Маркетинг. Маркетингові психотехнології.

Ма́ркетинг — це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.

• Психологія масових комунікацій.
Реклама сьогодні є популярним предметом обговорення як у науковій, так і у публіцистичній літературі. При цьому чи не найбільша увага приділяється питанню про неусвідомлювані шляхи рекламного впливу. Робота за даним напрямком включає в себе певні заходи, спрямовані на запобігання негативного впливу, на сприйняття людиною інформації, яка розповсюджується рекламою та різними засобами масової інформації, а також роботу з моделювання та впровадження ефективних розробок, які сприятимуть успішній діяльності різних організацій, підприємств у таких сферах, як: психологія реклами та PR, споживча психологія, формування та оцінка текстів та графічних символів, психотехнології в ЗМІ, психологія маркетингу та менеджменту, психотехнології в політиці та пропаганді, методи та засоби нетрадиційних досліджень у рекламі, маркетингу, PR тощо.

• Психоаналіз.
Психоаналіз являє собою глибинно психологічно-орієнтовану психотерапію. Даний напрямок вигідно відрізняється від багатьох інших видів психотерапії тим, що його дія спрямована не тільки на усування симптомів – як психологічних, так і соматичних, які супроводжують будь-який невротичний розлад, але й на виявлення причин, що викликають ту чи іншу психологічну проблему. Таким чином, людина в силах усвідомити причини психологічних та соматичних проблем та самостійно змінити життєві обставини, які викликали ці причини. Робота за даним напрямком призводить до глибинної корекції невірних установок особистості, об'єктної залежності, неефективних життєвих сценаріїв, позбавленню від тривожних станів, депресій, фобій, неврозів, психосоматичних захворювань, адиктивної поведінки (ігроманія, алкоголізм, наркоманія тощо).

• Технології психічної реабілітації.
Робота за даним напрямком включає в себе систему медико-психологічних, педагогічних та соціальних заходів, спрямованих на відновлення, корекцію або компенсацію порушених психічних функцій, станів, особистісного та соціально-трудового статусу хворих та інвалідів, а також осіб, що перенесли захворювання, отримали психічну травму внаслідок різкої зміни соціальних відносин, умов життя тощо.

 

26. Менеджмент як внутрішньо фірмовий бізнес-процес. Психологія менеджменту.

Менеджмент – процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з тим, щоб досягнути координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного досягнення завдань.Термін управління спочатку визначив вміння об’їжджати коней та ними керувати. Менеджмент визначається як процес, за допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти формують організації та керують ними шляхом постановки цілей та розробки засобів їх досягнення. Процес менеджменту передбачає виконання функцій планування, організації, координації, мотивації, контролю праці робітників організації для досягнення певних цілей. Тому менеджмент – це вміння досягти поставлених цілей, спрямовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки людей, які працюють в організації. Тому можна розглядати менеджмент як процес впливу на діяльність окремого працівника, групи, організації в цілому з метою досягнення найкращих результатів.

 

Шляхи розв’язання конфліктів

Конфлікт – зіткнення протилежно спрямованих інтересів і позицій, що супроводжується психічною напруженістю і виникненням негативних емоційних станів.

Визначте проблему в категоріях цілей, а не рішень.2. Після того, як проблему визначено, визначте рішення, прийнятні для обох сторін.3. Зосередьте увагу на проблемі, а не на особистих якостях іншої сторони.4. Створіть атмосферу довіри, збільшуючи взаємний вплив і обмін інформацією.5. Під час спілкування створіть приязні стосунки один з одним, виявляючи симпатію і вислуховуючи думки іншої сторони, а також зводячи до мінімуму прояву гніву і погроз.

Варварський психологічний вплив

У процесі спілкування часто доводиться зустрічатись із проявами агресивності, грубості. Це є варварський психологічний вплив.

До варварських видів належать напад і примус. Напад – це неочікувана атака на чужу психіку, що здійснюється з усвідомленим наміром чи без нього і є формою розрядки емоційної напруженості, спробою змінити емоційний стан співрозмовника з метою досягнення цілей, вигідних нападаючому. Жертва нападу сприймається як здобич чи як поміха, що заважає схопити здобич, і тому має бути знищена. Примус – це змушування людини до виконання певних дій з допомогою погроз. Жертва примусу сприймається як знаряддя, яким можна скористатись, або як поміха, яку можна перетворити у знаряддя.

Основним знаряддям психологічного нападу і примусу є слова, що викликають порушення душевної рівноваги на певний проміжок часу. Напад може здійснюватись з певною метою чи імпульсивно. Імпульсивний не має конкретної мети. Його причиною є прагнення організму розрядити агресивні імпульси, звільнитись від напруженості. Іноді він може здійснюватись всупереч бажанням нападаючого. Цілеспрямований напад здійснюється для чогось і чомусь. Тобто, є мета і причина.

Форми нападу: Деструктивна критика. Це образливі судження про особистість людини; грубі, агресивні судження про справи і вчинки людини чи її близьких; риторичні запитання, спрямовані на пошук недоліків. (“Звичайно, тобі важко це дається”, “Мене дивує твоя пристрасть до дешевих речей”, “Ти взагалі втратив здоровий глузд”.) Деструктивна констатація. Згадка про об’єктивні факти біографії, які людина не в змозі змінити чи вплинути на них (походження, національність, рід занять). Крім того, “дружні” згадки, посилання і натяки на помилки, промахи, порушення, допущені в минулому, “жартівливі” згадки про старі гріхи чи особистісні таємниці. Метою є введення адресата в стан розгубленості, безпорадності. Наприклад: “Ти і раніше допускав масу подібних помилок”, “Пам’ятаю, і ВУЗ ти закінчив не найпрестижніший”. Деструктивні поради. Це непрошені рекомендації і пропозиції щодо зміни способу поведінки та безапеляційні вказівки на зразок: “А чому б тобі не..”, “Пора тобі засвоїти, що..”, “Запам’ятай на майбутнє, що..”.

Маніпуляція. Її корені та відмінні риси.

Для будь-якого виду міжособової взаємодії необхідне встановлення контакту. Розрізняють такі види контакту: тілесний контакт – від легкого дотику до бурхливих обіймів. У кожної людини є особистий простір, в межах якого вона почуває себе комфортно. Вторгнення в цей простір виводить людину із стану емоційної рівноваги. Слуховий і зоровий контакт - легше, якщо вони не нав’язливі; емоційний контакт – входження в емоційний стан партнера(співчуття, радість за нього); предметний контакт – співбесідники говорять однією мовою і однаково сприймають слова і поняття, однаково розуміють зміст сказаного; духовний контакт – об’єднання на основі високих ідей і цінностей (напр. релігії)

Щипки зверху. (Форма похвали. Улестливий тон. Прохання, виправдання, вибачення. Показує переваги співбесідника). Щипки знизу. (Високомірні і повчальні інтонації, плескання по плечу. Прагне зайняти більш високе місце.). Універсальні щипки. (Часто містять суперечливі судження. Бесіда на рівних). Щипки необхідні маніпулятору для визначення своєї рольової позиції, психологічного пристосування.

Наступним кроком на шляху виявлення ознак маніпуляції є моніторинг емоцій. Емоційні ознаки маніпуляції: Дисбаланс – суперечливість емоцій (одночасно смішно і неприємно, відчувається радість і недовіра); Неадекватність емоцій (спалах злості під час обговорення дрібних деталей і т.д.); Повторюваність емоцій – систематична поява одних і тих же емоцій при зустрічі з однією людиною (постійне почуття провини, власної некомпетентності); Різкий сплеск емоцій, що не здається виправданим даною ситуацією.

Форми ділового спілкування.

Розглядаючи переговори як динамічний процес, що складається з окремих етапів або фаз, можна визначити ті труднощі, що підстерігають нас на кожнім з них. У даному розділі розглянуті основні етапи ділових переговорів і їхня специфіка.

Добре підготовлений той, хто задумався над наступними питаннями: а) наскільки ціль партнера по переговорам відрізняється від вашої власної; б) наскільки шляхи, що може вибрати партнер, відрізняються від вашого варіанта; в) з яких параметрів власного плану (терміни, засоби, люди) може виходити партнер; г) наскільки широкий його часовий обрій, чи розташовує партнер інформацією, який немає у вас, або навпаки; д) якими можуть бути його представлення про організаційне забезпечення свого варіанта рішення. Тільки тоді, коли потенційний клієнт бачить переваги, що можуть бути йому надані і відповідають його "егоїстичним" устремлінням, можна сказати, що і ви досягли успіху, приобретя нового партнера.

Етап активної дискусії (суперечки).

Цей етап переговорів (власне переговори) можна розбити на наступні складові: 1) уточнення позицій;2) їхнє обговорення; 3) узгодження позицій.

Техніка проведення переговорів містить у собі: установлення контакту зі співрозмовником; ведення переговорів у потрібному напрямку; спостереження за реакцією партнера, уміння слухати; прогнозування його відповідей; корекцію свого поводження при взаємодії; сприяння своїм поводженням мовної активності партнера; уміння виражати розуміння або схвалення; використання міміки і пантоміміки, знаків уваги; уміння передбачити можливі варіанти відповідних реакцій. Комунікація - повідомлення, передача інформації за допомогою мови, мови або інших знакових систем у процесі міжособистісної взаємодії. У цьому процесі інформація не тільки передається, але і формується, уточнюється, розвивається. По-перше, у процесі спілкування люди не тільки обмінюються об'єктивним змістом, але виробляють загальний зміст, тобто загальне бачення ситуації. По-друге, обмін інформацією обов'язково припускає вплив на поводження партнера. По-третє, комунікативний вплив як результат обміну інформацією можливо лише тоді, коли людина, що направляє інформацію (коммуникатор), і людина, що приймає її (реципієнт), мають єдину або подібну систему кодификації і декодификации. повсякденною мовою це правило виражається в словах: "усі повинні говорити на одній мові". По-четверте, в умовах людської комунікації можуть виникати зовсім специфічні комунікативні бар'єри.