Організація праці в очисному забої, визначення чисельності робітників очисного забою

Головною ланкою всього процесу видобутку вугілля на виїмковій ділянці, є безпосередньо очисна виїмка вугілля комбайном і своєчасне відтворення очисного фронту замість погашеного. Робота всіх ланок на виїмковій ділянці і по шахті в цілому повинна бути безперервною і ритмічною це забезпечується відповідною кожному очисному забою науково-обґрунтованої організації праці в ньому. Для очисних вибоїв обладнаних механізованими комплексами притаманна циклічна організація праці, але при цьому багато процесів та операції всього циклу виїмки по можливості повинні бути суміщені в часі з метою максимально наблизити роботу до потокової.

Всі процеси та операції потрібно вести за спеціально розробленим графіком, який називається графіком організації робіт в даному вибої. Для складання такого графіка необхідно попередньо прийняти режим роботи очисного забою протягом доби і встановити кількість робочих зайнятих на

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

виконанні змінного та добового обсягу робіт основні показники роботи очисної ділянки (лави) потім повинні бути зведені в таблицю, яка називається таблицею техніко-економічних показників. Зазвичай на практиці і це рекомендується в проекті застосовувати чотирьох змінний режим роботи очисного забою і ділянки, з них три зміни організовується з видобутку, одна - ремонтно-підготовча, ремонтно-підготовчої слід брати першу або четверту зміни. Основною формою організації праці є наскрізна добова комплексна бригада. При встановленій добового видобутку чисельність робітників зайнятих на виїмці вугілля може визначатися економічним розрахунком або, виходячи з конкретних типових умов орієнтовно прийнято щодо розстановки по робочих місцях. У добувними зміну зазвичай повинні виходити від 8 до 14 осіб, іноді більше, залежно від величини добового навантаження на забій, обов'язки між членами ланки розподіляються наступним чином: машиніст комбайну, помічник машиніста - керує комбайном, стежать за його роботою, від 3.....5 помічників (ГРОЗ) займаються пересуванням секцій кріплення, 1....2 людини

зачищають підошву. По 2.....4 людини працюють відповідно на верхньому і нижньому сполученні лави, вони займаються його кріпленням пересування кріплення сполучення, посилення і підтримання штреків попереду і позаду лави, тобто підсилюють кріплення, ставлять підхоплення. Крім того, в кожну добувну зміну може виходити 1....2 чергових електрослюсаря в залежності від видобутку.

Чисельність робітників, зайнятих в ремонтну зміну, визначається за "Єдиними нормами погодинно оплачуваних робітників" і для виконання розрахунків може бути прийнята в залежності від складності ремонту та видобутку лави: при А _доб.оч до 1000 т – 5...6 чол.; 1200..... 1600 т – 6....8 чол.; 1600....... 2000 т – 8....10 чол.; більше 2000 т – 10....12 чол. Визначивши необхідну кількість людей на зміну по розташуванню їх по робочих місцях, отримаємо, так званий, явочний склад .

Щоб визначити загальну кількість людей, необхідних на зміну, а потім і на добу, визначимо списковий склад людей . А для цього необхідно

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

встановити коефіцієнт спискового складу .

, (5.19)

 

 

де Д _р.р. - кількість робочих днів у році; приймається від 300 до 305 днів;

Д _с., Д _вих, Д _від - відповідно число святкових, вихідних днів і днів відпустки;

К_пов - коефіцієнт, що враховує неявку на роботу з поважних причин (0,95.....0,97).

Для розрахунку К_сп.с можна брати будь-який календарний рік. Для робітників очисного забою коефіцієнт облікового складу повинен бути не менше 1.4, якщо при розрахунку його значення виявиться менше зазначеного слід прийняти його рівним 1,4. Прийняте раніше щодо розстановки кількості робітників у зміну складає робочу ланку, таких ланок при трьох змінному

режимі роботи буде три. Для визначення необхідного числа робітників на добу, тобто повний склад очисної бригади з урахуванням кількості людей прийнятих в ремонтну зміну, чергових слюсарів (1...2 за зміну) , 1 кріпильника на добу в ремонтну зміну і по 1 машиністу підземних установок в робочу зміну .

Явочний склад робітників по виїмкових дільницях на добу складе

, (5.20)

де - кількість змін на добу з видобутку (3 зміни).

Обліковий склад робітників виїмкової дільниці на добу

. (5.21)

Визначивши явочний і списковий склад, визначимо продуктивність праці робітника очисного забою на вихід, т/вих.

. (5.22)

 

(т/вихід)

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

Продуктивність праці робітника очисного вибою за місяць (т/міс.)

, (5.23)

 

(т/міс.)

 

де - видобуток за місяць з очисного вибою.

, (5.24)

(т)

де П_р.д.міс - кількість робочих днів вибою за місяць (приймається фактичне число робочих днів за будь календарний місяць або 25,6).

Продуктивність праці робітника видобувної дільниці на вихід (т/вихід)

. (5.25)

 

 

(т/вихід)

 

Продуктивність праці робітника видобувної дільниці за місяць

. (5.26)

 

(т/міс.)

 

Графік складає начальник дільниці для кожного конкуруючого забою, потім його опрацьовують з гірничими майстрами, бригадирами та робочими ділянки.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

Розглянемо організації робіт на нашій шахті. У лаві відробляється пласт потужністю 1,1...1,5 м, що залягає під кутом 46^о в лаві довжиною 152 м обладнаному комплексом КГУ і комбайном «Темп 1».

Режим роботи бригади - шестиденний робочий тиждень з загальним вихідним днем на тиждень. Другий вихідний день робочі отримують протягом тижня за змінним графіком. Видобуток вугілля проводиться у три зміни. У бригаді 55 осіб.

Бригада розділена на три видобувні ланки, які складаються з 12 осіб. У ремонтну зміну додатково виходять 6 електрослюсарів і 14 робітників очисного вибою. Змінну ланку очолює ланковий. Бригадир, як правило, входить у першу зміну. В ремонтні години машиніст комбайну з помічником і двома електрослюсарями виробляють профілактичний огляд та ремонт комбайна. Четверо електрослюсарів регулюють загально дільничні механізми і електроапаратуру. Сім гірників зайняті ремонтом гідро кріплень і маслостанції.

Дві людини переносять камерні рами і кріплять сполучення лави з вентиляційним штреком. Три робітника погашають вентиляційний штрек, витягають металеве арочне кріплення, скорочують газовідсмоктувальний трубопровід і зводять чуракову перемичку. За 1 год. до кінця зміни всі механізми випробовуються під навантаженням.

У недільні дні робочі однієї зміни постійно проводять планово-попереджувальний огляд і ремонт обладнання, заміняють окремі вузли, проводять ревізію електрообладнання та електроапаратури.

У добувну зміну в лаві працює ланка з 12 осіб, обов'язки між якими розподіляються наступним чином. Машиніст комбайна і його помічник оглядають комбайн та замінюють зубки, заливають масло в редуктор і виконують інші роботи з підготовки комбайна до виїмки вугілля. Після цього машиніст керує комбайном, помічник машиніста стежить за силовим кабелем комбайна і шлангом зрошення. Троє робітників розташовуються за комбайном і

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

пересувають секції кріплення КГУ-Д. В обов'язки чотирьох інших робочих входить зачистка «кишень» - пустот між транспортним жолобом та секціями кріплення.

Виїмка вугілля комбайном «Темп 1» проводиться за човниковою схемою. Початкове положення - комбайн в нижній частині лави. Комбайн переміщується знизу вгору і знімає смугу вугілля по повстанню. Слідом за виїмкою вугілля комбайном з відставанням від нього в 3...5 м пересувають секції кріплення. Для заїзду комбайну на нову смугу, у верхній частині лави робочі формують нішу довжиною 6,5 м.

 

 

Змн.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

Розроб.

Шандрович А

Перевір.

Заєць В.В.

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

Висновки

Літ.

Аркушів

НУВГП, ННМІ, ГР-41

Висновки

 

У даному курсовому проекті було проведено підрахунок промислових запасів – 15159150 т. При терміні існування шахти 16 років, річна продуктивність склала 1235470 т/рік. Одним із основних показників, які були розраховані, є навантаження на очисний забій, яке складає 1126,2 т/добу, та провівши перевірку навантаження на очисний вибій за газовим фактором, ми визначили, що навантаження складе 476,3 т/добу, після чого, вирахували число діючих забоїв – 4.

Також, в даній роботі зроблено обґрунтування вибору схеми і способу розкриття шахтного поля вертикальними стволами і капітальним квершлагом, та поверхову схему підготовки, а також стовпову систему розробки шахтного поля довгими стовпами по падінню. Також обґрунтовано, чому саме очисні роботи проводяться механізованим комплексом КГУ.

 

Змн.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

Розроб.

Шандрович А

Перевір.

Заєць В.В.

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

Список використаної літератури

Літ.

Аркушів

НУВГП, ННМІ, ГР-41

Список використаної літератури:

1. Основы горного дела: Учебник для вузов / П.В. Егоров, Е.А. Бобер, Ю.Н. Кузнецов и др. – М.: Издательство Московского государственного горного университета, 2000. – 408с.

2. Семенихин А.Я. Процессы очистных работ и системы разработки. Учебное пособие / А.Я. Семенихин, В.В. Соин. - Новокузнецк: СибГИУ, 2003. -100 с.

3. Власкин Ю.К. Оформление расчетно-графической документации при выполнении курсовых и дипломных проектов. Методические указания /Ю.К. Власкин, В.Н. Фрянов, Г.И. Лубяная. - Новокузнецк: СибМИ, 1988. - 25 с.

4. Нормы технологического проектирования угольных и сланцевых шахт. ВНТП-1 86. М.: Минуглепром СССР, 1986. - 62 с.

5. Бурчаков А.С. Технология и механизация подземной разработки пластовых месторождений / А.С. Бурчаков, Ю.А. Жежелевский, С.А. Ярунин. - М.: Недра, 1989. - 431 с.

6. Килячков А.П. Технология горного производства / А.П. Килячков. - М.: Недра, 1992. - 415с.

7. Технологические схемы разработки пластов на угольных шахтах. В 2-х ч. 4.1. Технологические схемы /ИГД им. А.А. Скочинского. - М.: Минуглепром СССР, 1991. - 202 с.

8. Технологические схемы разработки пластов на угольных шахтах. В 2-х ч. 4.11. Набор модулей и пояснительная записка /ИГД им. А.А. Скочинского. - М.: Минуглепром СССР, 1991. - 202 с.

9. Всесвітня мережа інтернет.