Розділ І. Сучасний стан українсько-російських відносин у політичній

Вступ

 

Відносини з Росією були і залишаються одним із пріоритетів української політики. На сьогодні від цих відносин залежить і економічна, і політична, і соціальна сфери, в кожній з яких склалися свої проблеми. На сьогодні це дуже актуальна тема, тому що саме в останні роки обидві держави стали розуміти важливість цих стосунків (див. Діаграму 1). Підтвердженням тому став 2002 рік України у Росії та 2003 - рік Росії в Україні.

У наш час розпочався новий етап в українсько-російських відносинах. Вони стали більш прагматичними, базуються на спробах пошуку спільних інтересів та взаємовигідному вирішенні існуючих проблем. Саме ці зміни і визначають, як сучасний стан українсько-російських відносин, так і перспективи їх подальшого розвитку. Сучасний етап українсько-російських відносин має стати базисом для їх подальшого розвитку та визначення перспектив. Саме тому вивчення сучасного стану українсько-російських відносин є досить актуальним, має надати можливість для визначення перспектив українсько-російських відносин, спираючись на історичний досвід.

Метою роботи було вивчення сучасного стану українсько-російських відносин, визначення їх проблем та перспектив. При підготовці роботи були поставлені такі завдання:

1) Визначити стан українсько-російських відносин на час початку нового етапу в їх розвитку (прихід до влади В.Путіна).

2) Розглянути напрямки українсько-російських відносин.

3) Охарактеризувати існуючі проблеми в українсько-російських відносинах.

4) Розглянути шляхи їх виникнення.

5) Дослідити запропоновані на сучасному етапі шляхи вирішення існуючих проблем.

6) Ретельно вивчити сучасний стан українсько-російських відносин.

7) Вивчити перспективи подальшого розвитку в українсько-російських відносинах.

Практичне значення роботи полягає у тому, що вона може бути використана для більш ґрунтовного вивчення поставлених проблем, для ознайомлення з сучасною історією України під час проведення уроків історії України, спецкурсів з історії.

Об’єктом наукового аналізу є самі українсько-російські відносини з усіма їх проблемами. Історіографічною базою дослідження виступають праці істориків, політологів, соціологів, економістів, журналістів, політиків присвячені стану українсько-російських відносин на сучасному етапі. Більшість з цього комплексу матеріалів складають статті опубліковані в журналах та газетах: «Політика і час», «Дзвін», «Віче», «Політична думка», «Голос України», «Российский экономический журнал», «Визвольний шлях», «Сучасність», «Людина і влада» та інші.

Серед їх авторів потрібно відзначити: Мирослав Дністрянський «Місце України на політичній карті світу»; Гушер А.И. «Российско-украинские отношения: экономический и политический аспект»; Михайло Гончар «Відгомін серпневого струсу»; Сергій Пронін «Перспективи соціально-економічного розвитку й господарської інтеграції України і Росії»; Олександр Гриневич «Україна і Росія: ще один крок у вірному напрямі»; Олександр Гудима «Які подарунки готує Україні Росія у новому, 2002 році»; Олег Гринів «Україна і Росія: партнерство чи протистояння?», Послання президента до Верховної Ради та інші.

Новизна роботи полягає у тому, що була зроблена спроба узагальнити, проаналізувати різнопланові дослідження присвячені сучасному етапу в українсько-російських відносин, визначити їх проблеми та перспективи подальшого розвитку.

Структура роботи складається із вступу, 3 розділів, висновків та списку інформаційних джерел. У вступі сформульовані основні завдання роботи, мета роботи і новизна, її практичне застосування. В 1 розділі розглянута політична сфера українсько-російських відносин, її проблеми, шляхи вирішення цих проблем та перспективи розвитку. В 2 розділі досліджена економічна сфера з усіма своїми проблемами, запропоновані шляхи вирішення існуючих проблем та розглянуто майбутнє українсько-російських економічних взаємин. 3 розділ присвячений стану соціальної сфери в міждержавних відносинах, там також виділені проблеми українсько-російських відносин та запропоновані шляхи їх вирішення. У висновках наведені загальні підсумки роботи та висновки, щодо кожного з трьох розділів. В додатку міститься допоміжний матеріал ─ діаграми, результат соціологічного дослідження.

 

Розділ І. Сучасний стан українсько-російських відносин у політичній

Сфері

І.3. Існуючі проблеми в українсько-російських відносинах

 

До основних об’єктивних чинників, що ускладнюють рівно­правне співробітництво України з Росією, слід віднести такі. З боку України: незавершеність формування національної дер­жави, надмірна, незбалансована інтеграція національного господарства у нереформований простір СНД, однобічна залеж­ність від її джерел енергопостачання та окремих видів сирови­ни; недостатня розвиненість почуття національної приналеж­ності й патріотизму серед значної частини населення України, наявність комплексу меншовартості. Проте найбільшою перешкодою на шляху становлення рів­ноправних міждержавних взаємин є позиція самої Росії. Пер­ше і, мабуть, найголовніше полягає в тому, що серед населен­ня Росії склалося і панує уявлення про Україну як органічну частину Росії. Слов'янська спорідненість обох народів сприяє посиленню таких уявлень.

Ще один важливий чинник — внутрішня нестабільність в Росії, пов'язана з прагненням різних політичних еліт та угру­повань прийти до влади (їх політика по відношенню до України досить часто відрізняється), а окремих автономій — домогтися більшої самостійності або й незалежності. Занепокоєна збере­женням власної цілісності Росія дещо послабила реінтеграційну політику стосовно колишніх союзних республік. Однак за умов зміцнення російської державності, стабілізації її внут­рішнього становища, а зараз це почало відчуватися, пострадянські країни не гарантовані від виявів імперського домінування. [16; 88-89]

Візьмемо, наприклад, таку хворобливу для нас проблему як визначення статусу російської мови в Україні. Згідно з позицією деяких російських політиків та експертів, ситуація видається катастрофічною завдяки політиці "видавлювання" усієї російськомовної культури з українського публічного соціального простору. Якщо ж удатися до висновків деяких українських ідеологів, то катастрофа виникає через діаметрально протилежні причини - через хибну політику дискримінації української мови. Причиною таких розходжень думок є різна політична орієнтація України, якщо східноукраїнські діячі мають здебільшого проросійські настрої, то західноукраїнські - проєвропейські орієнтації. Це теж одна з проблем українсько-російських відносин. Ці та інші проблеми в українсько-російських відносинах виникли не зараз і для того щоб їх краще зрозуміти ми маємо зупинитися на історії їх виникнення.

 

І.5 Шляхи вирішення проблем

Україна і Росія за 12 років свого співіснування наробили багато помилок і створили не менше перепон на шляху своєї співпраці. А отже, помилки слід виправляти, відтак і Україні і Росії перш за все потрібно усвідомити характер своїх відносин з усіма своїми вадами і недоліками.

Що до проблеми рівноправності відносин, то тут більше залежить від Росії, від її бажання підходити на паритетних засадах. Роль України в цій проблемі - співпрацювати з російськими демократичними колами, які підтримують рівноправні відносини, до яких зобов’язує Договір про дружбу.

Проблему двосторонньої політичної необізнаності можна вирішити шляхом створення науково-дослідницьких центрів, які б вивчали сучасний стан відносин між державами. Зокрема, в Україні існує Національний інститут українсько-російських відносин, а з боку Росії не має аналогічних структур і це йде не на користь державам.[24]

Проблему з Чорноморським флотом слід вирішувати укладанням взаємовигідних міждержавних договорів, які б засвідчили спільні інтереси та спільні навчальні програми на Чорному морі, чітко розділити сфери впливу. Ці заходи змогли б пом’якшити українсько-російські відносини.

Проблему промислової конкуренції між двома країнами, яка значною мірою викликає і протиріччя у політичній сфері, можна вирішити спільною співпрацею. Є дуже багато секторів світового ринку, де Україна і Росія, які мають великий науково-технічний потенціал, могли б успішно співпрацювати на ринку третіх країн і не створювати штучної конкуренції між своїми підприємства. [30]

 

Висновки

 

З проведеного дослідження можна зробити висновок, що Україна і Росія є взаємозалежними у економічній сфері, ця взаємозалежність штовхає обидві країни на співпрацю. Одними з головних проблем, що заважають розвитку українсько-російських відносин у політичній сфері є проблема рівноправності стосунків, невизначеність чітких політичних орієнтирів. В економічній сфері: однобічна залеж­ність від російських джерел енергопостачання, незбалансована інтеграція національного господарства, економічна уразливість та залежність країн одна від одної. У соціальній сфері: міграції українського населення до Москви, російськомовна проблема в Україні, проблема українців у Росії, проблема спільного вивчення історичного минулого двох народів.

Щодо шляхів вирішення цих проблем то проаналізувавши різнопланові дослідження присвячені сучасному стану українсько-російських відносин можна виділити в політичній сфері такі: створення науково-дослідницьких центрів, які б вивчали сучасний стан відносин між державами; потрібно визначити спільні цілі, які б задовольняли обидві держави; відносини мають будуватися на спільній зацікавленості, взаємовигоді та рівноправності, лише за таких умов можлива нормальна співпраця. В економічній сфері: узгодження інтересів та гармонізація підходів обох сторін до головних напрямів, шляхів і механізмів розбудови цих стосунків; створення умов для розвитку довгострокового економічного співробітниц­тва в пріоритетних галузях; остаточне вирішення питань, пов'язаних з відносинами власності на об'єкти колишнього СРСР згідно з Угодою від 15 січня 1993 р. У соціальній сфері: з поглибленням двосторонніх відносин, зростанням довіри один до одного, економічним підйомом ці проблеми знайдуть своє вирішення, однак, цілком зрозуміло, що крім прийняття правових актів необхідні ще й певні організаційні кроки по створенню відповідних умов для реалізації проголошених прав, в тому числі - забезпечення спеціальних заходів і програм з метою організації закладів освіти, підтримки культури.

У результаті дослідження українсько-російських відносин можна зробити деякі узагальнюючі висновки:

1) Українсько-російські відносини є одним з визначальних факторів для подальшої історії України.

2) Головними напрямками українсько-російських відносин є стосунки в економічній та політичній сфері.

3) У кожній з цих сфер склалися свої проблеми.

4) На сучасному етапі в українсько-російських відносинах стоїть питання вирішення цих проблем.

5) Кожна з сторін у тій чи іншій мірі зацікавлена у їх вирішенні, при чому кожна з сторін пропонує свої шляхи їх вирішення.

6) Вирішення існуючих проблем мають стати основою для подальшого розвитку в українсько-російських відносинах.

7) Існуючі перспективи заслуговують на увагу як з боку України, так і з боку Росії. Кожна з сторін зацікавлена в активізації відносин.

8) Розвиток українсько-російських відносин має сприяти посиленню позицій обох країн у світі. Цьому можуть допомогти лише спільні дії двох держав.

Визначаючи майбутнє українсько-російських відносин, слід зауважити, що Україні слід співпрацювати з Росією за принципом: «У нас не має друзів, у нас не має ворогів ─ у нас є власні інтереси». Тобто Україні слід уникнути різних “братерських” стосунків з Росією і на перший план висунути власні інтереси, це послужить шляхом до розв’язання проблеми рівноправності (див. Діаграму 3) та багатьох інших політичних і економічних проблем, бо на державному рівні не може бути людських емоційних почуттів, тобто Україна і Росія можуть бути лише партнерами та добрими сусідами.

 

Список використаних джерел

1. Бжезинский З. Великая шахматная доска.— Москва: Международные отношения.— 1999.— С. 114-135.

2. Богацька Е. Державно-політичні, церковні та виховно-вишкільні питання // Визвольний шлях.— 1996.— №8.— С. 940-948.

3. Гончар М. Відгомін серпневого струсу // Політика і час.—1999.—№2.— С. 33-45.

4. Гринів О. Україна і Росія: партнерство чи протистояння?— Львів: Інститут народознавства НАН України.—1997.— 348 С.

5. Гудима О. Які подарунки готує Україні Росія у новому, 2002 році // Голос України.— 2002.— №10(2761).— С. 6.

6. Демчук Р. Євген Марчук: Нормалізація наших відносин з Росією буде сприяти інтеграції України в європейські структури // День.— 2000.— №207.

7. Дністрянський М. Місце України на політичній карті світу // Дзвін.— 1999.— №2.— С.84-89.

8. Дубина О. Велике призначення: мрії про минуле // Людина і влада.— 2000.— №1.— С. 96-105.

9. Жангожа Р. Україна і Росія на пострадянському просторі. Інтереси спільні і специфічні // Віче.— 1998.— №7(76).— С.16-29.

10. Косикова Л. Производственное сотрудничество России с Украиной: тенденции и противоречия // Российский экономический журнал.— 2001.— №10.— С. 70-76.

11. Криза владних інститутів. Аналітична доповідь. / ред. Юрчишин В.— Київ.— 2002.— С. 13-14.

12. Кудряченко А. Українсько-російські відносини: шлях до рівноправного співробітництва // Нова політика.— 1998.— №1.— С. 12-17.

13. Лузан А. Украина и Россия: факторы отчуждения и сближения // Віче.— 1998.— №6 (75).— С.96-111.

14. Пирожков С. Деякі проблеми українсько-російських відносин в контексті великого договору // Сучасність.— 1999.—№9.— С. 128-135.

15. Пирожков С. От украинско-российской конфронтации несут потери обе стороны // День.— 1997.— №187.

16. Пирожков С. Українсько-російські відносини в Євроатлантичному інтер’єрі. // Політична думка.— 1999.— №3.— С. 87-95.

17. Послання президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2001 році / ред. Гальчинський А.С.— Київ.— 2002.— С. 122-140.

18. Пронін с. Перспективи соціально-економічного розвитку й господарської інтеграції Росії та України // Політична думка.— 1999.— №3.— с. 19-23.

19. Тимошенко В. Россия нуждается в квалифицированных украинский рабочих // Тижневик 2000.— 2002.— 8.XI.— С. 5.

20. Храмов В. Українсько-російкі відносини: моделі національної безпеки // Віче.— 2000.— №3(96).— С. 10-30.

21. Шерр Д. Коли ж росіяни усвідомлять реальність незалежності України? // Політика і час.— 1998.— №6.— С.17-20.

22. http://apopok.narod.ru/business.html

23.http://www.razom.org.ua/news/2print/?news_id=283

24.http://www.niss.gov.ua/iso/book/panorama/vusatiuk.htm

25. http://www.niurr.gov.ua/ru/conference/communication/virtual_field.htm

26. http://www.fom.ru/reports/frames/body/u0202407.html

27. http://www.e-journal.ru/p_bzarub-st3-6.html

28. http://db.socionet.nw.ru/RuPEc/xml/rus/article-polstd/ruspolstd2000-6-110.xml

29. http://www.niurr.gov.ua/ukr/ainst.htm

30. http://www.korrespondent.net (22 листопада 2001)

 

Додатки

Діаграма 1 (в опитуванні брало участь 100 осіб)

Діаграма 2

Діаграма 3

 

 

Вступ

 

Відносини з Росією були і залишаються одним із пріоритетів української політики. На сьогодні від цих відносин залежить і економічна, і політична, і соціальна сфери, в кожній з яких склалися свої проблеми. На сьогодні це дуже актуальна тема, тому що саме в останні роки обидві держави стали розуміти важливість цих стосунків (див. Діаграму 1). Підтвердженням тому став 2002 рік України у Росії та 2003 - рік Росії в Україні.

У наш час розпочався новий етап в українсько-російських відносинах. Вони стали більш прагматичними, базуються на спробах пошуку спільних інтересів та взаємовигідному вирішенні існуючих проблем. Саме ці зміни і визначають, як сучасний стан українсько-російських відносин, так і перспективи їх подальшого розвитку. Сучасний етап українсько-російських відносин має стати базисом для їх подальшого розвитку та визначення перспектив. Саме тому вивчення сучасного стану українсько-російських відносин є досить актуальним, має надати можливість для визначення перспектив українсько-російських відносин, спираючись на історичний досвід.

Метою роботи було вивчення сучасного стану українсько-російських відносин, визначення їх проблем та перспектив. При підготовці роботи були поставлені такі завдання:

1) Визначити стан українсько-російських відносин на час початку нового етапу в їх розвитку (прихід до влади В.Путіна).

2) Розглянути напрямки українсько-російських відносин.

3) Охарактеризувати існуючі проблеми в українсько-російських відносинах.

4) Розглянути шляхи їх виникнення.

5) Дослідити запропоновані на сучасному етапі шляхи вирішення існуючих проблем.

6) Ретельно вивчити сучасний стан українсько-російських відносин.

7) Вивчити перспективи подальшого розвитку в українсько-російських відносинах.

Практичне значення роботи полягає у тому, що вона може бути використана для більш ґрунтовного вивчення поставлених проблем, для ознайомлення з сучасною історією України під час проведення уроків історії України, спецкурсів з історії.

Об’єктом наукового аналізу є самі українсько-російські відносини з усіма їх проблемами. Історіографічною базою дослідження виступають праці істориків, політологів, соціологів, економістів, журналістів, політиків присвячені стану українсько-російських відносин на сучасному етапі. Більшість з цього комплексу матеріалів складають статті опубліковані в журналах та газетах: «Політика і час», «Дзвін», «Віче», «Політична думка», «Голос України», «Российский экономический журнал», «Визвольний шлях», «Сучасність», «Людина і влада» та інші.

Серед їх авторів потрібно відзначити: Мирослав Дністрянський «Місце України на політичній карті світу»; Гушер А.И. «Российско-украинские отношения: экономический и политический аспект»; Михайло Гончар «Відгомін серпневого струсу»; Сергій Пронін «Перспективи соціально-економічного розвитку й господарської інтеграції України і Росії»; Олександр Гриневич «Україна і Росія: ще один крок у вірному напрямі»; Олександр Гудима «Які подарунки готує Україні Росія у новому, 2002 році»; Олег Гринів «Україна і Росія: партнерство чи протистояння?», Послання президента до Верховної Ради та інші.

Новизна роботи полягає у тому, що була зроблена спроба узагальнити, проаналізувати різнопланові дослідження присвячені сучасному етапу в українсько-російських відносин, визначити їх проблеми та перспективи подальшого розвитку.

Структура роботи складається із вступу, 3 розділів, висновків та списку інформаційних джерел. У вступі сформульовані основні завдання роботи, мета роботи і новизна, її практичне застосування. В 1 розділі розглянута політична сфера українсько-російських відносин, її проблеми, шляхи вирішення цих проблем та перспективи розвитку. В 2 розділі досліджена економічна сфера з усіма своїми проблемами, запропоновані шляхи вирішення існуючих проблем та розглянуто майбутнє українсько-російських економічних взаємин. 3 розділ присвячений стану соціальної сфери в міждержавних відносинах, там також виділені проблеми українсько-російських відносин та запропоновані шляхи їх вирішення. У висновках наведені загальні підсумки роботи та висновки, щодо кожного з трьох розділів. В додатку міститься допоміжний матеріал ─ діаграми, результат соціологічного дослідження.

 

Розділ І. Сучасний стан українсько-російських відносин у політичній

Сфері