Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розбиття IP мережі на підмережі рівного розміру
Розбити IP мережу на задану кількість підмереж з однаковою кількістю вузлів (підмереж рівного розміру). Варіанти завдань для самостійного рішення наведені в таблиці 2.1.
Варіанти завдань для самостійного рішення
Таблиця 2.1 - Варіанти завдань для самостійного рішення
Приклад рішення задачі № 1 (варіант № 0)
1. Визначаємо число одиниць у масці 255.255.255.240, для чого записуємо її у двійковому виді (рекомендується запам'ятати, що число 255 у двійковому виді представляється вісьма одиницями):
Приклад перетворення четвертого байту IP адреси (11110000) (128+64+32+16=240).
Отримуємо, що
{255.255.255.240}10 = {11111111.11111111.11111111.11110000}2.
Таким чином, число одиниць у масці дорівнює 28, а це значить, що число біт в IP адресі, що виділяється під номер мережі також дорівнює 28, тобто . Далі запишемо мережу в більше зручному виді: 192.168.0.0/28. 2. Тепер визначимо число біт в IP адресі, що виділяється для нумерації вузлів мережі: , де - довжина поля номера мережі. 3. Знаходимо кількість вузлів у мережі: . Цифра 2 тут віднімається тому, що не використовуються дві IP адреси: адреса вузла, що складається із всіх нулів (використовується для позначення номера мережі) і адреса вузла, що складається із всіх одиниць (широкомовна адреса не може використовуватися для конкретного вузла). 4. Записуємо усі IP адреси заданої мережі до таблиці 2.2 в десятковому виді, а до таблиці 2.3 – в двійковому.
Таблиця 2.2 – Перелік IP адрес мережі 192.168.0.0/28
Таблиця 2.3 – Перелік IP адрес мережі 192.168.0.0/28 в двійковому виді
Далі розбиваємо IP мережу 192.168.0.0/28 на 2 підмережі. Для цього виконуємо такі дії. 5. Знаходимо кількість бітів, що будуть визначати номер підмережі (будемо вважати, що використовуються маршрутизатори, які підтримують номера підмереж, що складаються із всіх нулів й одиниць згідно RFC 1878 - сучасні маршрутизатори): . 6. Визначаємо довжину розширеного мережевого префіксу (рисунок 1.2), який буде складатися з числа бітів, що визначають номер мережі та числа бітів, що визначають номер підмережі. Для нашого прикладу , а . Таким чином, знаходимо число бітів у розширеному мережевому префіксі:
. 7. Записуємо маски підмереж. Число бітів у розширеному мережевому префіксі буде дорівнювати числу одиниць у масках, що дозволяє записати необхідні маски для двох підмереж (маски будуть однаковими /29): {255.255.255.248}10 = {11111111.11111111.11111111.11111000}2. 8. Знаходимо кількість бітів, що будуть використовуватися для нумерації вузлів в підмережах: . 9. Знаходимо кількість вузлів в підмережах: . 10. Записуємо усі IP адреси двох підмереж до таблиці 2.4. Відмітимо, що з цієї таблиці виходить, що IP адреси двох підмереж 192.168.0.0/29 та 192.168.0.8/29 складають адресний простір мережі 192.168.0.0/28 і кожний конкретний IP адрес входить тільки до однієї з підмереж, тобто є унікальним.
Таблиця 2.4 – Результат розбиття IP мережі 192.168.0.0/28 на дві підмережі 192.168.0.0/29 та 192.168.0.8/29
Задача № 2 Розбиття IP мережі на підмережі нерівного розміру
Розбити IP мережу на задану кількість підмереж з різною кількістю вузлів (підмереж нерівного розміру). Варіанти завдань для самостійного рішення наведені в таблиці 3.1.
Варіанти завдань для самостійного рішення
Таблиця 3.1 - Варіанти завдань для самостійного рішення
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 443; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.20.57 (0.014 с.) |