Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Приклад рішення задачі № 2 (варіант № 0)Содержание книги Поиск на нашем сайте
1. Виконуємо пункти 1 – 4 так, як у підрозділі 2.2, результатом чого є таблиця 3.3 (для варіанту № 0 вона співпадає з таблицею 2.3, але приведена ще раз для наочності подальших розрахунків).
Таблиця 3.3 – Перелік IP адрес мережі 192.168.0.0/28 в двійковому виді
2. Починаємо розбиття вихідної мережі 192.168.0.0/28 на підмережі рівного розміру, причому починаємо з підмережі з найбільшою кількістю вузлів (для варіанту № 0 – це підмережа з кількістю вузлів 6). Таким чином, розбиваємо мережу 192.168.0.0/28 на підмережі з кількістю вузлів 6 (але пам’ятаємо, що завжди добавляються 2 адреси, що складаються з усіх нулів та усіх одиниць). 3. Знаходимо кількість бітів IP адреси, що буде використовуватись для нумерації вузлів підмереж: . 4. Знаходимо кількість бітів, що буде використовуватись для визначення номера підмережі: , де - кількість бітів, що використовується для нумерації мережі (для прикладу № 0 - 28). 5. Знаходимо маску для підмереж. Для цього спочатку визначаємо кількість бітів розширеного мережевого префіксу: . Число бітів у розширеному мережевому префіксі буде дорівнювати числу одиниць у масках, що дозволяє записати необхідні маски для підмереж (маски будуть однаковими /29): {255.255.255.248}10 = {11111111.11111111.11111111.11111000}2. 6. Знаходимо кількість підмереж (з кількістю вузлів 6), на які може бути розбита вихідна мережа 192.168.0.0/28 (вважаємо що використовуються сучасні маршрутизатори, які підтримують номера підмереж, що складаються із всіх нулів й одиниць згідно RFC 1878): . 7. Заповнюємо таблицю 3.4, де відображений результат розбиття IP мережі 192.168.0.0/28 на дві підмережі 192.168.0.0/29 та 192.168.0.8/29 (таблиця 3.4 для задачі № 0 співпадає з таблицею 2.4, але приведена ще раз для наочності подальших розрахунків).
Таблиця 3.4 – Результат розбиття IP мережі 192.168.0.0/28 на дві підмережі 192.168.0.0/29 та 192.168.0.8/29
8. Вибираємо одну з отриманих підмереж (підмережу № 0 - 192.168.0.0/29 чи підмережу № 1 - 192.168.0.8/29) для подальшого розбиття на більш дрібні підмережі. Нехай це буде підмережа № 1, яку при подальшому розбитті будемо називати мережею. 9. Тепер розбиваємо мережу 192.168.0.8/29 (підмережа № 1 з п.п. 7 на цьому кроці вже вважається вихідною мережею) на підмережі рівного розміру з кількістю вузлів 2 (але пам’ятаємо, що завжди добавляються 2 адреси, що складаються з усіх нулів та усіх одиниць). Розбиття мережі на підмережі в цьому випадку проводиться аналогічно п.п. 2 – 8. Результат розбиття мережі 192.168.0.8/29 на підмережі 192.168.0.8/30 та 192.168.0.11/30 з кількістю вузлів 2 наведений в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 – Результат розбиття IP мережі 192.168.0.8/29 на дві підмережі 192.168.0.8/30 та 192.168.0.11/30
10. Запишемо отримані підмережі та їх маски (таблиці 3.6 – 3.8).
Таблиця 3.6 - Подсеть № 1: 192.168.0.0/29 (6 IP адресів, маска 255.255.255.248)
Таблиця 3.7 - Подсеть № 2: 192.168.0.8/30 (2 IP адреси, маска 255.255.255.252)
Таблиця 3.8 - Подсеть № 3: 192.168.0.12/30 (2 IP адреси, маска 255.255.255.252)
11. Складемо таблицю 3.9, до якої запишемо усі IP адреси вихідної мережі 192.168.0.0/28, яка була розбита на три підмережі нерівного розміру.
Таблиця 3.9 – Мережевий простір мережі 192.168.0.0/28, розбитої на три підмережі нерівного розміру
Примітка: в області таблиці 3.9, виділеної сірим кольором, знаходяться біти, які інтерпретуються як розширений мережевий префікс (з точки зору маршрутизатора вони визначають біти, що відводяться під номер мережі), який утворюється номером (префіксом) вихідної мережі та номером підмережі. Графічно, процес розбиття мережі на підмережі нерівного розміру, показаний на рисунку 3.1.
Задача № 3
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 263; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.227.190.231 (0.006 с.) |