Характеристика майнового стану підприємства та джерел його формування

 

Необхідні теоретичні відомості

 

Сукупність економічних ресурсів, які є в розпорядженні підприємства та які забезпечують отримання прибутку в разі їх корисного використання складають майно підприємства або його активи.

Активи підприємства поділяють на оборотні і необоротні. Оборотні – грошові кошти і їх еквіваленти, які необмежені в використанні, а також інші активи, призначені для реалізації і споживання на протязі операційного циклу або на протязі 12 місяців з дати балансу. Активи, що не є оборотними, класифікують як необоротні.

Майно підприємства – це сума всіх активів, тобто сума балансу, що постійно змінюється як в динаміці, так і в структурі під впливом фінансово-господарської діяльності, відображає галузеву приналежність підприємства.

Аналіз фінансового стану безпосередньо по балансу досить важкий і часто малоефективний, бо передбачає розрахунок великої кількості показників, що заважає дослідити головні тенденції в зміні фінансового стану підприємства. Тому в більшості випадків дослідження проводиться за допомогою порівняльного аналітичного балансу, який будується шляхом об’єднання окремих статей балансу (в залежності від потреб аналітика) і доповнюється показниками структури (таблиця 2.1).

Для наглядного відображення структури і динаміки фінансового стану підприємства можна використати стовпчикові діаграми, які будуються на основі порівняльного аналітичного балансу (рисунок 2.1).

Актив балансу вміщує відомості про розміщення капіталу, що є в розпорядженні підприємства, тобто про вкладання в конкретне майно, матеріальні цінності, залишки вільних грошових коштів і т. ін.

 

Таблиця 2.1 – Схема побудови порівняльного аналітичного балансу

 

Найменування статей	Код строки	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміни
Абсолютні величини	Відносні величини	Абсолютні величини	Відносні величини	В абсолютних величинах	В структурі	Темпи росту, %
							8=6-4
АКТИВ
Аi		A0		A1
…
Aj
Баланс (Б)		Б0		Б1
ПАСИВ
Пi		П0		П1
…
Пj
Баланс (Б)		Б0		Б1

 

 

F – основні засоби та інші необоротні активи (A₀₈₀);

Z – запаси і витрати (A₁₀₀+...+A₁₄₀+A₂₅₀+A₂₇₀);

R^a – грошові кошти, розрахунки та інші активи (A₁₅₀+...+A₂₄₀ – A₁₆₁ – A₁₆₂);

И^c – джерела власних коштів (П₃₈₀);

K^T – довгострокові кредити і позики (П₄₈₀);

K^t – короткострокові кредити та позики (П₅₀₀ + П₅₁₀);

R^p – кредиторська заборгованість та інші короткострокові пасиви (П₆₂₀ – П₅₀₀ – П₅₁₀ + П₄₃₀ + П₆₃₀).

 

Рисунок 2.1 – Діаграма фінансового стану підприємства

 

 

Важливим елементом аналізу майна підприємства є оцінка виробничого потенціалу (таблиця 2.2). В залежності від галузевої спрямованості, питома вага виробничого потенціалу підприємства може коливатися. Але слід пам’ятати, що наближення розміру виробничого потенціалу до 100% свідчить про порушення нормального господарського обігу, а розмір, менший за 50%, може свідчити про недостатність виробничого потенціалу на підприємстві.

 

Таблиця 2.2 – Аналіз виробничого потенціалу підприємства

 

Показники	На початок періоду	На кінець періоду	Відхилення
тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Основні засоби
Виробничі запаси
Незавершене виробництво
Всього виробничий потенціал
Баланс

 

Для більш повного аналізу майна необхідно також оцінити стан основних засобів, що використовуються, за допомогою наступних показників.

Коефіцієнт зношування основних засобів (К_зн.) – характеризує частку вартості основних засобів, яка списана на витрати в попередніх періодах, в первісній вартості:

 

(2.1)

 

Рекомендоване значення менше 0,5.

Коефіцієнт придатності основних засобів – відображає частину основних засобів, придатну до експлуатації:

 

(2.2)

Коефіцієнт поновлення основних засобів (К_пон.) – характеризує частку нових засобів в їх вартості на кінець звітного року:

. (2.3)

Коефіцієнт вибуття основних засобів ( ) – характеризує, яка частка основних засобів, що була на початок періоду та вибула з будь-яких причин:

. (2.4)

 

Завдання:

1. На основі вихідної фінансової звітності побудувати порівняльний аналітичний баланс.

2. Оцінити структуру і напрямки зміни основних балансових статей активу і пасиву.

3. Побудувати діаграми фінансового стану підприємства на початок і кінець звітного періоду.

4. Проаналізувати виробничий потенціал підприємства.

5. Оцінити стан основних засобів на основі відносних показників.

6. Сформулювати ключові результати аналізу з виокремленням позитивних і негативних аспектів, запропонувати заходи щодо поліпшення становища, що склалося на підприємстві.

Аналіз фінансової стійкості

 

Необхідні теоретичні відомості

 

Фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства, вона пов’язана із загальною фінансовою структурою підприємства, зі ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів. Фінансова стійкість характеризує стабільність діяльності підприємства в довгостроковій перспективі.

Існує два підходу до оцінки фінансової стійкості підприємства:

1) на основі даних пасиву балансу;

2) на основі аналізу взаємозв’язку між активом і пасивом балансу.

Другий підхід є більш повним і економічно виправданим.

Для оцінки оптимальності співвідношення власного і залученого капіталу можна використовувати сукупність наступних показників.

Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) (К_а) – характеризує частку власного капіталу в загальній сумі капіталу, авансованого в діяльність підприємства:

 

(2.5)

 

Критичне значення коефіцієнта – 0,5. Чим вище значення, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство.

Коефіцієнт фінансової залежності (К_ф.з) – характеризує ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування:

 

(2.6)

Оптимальне значення даного коефіцієнту менше 2. Збільшення цього показника в динаміці означає зростання частки залучених коштів у фінансуванні підприємства, а, отже, свідчить про втрату підприємством фінансової незалежності. Якщо К_фз наближається до 1, це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Коефіцієнт фінансового ризику (К_ф.р) – характеризує співвідношення залучених коштів і власного капіталу:

 

(2.7)

 

Критичне значення коефіцієнта фінансового ризику – 1. Даний коефіцієнт показує кількість позикових коштів, залучених підприємством на 1 грн. вкладених в активи власних коштів.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (К_м) – показує, яка частка власного капіталу знаходиться в мобільній формі, а яка капіталізована:

 

(2.8)

 

Власні оборотні кошти можна розрахувати двома способами:

– від суми власного капіталу відрахувати вартість необоротних активів і додати довгострокові пасиви;

– від суми поточних активів відрахувати суму поточних зобов’язань.

Коефіцієнт має бути досить високим для забезпечення гнучкості при використанні власних коштів підприємства; позитивною тенденцією вважається невелике зростання його в динаміці.

Коефіцієнт забезпеченості по кредитах (К_з.к) – характеризує потенційну можливість підприємства погасити позику; ступінь захищеності кредиторів від несплати відсоткових платежів.

(2.9)

 

Зменшення цього коефіцієнта в динаміці свідчить про збільшення витрат підприємства на сплату відсотків за кредит.

На величину наданих коефіцієнтів впливає багато факторів: галузева належність підприємства, принципи кредитування, структура пасиву, репутація підприємства тощо. Тому для характеристики значень цих коефіцієнтів потрібно проводити їх співставлення в часі по групах споріднених підприємств.

Але для підприємств будь-яких типів виконується таке правило: кредитори віддають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу, а власники підприємства віддають перевагу розумному зростанню в динаміці частки залучених коштів.

 

Важливим показником фінансової стійкості підприємства є вид джерел фінансування запасів і витрат (Z).

Z = А₁₀₀ + А₁₁₀ + А₁₂₀ + А₁₃₀ + А_140. (2.10)

Для характеристики джерел фінансування запасів і витрат використовуються такі показники:

1) власні обігові кошти:

 

. (2.11)

 

 

2) власні обігові кошти і довгострокові залучені джерела:

 

. (2.12)

 

 

3) загальна величина основних джерел формування запасів і витрат:

 

. (2.13)

 

 

Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелам їх формування:

1) надлишок (+) або нестача (–) власних обігових коштів:

 

. (2.14)

 

2) надлишок (+) або нестача (–) власних обігових коштів і довгострокових залучених джерел:

. (2.15)

 

3) надлишок (+) або нестача (–) загальної величини основних джерел:

 

. (2.16)

 

За допомогою цих показників визначається трьохкомпонентний тип фінансової стійкості підприємства:

 

(2.17)

Підприємство може характеризуватися одним з чотирьох типів фінансової стійкості:

1. Абсолютна фінансова стійкість: характеризується тим, що всі запаси підприємства покриваються власними коштами, тобто організація не залежить від зовнішніх кредиторів. Це не ідеальна ситуація, зустрічається вкрай рідко і свідчить про те, що керівництво компанії не вміє і не має змоги використовувати зовнішні джерела коштів для основної діяльності.

2. Нормальна фінансова стійкість: . В цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів крім власних коштів довгострокові залучені кошти. Цей тип фінансової стійкості є бажаним для підприємства з точки зору фінансового менеджменту.

3. Нестійке фінансове положення: характеризується недостатністю у підприємства “нормальних” джерел для фінансування запасів. В цей ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення обіговості запасів.

4. Кризовий фінансовий стан: характеризується ситуацією при якій підприємство має кредити і позики, не погашені в строк, а також прострочену кредиторську заборгованість. Підприємство знаходиться на межі банкрутства.

Результати розрахунків можна подати у вигляді таблиці (таблиця 2.3).

 

Таблиця 2.3 – Визначення типу фінансової стійкості підприємства

 

Показники	На початок періоду	На кінець періоду
1. Загальна величина запасів і витрат
2. Наявність власних обігових коштів
3. Розмір функціонуючого капіталу
4.Загальна величина основних джерел фінансування запасів і витрат ( )
5.
6.
7.
8. Трьохкомпонентний показник фінансової стійкості

Завдання:

1. Провести оцінку оптимальності співвідношення власного та залученого капіталу підприємства.

2. Визначити тип фінансової стійкості підприємства та відобразити його графічно.

3. Охарактеризувати фінансову стійкість підприємства на основі дослідження напрямків використання коштів, тобто з урахуванням взаємозв’язку між активом і пасивом балансу.

4. Визначити переваги і недоліки становища в якому опинилось підприємство.

Аналіз ліквідності