Вплив шуму на людину. Гігієнічне нормування та методи боротьби з виробничим шумом.

Вплив шуму на людину. Гігієнічне нормування та методи боротьби з виробничим шумом.

Від дії шумів люди можуть отримувати фізичні та психічні травми.Внаслідок неперервного впливу на слух людей інтенсивного шуму може ви-никнути професійна глухота або різка втрата слуху. Шум ру-йнує нервову систему.Шум – причина передчасного стомлення, послаблення уваги та пам’яті, крім того шуми приводять до погіршення зору, аритмії серця, зміни швидкості дихання.

При шумі 90-100 дБ притупляється зір, з’являються головні болі та паморочиться голова, змінюється ритм дихання та сердечної діяльності, підвищується внутрічерепний та кров’яний тиски, порушується процес травлення їжі, відбуваються зміни у внутрішніх органах. Паталогічні зміни в організмі, що виникли в результаті дії шуму, кла-сифікуються як шумова хвороба.

Гігієнічна регламентація шумів ґрунтується на критерії збереження здоров'я та працездатності людини. Гранично допустимі рівні шуму на виробництві мають забезпечувати функціонування фізіологічних систем організму в межах адаптаційних можливостей на весь час трудової діяльності. Як нормативний рівень шуму на постійних робочих місцях та на території підприємств запроваджено гранично допустимий рівень звуку 80 дБА

Засоби захисту від шуму, поділяються на засоби колективного захисту (ЗКЗ) та індивідуального захисту (ЗІЗ)

До колективного захисту відносяться:

Аpхітектуpно-планувальні методи.

Організаційно-технологiчнi рiшення: контроль за правильною експлуатацією, вибiр малошумного обладнання Звукоiзоляцiя, звукопоглинення, використання глушників аеродинамiчного шуму, багатошарових огорож(вiконна pама)..
Звукопоглинення - розсiювання звукової енергiї у пористих матерiалах (войлок, пенопласт, поролон, скловолокно).
Звукоiзоляцiя - заснована на основi шуму вiдбиватися (сталевий лист знижує шум на 30 - 60 дБ).
Засоби iндивiдуального захисту:
а) наушники при гучності більше 120 дБ;
б) вкладишi у вуха з ультpоволокна;
в) спецiальнi шоломи, маски, пpотишумні костюми.

 

Основні характеристики мікроклімату виробничих приміщень. Його вплив на стан організму працівника, принципи санітарно – гігієнічного нормування.

У процесі роботи у виробничому приміщенні людина перебуває під впливом певних умов, або мікроклімату - клімату внутрішнього середовища цих приміщень. До основних нормованих показниками мікроклімату повітря робочої зони відносяться температура, відносна вологість, швидкість руху повітря. Істотний вплив на параметри мікроклімату і стан людського організму робить також інтенсивність теплового випромінювання різних нагрітих поверхонь, температура яких перевищує температуру у виробничому приміщенні

Мікроклімат виробничих приміщень, в основному, впливає н< тепловий стан організму людини та її теплообмін з навколишні середовищем. Тривалий вплив на людину несприятливих метеорологічних умов різко погіршує його самопочуття, знижує продуктивність праці і призводить до захворювань.
Висока температура повітря сприяє швидкій стомлюваності працюючого, може призвести до перегрівання організму, теплового удару. Низька температура повітря може викликати місцеве або загальне охолодження організму, може стати причиною простудного захворювання або обмороження.
Вологість повітря значно впливає на терморегуляцію організму людини. Висока відносна вологість (відношення вмісту водяної пари в 1 м3 повітря до максимально можливого змісту в цьому ж об'ємі) при високій температурі повітря сприяє перегрівання організму, при низькій температурі ж вона підсилює тепловіддачу з поверхні шкіри, що веде до переохолодження організму. Низька вологість викликає пересихання слизових оболонок шляхів працюючого.
Рухливість повітря ефективно сприяє тепловіддачі організму людини і позитивно проявляється при високих температурах, але негативно низьких.
Суб'єктивні відчуття людини змінюються в залежності від зміни параметрів мікроклімату.

Основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є ГОСТ 12.1.005-88. Вказані параметри нормуються для робочої зони — простору, обмеженого по висоті 2 м над рівнем підлоги чи майданчика, на якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов в робочій зоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року.Оптимальними (комфортними) вважаються такі умови праці, зі котрих має місце найвища працездатність і хороше самопочуття Допустимі мікрокліматичні умови передбачають можливість напружено роботи механізму терморегуляції, що не виходить за межі можливосте! організму, а також дискомфортні відчуття.

 

Вимоги до виробничого освітлення. Оцінка та нормування природного освітлення.

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

— створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;

— не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

— забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

— не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);

— повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;

— не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);

— повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

Природне і штучне освітлення в приміщеннях регламентується нормами СНиП 11-4-79 залежно від характеристики зорової роботи, найменшого розміру об'єкта розрізнення, розряду зорової роботи (І-VIII), системи освітлення, характеристики фону, контрасту об'єкта розрізнення з фоном.

Оцінка природного освітлення на виробництві внаслідок його змін залежно від часу доби, пори року й атмосферних умов проводиться у відносних показниках — за допомогою коефіцієнта природної освітленості КПО Цей коефіцієнт і прийнято як нормовану величину. У приміщеннях із верхнім чи комбінованим освітленням нормується середнє значення КПО (епор) на робочій поверхні (не ближче 1 м від стін). У побутових приміщеннях значення КПО має бути не меншим, ніж 0,25%.

 

Застосування розподільних трансформаторів.

Знижувальні трансформатори 220/12/36 В є простим і надійним джерелом малих напруг для живлення переносного електроінструменту, ламп переносного освітлення, паяльників та інш.

 

Вплив шуму на людину. Гігієнічне нормування та методи боротьби з виробничим шумом.

Від дії шумів люди можуть отримувати фізичні та психічні травми.Внаслідок неперервного впливу на слух людей інтенсивного шуму може ви-никнути професійна глухота або різка втрата слуху. Шум ру-йнує нервову систему.Шум – причина передчасного стомлення, послаблення уваги та пам’яті, крім того шуми приводять до погіршення зору, аритмії серця, зміни швидкості дихання.

При шумі 90-100 дБ притупляється зір, з’являються головні болі та паморочиться голова, змінюється ритм дихання та сердечної діяльності, підвищується внутрічерепний та кров’яний тиски, порушується процес травлення їжі, відбуваються зміни у внутрішніх органах. Паталогічні зміни в організмі, що виникли в результаті дії шуму, кла-сифікуються як шумова хвороба.

Гігієнічна регламентація шумів ґрунтується на критерії збереження здоров'я та працездатності людини. Гранично допустимі рівні шуму на виробництві мають забезпечувати функціонування фізіологічних систем організму в межах адаптаційних можливостей на весь час трудової діяльності. Як нормативний рівень шуму на постійних робочих місцях та на території підприємств запроваджено гранично допустимий рівень звуку 80 дБА

Засоби захисту від шуму, поділяються на засоби колективного захисту (ЗКЗ) та індивідуального захисту (ЗІЗ)

До колективного захисту відносяться:

Аpхітектуpно-планувальні методи.

Організаційно-технологiчнi рiшення: контроль за правильною експлуатацією, вибiр малошумного обладнання Звукоiзоляцiя, звукопоглинення, використання глушників аеродинамiчного шуму, багатошарових огорож(вiконна pама)..
Звукопоглинення - розсiювання звукової енергiї у пористих матерiалах (войлок, пенопласт, поролон, скловолокно).
Звукоiзоляцiя - заснована на основi шуму вiдбиватися (сталевий лист знижує шум на 30 - 60 дБ).
Засоби iндивiдуального захисту:
а) наушники при гучності більше 120 дБ;
б) вкладишi у вуха з ультpоволокна;
в) спецiальнi шоломи, маски, пpотишумні костюми.