Особливості функціонування імунної системи у новонароджених.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Особливості функціонування імунної системи у новонароджених.



Функціонування імунної системи у новонароджених багато в чому нагадує функціонування імунної системи у плоду але в той же час має деякі відмінності.

1.Після народження дитини ,лімфоїдна тканина отримує потужній поштовх до розвитку, бо на організм діє потік антигенної стимуляції, через шкіру, дихальні шляхи і особливо шлунково-кишковий тракт які активно заселяються мікроорганізмами уже з перших хвилин життя. І як наслідок такої стимуляції відбувається швидкий розвиток лімфоїдного апарату організму, що проявляється активним заселенням периферичних лімфатичних вузлів (особливо брижкових) лімфоцитами, збільшенням їх маси, інтенсивним розвитком центрів розмноження, зростанням кількості плазматичних клітин, які продукують антитіла. В наслідок цього уже на першому тижні життя в крові новонародженого різко збільшується абсолютне число лімфоцитів (перший перехрест в формулі білої крові). Фізіологічний лімфоцитоз зберігається до 4- 6 років (другий перехрест у формулі білої крові)

2.У новонароджених, так само як і плоду, знижений пул нейтрофілів.

3.Міграційна та фагоцитарна активність мікрофагів знижена.

4.Понижена здатність до утворення головного колоній стимулюючого фактору, та антитоксичного імунітету (фактори що нейтралізують токсини).

Клінічне значення

Ø Значно виражений інтоксикаційний синдром особливо до ендотоксинів.

Ø Знижена опірність до гнійничкових збудників.

Моноцити мають понижену здатність до синтезу IL-1( викликає синтез СРБ гепатоцитами), IL-6 (підсилює синтез Ig) та фактор некрозу пухлин ( медіатор запалення). Це призводить до порушення запальної реакції чим і пояснюється знижена фебрільна реакція у новонароджених.

Понижена перетравлююча здібність макрофагів особливо до гемофільної палички ,клебсіели – чим і пояснюється велика частота захворювань викликаних цими збудниками( сепсис, менінгіти )

Особливість клітинного імунітету у новонародженного

Проліферативна відповідь (спроможність виробляти цитотоксичні Т-Л) на такі збудники як стрептококи пневмококами знижена. В наслідок цього новонарод. дуже чутливі до захворювань викликаних цими збудниками.

2.ТЛ - пам’яті у новонароджених всього 5%, тоді як у дорослого –40 –50%. Ці клітини забезпечують швидку відповідь на повторний контакт з антигеном, в наслідок чого новонароджені не здатні створити напружений імунітет після перенесеної вірусної інфекції, а також на щеплення. І тільки повторна ревакцинація у дітей до року викликає стійкий імунітет.

Т- Л ще недостатньо продукують ІЛ-4 і ІЛ-5, гама інтерферон, слабо експресірується антиген СD 40L, який обумовлює взаємодію Т- і В-систем в імунній відповіді. В наслідок цього новонароджені продукують в основному низькоафінні антитіла у вигляді Ig M. Це обумовлює низьку відповідь В-Л на продукцію антитіл на віруси , грам( -) мікрофлору, та проти протозойних збудників, а також схильність до ранньої генералізації вірусного та бактеріального інфекційного процесу(сепсису, менінгіту та інші).

Особливості фунціювання гуморального імунітету

В-Л мають низьку чутливість до лімфокінів які продукують Т- лімфоцити, внаслідок чого відбувається слабка взаємодія між Т- та В – системою імунітету, а це в свою чергу спричиняє низьку продукцію Т- залежних ( тобто проти внутріклітинних збудників ) специфічних антитіл.

2. В-Л також мають недостатню спроможність синтезувати плазматичні клітини, чим і пояснюється низька продукція всіх власних І Г, особливо секреторного IgA. Так в момент народження , концентрація Ig М складає всього 0,1г/л, а IgA 0,03-0,05 г/л тоді як у дорослих відповідно 0,5-1,8г/л і 05-2,5 г/л. Таким чином, вміст IgM складає приблизно 8-10% ,аIgA тільки 0,4% рівня дорослих.

Клінічне значення

Як відомо Ig М синтезується на ранніх стадіях імунної відповіді - він утворює першу лінію оборони при бактеріемії. А так ,як Ig М діє в основному на гр(-) мікрофлору , а секреторний IgA здійснює захист слизових оболонок від проникнення антигенного матеріалу ( в тому числі і мікроорганізмів) в організм , то їх недостатність обумовлює високу чутливість новонароджених до гра(-) збудників і слабу захищеність слизових оболонок. Внаслідок цього у цієї категорії дітей легко виникає сепсис викликаний гр(-) збудниками і особливо часто сепсис який викликаний сальмонелою та клебсіелою.

IgМ у новонароджених уже ефективно аглютинує антигени і запускає реакцію зв'язування комплементу по класичному шляху.

В той же час новонароджені мають достатню кількість IgG в наслідок трансплацентарної передачі материнського І Г.

Клінічне значення. В наслідок трансплацентарної передачі IgG, дитині від матері передаються специфічні антитіла, а це дає змогу дітям перших 2-х-3-х місяців практично не хворіти такими захворюваннями, як кір, вітряна віспа, вірусним гепатитом А, поліміелітом, скарлатиною. В той же час трасплацентарна передача IgG не забезпечує захист плоду і новонароджених від інфекцій викликаних стафілококом, кишковою паличкою.

5. Антитіла класу IgG у новонароджениї уже спроможні активувати систему комплементу по класичному шляху. Однак здатність новонароджених реагувати на полісахаридні антигени обмежена в наслідок низького рівня субкласу IgG-2, що зумовлює високу чутливість новонарод до менінгококів ,пневмококів.

Значно зменшена кількість природних кіллерів, що послабляє противірусний та протипухлинний захист.

7. У новонароджених відношення Тх/Тс=3,5:1 , а у дорослих 2,5:1.

Тобто по даним аналізів у новонароджених повинна бути більше хелперна активність ніж супресорна. В дійсності ж цьому періоду притаманна супресорна спрямованість імунітету. Це противоріччя можна пояснити тим ,що у новонарод. супресорна функція здійснюється , крім СД8 ,ще й незрілими Т-Л ( СД-1, СД-10), NK , а також тим , що серед Т- Х переважають так звані наївні Т- 0 (незрілї) клітини. Біологічна доцільність загальної супресорної спрямованості імунологічних реакцій у новонарод. обумовлена попередженням важких аутоімунних реакцій при контакті новонарод. з великою кількістю антигенів при народженні.
8. Бар'єри шкіри та слизових оболонок недосконалі ,що в сукупності з недосконалим фагоцитозом призводить до підвищеної вразливості шкіри гнійничковими захворюваннями, а це потребує особливо ретельного догляду за шкірою та слизовими оболонками.
8. Із факторів вродженого імунітету найбільш ефективний лізоцим.
9. Реакції активації комплементу послаблені і становлять всього 50% від активності дорослих.

Зберігається дефіцит С-5 компонента , а це призводить до зниження як компліментарного не імунного ( активація по альтернативному шляху ), так і імунного (по класичному ) лізису бактерій ,та вірусів. Цим же пояснюється і знижена елімінація ЦИК з організму. Все це разом зі зниженим рівнем антитіл до мікробів призводить до слабої здатності новонародженого ефективно здійснювати аглютинацію деяких мікроорганізмів, спричиняє схильність до надлишкового накопичення продуктів запалення і блокади РЭС..

Таким чином в здорових доношених новонароджених дітей є особливий, відмінний від дорослих, біологічно доцільний стан клітинних і гуморальних факторів імунологічного реагування.

В той же час, після народження імунна, система ще функціонально не дозріла і по цьому дозрівання, удосконалення і диференціація її продовжується на протязі всього дитинства. Цим висловом ми підкреслюємо, що стан і сила імунної відповіді в подальшому залежить не тільки від перебігу пре- і антенатальних періодів, а в значній мірі і від перинатального.

Після закінчення періоду новонародженності продовжується дозрівання і центральних органів імунної систем.

Так швидко відбувається збільшення маси загрудинної залози. Якщо при народженні її маса становить 10-15 г, то до початку статевого дозрівання - 30-40г, після чого вона починає зменшуватися. Цей процес називається віковою інволюцією, проте активність у паренхіматозних острівцях зберігається до глибокої старості.

Окрім необоротної вікової інволюції, загрудинній залозі властива унікальна здатність швидко зменшуватись в об’ємі та масі під дією різноманітних впливів зовнішнього середовища таких, як тяжкі інфекційні захворювання, дія глюкокортикоїдів, статевих гормонів, цитостатиків, голодування ,опромінення та другі сильні стресові стани.

Це явище дістало назву "акцидентальна трансформація". Відмінністю акцидентальної трансформації від вікової інволюції, зі структурної точки зору, є зменшення часток залози і відповідно її маси за рахунок зменшення кількості лімфоцитів у кірковому прошарку залози та подальшого колапсу органа і як наслідок цього зниження її функції. Завдяки високій регенеративній здатності залози, цей процес оборотній. Після припинення дії несприятливих чинників відбувається відновлення як об'єму залози ,так і її функції. Вікова, так же як і акцидентальна інволюція тімусу може бути чинником вторинної імунної недостатності.

Акцидентальну трансформацію потрібно диференціювати від вродженої дисплазії органа.

У дітей зустрічається і зворотна ситуація - збільшення загрудинної залози , так звана тімомегалія. Збільшення розмірів залози відбувається не за рахунок збільшення кількості епітеліальних клітин які синтезують гормони і лімфоцитів ,а за рахунок розростання жирової та сполучної тканини. Тобто при цій ситуації не зважаючи на збільшені розміри залози екскреція тімічних гормонів зменшена.

Тімомегалию , при відповідній клініці, потрібно диференціювати з пухлинами загрудинної залози. Як скринінг тест проводять преднізолонові пробу. На протязі 7-ми днів дитині дають преднізолон із розрахунку 1мг. на кг маси тіла. Потім порівнюють розміри залози до призначення преднізолону і після. При тімомегалії розміри зменшуються, а при пухлинних процесах ні.

Епітеліальні клітини тімуса продукують ряд гормонів таких як:

Тімозін- який збільшує лімфоцітопоез, стимулює продукцію антитіл, противопухлинний імунітет, функцію Тх

Тімопоетін- Імуномодулятор

Тімічний гуморальний фактор( ТГФ)- стимулює Т-систему зокрема: реакцію трансплантат проти хазяїна, реакцію бластної трансформації лімфоцитів на конкавалін, міграцію Т-клітин, посилює функцію Т кл і Тх.

Тімулін або сиворотковий тімічний фактор(СТФ)- приймає участь в діференціровці, як претимічних, так і післятимічних лімфоцитів. Тімус так же здійснює цензорний нагляд ( при допомозі фагоцітів, які розташовані на границі коркового та мозкового прошарку) за Т- лімфоцитами які не отримали рецептори ГКГС класу 1 або 2, тим самим попереджує розвиток аутоімунних захворювань.



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.2.146 (0.01 с.)