Автоматизація процесів управління складським господарством

Якщо розглянути в сукупності коло проблем, які зачіпає логістика, то загальними для них будуть питання управління різноманітними потоками (людськими, матеріальними, фінансовими інформаційними і т. п.). На об’єкт логістики можна дивитися з різних точок зору: з позицій маркетолога, фінансиста, менеджера по плануванню і управлінню виробництвом, вченого.

Чи будується новий склад, розширюється, реконструюється або реорганізується, для логістика одним із найскладніших питань залишається таке: яка повинна бути система контролю і управління складом, щоб найкраще відповідати нашим нинішнім і майбутнім потребам? На це може дати відповідь огляд останніх західних розробок в області автоматизації процесів управління складським господарством.

Вимоги до систем контролю і управління складом можуть дуже відрізнятися на різних підприємств. Наведемо лише 4 приклади з незліченного числа вимог, з якими стикаються інвестори, виробники та їх представники при вирішенні завдань по управлінню складом [54, c. 498]:

• надання актуальної інформації про запаси підприємства;
• управління видаленими територіально і фінансово складами;
• зниження складських витрат;
• підвищення пропускної спроможності складу при прийомі і відпустці товару.

Звичайно, на ринку є широкий спектр пропозицій з більш менш схожими ознаками по загальних напрямах, але що відрізняються в деталях. Наприклад, такі проблеми, як управління складськими площами, відсутність підтримки для складських місць, відсутність зв’язку з підсистемами (наприклад, з устаткуванням штрихового кодування), відсутність діалогу з клієнтом/довірителем, а також брак програмного забезпечення і комп’ютерного устаткування можуть бути швидко визначені в рамках інвестиційного проекту як базові критерії, оскільки варіанти вирішення проблем конкретним виробником не підходять під розряд індивідуальних вимог.

У числі систем управління підприємством фігурують в основному крупні і дорогі системи, що мають широкі можливості по налаштуваннях інтеграції додаткових модулів, такі як SAP ERP 6, Baan 5.0, Movex. Пропонуються як локальні версії програм, так і мережеві. Програми функціонують на різних платформах – UNIX, WINDOWS NT, Windows Vista, NetWare, Solaris, Taligent, AIX та Mac OS і вимагають відповідного устаткування від IBM, Hewlett-Packard та інших.

Практично у всіх графах обліку заявлено – всі види обліку: постійний, вибірковий, на день платежу і інвентаризація. Слід зазначити, що практично всі розробники заявляють про реалізовані функції: допоміжна техніка, управління навантажувачами, системи штрихового кодування, можливість зберігання даних. Деякі розробники вказують додаткові відомості після протоколів управління, наприклад, TCP/IP, RFC, послідовний і фірмам виробникам систем і устаткування штрихового кодування, – Teklogix, IND і інших.

Розміри складів характеризуються від малого складу до центру розподілу товарів. Одні розробники представляють типовий розмір складу як середні і великі від 1000 до 300000 місць інші розробники вказали на склади від 5000 до 50000 місць або від 500 до 40000 місць. Двічі вказувалися склади більше 5000 м² і 8 розробників вказали тип складу – будь-який.

Витрати на устаткування і інформаційний супровід складських операцій складають основну частину всіх витрат. Від того наскільки ці дві статті витрат збалансовано залежить успіх вашої діяльності. У статті устаткування велика вартість доводитися на навантажувачі і транспортери, використання ж програмних продуктів (ПП) дозволяє оптимізувати витрати на них [50, c. 321].

Майже всі західні фахівці підкреслюють, що правильне використання ПП в управлінні складським господарством є найактуальнішим моментом в організації складського господарства і приносити значні вигоди. На думку Девіда Парра, керівника відділом закупівель фірми Fisons Scientific Equipment, придбання ПП Slimstock для управління складським господарством з’явилося найбільш ефективним інвестуванням у порівнянні з останніми витратами на устаткування.

Робота по скороченню витрат на вміст складського господарства починається із збору інформації. І від того, наскільки точно буде проведена ця операція, залежить успіх подальших дій. Причому аналіз витрат простіше зробити вже на функціонуючому складі, ніж на новоствореному. Лише після проведення ретельного аналізу всіх витрат можна приступати до подальшого пошуку доріг їх скорочення.

Витрати під час автоматизації багато в чому визначаються характером операцій, що проводяться на складі. Наприклад, великі складські майданчики, на яких не здійснюються розвантажувальні операції потребують набагато меншої кількості витрат трудової сили, ніж склади де потрібне сортування товарів. Проте, використання в цьому випадку автоматизованих систем доцільне лише в разі великих об’ємів вантажопотоків, що проходять через склад.

З іншого боку, характер, вартість і оборотність так званих одиниць зберігання SKUs (stock keeping units) також значно впливають на сукупні витрати, тому дуже важливо критично проаналізувати характер товару, що приймається на склад. Вважається що витрати на зберігання товарів і вантажів можуть складати 30% вартості самого товару і дорівнювати сумі всіх останніх витрат разом узятих. Тому багато складських операторів упроваджують комп’ютерний облік руху товарів на складі.

Важливість контролю за витратами на вміст товарів на складі важко переоцінити. Складність проблеми полягає ще і у тому, що фінансовий її аналіз не дозволяє побачити промахи в системі управління складським господарством. Особливо ці помилки позначаються у високотехнологічних галузях (виробництво комп’ютерів), коли продукція цих галузей не може довго знаходитися на складі через швидкі зміни кон’юнктури ринку, що в свою чергу веде до значних втрат з боку складських операторів. Така ситуація заставляє менеджерів піклуватися про скорочення до мінімуму термінів зберігання товарів на складах. Звичайній облік не дозволяє побачити описувані втрати, оскільки вони включені в статтю загальних витрат. Лише точніші методики, такі як метод прямих витрат ABC (activity based costing) і метод прямої оцінки прибутковості DPP (direct product profitability) дозволяють оцінити витрати на кожну операцію по переміщенню складської одиниці.

Іншою мало дослідженою областю аналізу витрат є стаття трудових витрат. Витрати по цій статті можуть виявлятися самим різним чином. По оцінках Асоціації складських операторів Великобританії UKWA (United Kingdom Warehouse Association), найбільш ефективним підходом до вирішення цієї проблеми є організація хорошої системи навчання персоналу. Розрахунки показують, що вже в перший рік за рахунок злагодженої роботи персоналу окупається 82% інвестицій. Якщо система навчання дозволяє скоротити плинність кадрів з 50% до 30%, то вже це підвищує ефективність складського господарства на 10%. При цьому система тимчасового найму може виявитися неекономічною. Експерти вважають, що постійний і добре вивчений штат працівників з міцною мотивацією набагато ефективніше за систему тимчасового найму. У зв’язку з цим застосування сучасних управлінських структур разом з підготовленим персоналом веде до значного зростання продуктивності праці. Проте і тут автори застерігають. Так, повністю автоматизований склад із застосуванням робототехніки має високу ступінь ризику в плані його здатності до швидкої перебудови. Найбільш оптимальний рівень автоматизації є – той, який дозволить скоротити загальні витрати на 10%.

Наступною за значимістю статтею витрат є витрати на оренду приміщень. Поганою новиною є те, що з цією статтею мало що можна зробити в плані скорочення, а хорошою, що рівень розцінок має тенденцію до зниження. Тут можна запропонувати різні варіанти перекомпонування складського простору, або довгострокової співоренди. У цілому, можна сказати, що витрати по даній статті треба розглядати в прив’язці до кожного конкретного випадку.

Відносно витрат на устаткування, загальноприйнята цифра 9% може бути хибною особливо в разі використання сучасних інформаційних технологій. Особливу складність викликають оцінки витрат по цій статті в разі розширення складських площ. У випадку облаштування нових складських майданчиків розрахункові витрати на устаткування можуть серйозно вплинути на реалізацію всього проекту. Виходом тут може бути ущільнення наявних площ. Наприклад, один роздрібний продавець одягу скоротив відстань між стелажами і став застосовувати високошвидкісну конвеєрну технологію замість використовуваної раніше техніки в широких проходах. Це дозволило йому збільшити корисну площу на 40% за 1.3 млн. грн., а устаткування еквівалентного нового простору коштувало б 5 млн. грн.

У цілому ж скорочення ширини проходів із стандартного 3.5 м до 2.6 м може вивільнити до 50% складського простору. Звичайно це потребує перевлаштування стелажів, а також і вживаної техніки, причому, вибір нової техніки вимагає обережного підходу оскільки помилки можуть привести до значних втрат.

Витрати на управлінський апарат в середньому складають 10–14% загальних витрат і багато в чому залежать від рівня технічної забезпеченості системи управління. Наприклад, система електронного обміну даними Electronic Data Interchange, яка дозволяє значно скоротити накладні витрати і запобігти можливим помилкам. Тенденція, що відзначається, до прагнення набувати найсучасніших інтегрованих систем не є вірною, на думку багатьох користувачів, дорогі інформаційні комплекси не приносять очікуваних результатів. У першу чергу це пояснюється багатофункціональністю пропонованих систем, яка не відповідає вимогам користувачів, а також складністю освоєння програмних продуктів. На думку користувачів, правильніше йти шляхом покрокової інтеграції, включаючи нові модулі в міру необхідності.

Були часи, коли практично всі операції по управлінню складом, площа якого складала 100000 м² вироблялися вручну. Але зараз багато західних компаній далеко відійшли від цього.

Сьогодні комплексна програма управління складським господарством WMS (warehouse-management system) повністю контролює рух товару на складі. Але сама по собі одна технологія не вирішує проблеми прискорення товаропотоків на складі. На думку Їда Горта, президента компанії Логистікс Консалтинг Груп (Logistics Consulting Group in Atlanta) інформаційні технології мають бути нерозривно пов’язані з контролем руху вантажопотоків. Немає сенсу вкладати величезні грошові кошти в технологічні комплекси, якщо інші технології, такі як штрих-кодування і внутрішньо-складський радіозв’язок не функціонують належним чином. А основне завдання при цьому полягає в максимальному скороченні термінів знаходження товарів на складі [16, c. 207].

Основою такого підходу є ідея «піклуватися про те, як відправити товар із складу ще до того як він туди поступив». Максимальне скорочення руху вантажів усередині складу є основним важелем зменшення поточних складських витрат. 60% статей витрат на трудові витрати складає час пошуку необхідного вантажу.

Компанія LDS Corp., пропонує розроблений нею комплекс AccuPlus модульний варіант, якою дозволяє здійснювати управління декількома складами, контролювати взаєморозрахунки з клієнтами, контролювати вантажопотоки, формувати звіти після всіх видів операцій. Також система видає службовцеві квиток з вказівкою місце розташування потрібного товару. Ця система успішно функціонує в компанії Арнольд Логістикс на складі площею 74 000 м².

Широке застосування нові технології знаходять на продуктових складах, де великий вантажообіг і тому поєднання комплексної системи управління з вживаними на складах технологічними операціями (FIFO) наводять, за словами складських операторів, до значного прискорення вантажообігу.

Проте фахівці попереджають, що перш ніж придбати програмний продукт, слід уважно визначити сфери його майбутнього використання, а також здатність персоналу його освоїти. Менеджер пивного сховища в Мілуоки відзначає значні переваги технології штрих-кодування в умовах

300 000 м² складу. Штрих-коди на піддонах, що поступають в сховищі, несуть всю необхідну інформацію, включаючи відомості, звідки поступила продукція, куди прямує, сорт і місцезнаходження на складі. Також штрих-коди нанесені в проходах між стелажами з вказівкою інформації, яка продукція знаходиться в тому або іншому місці і що там повинне розміщуватися. Ці штрих-коди можуть прочитуватися персоналом з відстані в 35 метрів.

Однак впровадження системи ШК тягне за собою серйозні основні та додаткові витрати. До основних витрат відноситься закупівля обладнання (термінали збору даних, сканери, сервер, принтер для друку етикеток), програмного забезпечення, сумісного з системою ШК, оплата послуг та внесків до Асоціації Юніскан / EAN. До додаткових витрат можна віднести навчання персоналу, послуги консультантів з підготовки складу до впровадження ШК та ін.

Також існує радіочастотна ідентифікація (RFID). Ця система з’явилася порівняно недавно і в даний час на українських складах практично не використовується, проте успішний досвід впровадження цієї системи низкою великих компаній у Європі (зокрема, в Італії і Німеччині) дозволяє зробити висновок, що в середньостроковій перспективі широке застосування системи RFID розпочнеться і в Україні. Система RFID складається з трьох елементів – мітка (tag), антена (reader) і комп’ютер (рис. 3.1). У позначку заносяться необхідні дані про вантажну одиницю, після чого дані позначки можуть передаватися в комп’ютер за допомогою антени.

Переваги RFID:

• дані ідентифікаційної позначки можна змінювати і доповнювати;
• на позначку можна записати набагато більше даних у порівнянні зі штрих-кодом;
• дані на мітці можуть бути засекречені;
• радіочастотні мітки довговічніші;
• розташування позначки не має значення для зчитування (позначка може знаходитися всередині короба або піддону);
• мітка краще захищена від впливу навколишнього середовища;
• позначки можуть бути багаторазового використання;
• при використанні RFID з’являється можливість контролювати переміщення вантажу.

Недоліки RFID:

• відносно висока вартість;
• неможливість розміщення під металевими і електропровідні поверхнями;
• схильність до перешкод у вигляді електромагнітних полів;
• можливість тільки локального використання.

Існує ще один метод, який називається індивідуальне кодування. Це найбільш простий метод ідентифікації, який передбачає мінімальні витрати на його впровадження і використання. Сутність індивідуального кодування полягає в наступному: кожній товарній позиції присвоюється індивідуальний код, який може містити в собі інформацію (« змістовний » код), а може не нести ніякої інформації (« беззмістовне » кодування). При розробці « змістовного » коду необхідно визначити, яка інформація є важливою і вимагає збереження в коді. Наприклад, створюється дев’ятизначний код, який містить інформацію про постачальника (перші три цифри), інформацію про товарну групу (дві цифри) і товарну позицію (три цифри), про статус даного товару (наприклад, про його цінність, порядок зберігання та ін.). Приклад структури індивідуального « змістовного » коду наведено на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Структура індивідуального « змістовного » коду

Абсолютно не обов'язково знати структуру коду оперативним працівникам – вантажниками, комплектувальниками та ін. Важливо, щоб структура коду і значення кожної цифри були зафіксовані в нормативному документі підприємства і керівник складу, його заступники або інші особи при необхідності завжди могли розшифрувати інформацію з конкретної вантажної одиниці. Основною метою даного виду ідентифікації є можливість обліку продукції на складі, її індивідуалізації при комплектації замовлень. Аналогічну функцію носить і « беззмістовне » кодування, коли кожній товарній позиції присвоюється свій номер, що дозволяє індивідуалізувати її серед іншої продукції при однорідному зовнішньому вигляді.

Вартість впровадження і використання цього методу не висока. Як правило, витрати на введення індивідуального кодування включається тільки закупівля паперової стрічки та друк на ній коду товарів, а також закупівля декількох етикет-пістолетів. Етикетку з надрукованим на ній кодом товарної позиції наклеюють за допомогою етикет-пістолета на кожну вантажну одиницю по завершенні операцій приймання продукції та її сортування.

На думку експертів логістичних компаній, технології прямих постачань продукції від виробника споживачеві або моментального відвантаження товару, а також метод FIFO є найбільш перспективними з точки зору майбутнього всієї системи складських послуг. Кінланд Ву, менеджер складу компанії Epson America Inc, відзначає, що на їх складі, площа якого 108000 м²прагнуть організовувати діяльність так, щоб продукція, що поступає, не заходила на склад, а відразу вирушала споживачеві. Звичайно, це здійснити повністю не удається, але проте вони прагнуть мінімізувати кількість товарних запасів. При цьому на складі також застосовується технологія штрихового кодування і внутрішній радіозв’язок та на даному етапі розглядається можливість вживання технології комплексного управління WMS.

Всі складські оператори прагнуть до такого положення, аби не було перебоїв в роботі транспорту. Для багатьох цей показник є критичним, наприклад, на складах компанії Міллер прагнуть довести показник забезпеченості транспортом до 97%. Тут багато операторів використовують електронну систему обміну даними EDI (Electronic Data Interchange). За допомогою цієї системи менеджер складу управляє роботою шоферів, регулюючи вантажопотоки, також за допомогою системи можна вести електронні розрахунки. Найбільший ефект виходить коли система EDI використовується в замкнутому кільці, тобто в системі оператора – шофер – споживач інформація про товар прямує відповідно до його штрих-коду.

Важливім питанням у вирішенні проблеми прискорення товарообороту є оптимізація схеми складування. На складі Epson використовують метод АВС: А – товари, які найчастіше потрібні, розміщують в самій близькості від місць відгрузки/розгрузки; В-товари які використовуються не так часто, як товари групи А, розміщуються в центрі складу С – товари, що найменш запитують, розташовують на задніх ділянках. Стратегічно правильно розташовувати складські приміщення в безпосередній близькості від споживача, це до всього іншого підвищує ефект вживання методу АВС. Також корисно година від годині виробляти ревізію компоновки складського господарства. У ув’язненні, експерти рекомендують залучати до оцінки ефективності функціонування всіх ланок складського господарства дослідних консультантів, включаючи і фінансових аналітиків.

Одним з перспективних напрямів підвищення ефективності роботи складського господарства є використання мікростільникових систем зв’язку. Портативні мобільні телефони можуть використовуватися як керівниками відділів, так і керівниками нижчої олениці; персоналом, технічним обслуговуванням, що займається: операторами автонавантажувачів і працівниками, зайнятими безпосередньо в сфері виробництва. Система обслуговує всю територію підприємства – від складських приміщень до вентиляційних боксів, від конвеєра до контор, включаючи і прилеглу територію.