - 250 (Ж) – 300 (М)

 

46. Основні харчові джерела фолату:

A. Смородина, вершкове масло, салат

B. Молоко, м'ясо кролика, горіхи

C. Печінка гов'яжа, нирки, печінка тріски, зелень, гриби, хліб грубого помелу

D. Полуниця, свинина, ківі

E. Квасоля, м'ясо птиці, сливи

 

47. Прояви дефіциту вітаміну В₉:

A. Дерматит, хейлоз

B. Стоматит, гастрит, ентерит

C. Деменція

D. Діарея

E. Міалгії, гіперстезії

 

48. Добова потреба в вітаміні «В₃» для дорослих (мг):

A. Становить - 25-30

B. Становить - 5-10

C. Становить - 3-5

D. Становить - 15-20

E. Становить - 10-15

 

49. Фізіологічна роль вітаміну В₃:

A. В складі коензиму А бере участь в біосинтезі жирних кислот, холестерину, стероїдних гормонів

B. Поліпшує світловий і колірний зір, регулює функцію печінки, шкіри, слизових оболонок

C. Регулює біопроцес декарбоксилювання ПВК, дезамінування і переамінування амінокислот

D. Стимулює кровотворення

E. Підтримує оптимальний фізіологічний стан м’язів

 

50. Фізіологічна роль вітаміну В₃:

A. Експресія Т-лімфоцитів, дендритних клітин та макрофагів

B. Регулює функціональний стан нервової, серцево-судинної та травної систем

C. В складі коензиму А бере участь в синтезі нейромедіаторів, гемоглобіну

D. Блокування ланцюгової реакції перекисного окислення ліпідів

E. Стимулювання біосинтезу мемб