Побудування харчової сітки біоценозу

На основі харчових ланцюгів побудуйте харчову сітку біоценозу. Складіть таблицю біотичних відносин у біоценозі для кожної пари взаємодіючих видів.

 

Побудова харчової сітки біоценозу ведмедя бурого:

 

Кон. ІV ведмідь бурий

 

 

Кон.ІІІ кабан ведмідь бурий

 

 

Кон. ІІ змія лосось ведмідь бурий

 

 

Кон.І миша рак лось

 

 

Продуц. зерно водорість білий гриб

 

Редуцент Органічні рештки

Детрит

 

 

Складемо таблицю біотичних відносин на основі побудованих харчових ланцюгів.

Таблиця типи біотичних відносин у біоценозі:

Типи харчових відносин між організмами	Пари взаємодіючих видів
Хижацтво	Кабан-змія Ведмідь-лосось Ведмідь-кабан Ведмідь-лось
Збиральництво	Змія-мишв Лосось-рак
Пасіння	Миша-зерно Лось-білий гриб Рак-водорість

 

Висновок. В моєму випадку ведмідь бурий виступає консументом ІІ порядку, консументом ІІІ порядку та консументом ІV порядку це зумовлено тим, що він є всеїдною твариною.

 

4. Визначення різноманіття та вирівняності видів фітоценозів

(варіант 14)

Порівняйте різноманіття двох запропонованих фітоценозів за індексом Шенона.

Індекс Шенона розрахуйте за формулою:

H^’= - p_i* lnp_i,

Де H^’– індекс Шенона;

p_i– відносна чисельність і-го виду

Формула для індекса Шенона починається зі знака мінус, щоб негативні значення при логарифмуванні стали позитивними.

Складіть таблицю значень для р_і та p_i* ln p_i для обох фітоцинозів

 

Вихідні дані кількості рослин у 1 фітоценозі.

Порядк. № студента

Кількість рослин у фітоценозі 1, шт.

 

 

Вихідні дані кількості рослин у 2 фітоценозі.

Порядк. № студента

Кількість рослин у фітоценозі 2, шт.

 

Підрахуємо загальну чисельність рослин у фітоценозі 1:

N = 37+0+45+14+0+1+16+2+28+5+6+1+1+66+0+0=222 рослини

 

Підрахуємо загальну чисельність рослин у фітоценозі 2:

N = 11+8+4+2+2+6+12+15+7+6+3+1+8+10+16+7+12+14=134 рослин

 

Розрахуємо значення рі для рослин фітоценозу 1 та фітоценозу 2 за формулою:

р_і = n_і / N

 

На підставі розрахованих р_і розрахуємо значення р_і х ln p_і.

Отримані дані занесемо до таблиці

 

Фітоценоз 1

№	Вид	Кількістьособин,nі , шт.	рі	рі х ln pі
	Барвінок малий		0,167	-1,790
	Блекота чорна
	Волошка лучна		0,203	-1,595
	Жабурник звичайний		0,063	-2,765
	Вороняче око
	Дурман звичайний		0,005	-5,298
	Материнка звичайна		0,072	-2,631
	Капериці трав’янисті		0,009	-4,711
	Каргана дерев’яниста		0,126	-2,071
	Конюшина повзуча		0,023	-3,772
	Грицики звичайні		0.027	-3,612
	Рябчик малий		0,005	-5,298
	Смілка звичайна		0,005	-5,298
	Сокирки польові		0,297	-1,214
	Стифнолобіум японський
	Стрілолист стрілолистиий
Всьго		1,002	-40,055

 

 

Фітоценоз 2.

№	Вид	Кількістьособин,nі , шт.	рі	рі х ln pі
	Барвінок малий		0,082	-2,501
	Блекота чорна		0,060	-2,813
	Волошка лучна		0,030	-3,507
	Жабурник звичайний		0,015	-4,200
	Вороняче око		0,015	-4,200
	Дурман звичайний		0,045	-3,101
	Материнка звичайна		0,090	-2,408
	Капериці трав’янисті		0,112	-2,189
	Каргана дерев’яниста		0,052	-2,957
	Конюшина повзуча		0,045	-3,101
	Грицики звичайні		0,022	-3,817
	Рябчик малий		0.007	-4,962
	Смілка звичайна		0,060	-2,813
	Сокирки польові		0,075	-2,590
	Стифнолобіум японський		0,119	-2,129
	Стрілолист стрілолистиий		0,052	-2,957
	Сусак зонтичний		0,090	-2,408
	Хміль звичайний		0,030	-3,507
Всьго		1,002	-38,939

 

Розрахуємо індекс Шеннона для фітоценозу 1:

Н΄ = - рі х ln pі = - (-40,055)=40,055

 

Розрахуємо індекс Шеннона для фітоценозу 2:

Н΄ = - - рі х ln pі = -(-38,939)=38,939

 

Визначимо вирівняність видів (Е) у запропонованих нам фітоценозах на підставі формули:

Е = Н΄ / InS

 

 

Розрахуємо вирівняність видів (Е) для фітоценозу 1:

Розрахуємо вирівняність видів (Е) для фітоценозу 2:

 

Показник вирівняності видів (Е) варіюється від 0 (абсолютна невирівняність видів, коли існують особи тільки одного виду) до 1 (всі види рівно поширені).

З отриманих в ході обчислень даних про вирівняність видів (Е) фітоценозу 1 та фітоценозу 2 можна зробити висновок, про високу вирівняність видів в другому фітоцинозі та слабше виражену вирівняність у першому фітоценозі, але в основному ці показники вирівняності високі.

Різноманітність видів майже однакова в двох фітоценозах але у другому фітоценозі різноманітність більша.

 

Висновок

В даній курсовій роботі я провела екологічне дослідження запропонованої тварини і рослини: ведмедя бурого та півонії тонколистої.

В курсовій роботі проведені дослідження:

Ø аутекологічне дослідження;

Ø демекологічне дослідження ведмедя бурого;

Ø синекологічне дослідження півонії тонколистої.

 

У курсовій роботі були проведені дослідження даної рослини і тварини щодо їх: розмноження, систематичного положення, місцезнаходження, морфології, пересування, харчування, дихання, адаптацій.

З даних досліджень нам тепер відомо, що ведмідь бурий населяє лісову, лісостепову, частково тундрову і степову зони Євразії. На території України бурий ведмідь зустрічається переважно в Карпатах. Іноді його можна побачити на півночі Сумської та Чернігівської областей: сюди потрапляють тварини з невеликої популяції Брянських лісів. Ведмідь бурий має власні пристосування до такого абіотичного фактору, як температура. Влітку ведмідь влаштовується на відпочинок, лягаючи прямо на землю серед трави, чагарників, у моху, — тільки щоб місце було достатньо затишним та відокремленим. Восени ж ведмеді готують барліг для зимування. Щоправда, у них не справжня сплячка, при якій тварини впадають в анабіоз, а досить чуйний сон. Коли ведмідь лежить в барлозі без руху, його серцева діяльність знижується: температура тіла коливається між 29 і 34 градусами; після 5- 10 зітхань наступає пауза, яка іноді триває до 4 хвилин.

Залежно від кліматичних та інших умов ведмеді знаходяться в барлогу з жовтня —листопада до березня —квітня, і навіть пізніше, тобто, приблизно 5 —6 місяців. Довше всього в барлогах перебувають ведмедиці з новонародженими ведмежатами, менше за все — старі самці. В південних частинах ареалу з теплою та кормною зимою ведмеді можуть взагалі в сплячку на зиму не залягати.

Характерною ознакою ведмедя бурого є великі розміри та маса тіла, міцні лапи, вигнути у формі літери «О» (тому тварина клишонога), густа шерсть, яка має забарвлення від світло-бурого чи рудуватого до темно-бурого. За класифікацією Кашкарова тварина відноситься до наземної форми (бігаючі).

Ведмідь живе і живлеться в лісах. І зроблено висновок, що попри те, що бурий ведмідь належить до хижаків, полюванням великої здобичі — лосів, кабанів, оленів — займаються далеко не всі з них, а головним чином ті, що мешкають у північній тайзі (переважно старі самці). В основному бурий ведмідь харчується переважно ягодами, плодами, горіхами, зеленими рослинами, комахами,їхніми личинками, рибою (особливо під час масового нересту). Але цієї їжі він зазвичай з'їдає дуже багато. Бурі ведмеді полюбляють мед, за що цей вид і отримав свою назву у слов'янських мовах. Мед ведмеді добувають з гнізд диких бджіл, а також можуть розорювати пасіки.

Що стосується розмноження, самки приносять потомство раз на 2—4 роки. Тічка в них продовжується з травня долипня, загалом 10—30 днів. Під час гону звірі, зазвичай мовчазні, починають видавати гучне ревіння (особливо самці). Між самцями можуть виникати бійки за самку, що іноді навіть закінчуються смертю. Вагітність у ведмедиці протікає з латентною стадією, ембріон не починає розвиватись приблизно до листопаду, коли самиця лягає в барліг. Всього вагітність продовжується 6—8 місяців. Батько своїм потомством не займається, ведмежат виховує одна самиця.

Дослідивши даний вид, можна зробити висновок, що ця тварина належить до k- стратегії, оскільки у неї невелика смертність, зазвичай гостра конкуренція, має великі розміри, повільно розмножується.

Про досліджувану рослину (півонія тонколиста) можна сказати, що вона поширена на степових ділянках Центральної Європи, Балканів, південно-східних районах Східноєвропейської рівнини, на Кавказі і навіть південніше — Закавказзя, Туреччина та Іран. В Україні трапляється у південній частині Лісостепу, у Степу(підень Луганщини і Донеччини, Запорізька облась, тощо), а також на яйлах гірського Криму. Рослину називають ендеміком, оскільки у природі півонія тонколиста росте лише на причорноморських територіях.

В кореневищах рослини міститься 6% золи, 1,6% ефірного масла, 0,36% вільної саліцилової кислоти, близько 10% цукрів, 78,5% крохмалю. Півонія вважається отруйною рослиною, що не поїдається худобою.

Щодо лімітуючих факторів було визначено, що головним лімітуючим фактором поширення виду півонії тонколистої в регіоні є наявність карбонатних субстратів. У деяких місцях (Свидовець) негативний вплив може мати інтенсивне випасання і пов’язана з ним евтрофікація екотопів. Іноді знищують у відносно доступних місцях для пересаджування до альпінаріїв.

Світло – також важливий екологічний фактор, оскільки півонія тонколиста любить сонячне світло. А загалом півонія – невибаглива рослина і не потребує особливого догляду.

Також були побудовані графіки екологічної валентності щодо тварини і рослини.

Провівши демекологічні дослідження було зроблено висновок, що за методом Петерсена-Лінкольна чисельність популяції ведмедя бурого складає 290,6 плюс мінус 19,5 особини. Також я побудувала вікову піраміду популяції, з якої відомо, що за даного рівня народжуваності та смертності за не змінних екологічних умов популяція ведмедя бурого буде стабільною. Використовуючи закон Харді-Вайнберга було визначено частоту алелей у популяції і зроблено висновок, що частота гетерозиготного генотипу складає 0,08 або 8 % всієї популяції. Щодо динаміки чисельності та щільності популяції, то протягом перших 5 років чисельність ведмедів збільшилася на 270%, а через 10 років зменшилася на 53% і стабілізувалася на цьому рівні. протягом наступних десяти років популяція ведмедя бурого зменшилась і стала стабільною через обмеження деяких факторів, таких як: кількість їжі, щільність особин.

Також побудована крива виживання популяції. Стало відомо, що ведмідь бурий народжує велику кількість потомства, при цьому до дорепродуктивного віку доживає 77,4 % особин, 76,9 % особин доживають до репродуктивного віку і 27,5% особин доживає до після репродуктивного віку. Слід віднести дану тварину до k-стратегів, тому що має мало нащадків і термін їх життя довгий.

Було побудовано три харчових ланцюги для ведмедя бурого: два пасовищних та один детритний. Зроблено висновок, що ведмідь бурий є консументом (в даному випадку 3 і 4-го порядку) і харчується відповідно консументами 2 і 3-го порядку.

Побудовано піраміду чисельності та біомаси. Результати занесені у таблиці. Зроблено висновок, що в даному випадку ведмідь бурий виступає консументом ІІ порядку, консументом ІІІ порядку та консументом ІV порядку це зумовлено тим, що він є всеїдною твариною.

Були також проведені дослідження щодо вирівняності видів у фітоценозі. З отриманих в ході обчислень даних про вирівняність видів (Е) фітоценозу 1 та фітоценозу 2 можна зробити висновок, про високу вирівняність видів в другому фітоцинозі та слабше виражену вирівняність у першому фітоценозі, але в основному ці показники вирівняності високі.

Різноманітність видів майже однакова в двох фітоценозах але у другому фітоценозі різноманітність більша.