Небезпеки, що характерні для міста та правила безпечного життя.

· Аварії, пожежі та вибухи, особливо хімічних та нафтохімічних,

· Аварії в місцях великого скупчення людей (кіноконцертні комплекси,

· Транспортні аварії,

· Небезпеки криміногенного походження (теракти),

· Аварії інженерних мереж (водогін, система каналізації…).

Зонами підвищеної небезпеки є:

1. крупні площі та перехрестя вулиць, де скупчена багато транспорту,

2. місця великого скупчення людей (базари, вокзали, пляжі…),

3. промислові підприємства,

4. транспортні засоби.

Правила безпеки життя:

1. передбачити небезпеку,

2. уникнути небезпеки,

3. якщо не вдалось уникнути діяти рішуче.

Медикаментозні та хімічні препарати.

Причиною більшості отруєнь є:

· передозування заспокійливих та снодійних препаратів,

· самолікування,

· використання препаратів з простроченим строком дії,

· зберігання препаратів в доступних для дітей місцях.

В сучасному житті зберігається достатня кількість лаків, фарб та розчинників, використовуються такі кислоти як оцтова, ортофосфорна (для видалення іржі), соляна (для видалення накипів), побутові засоби (прання білизни, виведення плям, боротьба з комахами), багато клеїв.

В останній час побільшала кількість отруєнь ртуттю, яка використовується в побутових тонометрах, барометрах, термометрах, фізичних приладах. Пари ртуті вступають в реакцію з органами людини.

У випадку виявлення ртуті необхідно:

1. Сповістити управління МНС,

2. Локалізувати приміщення,

3. Негайно евакуювати людей,

4. Забезпечити вентиляцію приміщення,

5. Забезпечити збирання ртуті виключно механічним способом,

6. З приміщення доводиться видаляти усе, що всмоктує пари ртуті (нефарбована деревина, шпалери, гіпс, тканина, шкіра, пластик.

Фізичні небезпеки та іонізуюче випромінювання в побуті.

Фізичні джерела небезпек:

· інженерні мережі (водогін, каналізація, газопровід, електромережа),

· ліфти, підвали та горища,

· сходи та сходові клітини,

· балкони та лоджії,

· кухні, становлять найбільшу небезпеку в житлових будинках.

Іонізуюче випромінювання (природне та штучне):

· штучні:

o прилади дефектоскопії,

o рентген-апарати,

· природні:

o сонячна радіація (менше 5%),

o газ Радон 222, який з'являється при розпаді Радію, що входить в склад граніту. Цей газ без запаху, кольору, смаку і в 7,5 раз важчий за повітря, дуже добре розчиняється у воді.

Для зменшення дій Радону на людину будинки слід будувати на суцільних бетонних фундаментах. Забезпечити постійну вентиляцію підвальних приміщень. Стіни мають бути оздобленні шпалерами, пофарбовані або оздоблені поліматеріалами.

Дія Радону підсилюється, якщо в складі будівельних матеріалів є пемза (в 1,5 рази), камінь, цегла, глина (на 30%), зменшує дію деревина.

Електромагнітні поля, шум та мікроклімат.

Людина постійно перебуває в електромагнітному полі Землі, воно є природнім і ми звикли до нього, але штучні поля в багато раз перевищують поле Землі.

Потужними джерелами електромагнітного поля є:

· лінії електропередач,

· трансформаторні підстанції,

· радіо- та телетранслятори;

в приміщеннях:

· телевізори та монітори на основі електронно-променевої трубки,

· зарядні пристрої,

· радіо та мобільні телефони.

Джерела шуму:

ü зовнішні: транспорт, підприємства.

З метою запобігання впливу використовуються санітарні розриви між житловими будинками, дорогами і підприємствами, в якості екранів – зелені насадження, але не ближче 5м від будинку,

ü внутрішні: ліфти, інженерні мережі, шум що створюється мешканцями та електроприладами.

З метою запобігання впливу використовуються архітектурно планувальні заходи (ліфти відділяють від житлових приміщень санвузлами, кухнями, між квартирами потовщені стіни.

Мікроклімат – найважливіше значення має температурний режим, вологість повітря та швидкість його руху. Якщо вони не відповідають нормам, можливі легеневі, астматичні, алергічні захворювання. Утримують ці параметри в межах нормативних три заходи:

ü система опалювання,

ü вентиляційна система,

ü ущільнення дверей та вікон.

Дії в умовах надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя та діяльності людини на окремому об'єкті чи окремій території, яке спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, несе загрозу життю та здоров'ю людей, спричиняє руйнування матеріальних та культурних цінностей.

Аварія – (збитки, руйнування (італ.)) – це раптовий вихід з ладу машини, споруди, інженерної мережі без руйнування або з руйнуванням.

Катастрофа – подія з значними трагічними наслідками.

Стихійне лихо – це явище природи, яке пов'язане з метеорологічними, геологічними явищами. Крім того інфекційне захворювання людей та тварин та інше.

При стихійному лисі створюється катастрофічна обстановка, виникає небезпека життю та здоров'ю людей, руйнування споруд та інше.

Всі надзвичайні ситуації поділяються на дві категорії:

1. НС спричинені аварією, внаслідок якої можливий викидом сильнодіючих речовин з виходом їх за межі підприємства,

2. НС спричинені аварією, внаслідок якої можливий викидом сильнодіючих речовин в межах підприємства.

Класифікація НС:

1. НС техногенного характеру:

a. аварії на транспорті, на промислових підприємствах,

b. обрушення споруд,

c. пожежі в спорудах та неспровоковані вибухи,

d. аварії комунальних мереж.

2. НС природного характеру:

a. метеорологічні,

b. геологічні,

c. гідрологічні,

d. інфекційні захворювання,

e. масове ураження с/г культур.

3. НС соціально-політичного характеру:

a. діяльність антиконституційних та терористичних організацій:

i. теракти,

ii. захоплення транспорту, заручників,

iii. замах на державних діячів.

4. НС військового характеру:

a. використання зброї масового знищення.

Оцінка обстановки в НС.

Оцінка обстановки в НС є одним з важливіших аспектів захисту населених територій від НС.

Вона включає в себе комплекс заходів для встановлення інженерної, пожежної, радіаційної та хімічної обстановки.

· Оцінка інженерної обстановки вимагає:

o визначення стану доріг, споруд, комунальних комунікацій, ліній електропередач та зв'язку,

· Оцінка пожежної обстановки – це визначення:

o ступеня ураження пожежами територій,

o щільності ураження,

o ураження прилеглих територій, особливо лісів.

· Оцінка радіаційної обстановки – це визначення:

o епіцентру ураження,

o виду вражаючого фактору,

o визначення забрудненої території,

o визначення рівня опромінення,

o визначення можливості та необхідності застосування засобів індивідуального захисту,

o запровадження евакуації та карантинних заходів.

· Оцінка хімічної і бактеріальної обстановки – це визначення:

o епіцентру ураження,

o виду сильнодіючої речовини,

o меж забрудненої території,

o концентрації шкідливих речовин,

o необхідності застосування засобів індивідуального захисту,

o запровадження евакуації та карантинних заходів.

Дії в умовах НС.

1. Інформування та оповіщення:

Здійснюється за допомогою усіх існуючих засобів зв'язку (радіо, телебачення, телефон), централізованих систем оповіщення, автоматичних систем оповіщення підприємства.

2. Спостереження:

Здійснюється за природними об'єктами підвищеної небезпеки, а також промисловими підприємствами, силами метеостанцій, санепідемстанцій, лікувальних закладів та установ ветеринарної медицини, підрозділами МНС.

3. Укриття в захисних спорудах:

Фонд захисних споруд створено за трьома напрямками:

· Створення спеціалізованих захисних споруд (бомбосховища),

· Освоєння підземного простору міст (метро, підземні переходи, підвали),

· Дообладнання або зведення нових захисних споруд в разі реальної небезпеки.

4. Евакуаційні заходи:

Рішення про повну або неповну (часткову, евакуацій підлягають діти, хворі…)

5. Інженерний захист:

Полягає в забезпеченні безаварійної роботи підприємств, крім того зведення споруд з необхідним ступенем надійності.

6. Біологічний, радіологічний та хімічний захист:

Полягає у завчасному створенні:

· підрозділів біологічної, радіологічної та хімічної розвідки,

· створення фонду засобів індивідуального захисту та медичних препаратів,

· локалізації місця ураження,

· завчасному застосуванні карантинних і евакуаційних заходів,

· знезараженні місцевості.

7. Методичний захист:

Полягає у завчасній:

· розробці планів евакуації,

· підготовці транспортних засобів та місць евакуації,

· підготовці запасів питної води та продовольства,

· підготовці керуючого складу.