Роль пріонів у природі і житті людини.

Насамперед, пріони є інфекційними агентами, що викликають захворювання людини й тварин. Але вчені вважають, що пріони виконують певні функції в нормальних біохімічних та фізіологічних процесах. Так, існує гіпотеза, що через пріони здійснюється механізм генетично обумовленого старіння, блок PrP входить до складу зовнішніх клітинних мембран, бере участь в ендоцитозі, необхідний для нормальної синаптичної функції.

Учені припускають, що пріони беруть участь у міжклітинному упізнаванні й клітинній активації. Установлено також, що клітинний пріонний білок підтримує добові ритми активності й спокою в клітинах, тканинах, органах і в організмі в цілому. Цей білок відіграє роль своєрідного заспокійника, з певною періодичністю гальмуючи активність клітин, тканин і організму в цілому.

Відомо, що у своїй нормальній формі пріони відповідають за зв'язок між нейронами. Можливо, пріони відіграють роль перемикачів у багатьох важливих біологічних процесах.

Загалом, можна зазначити, що функції пріонів вивчені ще не достатньо.

 

Питання до самипідготовки.

1. Якими шляхами віруси можуть проникати в організм хазяїна?

2. Як віруси можуть поширюватись в організмі хазяїна?

3. Які ви знаєте захисні реакції організмів у відповідь на проникнення вірусів?

4. Які захворювання людини і свійських тварин спричинюють віруси?

5. Як можна уникнути вірусної інфекції?

6. Як людина використовує віруси для своїх потреб?

7. Чи можна вважати віруси предками клітинних організмів?

 

САМОСТІЙНА РОБОТА № 4

Тема: Трансгенні організми. Проблеми, які пов’язані з ГМО і застосуванням отриманих від них продуктів.

План.

1. Що таке ГМО?

2. Як відрізнити продукти ГМО?

3. Загальна історія ГМО.

4. Вплив ГМО на навколишнє середовище.

5. Транс генні організми, вплив на організм людини. Їмо ГМО.

 

Що таке ГМО?

Поради споживачам Що таке ГМО (трансгени)?

Генетично модифіковані організми (трансгени, ГМО) - це організми

(бактерії, рослини, тварини), в які було штучно, неможливим у природі способом, впроваджено гени інших організмів.

ГМО об'єднують три групи організмів - генетично модифіковані мікроорганізми (ГММ), тварини (ГМЖ) та рослини (ГМР).

Коротка історія виникнення генетично модифікованих організмів.

Витоки розвитку генної інженерії рослин лежать в 1977 році, коли і сталося відкриття, що дозволило використовувати грунтовий мікроорганізм Agrobacterium tumefaciens як знаряддя введення чужих генів в інші рослини.

У 1987 році були вироблені перші польові випробування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин. Як підсумок - помідор, стійкий до вірусних інфекцій.

У 1992 р. в Китаї почали вирощувати тютюн, який «не боявся» шкідливих комах.

Але початок масового виробництва модифікованих продуктів поклали в 1994 р., коли в США з'явилися помідори сорту FlavrSavr, які не псувалися під час перевезення. Це помідори з відкладеним дозріванням, які зберігаються до півроку при температурі 14-16 градусів. Дозрівання відбувається при переміщенні його в кімнатну температуру.

1994-й вважається офіційним роком народження ГМ-продуктів.

У 1995 році американська компанія-гігант Monsanto запустила на ринок ГМ-сою RoundupReady. У ДНК рослини був впроваджений чужорідний ген для підвищення здатності культури протистояти бур'янам.

В результаті, зараз існує картопля, яка містить гени земляної бактерії, що вбиває колорадського жука, стійка до посух пшениця, в яку вживили ген скорпіона, помідори з генами морської камбали, соя та полуниця з генами бактерій.

Список рослин, які вирощують із застосуванням методів генної інженерії дуже великий. У нього входять: яблуня, слива, виноград, капуста, баклажани, огірок, пшениця, соя, рис, жито і безліч інших сільськогосподарських рослин.

Для чого вони потрібні? Застосування ГМО: за і проти

Мета отримання генетично змінених організмів - поліпшення корисних характеристик вихідного організму-донора і зниження собівартості продуктів.

Генетично модифіковані організми використовуються в прикладній медицині з 1982 р., коли був зареєстрований як ліки людський інсулін, що отримується за допомогою генетично модифікованих бактерій. В даний час генетично модифіковані організми широко використовуються у фундаментальних та прикладних наукових дослідженнях. За допомогою ГМО досліджуються закономірності розвитку деяких захворювань (хвороба Альцгеймера, рак), процеси старіння і регенерації, вивчається функціонування нервової системи, вирішується ряд інших актуальних проблем біології та медицини. Але найбільшого поширення набули генетично модифіковані рослини. Саме вони на сьогодні викликають найбільше суперечок, які пов'язані з ГМО.

Трансгенні рослини дають більш високу врожайність, можуть мати нові властивості, підвищену декоративну і харчову цінність. ГМ-сорти стійкі до гербіцидів, несприятливих кліматичних умов, псування при зберіганні, стресів, хвороб і шкідників. Крім того, звичнайні продукти можна наділити якимись новими властивостями. Наприклад, створені кава без кофеїну, полуниця з меншим вмістом цукру, рис з підвищеним вмістом заліза.

Сьогодні у світі існує кілька десятків ліній ГМ-культур: сої, картоплі, кукурудзи, цукрового буряка, рису, томатів, рапсу, пшениці, дині, цикорію, папайї, кабачків, бавовни, льону і люцерни. У 2006 році ГМ-культури вирощували в 22 країнах світу, серед яких Аргентина, Австралія, Канада, Китай, Німеччина, Колумбія, Індія, Індонезія, Мексика, Південна Африка, Іспанія, США.

Основні світові виробники продукції, яка містить ГМО, - США (68%), Аргентина (11,8%), Канада (6%), Китай (3%).

В Україні, згідно з даними Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, 1 млн. га полів засіяно генетично модифікованою соєю, картоплею, кукурудзою, рапсом, незважаючи на те, що вирощувати генетично модифіковані рослини в нашій країні заборонено.

Прихильники застосування генетично модифікованих організмів стверджують, що ГМО - єдиний порятунок людства від голоду. За прогнозами вчених, населення Землі до 2050 р. може досягти 9-11 млрд. чоловік, природно, виникає необхідність подвоєння, а то й потроєння світового виробництва сільськогосподарської продукції. Для цієї мети генетично модифіковані сорти рослин відмінно підходять - вони стійкі до хвороб і погоди, швидше дозрівають і довше зберігаються, вміють самостійно виробляти інсектициди проти шкідників. ГМ-рослини здатні рости і приносити хороший урожай там, де «старі» сорти просто не могли вижити за певних погодних умов. Здавалося б, необхідність застосування ГМО в наявності.

Однак вченими доведено, що споживання в їжу продуктів, що містять ГМО, викликає:

Харчові ризики

В першу чергу вживання ГМ-продуктів загрожує ослабленням імунітету. У результаті безпосередньої дії трансгенних білків з'являється можливість виникнення алергічних реакцій. Вплив нових білків, які продукують вбудовані гени, невідомо. Людина їх раніше ніколи не вживала і тому невідомо, чи є вони алергенами.

• Також у людини з'являється стійкість до антибіотиків, що зробить процес лікування багатьох захворювань дуже складним. Дуже часто в ГМ-рослину впроваджується ген, що відповідає за стійкість до антибіотиків в якості гена-маркера. Багато ГМ-видів містять гени антибіотичної резистентності. Якщо такий ген резистентності передасться хвороботворним бактеріям, то вони отримають імунітет проти дії антибіотиків. Таким чином, лікування звичайними антибіотичними засобами стає менш ефективним. Вже, на жаль, відомі випадки загибелі людей з цієї причини.

• У людини порушується здоров'я у зв'язку з накопиченням в організмі гербіцидів, бо ГМ-продукти мають властивість їх акумулювати.

• Існує можливість віддалених канцерогенних ефектів (небезпека ракових захворювань).

Кому бажано повністю уникати ГМО?

Перш за все, варто убезпечити дітей. Тому що в зростаючому організмі ГМО можуть вести себе найбільш непередбачувано. По-друге, без трансгенних продуктів краще обійтися жінкам, які планують вагітність і годуючим груддю. Крім того, дуже уважними до вмісту ГМО варто бути людям, схильним до алергії і до повноти.

Екологічні ризики

• Існує реальна небезпека зникнення багатьох видів рослин, так як для генних модифікацій вибирають буквально пару сортів і працюють тільки з ними.

• Технологія створення генномодифікованих продуктів вкрай недосконала, тому очевидно, що такі продукти несуть в собі непередбачувану небезпеку.

У 1998 році у Великобританії проводилися дослідження впливу геномодифікованої картоплі на здоров'я людини. У 2003-2004 роках італійські вчені досліджували генномодифіковану сою, а в 2005-2006 роках тим же займалися вчені в Росії. В Австралії перевірці було піддано генномодифікований горох. Результати всіх досліджень показали, що ГМ-продукти негативно впливають на живий організм.

• Також вчені проводять пряму залежність між вживанням в їжу трансгенів і погіршенням здоров'я людства в останні десять років (ожиріння, зростання онкологічних захворювань, різного виду алергії).

Російський вчений Єрмакова І.В. проводила дослідження про вплив генномодифицированної сої на щурів. В експерименті щурам включали сою в денний раціон за два тижні до спарювування. У результаті була виявлена висока смертність щурят (понад п'ятдесят відсотків), а ті що залишилися в живі - вже не привели на світ нове потомство. Також були помічені негативні зміни у внутрішніх органах тварин.

Відзначалися також величезні зміни негативного характеру у внутрішніх органах щурів. Все це дає підставу припустити глобальне руйнування біосфери в результаті безпліддя в майбутньому.

Виробники генномодифікованих продуктів запевняють, що ніхто ще не помер від вживання такої їжі. Це правда - летальних результатів через вживання трансгенних продуктів поки не зафіксовано. Поки! Справа в тому, що надійних методів визначення наслідків поширення ГМО не існує. Безліч негативних ефектів ГМО виявляться лише через покоління.

Якщо уважно вчитатися, то ви побачите, що всі ці проблеми вже давно проявили себе і обговорюються з різних позицій - медичних, сільськогосподарських, економічних. Природно, що ні одна людина не захоче для себе і своїх близьких названих наслідків, а для цього досить уважно дивитися на упаковку продуктів, які ви купуєте (сьогодні виробник зобов'язаний надавати інформацію про наявність ГМО в продукті, що продається) або просто знати, в яких продуктах може міститися ГМО.

Які рослини модифікують найчастіше?

Найпопулярніші вирощувані в світі ГМ-рослини - це картопля, соя, кукурудза, ріпак, томати, кабачки, рис. А ось, наприклад, гречка поки не піддається модифікуванню. Ми використовуємо ГМ-продукти не обов'язково в чистому вигляді, а часто і в переробленому, у вигляді добавок - починаючи від попкорну, соусів, чіпсів і закінчуючи пельменями, борошном, олією.

Де вища ймовірність знаходження трансгенів?

Зараз 90% експорту трансгенних харчових продуктів становлять кукурудза і соя. А якщо ви купуєте соєві продукти з Північної Америки або Аргентини, то на 80% це генетично змінена продукція. Взагалі, найбільша ймовірність зустріти ГМО в продукції великих транснаціональних компаній, переважно американських. Є і ще одна закономірність, на яку можна орієнтуватися побічно - чим більше телевізійної реклами продукту ви бачите, тим більша ймовірність, що в ньому є ГМО.

Чи є ГМО у вітчизняних продуктах?

За неофіційною інформацією, в Україні в 2005 році 45% всіх посівів сої були генетично модифікованими. За інформацією журналу "ПіК" (13-19 лютого 2001 року), в радгоспі "Світанок" Рівненської області вирощувався ГМ картоплю сорту "Новий лист" компанії "Монсанто", після чого він продавався населенню. За інформацією Міністерства екоресурсів України, польові випробування ГМ рослин компаній "Монсанто", "КВС", "Авентіс" проводилися також на майданчиках у Березані (Київська область), в селі Дзендзелевци (Черкаська область).

Чи можна відрізнити модифіковані фрукти й овочі від натуральних?

Занадто чистенькі, що мало відрізняються один від одного, бульби картоплі або помідори ідеально правильної форми - привід замислитися. Адже вірна ознака натуральної природної продукції - наявність у загальній масі поїджених комахами і гнилих примірників.

ГМ-продукти комахи не їдять ніколи! Якщо розрізати натуральний помідор чи полуницю - вони відразу дадуть сік, ненатуральні зберігають форму.

Спектр застосування ГМО в продуктах харчування досить широкий. Це можуть бути м'ясні та кондитерські вироби, до складу яких входить соєвий текстурат і соєвий лецитин, також плодоовочева продукція, наприклад консервована кукурудза.

Основний потік генетично модифікованих культур ввозяться із-за кордону: соя, кукурудза, картопля, рапс. Вони потрапляють до нас на стіл або в чистому вигляді, або як добавки в м'ясних, рибних, хлібобулочних і кондитерських виробах, а також у дитячому харчуванні.

Наприклад, якщо до складу продукту входить рослинний білок, то це, швидше за все, соя, і існує велика ймовірність, що генетично модифікована. Аспартам, що міститься в газованих напоях, жуйці, кетчупах тощо, може бути проведений за допомогою ГМ-бактерій і є генетично модифікованим.

На жаль, на смак і на запах присутність ГМ-інгредієнтів визначити неможливо - виявити ГМО в продуктах харчування дозволяють тільки сучасні методи лабораторної діагностики.

Найпоширеніші ГМ сільськогосподарські рослини:

Соя, кукурудза, рапс (канола), помідори, картопля, цукровий буряк, полуниця, кабачки, папайя, цикорій, пшениця.

Відповідно існує велика ймовірність зустріти ГМО в продуктах, які виробляють із застосуванням цих рослин.

Чорний список продуктів, у яких використовують ГМО частіше всього:

ГМ соя може входити до складу хліба, печива, дитячого харчування, маргарину, супів, піцци, їжі швидкого приготування, м'ясних продуктів (наприклад, вареної ковбаси, сосисок, паштетів), борошна, цукерок, морозива, чіпсів, шоколаду, соусів, соєвого молока і т.д.

ГМ кукурудза (маїс) може бути в таких продуктах як їжа швидкого приготування, супи, соуси, приправи, чіпси, жуйка, суміші для тістечок.

ГМ крохмаль може міститися в набагато більшому спектрі продуктів, у тому числі і в тих, які люблять діти, наприклад, у йогуртах.

70% популярних марок дитячого харчування містять ГМО.

Близько 30% кави на українському ринку - генетично модифікована. Та ж ситуація з чаєм.

Генетично модифіковані харчові добавки та ароматизатори:

Е101 і Е101 (В2, рибофлавін) - додається в каші, безалкогольні напої, дитяче харчування, продукти для схуднення.

Е150 (карамель);

Е153 (карбонат);

Е160а (бета-каротин, провітамін А, ретинол);

Е160b (аннатто); Е160d (лікопін); Е234 (низин);

Е235 (Натаміцин); Е270 (молочна кислота);

Е300 (вітамін С - аскорбінова кислота);

з Е301 по Е304 (аскорбат);

з Е306 по Е309 (токоферол / вітамін Е);

Е320 (ВНА); Е321 (ВНТ); Е322 (лецитин);

з Е325 по Е327 (лактату);

Е330 (лимонна кислота); Е415 (ксантин);

Е459 (бета-циклодекстрин);

з Е460 по Е469 (целюлоза);

Е470 і Е570 (солі та жирні кислоти);

ефіри жирних кислот (Е471, Е472a & b, Е473, Е475, Е476, Е479b);

Е481 (стеароіл-2-лактілат натрію);

з Е620 по Е633 (глютамінова кислота і глютомати);

з Е626 по Е629 (гуанілова кислота і гуанілати);

з Е630 по Е633 (інозінова кислота та інозінати);

Е951 (аспартам);

Е953 (ізомальт);

Е957 (тауматін);

Е965 (малтінол).

Поради споживачам

До початку цього розділу, багато читачів зробили для себе вибір - вживати продукти з ГМО, чи ні. Для тих, хто вирішив подбати про себе сам, кілька порад. Відразу скажу, що виявити в продуктах харчування ГМО можна тільки у спеціальній лабораторії. На око, запах або дотик цього не зробиш.

Що ж робити нам, покупцям? Перед походом у магазин або супермаркет, знайте, що 40% продуктів, що продаються там, містять ГМО.

Найбільше ГМО виявлено в ковбасних виробах (до 85%), а знайти сосиски або ковбаску без трансгенів - це практично диво. Особливо щільно насичені генно-модифікованою соєю варені ковбаси і сардельки-сосиски. До речі, кишать трансгенами і різні напівфабрикати - пельмені, чебуреки, млинці. Популярні пельмені «Левада» і «Три ведмеді», та й більшість виробників ковбасних виробів викриті у використанні ГМО.

Порада. Готуйте м'ясні продукти самі! Та й не тільки м'ясні! Купуйте м'ясо на ринку і радуйте своїх домашніх гуляшем, котлетами або пловом домашнього приготування. Або хоча б не їжте ковбаси і сосиски регулярно!

На другому місці щодо вмісту ГМО розташувалося дитяче харчування. 70% всього дитячого харчування в Україні містить ГМ компоненти.

Причому дізнатися, що в баночці з смачним пюре міститься трансгени практично нереально, адже на етикетці про це не пишуть. Серед виробників, які не гидують використанням ГМ компонентів Нестле і Данон, Similac. От і думайте, чи корисний для вашого малюка знаменитий «Растишка». А адже саме діти до 4 років менше всього захищені від дії трансгенів.

Порада. Як це не жахливо звучить, постарайтеся обходитися без використання дитячого харчування. Годуйте дитину грудьми, пюре зі свіжих фруктів і овочів. До речі, компот набагато корисніший «консервованих» соків. Але якщо все-таки доводиться купувати кашки і суміші, уникайте продукції вищевказаних марок.

Третю позицію займає кондитерська і хлібобулочна продукція. ГМ сою щедро додають у печиво і шоколад, борошно, цукерки та морозиво, газовану воду. Ідентифікувати такі добавки для звичайної людини неможливо. Правда, хліб, який довго не черствіє - стовідсотково містить трансгени. Серед компаній, викритих Грінпісом у використанні ГМО, знамениті Марс і Снікерс, Кедбері, Кока-Кола, Пепсі. З вітчизняних компаній добровільне тестування пройшла кондитерська компанія «Конті», і лише на її продукції зеленіє позначка «Не містить ГМО».

Порада. 80% американського експорту містить ГМО, тому відмовтеся від вживання продукції американських компаній. Купуйте за принципом - все, що рекламується, не можна. Швидкі сніданки Нестле, поживний «Снікерс», йогурти Данон і т.д. - Всі ці виробники в «чорному списку» Грінпісу.

Ну, ось і визначилася трійка «лідерів». Але це ще не все. 30% ринку чаю та кави містить ГМО. Трансгенну сою успішно використовують при виробництві фаст-фуду (Макдональдз), згущеного молока, кетчупів та соусів (Heinz Foods). Побоювання викликає і консервована кукурудза (вибирайте угорську - там ГМО заборонені).

Крім того, містять ГМО

(За інформацією Greenpeace):

1. Шоколадні батончики Snickers

2. Pepsi

3. Приправи Maggi

4. Чіпси Pringles

І, само собою, овочі. Саме на овочах і фруктах хочеться зупинитися докладніше. Ви купуєте їх на ринку у «бабусь». Дуже добре. Але і це не гарантує відсутність трансгенів. Адже не відомо, яке насіння купували бабусі.

 

Як відрізнити продукти ГМО?

По-перше, вони практично не псуються і не цікавлять комах. Тому купуйте «надкушену» картоплю, яка має найбільші різні розміри. Адже ідеальна картопля однакової величини - це витівки генетиків. Всі ГМ овочі зазвичай довго зберігаються (за рахунок «вклеєних» генів) і виглядають просто ідеально. Так ось, уникайте глянцевих, великих помідорів, розкішної полуниці, яблук «як на малюнку». Природа створює овочі не зовсім «красивими», і не ідеальної форми. Це генні інженери «роблять» овочі, що задовольняють будь-які вимоги покупців. ГМ продукти при розрізуванні не втрачають форму і не пускають сік. Ось вам ще один індикатор. А ось гречку купуйте сміливо, її ще не модифікують. Напевно, немає потреби.

Закон і ГМО

В Європі вже давно діє норма вмісту ГМО в продуктах - не більше 0,9%, в Японії - 5%, в США - 10%. Причому в багатьох країнах маркування товарів з ГМО суворо обов'язкове.

На початку лютого 2009 року Кабмін України таки затвердив порядок реєстрації продукції з ГМО. Весь імпорт тепер повинен проходити відповідну експертизу, причому безпосередньо на кордоні. У разі перевищення у продукції європейської норми вмісту ГМО 0,9% - їй буде відмовлено у ввезенні. До речі, раніше заборонено було лише ввезення дитячого харчування з ГМО, але тим не менше, багато незалежних проб їжі для малят встановлювали факт наявності в ній ГМ добавок.

На ділі виходить, що в Україні ввіз і вміст ГМО в продуктах просто ігнорують, в результаті чого ринки країни перетворилися на смітник незатребуваних трансгенних продуктів всієї Європи. Тому українцям потрібно бути гранично уважними і обережними у виборі їжі.

Наші сусіди-росіяни схаменулися раніше, і на даний момент в Україні діє закон, що регламентує обов'язкове маркування продуктів, що містять ГМО в кількості більше 0,9%. В іншому випадку - штраф, і покарання аж до закриття підприємства (за рішенням суду).

У Європі теж діє обов'язкове маркування, тамтешній покупець сам вирішує, чи купувати йому дешеву їжу, але з ГМО, або ж розщедритися на продукцію без трансгенів. А в Росії, і в Україні і та, і інша продукція коштує однаково...

До речі, в Європі вже існують так звані продукти «organic», які є екологічно чистими і підлягають найсуворішому контролю на всіх етапах виробництва. Нам про таке залишається тільки мріяти.

Ще один парадоксальний факт. Продукти з ГМО спочатку планувалися як їжа для бідних країн Африки. Так ось, ці бідні країни ось вже 5 років як заборонили ввезення продуктів з ГМО. Мабуть, вирішили, що краще голодувати.

 

3. Загальна історія питання.

Генетично модифіковані організми (ГМО) з`явились ще наприкінці

80-х років минулого століття. Відтоді перед вченими постають непрості питання, пов`язані з прогнозуванням можливих, нині недостатньо досліджених, наслідків поширення ГМО та безконтрольного вживання ГМ-продуктів. Генетично модифікований організм має в собі нову, неприродну для себе комбінацію генетичного матеріалу, переміщеного завдяки генній інженерії. Так зване генетичне забруднення, яке відбувається на фоні втрат біологічного та генетичного різноманіття, стає однією з найбільших загроз сучасності.

Якщо у 1996 році площі під вирощуванням ГМО складали приблизно 2,8 млн га, то за останні десять–дванадцять років площа засіяна трансгенами збільшилась на планеті у понад 40 разів. Активно культивуються і використовуються ГМ культури в Китаї, Індії, Японії, країнах Латинської Америки, і особливо – у США. Водночас, більшість країн Євросоюзу категорично обмежують ввезення та використання трансгенів. Від генно-модифікованої продукції зараз відмовилось понад 130 країн світу. У 2005 році було прийнято "Берлінський маніфест", що передбачає більш, ніж 100 регіонів вільних від ГМО.

Біологічна й генетична безпека є складовою частиною національної безпеки цивілізованої держави. І тому переважна більшість країн, які досягли певного рівня розвитку встановили правила поводження з генетично модифікованими організмами і приділяють цьому процесу серйозну увагу.

У січні 2000 року було ухвалено Картахенський протокол про біобезпску до Конвенції про біологічне різноманіття, який є першим міжнародним документом, що регулює відносини між країнами в сфері поводження з генетично модифікованими організмами і його основна мета – встановити міжнародні правила щодо безпечного перевезення, обробки та використання організмів, які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біологічного різноманіття, з урахуванням ризиків для здоров'я людини. 11 вересня 2003 року Протокол офіційно вступив в силу після того, як його ратифікували понад 50 країн світу.

Передові країни світу мають як розвинену систему наукових досліджень в галузі біобезпеки і аналізу перспектив розвитку біотехнології, так і досить відрегульовану національну правову базу щодо застосування ГМО.

У вересні 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до Картахенського протоколу. Приєднавшись до протоколу, Україна заявила про застосування принципу обережності при ухваленні рішень стосовно поширення ГМО, але далі справа не просунулася. Картахенський протокол встановив лише рамки, від яких можна відштовхуватися при створенні національних підходів до регулювання питань, пов’язаних із ГМО.

Кілька спроб, починаючи з кінця 90-х років минулого століття, прийняти відповідний закон провалювалися трьома скликаннями Верховної Ради. І лише 31 травня 2007 року Верховною Радою України було прийнято закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Який, як вже зазначалося, відкрив доступ на територію України генетичномодифікованих організмів.