Гірничотехнічні показники по очисному забою та виїмковим дільницям.

Після визначення довжини комплексно-механізованого очисного забою розраховується добове навантаження на забій з урахуванням гірничотехнічних факторів (швидкості подачі комбайна)

, (5.6)

, (т/добу)

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

де - нормативна добове навантаження на очисний вибій, т/добу;

- кількість вугілля з одного циклу, т;

Т - час роботи в очисному забої за добу, хв;

Т_ц - Час, що витрачається на цикл, хв.

, (5.7)

(т)

де с - коефіцієнт добування вугілля із забою (0,97...... 0,98).

 

 

, (5.8)

де - тривалість добувної зміни, хв (360 або 420 хв);

- тривалість підготовчо - заключних операцій в зміну (приймати 15-20 хв / см);

- Кількість змін з видобутку вугілля на добу.

, (5.9)

 

де - прийнята машинна довжина лави (без ніш), м;

L_мл=L_м-l_в-l_н

(м)

l_в, l_н – відповідно верхня і нижня довжина ніш, (м);

- робоча швидкість подачі комбайна, м / хв;

- швидкість холостого ходу комбайна (5.....6 м / хв);

- Сумарний час на допоміжні операції циклу, віднесені до 1м довжини лави (0,15......0,3 хв/м);

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

- коефіцієнт, що враховує норматив часу на відпочинок (1,15.....1,18);

- коефіцієнт, що враховує витрати часу на кінцеві операції (1,15....1,2).

Робоча швидкість подачі комбайна, м / хв, визначається за енерговитратами на виїмку вугілля з урахуванням опірності вугілля різанню та інших технічних факторів:

(5.10)

 

 

де - стійка потужність двигунів комбайна, кВт, в розрахунках можна приймати = (0,75.... 0,9) Р_дв=0.9 100=90 (кВт)

де Р_дв - потужність двигуна комбайна;

 

- питомі енерговитрати на виїмку 1 т вугілля, кВт.год/т, в діапазоні опору вугілля різанню А = (80....300) кН/м можна визначати за виразом

, (5.11)

При цьому слід брати А = (120.....130)

де - коефіцієнт міцності вугілля по проф. М.М. Протодьяконову.

Отриману розрахунковим шляхом необхідно скоректувати зі швидкістю пересування кріплення та при £ прийняти = _..

При лінійному розташуванні секцій та послідовної їх пересуванні і ручному дистанційному управлінні з-під сусідньої секції (цей спосіб найбільш поширений) швидкість кріплення очисного забою становить:

(5.12)

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

де Т_с - час пересування однієї секції, (18....22 сек.);

а_с - крок установки секцій кріплення, м. (приймається з технічної характеристики кріплення);

Досвід роботи передових очисних бригад показав, що розрахункова швидкість пересування кріплення при ручному дистанційному управлінні може бути при необхідності збільшена в 1,1....1,3 рази, якщо застосовується так звана паралельна схема пересування, коли пересуванням керують одночасно декілька пар робочих.

Швидкість кріплення при груповій дистанційно - автоматичній схемі управління пересувкою з пульта, винесеного на штрек (кріплення КГУ-Д)

, (5.13)

 

,

 

де - число секцій в групі (за характеристикою кріплення може, змінюватися від 1 до 10).

Добове навантаження на очисний забій повинна бути перевірена за фактором провітрювання (газовиділенню)

, (5.14)

, (т/добу)

 

де - площа перетину лави при мінімальній ширині призабійного простору, м²;

d - допустима по ПБ концентрація метану у вихідному струмені (при відокремленому провітрюванні не більше 1%);

- коефіцієнт, що враховує виток повітря через відпрацьований простір (1,1....1,4);

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

q_СН4 - відносне газовиділення в лаві, м³/т добового добутку (приймається відносна газоносність конкретного пласта);

.- коефіцієнт, що враховує природну дегазацію пласта в період відсутності робіт з виїмки вугілля в лаві (0,6.....0,7);

.- коефіцієнт нерівномірності газовиділення приймається від 1,43 до 2,14 в залежності від абсолютного газовиділення в лаві . Більшим значенням відповідають більші значення

При відомому добовому видобутку А_доб та відносній газовості пласта q_СН4 можна визначити абсолютну газовість очисного забою q_аб, м³/хв

, (5.15)

 

 

Після розрахунку нормативного навантаження на забій за горно технічними факторам та умовам провітрювання до подальших розрахунків в якості добового навантаження приймається менше значення.

Необхідна кількість циклів для забезпечення прийнятої добового навантаження () становить:

, (5.16)

Остаточно кількість циклів слід приймати кратним цілого числа.

Потім слід скорегувати добове навантаження (А_доб.н.) залежно від прийнятої кількості циклів

, (5.17)

(т/добу)

Надалі отримане добове навантаження (т/добу) потрібно приймати

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КП ТПРКК 6.050301.24 ПЗ

як плановий добовий видобуток з очисного вибою.

Основний обсяг видобутку йде з очисних вибоїв при цьому деяка кількість вугілля в кількості 10….12% від добового добутку шахти йде з підготовчих вибоїв.

Для орієнтовних розрахунків вихід вугілля з очисних забоїв по відношенню до загальної видобутку по шахті рекомендується приймати для пологих і похилих пластів у розмірі від 0,9 до 0,96, щоб шахта забезпечувала розрахункову потужність А_ш.доб, необхідно постійно мати певну кількість діючих очисних вибоїв n_заб, яке можна визначити з виразу

, (5.18)

де к_оч - коефіцієнт, що показує частку видобутку з очисних вибоїв в загальній добового видобутку по шахті - А_ш.доб.