Необхідні теоретичні відомості

Ліквідність – поняття неодноманітне. Слід відрізняти:

- ліквідність активу –характеризується здатністю перетворюватися в грошові кошти; ступінь ліквідності залежить від швидкості перетворення в грошові кошти;

- ліквідність балансу – визначається як ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких в гроші відповідає строку погашення зобов’язань;

- ліквідність підприємства – характеризується здатністю своєчасно і в повній мірі проводити розрахунки за короткостроковими зобов’язаннями контрагентам.

Для проведення аналізу ліквідності балансу необхідно:

1) статті активу згрупувати за ступенем їх ліквідності і розташувати в порядку зменшення ліквідності таким чином:

а) найбільш ліквідні активи (А1). До них відносять всі статті грошових коштів підприємства і поточні фінансові інвестиції:

 

А1 = А₂₂₀ + А₂₃₀ + А₂₄₀. (2.18)

 

б) активи, що швидко реалізуються (А2). До цієї групи активів відносять активи, для обертання яких в грошову форму потребується більш тривалий час (наприклад: дебіторська заборгованість яка буде погашена за умовами договорів, векселя отримані тощо):

 

 

А2 = А₁₃₀ + А₁₄₀ +А₁₅₀ + А₁₆₀ + А₁₇₀ +

+ А₁₈₀ + А₁₉₀ + А₂₀₀ + А₂₁₀. (2.19)

 

в) активи, що реалізуються повільно (А3). До цієї групи активів відносять записи, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, а також оборотні активи, що не ввійшли в групи А1 та А2:

 

 

А3 = А₁₀₀ + А₁₁₀ + А₁₂₀ + А₂₅₀ + А_270. (2.20)

 

 

г) активи, що реалізуються важко (Л4). До цієї групи відносять необоротні активи підприємства, вартість яких відображена в першому розділі активу балансу:

А4 = А₀₈₀. (2.21)

2) статті пасиву згрупувати по строкам їх погашення і розташувати в порядку збільшення цих строків таким чином:

а) найбільш строкові зобов‘язання (П1). До них прийнято відносити кредиторську заборгованість бюджету, по придбаним товарам, роботам, послугам, наприклад:

 

П1 = П₅₅₀.+П₅₆₀ +П₅₇₀. (2.22)

 

б) короткострокові пасиви (П2). До цієї групи відносять короткострокові кредити і інші позикові кошти, що підлягають погашенню протягом 12 місяців, в тому числі статті другого і п‘ятого розділів пасиву балансу з урахуванням означених вище обмежень, наприклад:

 

П2 = П₆₂₀ - (П550 + П560 +П570) + П₄₃₀ + П₆₃₀.. (2.23)

 

в) довгострокові пасиви (П3). Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов‘язаннями підприємства, наприклад:

 

П3 = П₄₈₀. (2.24)

 

г) постійні (стійки) пасиви (П4) – це статті першого розділу пасиву балансу.

П4 = П₃₈₀. (2.25)

 

3) порівняти суми в розрізі наведених груп за активом і пасивом балансу; баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні умови:

 

. (2.26)

 

Якщо виконуються перші три нерівності в цій системі, це тягне за собою виконання четвертої. Тому важливо співставити підсумки перших трьох груп по активу та пасиву.

Отже, при розрахунку оцінки ліквідності балансу до розрахунку приймаються оборотні активи підприємства та залучені джерела фінансування.

У випадку, якщо одна або кілька нерівностей системи мають протилежний знак від зафіксованого варіанту, ліквідність балансу в більшої або меншої ступені відрізняється від абсолютної.

При цьому теоретично нестача коштів за однією групою активів компенсується їх надлишком по другій групі у вартісній оцінці; в реальній ж ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити у повній формі більш ліквідні.

Співставлення А1 та П1 відображає співвідношення поточних платежів та надходжень; А2 та П2 – показує тенденцію зростання або зменшення поточної ліквідності в близькому майбутньому; А3 і П3 та А4 і П4 відображають відношення платежів та надходжень у відносно віддаленому майбутньому.

Згрупований баланс для оцінки його ліквідності має такий вигляд (таблиця 2.4).

 

Таблиця 2.4 – Аналіз ліквідності балансу

 

Актив	На початок періоду	На кінець періоду	Пасив	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжний надлишок (+) або нестача (-)
На початок періоду	На кінець періоду
1. Найбільш ліквідні активи			1. Найбільш термінові зобов’язання
2. Активи, що швидко реалізуються			2. Коротко строкові пасиви
3. Активи, що реалізуються повільно			3. Довго строкові пасиви
4. Активи, що реалізуються важко			4. Постійні пасиви
Баланс			Баланс

 

Більш детальний аналіз ліквідності підприємства проводиться на основі фінансових коефіцієнтів.

Коефіцієнт поточної ліквідності (К_пл) – характеризує достатність обігових активів для задоволення поточних зобов’язань. Відповідно до загально-прийнятних стандартів, вважається, що цей показник повинен знаходитися в межах від 1,5 до 2:

 

(2.27)

Коефіцієнт швидкої ліквідності (К_шл) – характеризує можливість погашення фірмою короткострокових зобов`язань поточними активами за відрахуванням запасів. Вважається, що цей показник повинен знаходитися в межах 0,7-0,8.

 

(2.28)

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_ал) – показує, яка частка поточних зобов`язань може бути погашена миттєво. Теоретичне значення повинне бути не менш 0,2-0,25.

 

(2.29)

 

(Примітка: * – витрати майбутніх періодів, які будуть використані продовж 12 місяців від дати балансу; ** – доходи майбутніх періодів, які будуть погашені впродовж 12 місяців від дати балансу).

Основним абсолютним показником ліквідності є чистий робочий капітал.

Чистий робочий капітал (Р_к) – це величинаоборотних коштів, що залишається в обігу підприємства після повного погашення поточних зобов’язань.

Рк = (обігові активи + витрати майбутніх періодів*) –

(короткострокові зобов’язання + доходи майбутніх періодів**). (2.30)

 

(Примітка: * – враховується та частка ВМП, яка буде використана впродовж 12 місяців з дати балансу; ** – враховується та частка ДМП, яка буде погашена впродовж 12 місяців з дати балансу).

Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити короткострокові зобов’язання, але й має фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій.

Рівень достатності чистого робочого капіталу визначається шляхом порівняння з аналогічним показником інших підприємств.

 

Завдання:

1. Оцінити ліквідність балансу підприємства.

2. Провести аналіз ліквідності підприємства на основі коефіцієнтів.

3. Динаміку коефіцієнтів відобразити графічно.

4. Відзначити основні слабкі і сильні сторони підприємства, пов’язані із забезпеченням ліквідності і платоспроможності підприємства.

5. Сформулювати систему заходів, спрямованих на подолання відзначених проблем.