Методичні поради до виконання роботи

Для виконання роботи студент повинен засвоїти основні поняття ризику, його базові показники та методику. В процесі роботи студент відповідно до завдання виконує розрахунок рівня професійного ризику з урахуванням штрафних балів.

Розрахунковий рівень професійного ризику на виробництві студент порівнює з прийнятими рівнями ризиків і, якщо підприємство працює в межах неприпустимого ризику – Р1 > (5,001 × ), студент для зменшення рівня професійного ризику на виробництві здійснює коригуючи заходи. При цьому студент повинен зрозуміти, що не витрачаючи коштів, ми можемо підвищити рівень безпеки за рахунок виконання організаційних заходів та підвищення виконавчої дисципліни.

Практика свідчить, що будь яка діяльність є потенційно небезпечна. Для працюючої людини завжди існує ризик ураження електричним струмом, отримання травми та ін.

Політика підприємства в галузі охорони праці повинна спрямовуватися на послідовне зниження рівня шкідливих та небезпечних виробничих факторів з урахуванням масштабу ризиків виникнення нещасних випадків і професійних захворювань. Виходячи з цього, політику підприємства щодо охорони праці можна визначити як:

- забезпечення здорових та безпечних умов праці;

- зниження ступеня ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві та профзахворювань з урахуванням соціальної відповідальності, економічної доцільності та технічних можливостей;

- установлення персональної відповідальності роботодавця та кожного працівника за порушення покладених на нього обов'язків з охорони праці.

Для реалізації цієї політики, мету в галузі охорони праці можна визначити як досягнення рівня припустимого ризику виникнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Ризик – це поєднання вірогідності події й отримання негативних наслідків, тобто, небезпека, яка потенційно може призвести до травми або захворювання.

Ризик може бути оцінений кількісно. Оцінка ризику – процес визначення існування небезпеки і з’ясування її характеристик.

Для оцінки на підприємстві рівня ризику виникнення нещасних випадків зі смертельними наслідками і прийняття відповідних управлінських рішень визначають базові показники ризиків.

Приймаються таки види та значення ризиків:

Незначний ризик – ≤ ;

Припустимий ризик – 1,001 × – 5 × ;

Терпимий ризик – 5,001∙× – 5 × ;

Неприпустимий ризик – ≥ 5,001 ×. ;

Наведені види та значення ризиків сформовані на підставі вивчення міжнародного досвіду.

Нижче дається пояснення деяких термінів.

Ризик – сполучення імовірності заподіяння шкоди і тяжкості цієї шкоди.

Припустимий ризик – ризик, котрий в даній ситуації вважають припустимим.

Професійний ризик – ризик, що виникає під час роботи за певним фахом на певному робочому місці.

Професійний ризик виробництва – ризик травмування людини, що виникає на даному виробництві.

З позиції охорони праці – величина ризику визначається для факторів ризику (техніки, технології, організації праці і стану техніки безпеки), що впливають на величини показників виробничого травматизму і обґрунтування розробки системи технічних і організаційних заходів для його зниження.

Організація (підприємство) повинна з охорони праці проводити:

- ідентифікацію небезпек, які можуть призвести до травм або захворюванню працівників;

- оцінку ризику (визначається рівень ризику);

- регулювання і контролювання ризику.

Однією з передумов розробки ефективних заходів, спрямованих на запобігання небезпекам та ліквідацію їх наслідків, є ідентифікація небезпек. Ідентифікація небезпек – це визначення типу небезпек і встановлення їх характеристик.

При ідентифікації небезпек та оцінці професійного ризику виробництва варто врахувати та оцінити всі фактори працеохоронної діяльності.

Визначення оцінку професійного ризику виробництва що здійснюється наступними процедурами:

1. Визначення переліку факторів, що впливають на ризик (табл.3.1. гр.2)

2. Визначення значущості кожного з цих факторів (тобто, визначення відповідного коефіцієнта до кожного показника). Значення вагових коефіцієнтів (В) визначаються по методу аналізу важливості показника, є постійними величинами, закріпленими у внутрішніх стандартах (табл.1.1.1.гр.3).