Поняття, види та організаційно-правова форма товарної біржі

Згідно із законом, товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення,
упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним
торговельних операцій.

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської
самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно,
самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки
в банках та може мати печатки.

Розподіл товарних бірж на певні види можна провести за декількома критеріями: вид біржового товару, принцип організації, правовий статусу, рівень спеціалізації, місце й роль світовій торгівлі, форми участі відвідувачів у біржових торгах й ін.

Залежно від характеру асортиментів товарів товарні біржі діляться на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є тільки один вид товару); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є різноманітні асортименти різноманітних товарів).

Залежно від організації розрізняють публічно-правові (відкриті) біржі й приватноправові (закриті). Публічно-правові біржі функціонують у Європі (Франції, Бельгії, Нідерландах). Приватноправові біржі (закритого типу) діють у Великобританії, США й інших країнах. У той же час варто підкреслити, що в умовах посилення публічного початку в економіці розвинених країн приймається відповідне законодавство, що передбачає посилення державного контролю за діяльністю товарних бірж. Е.Н. Сохацька підкреслює, що сьогодні майже не залишилося приватних бірж, які працюють на принципах самоврядування. У діяльність приватноправових бірж втручається держава шляхом прийняття відповідного законодавства й створення спеціальних органів для контролю за їхньою діяльністю. Тому можна говорити, про виникнення змішаного типу організації біржової торгівлі. В Україні товарні біржі належать до приватноправових тому що ступінь державного регулювання торгово-біржової діяльності вкрай незначний й самі біржі носять закритий характер.

В залежності від характеру діяльності розрізняють біржі прибуткові (комерційні) і неприбуткові (некомерційні).

Товарні біржі в Україні є некомерційними організаціями. Це означає, що кошти, отримані за рахунок джерел дозволених законодавством (оплата послуг біржі, плата за реєстрацію контрактів, вступні й періодичні внески й т.д.). направляються на компенсацію витрат, пов'язаних з функціонуванням біржі, на відновлення оснащення й технологічного процесу, стимулювання працівників біржі й т.п.

Такий підхід є характерним для більшості країн, зокрема, і країн СНД. У літературі таку форму часто називають своєрідним "клубом посередників", які в обмін на відмову від одержання доходів у вигляді належної частини прибутку біржі одержують право доступу до використання інфраструктури, а також право брати участь (наприклад, через членство в комітетах біржі) у вирішенні яких-небудь важливих питань її діяльності. Це повинне запобігати потенційним конфліктам інтересів між біржею і її членами, сприяти вдосконаленню інфраструктури ринку й зниженню вартості особистої участі в операціях на ринку.

Прибуткові товарні біржі здійснюють діяльність у формі закритого або відкритого акціонерного товариства. Рішення про утворення біржі у формі акціонерного товариства приймається самостійно засновниками (Великобританія, Канада й деякі інші країни).

Залежно від місця й ролі у світовій біржовій торгівлі розрізняють міжнародні й національні товарні біржі. Міжнародні біржі обслуговують конкретні товарні ринки. У їхній роботі можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Ці біржі можуть надати право укладати спекулятивні (арбітражні) угоди, які дають можливість діставати прибуток від різниці в котирувальних цінах на біржах різних країн. Країни, у яких функціонують міжнародні біржі, беруть на себе зобов'язання чітко дотримуватися відповідного валютного, торгівельного й податкового режимів, які забезпечують їхню діяльність.

Міжнародні товарні біржі функціонують у країнах з розвинутою ринковою економікою й надійною кредитно-фінансовою системою. Такі біржі функціонують у США, Франції й Китаї (Гонконгу) і деяких інших країнах. На території СНД міжнародними називають Московську міжнародну фондову біржу, Міжнародну продовольчу біржу, Кузбаську міжнародну товарно-сировинну біржу, Українську міжбанківську валютну біржу. Однак такі біржі вважати міжнародними в повному розумінні цього слова не можна, оскільки ні валютний, ні торгівельний, ні податковий режими, які діють у Росії й Україні, не забезпечують у достатньому ступені вільного переміщення прибутку, отриманого в процесі біржової діяльності[20, с 35].

 

Національні біржі діють у межах однієї країни. Вони враховують особливості розвитку виробництва, обігу й споживання матеріальних ресурсів, що властивій даній країні. При цьому валютний, податковий і торгівельний режими забороняють проведення арбітражних угод й участь у біржових торгах фірм й осіб -- нерезидентів країни місцезнаходження біржі.

Залежно від сфери діяльності біржі розділяють на центральні, міжрегіональні й регіональні (локальні). Як показує практика торгово-біржової діяльності в багатьох країнах, територіальне розташування бірж може збігатися із центрами торгівельних зв'язків і транспортних шляхів. Наприклад, Гамбурзька біржа кави й Міжнародна Нью-Йоркська біржа кави, цукру й какао перебувають не в місцях виробництва, а в центрах міжнародної торгівлі. Міжрегіональні біржі, як правило, поєднують райони виробництва й споживання товарів.

В Україні до таких бірж можна віднести -- Товарну біржу АПК центральних областей України (м. Черкаси), Кримську універсальну біржу, Українську універсальну товарну біржу й ін. Регіональні біржі -- це здебільшого обласні біржі, які охоплюють своєю діяльністю території, що збігаються з адміністративно-територіальним поділом. В Україні -- це Донецька товарна біржа, Харківська товарна біржа. Одеська товарна біржа, Полтавська регіональна агропромислова біржа, Західно-Українська регіональна агропромислова біржа, Чернігівська обласна агропромислова біржа «Сівера» й ін.

За основними видами угод, що укладають у ході біржової торгівлі виділяє наступні види бірж: біржі реального товару, ф'ючерсні біржі, опціонні біржі, змішані.

 

У цей час, домінуюче положення в практиці світової біржової торгівлі займають ф'ючерсні біржі. Фактично інфраструктура світового ф'ючерсного ринку являє собою сукупність всіх існуючих товарних бірж (за винятком бірж реального товару, що збереглися в деяких країнах, що розвиваються). Серед найбільших світових лідерів міжнародних ф'ючерсних бірж можна назвати такі: Чиказька торгівельна біржа (Chicago Board of Trade), Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange), Лондонська міжнародна фінансова ф'ючерсна біржа (London International Financial Futures Exchange), Чиказька біржа опціонів (Chicago Board Options Exchange), Бразильська товарна й ф'ючерсна біржа (Brasil Mercantile Futures Exchange), німецька електронна біржа ДТБ (Deutsche Terminborse), французька біржа МА-ТИФ (Marche a Terme International de Franse), Нью-Йоркська товарна біржа «Наймекс» (New York Mercantile Exchange), Лондонська біржа металів (London Metal Exchange) [11, с 135].

Організаційно-правова форма - це передбачена або санкціонована правом організаційна структура, у якій діє суб'єкт господарського права. Організаційно-правова форма діяльності юридичної особи є істотною ознакою у визначенні характеру його діяльності як комерційної або некомерційної організації. Розглядаючи торгово-біржову діяльність як вид некомерційної господарської діяльності, варто враховувати загальні вимоги ст. 53 ГК України, яка визначає, що некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, обумовлених власником або відповідним органом управління або органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених дійсним кодексом й іншими законами.

 

Конкретна організаційно-правова форма визначається законом і залежить від виду некомерційного господарювання, цілей діяльності, правовий режим майна суб'єкта господарювання. Аналіз основних положень ГК України свідчить, що щодо товарної біржі одночасно використовуються такі терміни як «спеціально утворена господарська організація» (ст. 278) і «особливий суб'єкт господарювання» (ст. 279). З урахуванням цього визначальне значення щодо організаційної форми товарної біржі має положення ст. 1 Закону що встановлює, що товарна біржа є організацією.

З урахуванням вищевикладеного, проявляється інтерес до закордонного досвіду. Так, А.Г.Грязнова відзначає той факт, що починаючи з 1990 р. у Російській федерації, створювані біржі в основному реєструвалися як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Особливо на периферії біржі засновувались як товариства з обмеженою відповідальністю (Воркутинська товарна біржа, Алтайська товарна біржа, Приволжська товарно-сировинна біржа, Кузбаська міжнародна товарно-сировинна біржа т.д.), що можна було пояснити рівнем ділової й економічної культури, традицій, а також відсутністю жорсткої правової основи, яка б регламентувала їх створення та функціонування. Це надало засновникам біржі велику свободу при підготовці необхідних документів, дозволило закласти такий механізм управління й розподілу прибутку, який у найбільшій степені задовольняв би їх. Засновників приваблювало й те, що біржа у формі товариства могла бути зареєстрована в місцевих органах влади. Окремі біржі реєструвалися як приватні індивідуальні підприємства (наприклад, біржа "Аліса"). В зв'язку з тим, що держава повинна надавати допомогу біржам, орієнтованих на некомерційний характер діяльності, з 1993 р. біржі починають перетворюватись в некомерційні асоціації. Як відзначає автор, організаційно-правова форма у вигляді асоціації відповідає Закону РФ "Про товарні біржі і біржової торгівлі" й сприяє більш ефективній структурі її управління [9, с 35].

Відсутність чіткої визначеності з організаційно-правовою формою як в Україні, так й в інших країнах вимагає уточнення підходів законодавства у визначенні організаційної форми товарної біржі.

Відповідно до законодавства України, товарна біржа є некомерційною організацією, що має статус юридичної особи. З погляду на те, що товарна біржа є суб'єктом господарської діяльності, треба, насамперед, звернутися до положень ГК України. Ст. 55 ГК України вводить загальне поняття господарської організації, під якою розуміються юридичні особи, створені відповідно до ГК України, державні, комунальні й інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані у встановленому законом порядку.

Висновок. Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках та може мати печатки.

Товарні біржі в Україні є некомерційними організаціями. Це означає, що кошти, отримані за рахунок джерел дозволених законодавством направляються на компенсацію витрат, пов'язаних з функціонуванням біржі, на відновлення оснащення й технологічного процесу, стимулювання працівників біржі й т.п.

Організаційно-правовою формою діяльності товарної біржі є передбачена або санкціонована правом організаційна структура, у якій діє суб'єкт господарського права.