Третій - 1999 р. - дотепер - діяльність аудиту на новій нормативно-правовій базі.

18 квітня 2003 року Аудиторською палатою України було прийнято в якості національних Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики.

 

За цей час з маловідомого терміну аудит перетворився на невід'ємний елемент економічних відносин.

 

Однією з причин гальмування розвитку аудиту в Україні є те, що вона впродовж багатьох століть була поневолена іншими державами. Рівень розвитку аудиту значною мірою залежав від розвитку продуктивних сил і виробничих відносин цих країн.

 

Західні землі до закінчення Першої світової війни входили до складу Австро-Угорської імперії, а потім — Польщі. За часів панування Австро-Угорської імперії на Західних землях України у великих містах розвивалися мануфактури, виникали нові промислові підприємства. Все це створювало певні умови для розвитку аудиту, оскільки власникам підприємств потрібний був незалежний контроль за використанням і збереженням їх капіталу

 

Поневолення Західних земель України панською Польщею дещо сповільнило розвиток аудиту. Польща порівняно з Австро-Угорською імперією у розвитку промисловості була більш відсталою. Контроль за збереженням панських маєтків здійснювали наглядачі. Проте їх діяльність мало чим нагадує роботу аудиторів.

 

Центральні, східні та південні-регіони України входили до складу Російської імперії. Розвиток аудиту в цих регіонах був адекватний його розвитку в Росії. Перша згадка про аудиторів у Росії відноситься до початку XVIII ст., де аудиторами називали військових слідчих.

 

Звання аудитора в Росії було введено Петром І, який у військовому статуті 1716 р. і в "Табелі про ранги" до військових чинів відніс і аудитора. В 1797 р. аудитори були переведені в цивільні чини, а 1833 р. з метою навчання аудиторів у Петербурзі засновано школу, названу пізніше Аудиторським училищем.

 

За характером посада аудитора поєднувала посади діловода, судового секретаря і прокурора. Після проведення в Росії військово-судової реформи 1867 р. посаду аудитора було скасовано. Спроби створити наприкінці XIX —початку XX ст. у Росії Інститут присяжних бухгалтерів (рахівників) закінчилися лише підготовкою документів, які регламентували його діяльність.

 

Професійної організації бухгалтерів (аудиторів) у Російській імперії так і не вдалося створити. Незалежні перевірки щорічних звітів акціонерних товариств проводилися ревізійними комісіями. До складу цих комісій часто входили акціонери, не завжди обізнані з обліком і контролем.

 

Після жовтневої революції 1917 р. та часів існування СРСР була сформована командно-адміністративна система. В основі соціалістичного ладу, як відомо, знаходилося монопольна форма власності - державна. За цих умов контрольні функції повністю виконували державні контрольно-ревізійні органи. Водночас з цим існував партійний контроль. Тобто не було об'єктивних умов для існування незалежного економічного контролю.

 

На сучасному етапі розвитку національної економіки спостерігаємо значні зміни у методах і механізмах господарювання, зумовлені розширенням і зміцненням недержавних форм власності, приватизаційними процесами, розвитком міжрегіональних і міжнародних зв'язків, побудованих на ринкових засадах.

 

В Україні виникла нова категорія людей, реально здатних впливати на економічну, соціальну і політичну атмосферу в державі, — категорія власників, їхньою характерною рисою є зацікавленість у стабільності, передбачувані та відкритості всіх економічних та політичних процесів, що відбуваються у суспільстві, оскільки безпека будь-якого бізнесу визначається, насамперед, загальним становищем у державі і суспільстві.

 

Формування приватної власності як альтернативи державному сектору економіки зумовило виникнення низки нових професій в економічній сфері, де важливе місце належить аудиторам.

16. Структура соціального аудиту.

фактори трудового потенціалу колективу - включає:

• фактори професіоналізму. Їх вплив виражається в якісних характеристиках працівника з урахуванням особливості його трудових і соціальних компетенцій;

• фактор етнокультури. Він характеризує аспекти етнокультурної вираженості в трудовому колективі і їх впливу на якість соціально-економічних відносин;

• психофізичний фактор, що впливає на стан психічного та фізичного здоров'я персоналу;

• фактор освіти. Він визначає якісні риси мислення, характер і спрямованість освіти.

Другий блок включає фактори мотиваційного поля, а саме:

• фактори змісту праці. Враховуючи його вплив, описують який працю: творчий, рутинний, монотонний і т.п.;

• фактор морального стимулювання, вплив якого оцінюється за видами заохочень, якось: нагородження грамотами, присвоєння почесних звань і т.п.;

• фактор матеріального стимулювання. Оцінювання проводиться за такими напрямами, як: оплата праці, премії, участь у прибутках, фінансування соціальних програм, включаючи навчання дітей, житлове будівництво, пільги і компенсації і т.д.;

• фактор соціальної захищеності працівника. Тут оцінюються соціальний пакет, програми навчання персоналу, страхування, медичне забезпечення, організація харчування, оплата транспортних витрат, забезпечення безпеки, пенсійні програми та заходи;

• фактор участі працівника в управлінні. Вивчаються умови врахування думки працівників, участь у консультаціях, інформованість про роботу підприємства, участь у розробці та прийнятті управлінських рішень різного роду та інші аспекти;

• фактор корпоративної культури. Передбачає оцінку гордості за компанію, згуртованості колективу, ритуалів, престижності праці, залучення молодих кадрів та ін.;

• фактори ергономіки. Оцінюється ступінь пристосування посадових обов'язків, робочих місць, предметів і об'єктів праці, а також комп'ютерних програм для найбільш безпечного та ефективного праці;

• фактор ставлення до власності кожного працівника;

• можливість професійно-особистісного зростання, що визначає перспективи кар'єрного та професійного просуванн

Функції соціального аудиту

Отже, на основі вищезазначеного зафіксовано на- ступні функції соціального аудиту:

Інформаційно-контрольна – виявлення та накопи- чення інформації про об'єкт, процес або явище, переві- рка та визначення її повноти і достовірності.

Аналітична – пошук та визначення причинно-наслід- кових зв'язків діяльності організацій та її результатів.

Оціночно-діагностична – огляд та оцінка стану соці- ального об'єкту, процесу або явища. Констатуюча – засвідчує нефінансову звітність під- приємств і організацій, підтверджує або спростовує їх соціальну відповідальність.

Прогностична – виявлення тенденцій розвитку і мо- жливих станів об'єкту, процесу або явища в найближ- чій, середньостроковій і довгостроковій перспективі, сценаріїв розвитку ситуації з метою своєчасного попе- редження можливих небажаних наслідків.

Проектувальна – вироблення рекомендацій по ухва- ленню управлінських рішень і плануванню досягнення бажаних для замовника результатів з урахуванням інте- ресів владних, фінансових, економічних та інших структур.

Управлінська – спрямована на досягнення постав- леної мети, забезпечення сталого функціонування і розвитку організації.

Регулятивна – міжнародні та національні стандарти соціального аудиту створюють певні рамки діяльності, а рейтинги соціально відповідальних компаній, що суттє- во впливають на позитивний імідж останніх, стимулю- ють рух до чесного ведення бізнесу.

Консолідуюча – об'єднання суспільства шляхом узго- дження інтересів різних учасників соціальної взаємодії; посилення довіри до бізнесу та влади за рахунок підви- щення їх соціальної відповідальності; залучення громад- ськості до участі в прийнятті управлінських рішень тощо.

Світоглядно-аксіологічна – формує шкалу цінностей, корпоративну культуру.

Комунікативна-діалогічна – дозволяє встановити ді- алог влади, бізнесу і суспільства в усьому багатстві його змістовних проекцій.