Забезпечення безпеки праці в клеїльних цехах

Клеїльні та личкувальні цехи деревооброблювальних підприємств відносяться до небезпечних і шкідливих виробничих підрозділів, оскільки технологічний пронес В НИХ протікає при наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

До небезпечних виробничих факторів відносяться:

§ рухомі машини й ме­ханізми. рухомі елемент обладнання (різальний інструмент гільйотинових но­жиць, круглопиляльних, шліфувальних верстатів, змикання плит у пресах, обертання клеєнамазувальних вальців тощо.);

§ нагріті до високої температури поверхні обладнання (пресів) га заготовок; високий тиск водяної пари в паро­проводах пресів;

§ електричний струм тощо.

До складу шкідливих виробничих факторів входять:

· загазованість повітря виробничого приміщення парами формальдегіду, фенолу (від клеєнамазуваль­них верстатів, пресів, місць технологічного витримування склеєних та личкованих заготовок);

· запиленість повітря робочих зон під час обрізання заготовок за форматом, личкування кромок, шліфування поверхонь;

· підвищений рівень шуму прн роботі форматно-обрізних верстатів (99...107дБА);

· підвищена температура іі вологість повітря в робочій зоні пресів;

·

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Номер і індекс режиму сушіння Категорія якості сушіння Додаток-3   Додаток-2 Номер і індекс режиму сушіння Категорія якості сушіння Додаток-3

КП. 5.05.180102. ОД-21.671.013.ПЗ

електромагнітні промені віл високочастотних установок, що вхо­дять до складу личкувальних і клеїльних вайм, пресва та агрегатів.

Вищезгадані небезпечні та шкідливі фактори при певних умовах спричи­няють важкі виробничі травми (ампутація пальців рук верстатників при ек­сплуатації гільйотинових ножиць, круглопиляльних верстатів; травмування рук при попаданні їх між плитами пресів; опіки, слекгротравми, тощо), про­фесійні хвороби (розлад центральної нервової та дихальної систем від от­руєння парами формальдегіду й фенолу, екзема, кон'юктивіт, гіпертонія, білокрів'я тошо).

Для запобігання виробничому травматизму та захворюванню працівників клеїльних та личкувальних цехів передбачають конструктивно-технологічні та санітарно-гігієнічні заходи, що полягають в наступному:

• на столах гільйотинових ножиць (під різальним супортом) позначається небезпечна зона у вигляді яскраво-чсрвоної смуги завширшки 200 мм.;

• пуск гільйотинових ножиць здійснюється верстатником лише двома рука­ми з метою запобігання ампутації його рук;

• при різанні шпону, ширина якого менша 70 мм, користуються спеціальни­ми шаблонами;

• для запобігання важким травмам (ампутації рук) при різанні шпону, гільйогинові ножиці оснащують захисним фотоелектричним блокувальним пристроєм.

Замість гільйотинових ножиць для фугування струганого шпону часто застосовують крайкофугувальні верстати, при експлуатації яких можуть травмуватися руки та інші частини тіла верстат­ника. Небезпечними елементами в даному верстаті є фрезерна головка, диско­ва пилка та рухомий супорт.

Протипожежна безпека

 

Основні причини пожеж на складах і лісо-пиломатеріалів. Склади лісо- і пи­ломатеріалів відносять до пожсжонебезпсчних виробничих підрозділів дерево­обробних підприємств. За іюжежною небезпекою лані склали відносяться до категорії В.

До основних причин пожеж на складах лісо- і пиломатеріалів відносять:

• несправність електрообладнання підіймально-траиспортних механізмів (кранів, лебідок), транспортерів;

• несправність електроосвітлюваних пристроїв складів (прожекторів, елек­троосвітлення виробничих приміщень, що знаходиться на складі);

• виробничі іскри, шо викидаються з вихлопними газами автотранспортних засобів;

• захаращеність території складів корою, дрібними кусковими деревними відходами, тирсою тошо, які при тривалому зберіганні можуть призвести до самозаймання та самозагоряння;

• недбале відношення до користування опалювальними пристроями з відкритим вогнем, паління в заборонених місцях тошо;

• розряди статичної та атмосферної електрики, відсутність блискавко­відводів на висотних об'єктах;

• недотриманий необхідних протипожежних розривів у відповідності із про­типожежними нормами простування БНІП2.0І.02-85.

Для запобігання пожежам на складах пиломатеріалів необхідно роз­робити Й впровадити комплекс заходів і засобів, які носять як організаційний, так і технічний характер.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Номер і індекс режиму сушіння Категорія якості сушіння Додаток-3   Додаток-2 Номер і індекс режиму сушіння Категорія якості сушіння Додаток-3

КП. 5.05.180102. ОД-21.671.013.ПЗ

Склали лісоматеріалів. Склади лісоматеріалів місткістю більше 10 тис. м' повинні відповідати вимогам Протипожежних норм проектування (БНіП 2.01.02-85).

На складах лісоматеріалів місткістю менше 10 тис. м¹ повинні розробляти­ся плани розміщення штабелів із відзначенням граничного об'єму зберігання лісоматеріалів, протипожежних розривів і проїздів між штабелями та сусідніми об'єктами. Ці плани узгоджують з органами Держпожнаглялу України і затвер­джуються.

До штабелів лісоматеріалів повинен бути вільний доступ. У протипожеж­них розривах між штабелями не допускається складування лісоматеріалів та обладнання.

Перед формуванням штабелів Тіілштабельні місця очищають від трав'яного покриву, горючого сміття. У випадку значного нашарування відходів основу піл штабелі необхідно покривати шаром піску, землі або гравію завтовшки не менше 15 см.

На кожен склад повинен бути розроблений план організації гасіння пожежі з визначенням заходів щодо формування штабелів лісоматеріалів.

На складі не дозволяється здійснювати будь-які роботи, не пов'язані із зберіганням лісоматеріалів.

Приміщення для обігрівання робітників складів необхідно облаштувати із дотриманням протипожежних розривів, і узгодженими з місцевими органами Держпожнаглялу. Для опалення цих приміщень дозволяється застосовувати безпечні електронагрівальні прилади заводського виготовлення.

Лебідки з двигунами внутрішнього згоряння необхідно розмішані на відстані не менше 15 м від штабелів лісоматеріалів. Паливно-мастильні матеріали для за­правки двигунів лебідок потрібно зберігати в кількості не менше однієї бочки на відстані не менше 10 м від лебідки і 20 м віл найближчою штабеля.

Основними заходами пожежної профілактики на складах лісоматеріалів є: раціональне планування території складів, правильне розміщення лісома­теріалів з врахуванням напрямку переважаючих вітрів, протипожежні розриви та дотримування протипожежного режиму.

Планування складів і розміри штабелів лісоматеріалів повинні відповідати вимогам стандартів ГОСТ 12.3.042-88 і протипожежних норм (БНіП 2.01.02-85).

Важливим при плануванні складів лісоматеріалів є визначення необхідних протипожежних розривів: між складами і сусідніми виробничими будівлями; між групами і кварталами штабелів; між самими складами.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Номер і індекс режиму сушіння Категорія якості сушіння Додаток-3   Додаток-2 Номер і індекс режиму сушіння Категорія якості сушіння Додаток-3

КП. 5.05.180102. ОД-21.671.013.ПЗ

Протипожежні розриви між виробничими будівлями і складами лісома­теріалів установлюються в залежності від місткості складу і ступеня во­гнестійкості будівлі. Так, розрив між складом місткістю до 1000 м¹ і будівлею І і II ступеню вогнестійкості повинен становити 12 м, при тій же місткості і будівлею III ступеня вогнестійкості - 16 м, а будівлею IV і V ступенів во­гнестійкості - 20 м.

На крупних складах лісоматеріалів штабелі об'єднують в групи (до 10...12 штук в кожній) площею 800...900 м¹. Групи штабелів розділяються між собою протипожежними розривами завширшки не менше 15 м. Протипожежні розриви між кварталами штабелів нормуютьсн в залежності від їх площі. При площі кварталу 4 та ширину протипожежного розриву приймають 10 м, при площі 16 та - 25 м, а при площі 64 га і більше дільниці склалу розділяються протипожежними зонами.

До кожного кварталу і групи штабелів передбачають пожежні під'їзди не менше ніж з двох сторін. Відстань віл краю лоріг до штабелів повинна бути не менше 10 м і не більша 25 м.

Протипожежне водопостачання складів повинно здійснюватися з природних водоймищ або штучно споруджених протипожежних водоймищ місткістю не менше 250 м\ Відстань иих водоймищ до ппабелів повинна бути не більше 125 м.

Склади лісоматеріалів повинні обладнуватися пожежною автоматичною сигналізацією.

Крім пожежною ручного інвентарю (вогнегасників, гідропультів та ін.), на складах лісоматеріалів застосовують механізовані агрегати і машини.