Порядок відпрацювання окремих частин

Шахтного поля, пластів

 

Відпрацювання окремих поверхів в межах шахтного поля, ярусів в межах панелі для шахт 3 категорії і надкатегорійних за газом у відповідно з вимогами Правил технічної експлуатації (ПТЕ) повинна здійснюватись зверху вниз, починаючи з першого поверху чи ярусу. Для шахт більш низьких категорій за метаном можливий і висхідний порядок відпрацювання – знизу вгору.

Порядок відпрацювання панелей у бремсберговій частині приймається прямий: спочатку ведеться підготовка і відпрацювання центральних панелей від ствола до меж шахтного поля у напряму простягання. Це дозволяє зменшити термін будівництва шахти і величину відповідних капітальних витрат. Відпрацювання похилових панелей доцільно здійснювати у зворотному порядку. Це пояснюється тим, що головні штреки при закінченні відпрацювання бремсбергового поля вже будуть проведені на повну довжину і після відпрацювання крайніх похилових панелей їх можна буде погашати.

Порядок відпрацювання виймального поля в межах поверху, ярусу може бути як прямим, так і зворотним. У першому випадку (рис. 1.5, а) відкотні штреки проводяться з невеликим випередженням очисного вибою, а вентиляційні – за очисним вибоєм. Це дозволяє швидко розпочати очисні роботи. Однак підготовчі виробки при такому порядку виймання попадають у зону дії опорного тиску лави, що викликає необхідність значних витрат на їх ремонт.

При зворотньому порядку відпрацювання ярусу, поверху (рис. 2.2) виймальні штреки проводять на повну довжину, а після цього здійснюють вибирання ярусу (поверху) від меж панелі (шахти) в напрямку бремсбергів і похилів.

Перевагами зворотнього порядку відпрацювання є зменшення витрат на підтримання виймальних штреків, можливість проведення додаткової детальної розвідки виймального поля при попередньому проведенні штреків. Організаційно роботи з проходження штреків не заважають очисним роботам. Зменшуються також і втрати повітря через вироблений простір. Але у цьому випадку мають місце недоліки: потрібні значно більші попередні витрати на підготовку, ніж при прямому порядку виймання. Зворотний порядок відпрацювання застосовують найчастіше при незначних розмірах виймального поля, що має місце при панельному способі підготовки.

Прямий порядок відпрацювання доцільно застосувати при наявності порід підошви пласта, здатних здиматися, на пластах, небезпечних за раптовими викидами, при підготовці пластів польовими штреками, а також при вибиранні пластів потужністю до 0,7...0,9 м.

Порядок відпрацювання пластів однієї світи має бути, як правило, низхідний. Кількість пластів, яка визначається до одночасного вибирання на пологому падінні, має бути один–три, на крутому падінні – до 10...12, причому коефіцієнт одночасності вибирання не повинен перевищувати 0,6...0,75. При цьому відпрацювання верхніх пластів повинне проводитись з певним випередженням.

Далеко розташовані пласти можуть відпрацьовуватись незалежно один від одного і у висхідному порядку. У цьому випадку їх відпрацьовування суттєво не впливає на відпрацьовування вище розташованих пластів.

Приствольні двори і камери, зв’язок їх зі схемами

Підготовки та розкриття

Приствольний двір шахти – це комплекс взаємопов’язаних між собою капітальних гірничих виробок, розташованих безпосередньо біля стволів і призначений для приймання і відправлення на поверхню корисної копалини, породи, приймання матеріалів і обладнання, що надходить в шахту, для приймання і відправлення людей з даного горизонту.

Конфігурація, тип приствольного двору, розташування стволів залежать від багатьох чинників, серед них від кута падіння і кількості пластів, відстані між пластами, фізико-механічних властивостей порід, від способів розкриття і підготовки, визначеного типу транспорту і підйомних посудин, а також від особливостей рельєфу місцевості і, зокрема, можливості підведення залізниці.

Приствольні двори класифікують за такими ознаками:

– за типом стволів: для вертикальних, похилих або вертикального і похилого стволів;

– за типом піднімання в стволах: клітьові, скіпові і скіпо-клітьові;

– за типом шахтного транспорту: для електровозного, конвеєрного або комбінованого транспорту;

– за орієнтуванням основних гілок двору відносно головної відкотної виробки: паралельні і перпендикулярні та ін.

Критеріями вибору того чи іншого типу приствольного двору є достатня пропускна здатність його, мінімальний об’єм виробок, простота і зручність обслуговування, зручність компоновки технологічного комплексу на поверхні.

Найбільш поширені скіпо-клітьові приствольні двори з двома вертикальними стволами. На рис. 2.4 наведені характерні схеми приствольних скіпо-клітьових дворів. При відпрацюванні одного–двох пластів віддають перевагу паралельному або діагональному дворам (рис. 2.4, а, б). У цьому випадку пластові головні відкотні штреки використовують як частину виробок приствольного двору. Приведена схема діагонального двору може бути використана для шахт невеликої потужності – до 0,9 млн. т/рік. Породу в таких випадках видають клітьовими стволами.

 

 

Рис. 2.4. Типи приствольних дворів: а – круговий паралельний; б – круговий діагональний; в – круговий перпендикулярний; г – петльовий; д – круговий паралельний з конвеєрним основним транспортом; 1 – головний (скиповий) ствол; 3, 4, – розвантажувальні ями для вугілля і породи; 5 – магістральний конвеєр; 6 – перевантажувальний конвеєр

 

 

При відробці світи з декількох пластів або при нестійких вміщуючих породах застосовують приствольні двори петльового або кругового перпендикулярного типу (рис. 2.4, г, в).

Для шахт значної потужності (1.2 млн. т на рік і більше) передбачають видачу і вугілля, і породи скіповими стволами. В приствольних дворах (рис. 2.4) передбачаються для цього розвантажувальні ями для вугілля (3) і породи (4) з відповідними вугільною вантажною і порожняковою виробками (гілками). В приствольних дворах немає зустрічного руху вантажу і порожняку по одній колії.

При конвеєрному транспортуванні вугілля від очисних вибоїв і електровозному транспортуванні вугілля і породи з підготовчих виробок схема приствольного двору має певну специфіку (рис. 2.4, д). У цьому випадку вугілля з підготовчих виробок розвантажується в окрему яму 3¹, а звідти допоміжним конвеєром 6 передається на основну магістраль 5. Під розвантажувальними ямами знаходяться бункери, з яких за допомогою спеціальних автоматичних завантажувальних пристроїв завантажуються скіпи.

Крім вказаних вище виробок основного технологічного призначення в приствольних дворах розташовані й інші камери, які забезпечують нормальне протікання виробничого процесу.

Насосна камера 8 (рис. 1.6) розташована біля допоміжного стволу, з яким вона з’єднана водотрубним хідником 9 на висоті, що перевищує не менш між на 7 м рівень підлоги камери. В камері розташовані три– чотири насоси головного водовідливу шахти. Горизонтальним хідником камера з’єднана з відкотною виробкою приствольного двору. На випадок затоплення в хіднику встановлені герметичні двері, які ізолюють камеру.

Вода до насосів надходить із водозабірного колодязя, куди вона потрапляє з водозбірника 10. В свою чергу до водозбірника шахтна вода попадає з водостічних канавок через камери зневоднення і з освітлювальних резервуарів (11, 12), де вона звільняється від твердих домішок.

Рядом з насосною камерою розташована камера електропідстанції 7 (рис. 1.6), яка забезпечує приймання електроенергії з поверхні і розподіл її між користувачами. Камери гараж-зарядної, перетворення струму і майстерні об’єднані в електровозне депо.

 

Запитання для самоперевірки до розділу

 

1. Дайте визначення поняттям “система розкриття“ шахтного поля, “система підготовки “.

2. Які ви знаєте способи розкриття шахтного поля?

3. Від яких чинників залежить вибір способу розкриття?

4. Дайте класифікацію способів розкриття.

5. Назвіть область застосування способів розкриття похилими стволами, вертикальними стволами, дайте порівняльну характеристику цих способів.

6. Накресліть схему одногоризонтного розкриття двох близько розташованих пластів вертикальними стволами.

7. Накресліть аналогічну схему розкриття двох далеко розташованих пластів.

8. Назвіть область застосування панельного, поверхового та погоризонтного способів підготовки. В чому суть цих способів?

9. Що таке бремсбергове поле, похилове поле, ярус, поверх, панель, прямий порядок виймання, низхідний порядок виймання поверхів?

10. Дайте графічний приклад поверхової, панельної та погоризонтної підготовки, вкажіть напрям руху повітря, корисної копалини. Назвіть, які бувають виробки.

11. В чому полягає різниця варіантів поверхової підготовки для пологого і крутого падіння?

12. Назвіть типи приствольних дворів, область їх застосування, назви і призначення окремих камер приствольного двору.