Особистий митний контроль як виключна форма митного контролю.

Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовою постановою керівника митного органу або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України.

На митному посту особистий огляд може також проводитися за письмовою постановою керівника поста або особи, яка його заміщує, з обов’язковим повідомленням протягом доби керівника відповідного митного органу про підстави і результати такого огляду.

Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред’явити громадянину письмову постанову керівника митного органу, керівника митного поста чи особи, яка їх заміщує, ознайомити громадянина з його правами та обов’язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно пред’явити приховувані товари.

Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митного органу однієї статі з громадянином, який проходить огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї ж статі.

Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, а також працівники митних органів.

Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі у ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені.

Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає огляду, має проводитися лише медичним працівником.

Під час проведення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Протокол підписується посадовою особою митного органу, що проводила огляд, громадянином, який проходив огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а у разі обстеження медичним працівником — також цим працівником. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити заяву в такому протоколі.

Копія протоколу надається громадянинові.

Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор України та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними.

Зони митного контролю, порядок їх створення та місця розташування.

Зона митного контродю – це місце, яке визначене митними органами у пунктах пропуску та інших місцях в межах якої митні органи здійснюють процедури митного контролю.

Зона митного контролю в пунктах пропуску на державному кордоні відрізняються від зон митного контролю, які створюються у внутрішніх митницях, наявністю окремої зони або лінії прикордонного контролю, з якої починається огляд транспортних засобів, здійснюється паспортний контроль, визначаються особи, яким заборонений в' їзд до країни та інше.

Зони митного контролю можуть розрізнятися за типом залежно від виду транспорту (автомобільний, залізничний, водний, повітряний), напрямків транспортних потоків та магістральних шляхів.

Для здійснення заходів митного контролю, інфраструктура зони митного контролю, як правило, потребує наявності таких основних елементів:

o службові приміщення для працівників митниці;

o місця для розвантаження, перевантаження та навантаження вантажів;

o місце для проведення митного огляду з наявністю технічних засобів контролю;

o майданчик для стоянки транспортних засобів;

o склади тимчасового зберігання (у випадку зміни транспорту або непрямого перевантаження);

o майданчик для стоянки затриманих транспортних засобів;

o відповідну інфраструктуру транспортного руху (залізничні колії, автомобільні дороги тощо) або пасажиропотоку ("зелений" та "червоний" коридори) тощо.

За необхідності в зонах митного контролю передбачають створення окремих транспортних смуг, що обумовлено можливістю блокування провідного руху на період проведення митного контролю вантажу або транспортного засобу та прийняття рішення стосовно пропуску вантажів через митний кордон.

Зонами митного контролю також є території митних складів, складів тимчасового зберігання, магазинів безмитної торгівлі та інші території, в яких діють спеціальні митні режими.

Режим зони митного контролю – це встановлені митним законодавством правила (приписи, заборони, дозволи), щодо перебування в зоні митного контролю громадян та знаходження товарів і інших предметів.

Режим зони митного контролю забезпечує можливість доступу і перебування в ній інших посадових осіб держави.

Стаття 329. Місця розташування зон митного контролю

1. З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди і порушень митних правил, у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, вільних митних зон, митних складів, складів тимчасового зберігання, а також в інших місцях, визначених відповідно до цього Кодексу, створюються зони митного контролю.

Стаття 330. Порядок створення зон митного контролю

1. Порядок створення зони митного контролю визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

2. Межі зон митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України визначаються митними органами за погодженням з відповідними органами охорони державного кордону та адміністраціями морських (річкових) портів, аеропортів, залізничних станцій. В інших місцях на митній території України митні органи у зонах своєї діяльності самостійно визначають межі зон митного контролю.

3. Зони митного контролю можуть бути постійними, у разі регулярного розміщення на їх території товарів, що підлягають митному контролю, або тимчасовими, які утворюються на час здійснення митного контролю.

 

 

ІІ. Створення ЗМК

ЗМК створюються з метою забезпечення здійснення митними органами митних формальностей стосовно товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

ЗМК створюються митним органом, в зоні діяльності якого вони розташовуються, за погодженням:

-у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення - з відповідним органом охорони державного кордону;

-у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для морського, річкового, повітряного та залізничного сполучення - з відповідним органом охорони державного кордону та адміністрацією морських і річкових портів, аеропортів та залізничних станцій;

-у межах прикордонної смуги на державному кордоні - з відповідним органом охорони державного кордону;

-у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, територіях підприємств - з адміністрацією портів, аеропортів, залізничних станцій та підприємств;

Рішення про створення зони митного контролю підписується керівником відповідного митного органу або уповноваженою ним особою.

Рішення реєструється в Журналі реєстрації рішень про створення зон митного контролю(далі - Журнал) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Журнал ведеться відділом організації митного контролю митниці або іншим підрозділом митниці, визначеним керівником митниці.

Після реєстрації Рішення, але до початку здійснення митними органами митних формальностей, копії Рішення передаються (направляються) представникам усіх організацій, з якими погоджувалось створення конкретної ЗМК.

Строк зберігання Рішень - три роки після припинення функціонування ЗМК.

2.2. Постійні ЗМК створюються у випадку регулярного знаходження на їх території товарів, що підлягають митному контролю.

Постійні ЗМК можуть створюватись:

-у визначених місцях пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України;

-на територіях та в приміщеннях митниць, митних постів;

-на територіях і в приміщеннях підприємств, вантажних митних комплексів, митних складів, складів тимчасового зберігання, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі за умови дотримання ними вимог щодо забезпечення режиму зони митного контролю та здійснення митного контролю в повному обсязі;

-в інших місцях, визначених відповідно до Митного кодексу України.

Додатком до Рішення про створення постійної ЗМК є план-схема, на якому позначаються межі постійної ЗМК.

2.3. Тимчасові зони митного контролю створюються на час здійснення митного контролю. Тимчасові ЗМК можуть створюватись:

-на повітряних суднах, стоянках повітряних транспортних засобів, у залах митного огляду та інших приміщеннях аеропортів і аеродромів, що розташовані в межах пунктів пропуску через державний кордон для повітряного сполучення;

-у вагонах пасажирських поїздів закордонного сполучення, на перонах вокзалів, на територіях залізничних станцій, що розташовані в межах пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон для залізничного сполучення;

-на суднах закордонного плавання, на причалах та інших територіях морських і річкових портів, що розташовані в межах пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон для морського та річкового сполучення;

у місцях стоянки для транспортних засобів, які не пропущені, в межах пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон для автомобільного сполучення;

на територіях та в приміщеннях митниць, митних постів;

-на територіях і в приміщеннях підприємств, на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги за умови дотримання ними вимог щодо забезпечення режиму зони митного контролю та здійснення митного контролю в повному обсязі;

-в інших місцях, визначених відповідно до Митного кодексу України.

Для тимчасових ЗМК план-схема, на якому позначаються їх межі, розробляється у випадках, коли неможливо однозначно вказати (описати) межі ЗМК у Рішенні.

2.4. Межі ЗМК у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України визначаються митними органами за погодженням з відповідними органами охорони державного кордону та адміністраціями морських (річкових) портів, аеропортів, залізничних станцій. В інших місцях на митній території України митні органи у зонах своєї діяльності самостійно визначають межі ЗМК та коло осіб, з якими вони погоджуються.

2.5. Функціонування ЗМК припиняється у разі:

закінчення строку, зазначеного у Рішенні, на який було створено ЗМК;

завершення дії підстав, відповідно до яких була необхідність у визначенні території (приміщення) для здійснення митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів, їх зберігання та переміщення під митним контролем.

Після припинення функціонування ЗМК митний орган, у зоні діяльності якого вона була розташована, вживає заходів щодо зняття засобів позначення ЗМК (меж ЗМК), інформування представників всіх організацій, з якими погоджувалось створення цієї ЗМК, про припинення її функціонування та внесення відповідної інформації до Журналу.