ТОП 10:

Водопостачання в польових умовах



1.Вкажіть, в чому полягає гігієнічне значення води в польових умовах?

А. Фізіологічне

В. Як засіб загартування

С. Засіб підтримання чистоти тіла, одежі, посуду, приготування їжі

D.Як засіб дезінфекції

Е. Все перелічене

 

2. Вкажіть, які існують особливості щодо вимог якості питної води у надзвичайних ситуаціях?

А. Суворо обов’язкова – безпечність води за органолептичними показниками і бажана – за оптимальним мінеральним складом

В. Суворо обов’язкова – безпечність води за органолептичними показниками і бажана – в епідеміологічному відношенні

С. Суворо обов’язкова – безпечність води в епідеміологічному відношенні, і бажана – за токсикологічними показниками

D. Суворо обов’язкова – безпечність води в епідеміологічному і токсикологічному відношенні, бажана – за органолептичними показниками та оптимальному мінеральному складі

Е. Суворо обов’язкова – безпечність води в токсикологічному відношенні, бажана – за органолептичними показниками

 

3. В чому полягає епідеміологічне значення води в польових умовах?

А. Участь в механізмах передачі бактерійних, вірусних інфекційних захворювань

В. Участь в механізмах передачі гельмінтозів

С. Участь в механізмах передачі трансмісійних (анафілогенні водойми) захворювань

D. Участь в механізмах передачі найпростіших та зоонозів

Е.Все перелічене

 

4. Вкажіть норми польового водопостачання?

*А. Норми польового водопостачання – 10л у помірному та 15л – у жаркому кліматичному поясі

В. Норми польового водопостачання – 2,5л у помірному та 3,5л – у жаркому кліматичному поясі

С. Норми польового водопостачання – 5,5л у помірному та 8,5 л – у жаркому кліматичному поясі

D. Норми польового водопостачання – 5л у помірному та 10 л – у жаркому кліматичному поясі

Е. Норми польового водопостачання – 10л у помірному та у жаркому кліматичному поясі

 

5. Вкажіть норми польового водопостачання в особливо важких умовах катастроф чи бойових дій?

А. Норми польового водопостачання – 2,5л у помірному та 4л – у жаркому кліматичному поясі

В. Норми польового водопостачання – 12,5л у помірному та 14л – у жаркому кліматичному поясі

С. Норми польового водопостачання – 10л у помірному та у жаркому кліматичному поясі

D. Норми польового водопостачання – 10л у помірному та 15л – у жаркому кліматичному поясі

Е. Норми польового водопостачання – 3,5л у помірному та 6,5л – у жаркому кліматичному поясі

 

6. Для яких цілей використовується вода в польових умовах?

А. Для пиття

В. Для вмивання

С. Для приготування їжі

D. Для миття кухонної та індивідуальної посуди

Е. Все перелічене

 

7. Визначте головну мету розвідки води?

А. Отримання відомостей технічного характеру

В. Отримання відомостей санітарного характеру

С. Отримання відомостей епідеміологічного характеру

D. Водозабезпечення формувань доброякісною водою і в достатній кількості надійними засобами

Е. Все перелічене

 

8. За участю кого проводиться розвідка джерел водопостачання в польових умовах?

А.Представника медичної, радіометричної та інженерної служби

В.Представника інженерної, радіометричної та хімічної служби

С.Представника хімічної та радіометричної служби

D.Представника медичної, інженерної та хімічної служби

Е.Представника інженерної служби

 

9. Вкажіть, хто очолює розвідку джерела водопостачання в польових умовах?

А. Представник медичної служби

В. Представник радіометричної служби

С. Представник хімічної служби

D. Представник токсикометричної служби

Е. Представник інженерної служби

 

10. Визначте, в чому полягає перший етап розвідки джерела водопостачання в польових умовах?

А. Визначення місця розгортання пункту водопостачання та зон санітарної охорони

В. Розробка маршруту розвідки

С. Обстеження джерел води на місці

D. Збір попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району розвідки

Е. Відбір проб води та її аналіз на місці та направлення проб на бактеріологічне дослідження

 

11.Визначте, в чому полягає другий етап розвідки джерела водопостачання в польових умовах?

А. Визначення місця розгортання пункту водопостачання та зон санітарної охорони

В. Розробка маршруту розвідки

С. Обстеження джерел води на місці

D. Збір попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району розвідки

Е. Відбір проб води та її аналіз на місці та направлення проб на бактеріологічне дослідження

 

12. Визначте, в чому полягає третій етап розвідки джерела водопостачання в польових умовах?

А. Визначення місця розгортання пункту водопостачання та зон санітарної охорони

В. Розробка маршруту розвідки

С. Обстеження джерел води на місці

D. Збір попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району розвідки

Е. Відбір проб води та її аналіз на місці та направлення проб на бактеріологічне дослідження

 

13. Визначте, в чому полягає четвертий етап розвідки джерела водопостачання в польових умовах?

А. Визначення місця розгортання пункту водопостачання та зон санітарної охорони

В. Розробка маршруту розвідки

С. Обстеження джерел води на місці

D. Збір попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району розвідки

Е. Відбір проб води та її аналіз на місці та направлення проб на бактеріологічне дослідження

 

14. Визначте, в чому полягає п‘ятий етап розвідки джерела водопостачання в польових умовах?

А. Визначення місця розгортання пункту водопостачання та зон санітарної охорони

В. Розробка маршруту розвідки

С. Обстеження джерел води на місці

D. Збір попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району розвідки

Е. Відбір проб води та її аналіз на місці та направлення проб на бактеріологічне дослідження

 

15. Визначте, в чому полягає шостий етап розвідки джерела водопостачання в польових умовах?

А. Визначення місця розгортання пункту водопостачання та зон санітарної охорони

В. Оформлення донесення про результати розвідки

С. Обстеження джерел води на місці

D. Збір попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району розвідки

Е. Відбір проб води та її аналіз на місці та направлення проб на бактеріологічне дослідження

 

16. Що включає в себе обстеження джерел водопостачання води на місці?

А. Санітарно-епідеміологічне дослідження

В. Санітарно-топографічне дослідження та санітарно-епідеміологічне дослідження

С. Санітарно-технічне дослідження та санітарно-топографічне дослідження

D. Санітарно-технічне дослідження та санітарно-епідеміологічне дослідження

Е. Санітарно-епідеміологічне, санітарно-технічне та санітарно-топографічне дослідження

 

17. Які показники слід враховувати при проведенні розвідки та виборі джерела водопостачання?

А. Кількість особового складу формувань та норми польового водопостачання

В. Кількість та дебіт джерел водопостачання

С. Якість води та наявність табельних засобів добування, очистки та знезараження води

D. Накопичення запасів води, транспортування, розгортання пунктів водорозбору

Е. Все викладене

 

18. Яким приладом визначають у воді наявність отруйних речовин?

А. Приладом Кротова

В. Приладом Горбачова

С. ПХР-МВ

D. ДП-5А

Е. УГА -2

 

19. Яким приладом визначають радіоактивне забруднення води?

А. Приладом Кротова

В. Приладом Горбачова

С. ПХР-МВ

D. ДП-5А

Е. УГА -2

 

20. Вкажіть, які отруйні речовини можна визначити за допомогою прилада ПХР-МВ?

А. Зарін, зоман, іприт, люїзит, хлорціан

В. Синильну кислоту

С. Фосген, дифосген

D. Миш‘якові похідні, алкалоїди, солі важких металів

Е. Всі перелічені речовини

 

21. При наявності у воді синильної кислоти, нижня частина реактиву в трубці забарвлюється в:

А. Малиновий або червоно-фіалковий колір

В.В жовтий колір

С.Рожевий колір

D.В зелений колір

Е.В коричневий колір

 

22. При наявності у воді зарину, зоману та Vi -газів, нижня частина реактиву в трубці забарвлюється в:

А. Малиновий або червоно-фіалковий колір

В.В жовтий колір

С.В рожевий або червоний колір

D.В зелений колір

Е.В коричневий колір

 

23. Для вимірювання радіоактивності зразка води за допомогою ДП-5А зонд із детектором слід розташувати:

А. На відстані 5 см від поверхні, паралельно їй

В. На відстані 1 см від поверхні, паралельно їй

С. На відстані 10 см від поверхні, будь як

D. На відстані 50 см від поверхні, будь як

Е. На відстані 1 м від поверхні, паралельно їй

 

24. Для визначення радіоактивного забруднення води перш за все необхідно визхначити:

А. Натуральний фон повітря

В. Натуральний фон грунту

С. Натуральний фон приладу

D. Натуральний фон поверхонь

Е. Всі показники

 

25. Яким приладом можна відібрати пробу води для аналізу в польових умовах?

А. Батометром

В. Пляшкою з тягарем

С.Солдатським казанком

D.Відром

Е.Всі вірні

 

26. За допомогою якого пристрою в польових умовах проводиться оцінка забарвлення води?

А. Шкали кольоровості

В. Компаратора

С. Шрифта Снеллена №1

D. Циліндра

Е. Всі відповіді вірні

 

27. Який показник колірності води нормується в польових умовах?

А. Не більше 10 градусів

В. Не більше 20 градусів

С. Не більше 30 градусів

D. Не більше 36 градусів

Е. Не більше 50 градусів

 

28. Який показник досліджується у воді при додаванні до 5 мл води 5 крапель 50% розчину сегнетової солі та 5 крапель реактиву Несслера?

А. Окислюваність

В.Лужність

С.Жорсткість

D. Азот нітритів

Е. Амонійний азот

 

29. Який показник досліджується у воді при додаванні до 5 мл води 5 крапель розчину або кілька кристалів сухого реактиву Грісса?

А. Окислюваність

В. Лужність

С. Загальна жорсткість

D. Азот нітритів

Е. Амонійний азот

 

30. У чому полягає кількісне визначення у воді азоту амонійного?

А. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку та зверху від жовтуватого до бурого

В. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку та зверху від рожевого до яскраво-червоного

С. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку від жовтуватого до бурого

D. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку від рожевого до яскраво-червоного

Е. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді зверху від жовтуватого до бурого

 

31. У чому полягає кількісне визначення у воді азоту нітритів?

А. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку та зверху від жовтуватого до бурого

В. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку та зверху від рожевого до яскраво-червоного

С. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку від жовтуватого до бурого

D. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку від рожевого до яскраво-червоного

Е. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді зверху від жовтуватого до бурого

 

32. Що таке пункти водопостачання?

А. Ділянки біля джерела води

В.Табельні засоби добування, підйому води та її очищення, знезараження

С. Табельні засоби дезактивації, дегазації води

D. Накопичення запасів води та видачі її особовому складу формувань.

Е. Все перелічене

 

33. Що таке пункти водозабору?

А. Ділянки в районі розміщення формувань, на яких розгортаються засоби для накопичення запасів води та видачі її особовому складу формувань

В. Табельні засоби добування, підйому води та її очищення, знезараження

С. Табельні засоби дезактивації, дегазації води

D. Ділянки біля джерела води

Е. Все перелічене

 

34. Вкажіть види обробки води у польових умовах?

А. Знезараження

В. Знезараження та дезактивація

С. Опріснення, дезактивація, дегазація, та знезараження

D. Знезараження, освітлення, опріснення, дезактивація, дегазація

Е. Знезараження, опріснення

 

35. З методів знезараження води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та в умовах бойових дій можуть бути використані:

А. Кип’ятіння

В. Ультрафіолетове опромінення

С. Хлорування та кип’ятіння

D. Хлорування

Е. Кип’ятіння, хлорування та ультрафіолетове опромінення

 

36. Який метод знезараження води у польових умовах може бути використаний на військовій фільтрувальній станції (ВФС-2,5; ВФС-10)?

А. Кип’ятіння

В. Ультрафіолетове опромінення

С. Хлорування та кип’ятіння

D. Хлорування

Е. Кип’ятіння, хлорування та ультрафіолетове опромінення

 

37. Які способи хлорування води можуть бути вокористані у польових умовах?

А. Хлорування за хлорпотребою та післяпереломними дозами хлору

В. Хлорування за хлорпотребою та перехлорування

С. Хлорування за хлорпотребою

D. Перехлорування та хлорування з преамонізацією

Е. Перехлорування та післяпереломними дозами хлору

 

38. Для хлорування води у польових умовах використовують:

А. Хлорне вапно та гіпохлорит кальцію

В. Хлорне вапно та таблетки «аквасепт»

С. Гіпохлорит кальцію та таблетки «пантоцид»

D. Хлорне вапно, гіпохлорит кальцію, таблетки «аквасепт» та «пантоцид»

Е. Таблетки «аквасепт» та «пантоцид»

 

39. Найчастіше межі очікуваної хлорпотреби води в польових умовах складають:

А. Хлорпотреба води складає – 1-2 мг/л

В. Хлорпотреба води складає – 3-4 мг/л

С. Хлорпотреба води складає – 3-5 мг/л

D. Хлорпотреба води складає – 5-10 мг/л

Е. Хлорпотреба води складає - 15-20 мг/л

 

40. На який обсяг води розраховано використання таблеток «аквасепт» та «пантоцид»?

А. На 0,25 л

В. На 0,75 л

С. На 0,5 л

D. На 1 л

Е. На 1,25 л

 

41. У польових умовах при відсутності набору НХК чи необхідних реактивів хлорпотребу можна визначати шляхом хлорування води:

А. У трьох відрах, вносячи 1, 2, 3 столові ложки 1% розчину хлорного вапна і вибрати ту дозу, при якій після 30-хвилинної експозиції буде чути самий слабкий запах хлору

В. У двох відрах, вносячи 1, 2, столові ложки 1% розчину хлорного вапна і вибрати ту дозу, при якій після 15-хвилинної експозиції буде чути самий слабкий запах хлору

С. У трьох відрах, вносячи 1, 2, 3 столові ложки 1% розчину хлорного вапна і вибрати ту дозу, при якій після 10-хвилинної експозиції буде чути самий слабкий запах хлору

D. У трьох відрах, вносячи 2, 3, 5 столові ложки 1% розчину хлорного вапна і вибрати ту дозу, при якій після 10-хвилинної експозиції буде чути самий сильний запах хлору

Е. У трьох відрах, вносячи 2, 3, 5 столові ложки 1% розчину хлорного вапна і вибрати ту дозу, при якій після 60-хвилинної експозиції буде чути самий сильний запах хлору

 

42. Вкажіть дозу хлору, яка може бути використана при перехлоруванні води, якщо нема підозри на зараження води патогенними мікроорганізмами?

А. Біля 5мг/л

В. Біля 10мг/л

С. Біля 20 мг/л

D. Біля 150 мг/л

Е. Біля 2 мг/л

 

43. Вкажіть дозу хлору, яка може бути використана при перехлоруванні води при зараженні вегетативними формами патогенних мікроорганізмів?

А. Біля 5 мг/л

В. Біля 10 мг/л

С. Біля 20 мг/л

D. Біля 150 мг/л

Е. Біля 2 мг/л

 

44. Вкажіть дозу хлору, яка може бути використана при перехлоруванні води при зараженні води споровими формами патогенних мікроорганізмів?

А. Біля 5мг/л

В. Біля 10мг/л

С. Біля 20 мг/л

D. Біля 150 мг/л

Е. Біля 2 мг/л

 

45. Якою повинна бути експозиція хлорування води, якщо є підозра на зараження води споровими формами патогенних мікроорганізмів?

А. Не менще 15 хвилин

В. Не менще 30 хвилин

С. Не менще 60 хвилин

D. Не менше 2 годин

Е. Не менше 1,5 годин

 

46. Якою повинна бути стандартна експозиція при проведенні хлорування води в польових умовах?

А. Не менще 15 хвилин влітку та 30 хвилин взимку

В. Не менще 30 хвилин влітку і взимку

С. Не менще 60 хвилин влітку та 1,5 години взимку

D. Не менше 2 годин взимву та влітку

Е. Не менше 1,5 годин влітку та 3 годин взимку

 

47. В польових умовах з відомих методів очищення води використовують:

А. Відстоювання

В. Коагуляцію

С. Фільтрацію

D. Коагуляцію та фільтрацію через табельні або імпровізовані фільтри

Е. Відстоювання та коагуляцію

 

48. В чому полягає суть стандартного хлоркупоросного методу очистки і знезараження води за Клюкановим?

А. В воду вносять лише коагулянт у дозі 150 мг/л

В. В воду вносять лише хлорне вапно у дозі 10 мг/л активного хлору

С. В воду одночасно вносять коагулянт у дозі 150 мг/л і хлорне вапно у дозі 10 мг/л активного хлору

D. В воду одночасно вносять коагулянт у дозі 50 мг/л і хлорне вапно у дозі 50 мг/л активного хлору

Е. В воду одночасно вносять коагулянт у дозі 150 мг/л і хлорне вапно у дозі 100 мг/л активного хлору

 

49. Вкажіть, які засоби відносяться до табельних засобів водопостачання інженерних підрозділів військових та цивільних формувань?

А. Засоби добування підземної води (МТК -1, установка буріння УРБ-ЗАМ)

В. Засоби підйому води

С. Засоби обробки води

D. Засоби накопичення та транспортування води

Е. Все перелічене

 

50. Вкажіть, які засоби обробки води відносяться до табельних засобів інженерних підрозділів військових та цивільних формувань?

А. ТВФ- 200

В. ВФС-2,5

С. ВФС-10

D. МАФС -3, ПОУ-4, ОПС -2

Е. Все перелічене

 

51. Вкажіть, які засоби накопичення та транспортування води відносяться до табельних засобів інженерних підрозділів військових та цивільних формувань?

А. ТВФ- 200

В. ВФС-2,5

С. ВФС-10

D. МАФС -3, ПОУ-4, ОПС -2

Е. РДВ-50, РДВ-100, РДВ-1000, РДВ-5000, АВЦ-15, АВЦ -28, АВЦ -40

 

 

NN

Тема 18. Харчування військ


1. Який з названих заходів застосовується для оцінки якості харчування у військовій частині?
А. Санітарно-гігієнічна оцінка пайків
В. Оцінка санітарно-гігієнічного стану кухні-їдальні
С. Виявлення симптомів аліментарних захворювань у особового складу
Д. Оцінка санітарно-гігієнічного стану пункту господарського забезпечення (ПГЗ)
Є. Оцінка санітарно-гігієнічного стану автокухонь

2. Який з названих заходів застосовується для оцінки якості харчування у військовій частині?
А. Оцінка санітарно гігієнічного стану ПХД
В. Виявлення залежності рівня захворюваності від характеру харчування
С. Санітарно-гігієнічна оцінка пайків
Д. Санітарно-гігієнічна оцінка стану похідних кухонь
Є. Якість штучної С-вітамінізації їжі

3. Яка з названих заходів застосовується для оцінки якості харчування у військовій частині?
А. Якість штучної С-вітамінізації їжі
В. Оцінка санітарно-гігієнічного стану ПХД
С. Санітарно-гігієнічна оцінка пайків
Д. Санітарно-гігієнічна оцінка автокухонь і похідних кухонь
Є. Визначення адекватності харчування характером військової праці і відпочинку

4.Що відноситься до особливостей харчування в польових умовах?
А. Централізація харчування
В. Розгортання кухні-їдальні
С. Переважне використання пайків котлового постачання
Д. Децентралізація харчування
Є. Рідкісне використання сухих пайків НЗ

5. Що відноситься до особливостей харчування в польових умовах?
А. Використання польових кухонь
В. Централізація харчування
С. Використання однієї кухні-їдальні на частину
Д. Переважне використання пайків котлового постачання
Є. Рідкісне використання сухих пайків НЗ

6. Метод обробки продуктів при застосуванні зброї масового ураження?
А. Консервування
В. Дезінфекція
С. Дератизація
Д. автоклавування
Є. сублімаційного сушіння

7. Метод обробки продуктів при застосуванні зброї масового ураження:
А. автоклавування
В. Дератизація
С. Дегазація (знешкодження)
Д. сублімаційного сушіння
Є. Консервування

8. Назвіть метод обробки продуктів при застосуванні зброї масового знищення (ЗМЗ):
А. Дератизація
В. сублімаційного сушіння
С. Консервування
Д. Дезактивація
Є автоклавування

9. Низький вміст вітамінів в їжі в польових умовах обумовлено:
А. Застосуванням, в основному, пайків котлового постачання
В. Застосуванням, в основному, додаткових пайків
С. Збільшенням терміну доставки їжі
Д. Широким застосуванням консервів і концентратів
Є. Порушенням санітарних вимог до переробки їжі

10. Профілактика гіповітамінозу «С» в польових умовах здійснюється:
А. Використанням пайків котлового постачання
В. Використанням овочів і фруктів з високим вмістом вітаміну «С»
С. Використанням додаткових пайків
Д. Штучною С-вітамінізацією їжі
Є. Використанням хвойного настою

11. Профілактика гіповітамінозу «С» в особового складу в мирний час здійснюється:
А. Використанням додаткових пайків
В. Використовуванням овочів і фруктів з високим вмістом вітаміну «С»
С. Застосуванням хвойного настою
Д. Штучною С-вітамінізацією їжі з 15 квітня по 15 серпня
Є. Штучною С-вітамінізацією їжі з 15 серпня по 15 квітня

12. Назвіть гігієнічну особливість харчування в польових умовах:
А. Підвищення можливості виникнення харчових отруєнь
В. Централізація харчування
С. Застосування, в основному, пайків котлового постачання
Д. Застосування, в основному, додаткових пайків
Є. Зниження можливості виникнення харчових отруєнь

13. Назвіть гігієнічну особливість харчування в польових умовах:
А. Централізація харчування
В. Можливість зараження їжі ОР, РР, БС
С. Зниження можливості виникнення харчових отруєнь
Д. Використання в основному пайків котлового постачання
Є. Використання в основному додаткових пайків

14. Назвіть гігієнічну особливість харчування в польових умовах:
А. Зниження можливості виникнення харчових отруєнь
В. Централізація харчування
С. Використання трофейного продовольства
Д. Штучна С-вітамінізація їжі
Є. Використання, в основному, пайків котлового постачання

15. Назвіть гігієнічну особливість харчування в польових умовах:
А. Використання, в основному, додаткових пайків
В. Штучна С-вітамінізація їжі
С. Централізація харчування
Д. Низький вміст в їжі вітамінів
Є. Зниження можливості виникнення харчових отруєнь

16. Завдання гігієнічної експертизи продовольства при впливі на них ЗМЗ:
А. Комплексне дослідження продовольства для подальшої дезінфекції
В. Комплексне дослідження продовольства для подальшої дегазації
С. Комплексне дослідження продовольства для подальшої дератизації
Д. Комплексне дослідження продовольства для гігієнічної оцінки
Є. Комплексне дослідження продовольства для епідемічної оцінки

17. Зі скількох етапів складається гігієнічна експертиза продовольства при застосуванні ЗМЗ?
А. З п'яти
В. З чотирьох
С. Із трьох
Д. З двох
Е - з одного


18. Перший етап гігієнічної експертизи продовольства при застосуванні ЗМУ:
А. Збір інформації
В. Огляд об'єкта та місцевості
С. Дослідження на місці
Д. Відбір проб
Є. Індикація ОР і БС

19. Другий етап гігієнічної експертизи продовольства при застосуванні ЗМУ:
А. Огляд об'єкта та місцевості
В. Дослідження на місці
С. Індикація 0В і БС
Д. Відбір проб
Є. Збір інформації

20. Третій етап гігієнічної експертизи продовольства при застосуванні ЗМУ:
А. Збір інформації
В. Дослідження на місці
С. Відбір проб
Д. Індикація ОР і КС
Є. Лабораторне дослідження

21. Четвертий етап експертизи продовольства при застосуванні ЗМУ:
А. Складання експертного висновку
В. Проведення дезінфекції продовольства
С. Проведення дегазації (знешкодження) продовольства
Д. Проведення дезактивації продовольства
Є. Проведення комплексної обробки продовольства

22. Визначення реального надходження енергії харчових речовин (при оцінці харчування у військовій частині) проводиться на підставі даних про:
А. Хімічному складі основного пайка
В. Вихід готової їжі
С. Калораж основного пайка
Д. Калораж всіх видів пайка
Є. Калораж сніданку, обіду і вечері

23. Визначення реального надходження енергії харчових речовин (при оцінці харчування у військовій частині) проводиться на підставі даних:
А. Хімічного складу основного (солдатського) пайка
В. Хімічного складу додаткового пайка
С. Лабораторного аналізу харчових продуктів
Д. Хімічного складу всіх видів пайків
Є. Добові (тижневої) меню-розкладки

24. Оцінка реального надходження енергії харчових речовин (при оцінці харчування у військовій частині) проводиться на підставі даних:
А. антропометрії особового складу
В. Хімічного складу сніданку, обіду і вечері
С. калораж основного і додаткового пайка
Д. Про залишках їжі на столах
Є. Хімічного складу всіх пайків

25. При оцінці харчування у військових частинах проводиться медичне обстеження особового складу. Його головна мета?
А. Виявлення симптомів гіповітамінозу «С»
В. Оцінка маси тіла
С. Оцінка зростання та кола грудної клітки
Д. Проведення мовної проби
Є. Виявлення симптомів аліментарних захворювань

26. При оцінці харчування у військовій частині проводиться вивчення загальної захворюваність особового складу. Його головна мета:
А. Виявлення залежності рівня захворюваності від якості харчування
В. Визначення питомої ваги аліментарних захворювань
С. Визначення питомої ваги гіповітамінозу «С»
Д. Оцінка частоти виникнення харчових інфекцій
Є. Визначення питомої ваги шлунково-кишкової патології

27. При оцінці харчування у військовій частині визначення потреби в енергії та харчових речовин проводиться в залежності від:
А. Стану здоров'я
В. антропометричних показників
С. Наявності шлунково-кишкової патології
Д. Наявності симптомів гіповітамінозу «С»
Є. Наявності симптомів будь-якої аліментарної патології

28. При оцінці харчування у військовій частині визначення потреби в енргії і харчових речовинах проводиться в залежності від:
А. Наявності шлунково-кишкової патології
В. Наявності симптомів гіповітамінозу «С»
С. Характеру і інтенсивності бойової підготовки
Д. Наявності симптомів будь-якої аліментарної патології
Є. Стан здоров'я вояків

29. Режим харчування військовослужбовців визначає:
А. Умови військової праці
В. Наявність аліментарних захворювань
С. Вид харчового постачання
Д. Рівень загальної захворюваності
Є. Кількість прийомів їжі протягом доби

30. Режим харчування військовослужбовців визначає:
А. Рівень загальної захворюваності
В. Наявність аліментарних захворювань
С. Умови військової праці
Д. Правильні проміжки між прийомами їжі
Є. Вид харчового постачання

31. Режим харчування військовослужбовців визначає:
А. Вид харчового постачання
В. Наявність аліментарних захворювань
С. Розподіл продуктів протягом дня
Д. Умови військової праці
Є. Рівень загальної захворюваності

32. Режим харчування військовослужбовців визначає:
А. Наявність аліментарних захворювань
В. Прийом їжі суворо у встановлений час доби
С. Умови праці військовослужбовців
Д. Вид харчового постачання
Є. Рівень загальної захворюваності

33. Обов'язки медпрацівника при харчуванні особового складу в польових умовах:
А. Бере участь у виборі режиму харчування
В. Перевіряє наявність запасів харчових продуктів
С. Розгортає пункт господарського постачання
Д. Контролює доведення норм постачання до особового складу
Є. Забезпечує своєчасну доставку їжі та сухих пайків особовому складу

34. Обов'язки медпрацівника при харчуванні особового складу в польових умовах:
А. Розгортає пункт господарського постачання
В. Контролює правильність зберігання і якість продуктів і готової їжі
С. Перевіряє наявність пайків «НЗ»
Д. Забезпечує своєчасну доставку готової їжі та сухих пайків особовому складу
Є. Контролює доведення покладених норм постачання до особового складу


35. Обов'язки медпрацівника при харчуванні особового складу в польових умовах:
А. Контролює доведення покладених норм постачання до особового складу;
В. Розгортає пункт господарського постачання
С. Контролює своєчасність доставки продуктів і готової їжі та умов роздачі
Д. Перевіряє наявність пайків «НЗ»
Є. Забезпечує своєчасну доставку готової їжі та сухих пайків особовому складу

36. Обов'язки медпрацівника при організації харчування особового складу в польових умовах:
А. Перевіряє наявність пайків «НЗ»
В. Веде медичне спостереження за особовим складом господарського взводу
С. Веде медичне спостереження за особовим складом підрозділу
Д. Веде медичне спостереження за кухарським складом
Є. Розгортає пункт господарського постачання

37. Мета оцінки адекватності харчування військовослужбовців:
А. Вміти складати добовий (тижневий) харчовий раціон
В. Вміти складати меню-розкладку добового (тижневого) харчового раціону
С. Знати основні методи профілактики гіповітамінозу «С»
Д. Уміти визначати ознаки гіповітамінозу «С» у військовослужбовців
Є. Знати фізіолого-гігієнічні принципи раціонального харчування військовослужбовців

38. Мета оцінки адекватності харчування військовослужбовців-вміти:
А. Оцінювати харчовий раціон і розробляти рекомендації щодо його оптимізації
В. Складати добовий (тижневий) харчовий раціон
С. Визначати ознаки гіповітамінозу «С» та інших гіповітамінозів
Д. Здійснювати профілактику гіповітамінозу «С» в звичайних і польових умовах
Є. Складати меню-розкладку добового (тижневого раціону)

39. Хто стверджує розкладку продуктів добового (тижневого) харчового раціону?
А. Медпрацівник
В. Командир частини
С. Командир взводу господарського
Д. Начальник служби тилу
Є. Начальник медичної служби


40. Хто дає дозвіл на вживання продуктів харчування після спеціальної обробки?
А. Командир частини
В. Командир взводу господарського
С. Начальник медичної служби
Д. Хімік-дозиметрист
Є. Начальник служби тилу

41. Санітарно-гігієнічні заходи з організації харчування і водопостачання в екстремальних умовах мають на меті:
А. Організацію розвідки вододжерела та раціонального харчування;
В. Підтримання боєздатності (особового складу) та працездатності (населення);
С. гігієнічну експертизу продовольства і технічних засобів водопостачання;
Д. Санітарний нагляд за польовими кухнями і водопостачанням;
Є. Санітарний нагляд за харчуванням і пунктами водопостачання (ПСБ)

42. Санітарно-гігієнічні заходи з організації харчування і водопостачання в екстремальних умовах мають на меті:
А. Санітарний нагляд за харчуванням і пунктами водопостачання (ПСВ)
В. Організацію розвідки вододжерела та раціонального харчування
С. Збереження здоров'я особового складу і населення
Д. гігієнічну експертизу продовольства і технічних засобів водопостачання
Є. Санітарний нагляд за польовими кухнями (столовими) і водопостачанням

43. Санітарно-гігієнічні заходи з організації харчування і водопостачання в екстремальних умовах мають на меті:
А. Санітарний нагляд за польовими кухнями (столовими) і водопостачанням
В. гігієнічну експертизу продовольства і технічних засобів водопостачання
С. Санітарний нагляд за харчуванням і пунктами водопостачання (ПСВ)
Д. Забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя
Є. Організацію розвідки вододжерела та раціонального харчування

44. Основні завдання раціонального харчування і водопостачання в польових і екстремальних умовах-забезпечення:
А. Особового складу достатньою кількістю питної води та якісними продуктами харчування
В. Особового складу питною водою та продуктами, безпечними в епідеміологічному відношенні
С. Особового складу питною водою та продуктами, нешкідливими по токсико-хімічному складу
Д. Особового складу питною водою та продуктами, безпечними за рівнем радіоактивності
Є. боєздатності особового складу та санітарного благополуччя у військах

45. Вид пайка військовослужбовців згідно з класифікацією:
А. Солдатський
В. Офіцерський
С. Гірський
Д. Основні (котлові)
Є. Льотні

46. Вид пайка військовослужбовців згідно з класифікацією:
А. курсантські
В. Солдатський
С. Додаткові
Д. Льотні
Є. Гірські

47. Вид пайка військовослужбовців згідно з класифікацією:
А. Гірські
В. Сухі
С. Офіцерський
Д. Солдатський
Є. Курсантський

48. Вид пайка військовослужбовців згідно з класифікацією:
А. Бортові
В. курсантські
С. Офіцерський
Д. Гірський
Є. Солдатський

49. Вид пайка військовослужбовців згідно з класифікацією:
А. Льотний
В. Гірський
С. Офіцерський
Д. курсантські
Є. Аварійний

50. Які пайки використовуються переважно в мирний час?
А. Солдатський та офіцерський
В. Льотний і гірський
С. Курсантський і солдатський
Д. Основні і додаткові
Є. Сухі та НЗ


51. Які пайки використовуються переважно в польових та екстремальних умовах?
А. Основні і додаткові
В. Солдатський, офіцерський
С. Сухі, бортові
Д. Льотні, гірські
Є. Офіцерський, курсантський

52. Хімічний склад солдатського пайка,%:
А. 50 - вуглеводи, 25 - жири, 25 - білки
В. 65 - вуглеводи, 20 - жири, 15 - білки
С. 70 - вуглеводи, 20 - білки, 10 - жири
Д. 55 - вуглеводи, 30 - білки, 15 - жири
Є. 60 - вуглеводи, 30 - білки, 10 - жири

53. Співвідношення Б: Ж: В у солдатському пайку:
А. 1:1:5

В. 1:1:4
С. 1:1, 2:4, 6
Д. 1:1, 5:4
Є. 1:1:3

54. При складанні основних пайків (котлового постачання) враховують:
А. Епідобстановку
В. Характер військової праці
С. Характер військових дій
Д. Період року
Є. Анропометричні дані

55. При складанні основних пайків (котлового постачання) враховують:
А. Антропометричні дані
В. Характер військових дій
С. Кліматичні умови
Д. Епідобстановку
Є. Період року

56. При складанні основних пайків (котлового постачання) враховують:
А. Період року
В. Характер військових дій
С. Антропометричні дані особового складу
Д. Особливості спеціалізованих родів військ
Є. епідеміологічну обстановку

57. Основні (котлові) пайки мають калорійність (ккал / добу):
А. 2000-5000
В. 2400-6000
С. 2800-6000
Д. 2500-6100
Є. 3500-5100

58. Недолік сучасних пайків:
А. Мало вітамінів С і РР
В. Мало вітамінів групи В і А
С. Мало жирів
Д. Мало білків
Є. Багато вуглеводів

59. Недолік сучасних пайків:
А. Мало білків
В. Малий асортимент продуктів
С. Мало жирів
Д. Мало вітамінів групи В і С

Є. Мало вітамінів А і Д

60. Недолік сучасних пайків:
А. Велика питома вага вуглеводів
В. Велика питома вага рослинних жирів
С. Велику питому вагу консервів і концентратів
Д. Недостатня кількість вітамінів групи В і А
Є. Недостатня кількість білків

61. Розподіл добової калорійності раціону військовослужбовців,%:
А. Сніданок - 15, обід - 65, вечеря - 20
В. Сніданок - 25, обід - 60, вечеря - 15
С. Сніданок - 30, обід - 60, вечеря - 10
Д. Сніданок - 35, обід - 45, вечеря - 20
Є. Сніданок - 25, обід - 50, вечеря - 25

62. Кількість вітаміну С на добу, що забезпечує профілактику гіповітамінозу (мг):
А. 70
В. 150
С. 100
Д. 120
Є. 80

63. Одне із завдань гігієни харчування військовослужбовців у мирний час:
А. Вітамінізація основних і додаткових пайків
В. Профілактика гіповітамінозу «С» у особового складу
С. Пошук нових раціонів харчування
Д. Боротьба із зайвою вагою певної частини солдатів
Є. Боротьба з наслідками гіповіаміноза «С»

64. Одне із завдань гігієни харчування військовослужбовців у мирний час:
А. Боротьба з наслідками гіповітамінозу «С»
В. Вітамінізація основних і додаткових пайків
С. Профілактика шлунково-кишкових захворювань
Д. Пошук нових раціонів харчування
Є. Профілактика гіповітамінозу «С»







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.137.4 (0.069 с.)