Конкурс як ми знаємо один одного.

Зовнішній вигляд, стиль, манери. Імідж, поведінка - це дані, які становлять вашу характеристику. Характеризують зовні. Сьогодні у нас е можливість дізнатися про ваш внутрішній світ, про ваші думки стосовно деяких понять.

(для пари по два запитання)

1.Вас знайомлять з юнаком. Хто має подати руку першим? (юнак)

2. Гуляючи з коханою дівчиною, Ви повинні іти ліворуч чи праворуч? (ліворуч)

3. У день народження ви сервіруєте стіл. Як покласти ніж, виделку, ложку?

4. Коли заходять в ресторан, кафе чи інше громадське місце, хто йде попереду - дівчина чи юнак?

5. Вибравши в ресторані стіл, він допомагає супутниці сісти: відсуну засунь стілець, а сам сідає ліворуч чи праворуч від неї0

6. Хто перший знайомиться з меню? Хто робить замовлення?

7. Ви прийшли в театр, як пройти на своє місце?

8. У якому випадку ви одягли б вечірню сукню:

- у музей

- до театру

- на випускний вечір?

9.Ви йдете містом І раптом перед вами стрімкий схил або сходи. Хто повинен іти попереду?

10. Уміння одягатися дуже важливе, адже за одягом зустрічають, приймають на роботу. Як правильно вибрати піджак? На скільки сантиметрів повинні виглядати манжети сорочки? (6см)

Ведуча: Той, хто по справжньому одну людину, той любить увесь світ. Про кохання сказано так багато, написано тисячі томів. Саме кохання і спонукало митців братися за перо. І про кохання вони говорили ось так:

І. Кохання варте стільки, скільки варта сама людина, яка його відчуває (Ромен Ролан)

2. Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен,

Мов тихий дзвін гірського кришталю,

Несказане лишилось несказанним. (Ліна Костенко)

 

3. Кохати - це означає бажати іншому того, що вважаєш за благо. І бажати того не ради себе, а заради того, кого любиш. (Аристотель)

4. Справжнє кохання, яке не на словах, а на ділі - дає людині мудрість (Л.Толстой)

5. Кохання Божий дар! (Гельвецій)

6. Та людина, яку ти кохаєш в мені, звичайно, краща. Але ти кохай – і я постараюсь стати кращим. (М.Пришвін)

7. Кохати - це не значить дивитися один на одного. Це означає дивитися в одному напрямку. (А.Сент-ЕкзюперІ)

8. Кохання наділяє благородством навіть тих, кому природа в цьому відмовила. (В.ШекспІр)

Звучить фінальна пісня

"Чувства вам не скажут до свидання"

 

Тема: Народне весілля.

Мета: Ознайомити учнів з обрядом сватання. Розвивати інтерес до народних звичаїв та розвитку творчих здібностей. Виховувати любов до української пісні та танцю.

Обладнання: Святково прибрана зала. На сцені дівчина і хлопець в українському вбранні.

Основня поняття й терміни: Вечорниці, світання, припічок, вінок, «дати гарбуза».

Тип уроку: Урок-гра.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Сьогодні виховну годину, я хочу почати віршованими рядками Т. Г. Шевченка:

Учітьсь, читайте,

І чужому научайтесь.

Й свого не цурайтесь.

Ведуча

Добрий день, шановні наші друзі,

Любі гості, що прийшли до нас,

Щирі хазяї, що готували

Цей святковий урочистий час!

Не буває свята без нагоди,

Тож повинні ми про це сказать.

Всі зібрались в цьому залі

Сватання відсвяткувать.

(Українська хата. Стоїть піч, лави. За столом сидить Оксана. Дія відбувається на сцені.

Оксана

Так хвилююся. Домовилися з Петром, що він старостів сьогодні зашле.

(Стук у двері)

Це, напевне, вони і є.

 

(Заходить Стецько)

Стецько

Добрий день, Оксано. Приймай гостей.

Оксана (всплеснувши руками)

Стецько! Чого тобі?

Кажи швидше та йди звідси, бо ніколи мені –гостей чекаю!

Стецько

Яких таких гостей?

Оксана

А тобі яке діло?

Стецько

Велике. Ти ж дружина моя майбутня, я мушу все знати.

Оксана

Ти що, Стецько, з глузду з’їхав? Що ти таке говориш? Та я краще олії з мухами нап’юся, ніж з заміж за тебе піду!

Стецько

Не підеш, значить?

Оксана

Не піду!

Стецько

Чи ти дурна, чи з воза впала? У мене ж і воли, і свині, і корови. Та й сам я хлопець хоч куди козак-глянь, яке пузо, а шляпа яка...

(Оксана сміється. Заходять батьки Оксани, Василь та Марія)

Марія

Що тут трапилося, доню?

Василь (до Стецька)

А ти, прихвосню, що тут робиш?

Стецько

Женитися прийшов. Батько сказав: “Досить, бовдуре, на моїй шиї висіти-одружуйся та чіпляйся на жінчину”.

Василь

Так ти, значить свататися прийшов?

Стецько

Вгадали.

Марія

А старости ж твої де?

Стецько

Вгадали.

Я їм самогону дав, то вони сидять десь під сіном.

Василь

Нічого, ми й без старостів обійдемося. (До Оксани). Неси, донько, те, що йому положено. Оксана (до Стецька): Ти тільки очі закрий. (Виносить йому гарбуза, накритого рушником).

Стецько

А це дуже приємно?

Оксана

Відкрий очі - побачиш.

Стецько

Ой який чудовий! Стільки каші можна зварити!

Марія

Який же він дурний, і як земля таких носить?

Оксана

Ой, мамо, я так хвилююся! І чому Петра так довго немає?

(Чути потрійний стук у двері)

Марія

Василю, Василю, либонь старости йдуть!

Василь

І сам чую й бачу. Оксано, швидше до печі! Та старанно колупай!

(Знову потрійний стук)

Господи милосердний! Дай моїй донечці доброго чоловіка, за її добрість пошли їй щастя!

(Втретє потрійний стук)

Василь (перехрестившись)

Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи.

(Заходять двоє старостів з хлібом і пляшкою, наречений)

Василь

Що ви за люди й відкіля?

Староста 1

Перш дозвольте нам поклонитися, слово добре сказати та хліб від нас прийнять.

Василь

Хліб Святий приймаємо, а вас послухаємо. А з якого царства ви, якого государства?

Староста 2

Ми є люди німецькі, а йдемо в землі турецькії. Ми собі ловці, удалі молодці. Раз пішли на полювання та й зустріли на вороному коні оцього князя (Петро кланяється). І каже нам князь: “Бачив я отут куницю, трохи не красну дівицю. Поможіть, піймайте, десять городів вам дам і скирту хліба”.

Староста 1

А нам, ловцям-молодням, тільки цього і треба. Сьогодні рано встали та зразу й на слід напали. Пішов наш звір у ваш двір, і з двору до хати, тепер бажаємо його спіймати. Певно, наша куниця –у вас у хаті красна дівиця. Нашому слову кінець, а ви зробіть нашому ділу вінець. Віддайте нашому князю вашу красну дівицю.

Василь

Бачити, ловці-молодці, що ви наробили? Мене з жінкою смутили, дочку пристидили, що скоро піч зовсім повалить. Дочко! Годі лишень колупати, чи немає чим цих ловців-молодців пов’язати?

(Оксана стоїть, колупає піч)

Марія

Чи чуєш, Оксано, що батько каже? Іди ж, іди та давай чим людей пов’язати. Чи може нічого не придбала та з сорому піч колупаєш?

(Оксана заносить на тарілці рушники і кладе їх хрест-навхрест на хліб, перехрестилась перед іконою, батькові тричі поклонилася, матері руку поцілувала. Потім пов’язала рушник старшому старості, далі іншому)

Марія

А тепер, доню, і нареченому хустку пов’яжи. Та слухай його, та шануй. (Оксана в’яже хустку на руку Петрові).

Василь

Гляди ж, зятю! Жінку свою бий і уранці, і ввечері, і встаючи, і лягаючи, і за діло, і без діла. Не справляй їй ні плаття, ні одежі, дома не сиди, таскайся по шинкам та чужим жінкам. То з жінкою та діточками якраз підете у старці.

Марія

А ти, дочко, мужичку не спускай і ні в чому його не поважай. Коли дурний буде, то поїде у поле до хліба, а ти йди в шинок, пропивай останній шматок, пий, гуляй, а він хай голодує. Та і в печі ніколи не клопочи – нехай павутинням застелиться піч, от вам і уся річ. Ви не маленькі, самі розум

Маєте і як вам жити, знаєте.

Староста 2

За таку науку строгу поклоніться батькам в ноги.

(Молоді кланяються. Потім вони сідають на посад).

Староста 1

Що ви хотіли-те ми зробили.

Староста 2

А за ції речі дайте нам горілки. Батьки, просимо милості на хліб, на сіль і в сватання.

Староста 1

Ну що ж, Оксано, ріж хлібину в знак згоди.

Староста 2

Діло зроблено.

(Стук в двері. Заходять дівчата).

Дівчина 1

Дай Боже вам вечір добрий!

Дівчина 2

Ще завидна запросила Оксана нас на сватання.

Оксана

А ми оце зібралися з Петром на вечорниці. Пішли з вами.

Староста 1

Ідіть молоді та гуляйте, бо вже недовго вам залишилось. А ми тут з батьками дещо обговоримо.

 

Дія 2 Українські вечорниці.

Оксана

Добрий вечір тому, хто в цьому домі.

Дівчата

Всім гостям оселі і хазяйці веселій!

Господиня

Добрий вечір! Заходьте, ласкаво просимо. Розміщайтесь, сідайте. А де ваші хлопці?

Дівчина

Та десь забарились. А давайте поки що піню послухаємо.

Пісня В саду гуляла.

(Стук...)

Господиня

Оце, слава богу, вже й хлопці ідуть. Привітаємо їх веселою.

Дівчина (Новосад Лілія)

Та ні, тітонько, подивимось чи гідні вони того.

(Стук...)

Дівчина

Не пустимо вас в хату, бо дуже вас багато.

Хлопці

Пустіть ліпше, бо буде гірше.

Дівчина

Ми як візьмем рогатини, поламаєм ваші спини.

Хлопці

Дівчаточка, голуб’яточка, та ми ж прийшли не битися, а миритися. І гостинці принесли, і музику привели.

Господиня

Та годі вам, дівчата. Просимо, хлопці, до господи. Росимо всіх сідати, з дівчатами пісні заспівати. А заодно й перевіримо, чи добре молодь співає і чи знає українські пісні.

Присутнім пропонуються мелодії українських пісень, які вони повинні відгадати і заспівати хором куплет.

Розпрягайте хлопці, коні

Хлопці

Ну що, дівчата, треба відпочить та трохи горло промочить.

(Дівчина приносить бутиль)

Хлопець

Марусю, скільки тобі років?

Дівчина

Шістнадцять.

Хлопець

Але ж два роки тому ти говорила те ж саме?

Дівчина

Знай, хлопче, що я не з тих, що сьогодні говорять одне, а завтра друге.

Хлопець

Люди кажуть, що ти шити не вмієш?

Дівчина

Та хіба що шити.

Хлопець

І корову не вмієш доїти?

Дівчина

Ну, ще й корову не подою.

Хлопець

І кажуть, що хліба не спечеш?

Дівчина

Може й так, ще хліба не пекла.

Хлопець

Кажуть, що й співати не вмієш.

Дівчина

Ану, дівчата, покажемо, яки ми вмієм співати.

Пісня Ой вишневому саду

Дівчина

А тепер подивимось, на що здатні наші хлопці. Гра “Подаруй коханій намисто”. (Хлопці нанизують намисто з гороху)

Дівчина (Лябах Тетяна)

Пісня в праці помагає,

Пісня в горі нас вітає,

Пісня радощі приносить,

Моє серце пісні просить,

Хоч сама я не співаю,

Та для вас співанок маю.

(Виконують пісня “Ой на горі два дубки”)

Дівчина

Трохи віпочили.

Нумо, дівчата, будем танцювати

Грай, музико, грай!

Нас, молодих, звеселяй.

(Танець)

Дівчина

А поки танцювали у нас уже й вареники поспіли.

Дівчина

В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині.

Дівчина

Любі гості, просим сісти,

Вареники будем їсти,

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

Під пісню “А милий вареничків хоче” –гра “З’їж вареники”

Дівчина

Так, спритні у нас хлопці, люблять попоїсти. Та трохи треба розтрястися.

Дівчина

Хай квітне наш рідний край,

Гей, кінчай журитись,

Грай, музико, дужче грай

Будем веселитись!

Дівчина

Скільки б не співали,

А кінчати час.

Кращі побажання ви прийміть

Від нас.

Господарка

Прощавайте, друзі,

Вам низький уклін.

Щастя вам бажаєм

Всі ми, як один.

І в вас, і в нас

Хай буде все гаразд разом з дівчатами.

Заключне слово вчителя

1. Ось ми і перегорнути одну із сторінок

- українського обряду сватання та проведення українських вечорниць.

В народі кажуть:

“ Без знання минулого немає майбутнього знання минулого, це ключ до розуміння сучасного і майбутнього.

Людина, яка не знає і не любить минулого, не має і майбутнього.

Тому необхідно частіше оглядатися назад в наше минуле, аби краще бачити сучасне і майбутнє.

 

Тема: Свято 8 березня

Мета: Виявити вміння дітей в оформленні святкової класної кімнати, вчити

працювати колективно;ознайомити з історією виникнення свята; розвивати в дітей почуття любові до матерів, сестер, взагалі жінок як берегинь роду, інтерес до знань; виховати у дітей почуття поваги та взаєморозуміння до друзів, сприяти формуванню між учнями дружніх стосунків та почуття взаємодопомоги.

Обладнання: газети, кульки, нитка, шарф, картки із запитаннями, магнітофон, тарілки, мука, гроші, яблука.