Тема 9. Організована і професійна злочинність

План

1. Кримінологічна характеристика організованої і професійної злочинності.

2. Причини і умови організованої і професійної злочинності.

3. Основні напрямки протидії організованій і професійній злочинності.

Література

1.Криминология: Учебник. Под редакцией В.Г.Лихолоба и В.П.Филонова. -Киев, 1997.

2.Зелинский А.Ф. Криминология: Курс лекций. - Харьков, 1996.

3.Организованная преступность. - Москва, 1989.

Питання 1. Кримінологічна характеристика організованої і професійної злочинності

Організована злочинність - це форма злочинності, що проявляється в злочинах, котрі вчиняються злочинними організаціями. На відміну від простої групової злочинності, що характеризується узгодженністю дій кількох осіб, організована злочинна діяльність - це діяльність групи осіб, об'єднаних в організацію, яка має структуру, спеціально пристосовану для скоєння злочинів. У різних країнах і в різні часи організована злочинність залежно від умов набуває різних форм. Терміном "мафія" позначається форма організованої злочинності, що виникла на острові Сіцілія і стала відображенням національних, економічних, соціальних особливостей Італії. В інших країнах і за інших часів існували такі форми організованої злочинності, як флібустьєрські, корсарські, піратські общини (у морських країнах в XVII-XVIII ст.), злочинницькі общини в Росії, що називались "шайками" тощо.

Як і для будь-якої організації, для злочинної організації властиві наступні риси:

а) ієрархічність і самоуправління;

б) розподіл ролей і функцій;

в) наявність статутних правил поведінки, котрим члени організації мають підкорятися;

г) самозабезпечення усім необхідним для автономного існування;

д) діяльність спрямована на досягнення визначеної кримінальної мети. Ознаками, що відрізняють саме злочинну організацію від інших є:

1. Протиправні засоби досягнення злочинних цілей;

2. Професіоналізм кримінального характеру;

3. Законспірованість справжньої злочинної діяльності під виглядом легальної;

4. Спеціальна система протидії діяльності правоохоронних органів.

Ці ознаки проявляються в сучасній організованій злочинності в наступних проявах:

1. Як правило, організована злочинність задовольняє потреби населення в нелегальних товарах (крадених чи заборонених - автомобілі, наркотики, зброя і т.п.) і послугах (проституція і т. п.).

2. Організована злочинність здійснює свою діяльність на засадах регіональності і планомірності.

3. Для забезпечення ефективної діяльності утворюються спеціальні підрозділи.

4. Злочинна організація не може обійтись без професіоналів - тобто людей, котрі мають навики злочинні. Вони розвивають у своєму колі кримінальну систему цінностей, намагаються максимально убезпечити злочинну діяльність від розкриття і не допустити втручання у свою діяльність офіційних інстанцій контролю, зокрема правоохоронних органів.

5. Кожна злочинна організація знаходиться у строго ценралізованому підкоренні до керівної структури, яка веде пошук можливостей для кримінальних дій, планує і контролює злочинну діяльність.

6. Поряд з ієрархічною структурою, злочинна організація обов'язково має певні нормативні правила поведінки для своїх членів - свій статут, порушення якого суворо карається.

7. Нейтралізація кримінального переслідування досягається шляхом дистанціювання керівництва злочинної організації від безпосередніх виконавців тих чи інших злочинів. Тому, як правило, правоохоронним органам рідко вдається викрити діяльність керівників злочинних організацій.

У зв'язку з тим, що проблема організованої злочинності стала надзвичайно гострою для України, ЗО червня 1993 р. було прийнято Закон "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю". Ст.1 Закону визначає організовану злочинність наступним чином: це "сукупність злочинів, що вчиняються у зв'язку з створенням і діяльністю злочинних угрупувань". Таке визначення є недосконалим тому, що не розмежовує просту групову злочинність і злочинність злочинних організацій.

Організована злочинність пов'язана з професійною злочинністю, не може без неї існувати, але самі професійні злочинці можуть займатися злочинною діяльністю і не в організованій формі, тобто не будучи членами злочинних організацій.

Вперше термін "професійний злочинець" був заснований у 1897 році на Гейдельберзькому з'їзді міжнародного союзу криміналістів. Цей термін позначив зайняття злочинністю як професією, тобто професійно.

Професійну злочинність характеризують 4 основні ознаки:

а) стійкий вид злочинного заняття (спеціалізація);

б) певні знання і навики (кваліфікація);

в) злочини як джерело засобів до існування;

г) зв'язок з кримінальним середовищем.

Професійні злочинці, які не є членами певних злочинних організацій, для забезпечення своєї індивідуальної діяльності змушені притримуватись певних норм співіснування з іншими такими самими злочинцями. В зв'язку з цим у кримінальному світі виникли певні загальні норми поведінки - воровські закони. Професійні злочинці, які самі суворо притримувались цих законів і завдяки своєму значному досвіду могли забезпечувати існування цих законів, - утворили злочинну еліту, яка виникла в колишньому Радянському Союзі під назвою "вори у законі".

Професійні злочинці, крім "воровських законів", мають ще і свій жаргон: "феня". На мові цього жаргону професійні злочинці називаються "блатарями". Злочинці по видам спеціалізації поділяються так: "домушники " (квартирні крадіжки), "карманники" (поділяються на "колестіків", магазинщиків", “кротів" в метро), "риночників ", "вуличних", "театралів", "марвихерів" - лише багатих обкрадають, "щипачі" - група, з відволіканням уваги жертви, "писарі" - ріжуть кармани, " трясуни" - витрясають з внутрішніх карманів бумажники з грішми підштовхуваннями і т.п.); "катали" - (шахраї в ігорному бізнесі, карточні "шулери", "наперсточники" - тепер), "гопники" (грабіжники і розбійники); "кукольники" ( шахраї, що роблять "кукли" - імітації пачки грошей); "фармазонщики" - махінації з фальсифікацією дорогоцінностями); "ліквідатори" - (кілери); рекетири і т.п.

Професійна злочинність змінюється, пристосовуючись до сучасних умов.

Питання 2. Причини і умови організованої і професійної злочинності

Будучи особливою формою співучасті у вчиненні злочинів, організована злочинність має ті ж причини, що і злочинність, яка не має ознак організованої. Разом з тим, існують певні фактори, які сприяють або не сприяють тому, що злочинність набирає саме організованої форми.

Особливістю злочинності в організованій формі є те, що вона може існувати лише за наявності певних економічних і політичних умов: чим більше цих умов - тим більш поширена організована злочинність. Згідно з культуроцентричною концепцією злочинності існуванню злочинності в організованій формі сприяє недостатній розвиток культури економічного життя, а у випадку соціальних криз і декультуризація економіки, тобто неузгодженість економічного життя із природними законами економіки. Це призводить до того, що легальні форми економічної діяльності людей стають неконкурентноздатними у порівнянні з нелегальними (злочинними).

Організована злочинність існує за рахунок тих сфер суспільного життя, де чесний бізнес або неможливий, наприклад, обіг наркотиків, або не може конкурувати із злочинним "бізнесом" в результаті відсутності належних умов для здорової ринкової конкуренції. Саме це і спричиняє сьогоднішній рівень поширеності організованої злочинності в Україні та інших країнах колишнього Радянського Союзу. Цим же спричиняється поширеність професійної злочинності. До умов, що сприяють поширенню організованої і професійної злочинності слід віднести головним чином неефективність репресивної або каральної діяльності держави, що теж є наслідком дезорганізації економіки.

Питання 3. Основні напрямки протидії організованій і професійній злочинності

Основними напрямками протидії організованій і професійній формам злочинності є:

1) заходи, спрямовані на вдосконалення організації економічного життя людей відповідно до природних законів економіки, тобто спрямовані на розвиток культури економіки. Зокрема, це заходи, що сприяють розвитку цивілізованого підприємництва, чесному бізнесу на ринкових засадах, здатного конкурувати із злочинними формами діяльності у сфері економіки;

2) вдосконалення діяльності держави у сфері боротьби з організованою і професійною злочинністю. Зокрема, вдосконалення законодавства і діяльності правоохоронних органів в умовах ринкових відносин.