Поняття та мета митного контролю, його організація.

Поняття та мета митного контролю, його організація.

Митний контроль – це діяльність посадових осіб, яка спрямована на забезпечення дотримання митного законодавства.

Ознаки:
1. основний засіб запезпечення законності в сфері діі митного права;
2. один із видів державного контролю;
3. здійснюється виключно в межах компетенціі (повноважень), які закріплені в митному законодавстві;

Мета митного контролю – перевірка та виявлення стану дотримання митних правил і процедур фізичними і юридичними особами та притягнення порушників митних правил до відповідальності.

Робота по виконанню митного контролю потребує відповідної організації.

Операції, які здійснюються в процесі митного контролю підлягають упорядкуванню та відображенню в законодавчих та нормативно-правових актах, а також наказах та розпорядженнях Державної митної служби України, які передбачають організацію митного контролю та митного оформлення у вигляді технологічних схем, порядків, положень та правил, які визначають правову основу та послідовність дій посадових осіб митних органів.

Проведення цієї роботи покладене на Управління технологій митного контролю Державної митної служби України.

У підпорядкованих митних органах (регіональних митницях та митницях) функція по організації митного контролю покладається на одного із заступників начальника митного органу,

а виконання організаційно-розпорядчих заходів на один чи декілька спеціально створені структурні підроділи (відділ, сектор організації митного контролю).

Основними завданнями і напрямками організації митного контролю є:

-підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань організації та розвитку митної інфраструктури;

-аналіз діючих та впровадження передових форм і методів митного контролю та заходів підвищення їх ефективності;

-запровадження технологій митного контролю та митного оформлення;

-організація взаємодії митних органів (структурних підрозділів) з іншими державними органами, що здійснюють контроль на державному кордоні України;

-розробка і запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення;

-удосконалення видів особистих митних забезпечень, форм їх застосування.

Одним із напрямків організації митного контролю є розробка і запровадження в дію технологічних схем митного контролю.

Технологічна схема – це встановлена обов’язкова для виконання послідовність операцій митного контролю та митного оформлення, а також дій посадових осіб підрозділів митного органу під час здійснення цих операцій.

Технологічні схеми митного контролю можуть бути типовими, або детальними.

Типові технологічні схеми визначають загальну мінімально-обов’язкову послідовність операцій та дій посадових осіб на окремому напрямку митного контролю. Вони розробляються й запроваджуються центральним апаратом Державної митної служби України.

Детальні технологічні схеми розробляються регіональними митницями і митницями на підставі типових технологічних схем, з урахуванням особливостей характеру і способів переміщення товарів, місцезнаходження й розташування структурних підрозділів, інфраструктури, тощо, і регламентують діяльність як одного окремо взятого структурного підрозділу, так і декількох структурних підрозділів митного органу в комплексі, а також взаємодію структурних підрозділів митного органу з підрозділами інших органів (служб) причетних до здійснення контролю осіб, товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

За допомогою технологічних схем, погоджених з відповідними службами, врегульовуються питання взаємодії під час здійснення митного контролю та митного оформлення.

Типові технологічні схеми пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників затверджує Кабінет Міністрів України.

Детальні технологічні схеми затверджують керівники митних органів. З метою врегулювання окремих напрямків митного контролю на регіональному рівні регіональні митниці можуть розробляти й запроваджувати типові технологічні схеми митного контролю для регіону. Такі схеми затверджують начальники регіональних митниць.

 

 

Розділ ХI. Митний контроль (статті 318-363)

Глава 47. Організація митного контролю (ст.318-328)

Стаття 318. Загальні принципи здійснення митного контролю

1. Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

2. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

3. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

4. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

5. Розклад руху транспортних засобів, що здійснюють регулярні міжнародні рейси, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону.

6. З метою підвищення ефективності митного контролю органи доходів і зборів взаємодіють з учасниками зовнішньоекономічної діяльності, уповноваженими економічними операторами, іншими особами, діяльність яких пов'язана із здійсненням зовнішньої торгівлі, та з їх професійними об'єднаннями (асоціаціями).

Стаття 320. Вибірковість митного контролю

1. Форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

2. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи органи доходів і зборів зобов’язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом.

3. Якщо за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів за рішенням митниці (митного посту) можуть бути здійснені без пред’явлення зазначених товарів, транспортних засобів митниці (митному посту) або з пред’явленням, але без проведення їх митного огляду. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, здійснює координацію діяльності державних органів, що здійснюють контроль за переміщенням через митний кордон окремих видів товарів.

Форми митного контролю.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм цього Кодексу.

1)Основною і найбільш поширеною формою митного контролю є перевірка документів та відомостей, необхідних для такого контролю – документальний контроль.

У ході здійснення такого контролю перевіряються документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При цьому встановлюється наявність документів, необхідних для митного контролю товарів у відповідності з заявленим режимом та найменуваннями товарів, перевіряється правильність заповнення товаро-транспортних документів, відповідність зазначених у них відомостей відомостям, що містяться у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та інших документах, наданих до митного контролю та митного оформлення, перевіряються відомості та документи, що стосуються нетарифних заходів регулювання (ліцензування, сертифікації, дозволи інших державних органів), платіжні документи, сертифікати про походження товарів і інші документи.

Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України, а їх подання митному органові передбачене в МК.

Поряд з документальним контролем митні органи України здійснюють контроль фактичний.

Формами такого фактичного контролю є митний огляд та переогляд товарів (у тому числі ручної поклажі та багажу) і транспортних засобів, а також особистий огляд громадян.

Митний огляд та переогляд товарів і транспортних засобів здійснюється шляхом відкриття вантажних приміщень, транспортних засобів, тари й упаковки.

У ході митного огляду встановлюються найменування та якість товарів, визначається їх кількість. Митний огляд використовується також з метою виявлення прихованого переміщення товарів.

З метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення огляду цих товарів і транспортних засобів.

Переогляд товарів і транспортних засобів може бути здійснено за рішенням керівника митного органу або його заступника, якщо є підстави вважати, що зазначені товари і транспортні засоби переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів України з питань митної справи.

Огляд та переогляд товарів і транспортних засобів здійснюються тільки в присутності особи, яка їх переміщує через митний кордон України чи зберігає під митним контролем.

 

 

3)Облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, — це реєстрація митним органом зазначених товарів і транспортних засобів з метою здійснення їх митного контролю.

Облік товарів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, здійснюється з використанням відповідних приладів обліку.

Форми документів для здійснення обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

 

4)Митні органи, при здійсненні митного контролю мають право усного опитування усіх фізичних осіб, в тому числі посадових осіб підприємств, декларантів і перевізників, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, або безпосередньо перетинають його у пунктах пропуску на митному кордоні України.

Усне опитування може здійснюватись посадовими особами митних органів з метою отримання інформації, необхідної для здійснення митного контролю та митного оформлення. Результати опитування повинні бути оформлені відповідним протоколом.

5) Окремою формою митного контролю є перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, та огляд територій, де можуть знаходитись товари та транспортні засоби, що перебувають під митним контролем.

6)Здійснення митного контролю у шляхом огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи врегульоване положеннями статті 61 цього Кодексу й передбачає за митними органами право перевіряти всі такі місця на всій митній території України.

7)Стосовно поняття інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, прикладом такої форми контролю може бути перевірка на територіях проміжних стоянок транспортних засобів (TIR-паркінгів, залізничних станціях, портах, тощо) в межах всієї митної території України.

Митні органи мають право використовувати інші форми митного контролю передбачені цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

У цьому прикладом може бути ідентифікація товарів, транспортних засобів, приміщень митними органами, передбачена статтею 64 цього Кодексу або дослідження (аналіз, експертиза) проб та зразків товарів (ст. 75 цього Кодексу), верифікація сертифікатів про походження товарів (глава 54 цього Кодексу).

Також, фактично, формами митного контролю є організаційно- технологічне супроводження, аналіз та прогнозування, завдяки проведенню яких контрольна функція може бути виведеною із безпосереднього контакта з об’єктом контролю й виконуватись дистанційно.

 

 

ІІ. Створення ЗМК

ЗМК створюються з метою забезпечення здійснення митними органами митних формальностей стосовно товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

ЗМК створюються митним органом, в зоні діяльності якого вони розташовуються, за погодженням:

-у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення - з відповідним органом охорони державного кордону;

-у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для морського, річкового, повітряного та залізничного сполучення - з відповідним органом охорони державного кордону та адміністрацією морських і річкових портів, аеропортів та залізничних станцій;

-у межах прикордонної смуги на державному кордоні - з відповідним органом охорони державного кордону;

-у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, територіях підприємств - з адміністрацією портів, аеропортів, залізничних станцій та підприємств;

Рішення про створення зони митного контролю підписується керівником відповідного митного органу або уповноваженою ним особою.

Рішення реєструється в Журналі реєстрації рішень про створення зон митного контролю(далі - Журнал) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Журнал ведеться відділом організації митного контролю митниці або іншим підрозділом митниці, визначеним керівником митниці.

Після реєстрації Рішення, але до початку здійснення митними органами митних формальностей, копії Рішення передаються (направляються) представникам усіх організацій, з якими погоджувалось створення конкретної ЗМК.

Строк зберігання Рішень - три роки після припинення функціонування ЗМК.

2.2. Постійні ЗМК створюються у випадку регулярного знаходження на їх території товарів, що підлягають митному контролю.

Постійні ЗМК можуть створюватись:

-у визначених місцях пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України;

-на територіях та в приміщеннях митниць, митних постів;

-на територіях і в приміщеннях підприємств, вантажних митних комплексів, митних складів, складів тимчасового зберігання, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі за умови дотримання ними вимог щодо забезпечення режиму зони митного контролю та здійснення митного контролю в повному обсязі;

-в інших місцях, визначених відповідно до Митного кодексу України.

Додатком до Рішення про створення постійної ЗМК є план-схема, на якому позначаються межі постійної ЗМК.

2.3. Тимчасові зони митного контролю створюються на час здійснення митного контролю. Тимчасові ЗМК можуть створюватись:

-на повітряних суднах, стоянках повітряних транспортних засобів, у залах митного огляду та інших приміщеннях аеропортів і аеродромів, що розташовані в межах пунктів пропуску через державний кордон для повітряного сполучення;

-у вагонах пасажирських поїздів закордонного сполучення, на перонах вокзалів, на територіях залізничних станцій, що розташовані в межах пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон для залізничного сполучення;

-на суднах закордонного плавання, на причалах та інших територіях морських і річкових портів, що розташовані в межах пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон для морського та річкового сполучення;

у місцях стоянки для транспортних засобів, які не пропущені, в межах пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон для автомобільного сполучення;

на територіях та в приміщеннях митниць, митних постів;

-на територіях і в приміщеннях підприємств, на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги за умови дотримання ними вимог щодо забезпечення режиму зони митного контролю та здійснення митного контролю в повному обсязі;

-в інших місцях, визначених відповідно до Митного кодексу України.

Для тимчасових ЗМК план-схема, на якому позначаються їх межі, розробляється у випадках, коли неможливо однозначно вказати (описати) межі ЗМК у Рішенні.

2.4. Межі ЗМК у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України визначаються митними органами за погодженням з відповідними органами охорони державного кордону та адміністраціями морських (річкових) портів, аеропортів, залізничних станцій. В інших місцях на митній території України митні органи у зонах своєї діяльності самостійно визначають межі ЗМК та коло осіб, з якими вони погоджуються.

2.5. Функціонування ЗМК припиняється у разі:

закінчення строку, зазначеного у Рішенні, на який було створено ЗМК;

завершення дії підстав, відповідно до яких була необхідність у визначенні території (приміщення) для здійснення митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів, їх зберігання та переміщення під митним контролем.

Після припинення функціонування ЗМК митний орган, у зоні діяльності якого вона була розташована, вживає заходів щодо зняття засобів позначення ЗМК (меж ЗМК), інформування представників всіх організацій, з якими погоджувалось створення цієї ЗМК, про припинення її функціонування та внесення відповідної інформації до Журналу.

 

Поняття та мета митного контролю, його організація.

Митний контроль – це діяльність посадових осіб, яка спрямована на забезпечення дотримання митного законодавства.

Ознаки:
1. основний засіб запезпечення законності в сфері діі митного права;
2. один із видів державного контролю;
3. здійснюється виключно в межах компетенціі (повноважень), які закріплені в митному законодавстві;

Мета митного контролю – перевірка та виявлення стану дотримання митних правил і процедур фізичними і юридичними особами та притягнення порушників митних правил до відповідальності.

Робота по виконанню митного контролю потребує відповідної організації.

Операції, які здійснюються в процесі митного контролю підлягають упорядкуванню та відображенню в законодавчих та нормативно-правових актах, а також наказах та розпорядженнях Державної митної служби України, які передбачають організацію митного контролю та митного оформлення у вигляді технологічних схем, порядків, положень та правил, які визначають правову основу та послідовність дій посадових осіб митних органів.

Проведення цієї роботи покладене на Управління технологій митного контролю Державної митної служби України.

У підпорядкованих митних органах (регіональних митницях та митницях) функція по організації митного контролю покладається на одного із заступників начальника митного органу,

а виконання організаційно-розпорядчих заходів на один чи декілька спеціально створені структурні підроділи (відділ, сектор організації митного контролю).

Основними завданнями і напрямками організації митного контролю є:

-підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань організації та розвитку митної інфраструктури;

-аналіз діючих та впровадження передових форм і методів митного контролю та заходів підвищення їх ефективності;

-запровадження технологій митного контролю та митного оформлення;

-організація взаємодії митних органів (структурних підрозділів) з іншими державними органами, що здійснюють контроль на державному кордоні України;

-розробка і запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення;

-удосконалення видів особистих митних забезпечень, форм їх застосування.

Одним із напрямків організації митного контролю є розробка і запровадження в дію технологічних схем митного контролю.

Технологічна схема – це встановлена обов’язкова для виконання послідовність операцій митного контролю та митного оформлення, а також дій посадових осіб підрозділів митного органу під час здійснення цих операцій.

Технологічні схеми митного контролю можуть бути типовими, або детальними.

Типові технологічні схеми визначають загальну мінімально-обов’язкову послідовність операцій та дій посадових осіб на окремому напрямку митного контролю. Вони розробляються й запроваджуються центральним апаратом Державної митної служби України.

Детальні технологічні схеми розробляються регіональними митницями і митницями на підставі типових технологічних схем, з урахуванням особливостей характеру і способів переміщення товарів, місцезнаходження й розташування структурних підрозділів, інфраструктури, тощо, і регламентують діяльність як одного окремо взятого структурного підрозділу, так і декількох структурних підрозділів митного органу в комплексі, а також взаємодію структурних підрозділів митного органу з підрозділами інших органів (служб) причетних до здійснення контролю осіб, товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

За допомогою технологічних схем, погоджених з відповідними службами, врегульовуються питання взаємодії під час здійснення митного контролю та митного оформлення.

Типові технологічні схеми пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників затверджує Кабінет Міністрів України.

Детальні технологічні схеми затверджують керівники митних органів. З метою врегулювання окремих напрямків митного контролю на регіональному рівні регіональні митниці можуть розробляти й запроваджувати типові технологічні схеми митного контролю для регіону. Такі схеми затверджують начальники регіональних митниць.