Методичні рекомендації з написання рефератів

Самостійна робота

Самостійна робота є однією з основних форм організації навчання. Вона є найважливішим засобом оволодіння знаннями з певної дисципліни

Мета самостійної роботи: сприяти закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, одержаних за час навчання, виробленню навичок їхнього застосування для вирішення конкретного завдання, а саме: самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби і технології.

Зміст самостійної роботи визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями, вказівками і рекомендаціями викладача.

Забезпечення самостійної роботи здійснюється системою навчально-методичних засобів, які передбачені для вивчення певної навчальної дисципліни: підручники, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій, робочі зошити, рекомендована наукова та фахова монографічна і періодична література, історичні та нормативні матеріали.

На самостійну роботу виділяється значна частина часу відведеного на вивчення відповідної дисципліни. Саме тому якість засвоєння матеріалу залежить від того в якій мірі розвинуто навички пошуку і опрацювання нової інформації, поглиблення та уточнення знань, отриманих раніше.

Особливості цієї форми організації навчання виявляються в тому, що вона передбачає самоорганізацію і виконання багатьох дій спрямованих на єдиний результат. Самостійно ознайомлюючись із новим матеріалом фактично виконує кілька задач: визначає мету, виділяє невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює взаємозв’язки між комплексами знань.

На якість самостійної роботи впливають наступні фактори: 1) міцне, свідоме володіння знаннями, на яких ґрунтується новий матеріал; 2) можливість актуалізації опорних знань; 3) доступність, чіткість викладу матеріалу у використовуваних джерелах; 4) рівень сформованості вмінь працювати з літературою.

Самостійна робота передбачає формування нових понять, встановлення зв’язку нового із засвоєним матеріалом, пошук суперечностей між опорними і новими знаннями, готовність до самостійного пошуку матеріалу. Важливим елементом самостійної роботи є уміння узагальнювати. Воно визначає якісний рівень пізнання загалом. Одна з особливостей самостійної роботи полягає в необхідності активного і творчого пошуку і засвоєння інформації на відміну від можливості її пасивного сприйняття на лекції. Пошук нових знань з певної теми змушує переглянути певну сукупність інформації, яка прямо не стосується заданої теми, однак дає можливість побудувати міцні асоціативні зв’язки і отримати системне уявлення про дане питання, уяснити місце цього питання серед усієї сукупності знань. Під час самостійної роботи з літературою фактично будує свою систему знань з певної теми, з певного предмету, пов’язуючи їх з іншими теоретичними та практичними знаннями та навичками.

 

 

Методичні рекомендації з написання рефератів

Реферат (з лат. — “докладати”, “повідомляти”) являє собою доповідь на певну тему, яка включає огляд відповідних літературних та інших джерел або виклад суті книги, статті, дослідження, а також доповідь з таким викладом. Реферат — це скорочений переказ змісту первинного документа (або його частини) з основними фактичними відомостями і висновками.

Написання реферату практикується в навчальному процесі з метою придбання слухачем необхідної професійної підготовки, розвитку навичок самостійного наукового пошуку: вивчення літератури по вибраній темі, аналізу різних джерел і точок зору, узагальнення матеріалу, виділення головного, формулювання висновків тощо. За допомогою рефератів курсант глибше осягає найбільш складні проблеми курсу теорії держави і права, вчиться лаконічно викладати свої думки, правильно оформляти роботу, докладати результати своєї праці. Підготовка рефератів сприяє формуванню правової культури у майбутнього фахівця, закріпленню у нього юридичних знань, розвитку вміння самостійно аналізувати різноманітні суспільно-політичні явища сучасності, вести науково-обґрунтовану полеміку з питань держави і права.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник-Х.,2000

Теорія держави і права: Навч.посібник/ За заг ред. С.Л. Лисенкова; В.В. Копєйчикова,2004

Додаткова:

1. Александров Г. История западноевропейской философии.— М., 1949.— С.72.

2. Алексеев А.С. Макиавелли как политический мыслитель.— М., 1980.

3. Асмус В. Античная философия.— М., 1979.— С.254; 339.

4. Бандурка О., Пушкін О., Зайцев Л. Право і держава — теоретичний аспект // Право України.— 1995.— № 11.

5. Бернюков А. Загальний зміст юридичної герменевтики // Право України.-2007.- №8.-С.18-22.

6. Бурье Пьер. Социология политики.— М., 1993.

7. Васильев А.М. Правовые категории.— М., 1976.

8. Гегель Г.-В.-Ф. Философия права.— М., 1990.

9. Казимирчук В.П. Право и методы его познания.— М., 1965.

10. Качекъян С.Ф. Учение Аристотеля о государстве и праве.— М.;Л., 1947.

11. Керимов Д.А. Общая теория государства и права. Предмет, структура, функции.— М., 1977.

12. Керимов Д.А. Философские основания политико-правовых исследований.— М., 1987.

13. Кистякивский Б.А. Социальные науки и право.— М., 1916.

14. Козлов В.А. Проблемы предмета и общей методологии права.— Л., 1989.

15. Кунєв. Ю. Об’єкт правознавства: системодіяльнісний підхід // Право України.— 2008.— № 3.— С. 32-36.

16. Лукич Р. Методология права.— М., 1981.

17. Методологические проблемы юридической науки: Сб. науч. Трудов / АН УССР, Институт государства и права: Отв. ред. Н.И. Козюбра.— К.: Наукова думка.— 1991.— 136с.

18. Недбайло П.Е. Введение в общую теорию государства и права (Предмет, система и функции науки): Учебное пособие.— К.: Вища школа.— 1971.— 160с.

19. Неновски Нено. Право и ценности.— М. 1987.

20. Новгородцев П.И. Кант и Гегель в их учениях о государстве и праве.— И., 1901.

21. Окіншевич Л. Вступ до науки про право і державу.— Мюнхен, 1987.

22. Сандевуар П. Введение в право.— М., 1994.

23. Сырых В.М. Метод правовой науки: основные элементы, структура.— М.,1980.

24. Тімуш І. До питання про «основну методологічну ділему» в юриспруденції // Право України.-2008.-№6.- С. 51-57.

25. Тилле А.А., Швеков Г.В. Сравнительный метод в юридических дисциплинах.— М., 1978.

26. Тихомиров О. Методологія юридичної компаративістики: проблеми філософського осмислення // Право України.-2006.-№2.-С. 32-35.

Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник-Х.,2000

Теорія держави і права: Навч.посібник/ За заг ред. С.Л. Лисенкова; В.В. Копєйчикова,2004

Додаткова:

1. Андреев И.Л. Происхождение человека и общества.— М., 1988.

2. Анкере Э. История европейского права.— М., 1994.

3. Валентин Сердюк. Еволюція функцій держави в процесі розвитку суспільства // Юридична Україна. - 2006.- №12.-С. 21-28

4. Грушевський М. Історія України-Руси.— Т. 1-8.— К.,1991-1996.

5. Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії.— К., 1993.

6. Захаров А. Еще раз о теории формаций // Общественные науки и современность.— 1992.— № 2.

7. История античности.— Т. 1,2.— М., 1989.

8. История первобытного общества. Эпоха классообразования.— М., 1982.

9. Карсавин Л.П. Философия истории.— СПб, 1993.

10. Каутский К. Материалистическое понимание истории.— М., Т.2, 1931.

11. Копиленко О.Л. “Сто днів” Центральної Ради.— К., 1992.

12. Косарев А.И. Происхождение и сущность государства.— М., 1969.

13. Костицький М.В. Проблеми державотворення в Україні // Вісник Львівського ун-ту, серія юридична.— Львів, 1994.

14. Крашенинникова Н.А. История права Востока.— М., 1994.

15. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. З історії української державності.— Львів, 1992.

16. Лейст О.Э. Сущность и исторические типы права // Весник МГУ. Серия "Право".—1992.— № 1.

17. Льюис Д. Человек и эволюция.— М., 1964.

18. Панюк А., Ротик М. Історія становлення Української державності.— Львів: Центр Європи, 1995.

19. Полякова Н.Л. От трудового общества к информационному: западная социология об изменении социальной роли труда.— М., 1990.

20. Руссо Ж-Ж. Об общественном договоре.— М., 1938.

21. Смолій В.А. Феномен українського козацтва в загальноісторичному контексті // Укр.іст.жур.— 1991.— Т.1.

22. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество.— М., 1992.

23. Тойнби А. Постижение истории.— М., 1991.

24. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения.— 2-е изд.— Т. 21.

25. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків.— К., 1990.— Т.1-2.

26. Ясперс К. Смысл и назначение истории.— М., 1994.

Завдання 6.

Занотувати до термінологічного словника поняття:“громадянське суспільство”, “політична партія”, “громадська організація”, “політика”, “політична система”, “політична культура”, “політична свідомість”, “політичні норми”, “політичні відносини”.

Література:

Основна:

1. Ведєрніков Ю. Теорія держави та права: Навч пос.-4-е вид., доп. і перероб. 2005

2. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. О. Зайчука –К.,2008

3. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова – К., 2001

4. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права: Підручник, 2008

5. Олійник А.Ю. та ін. Теорія держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

6. Погребной И.М. Теория права:Учеб. пособ.-Х.,2003

7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

Завдання 6.

Занотувати до термінологічного словника поняття: “держава”, “державний суверенітет”, “національний суверенітет”, “народний суверенітет”, “влада”, “соціальна влада”, “політична влада”, “державна влада”, “сутність держави”.

Література:

Основна:

1. Ведєрніков Ю. Теорія держави та права: Навч пос.-4-е вид., доп. і перероб. 2005

2. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. О. Зайчука –К.,2008

3. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова – К., 2001

4. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права: Підручник, 2008

5. Олійник А.Ю. та ін. Теорія держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

6. Погребной И.М. Теория права:Учеб. пособ.-Х.,2003

7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

Тема 5. Форма держави.

1. Поняття та структура форми держави.
2. Форма державного правління: поняття та види.
3. Поняття та види форм державного устрою.
4. Політичний режим.

Методичні рекомендації:

При розкритті першого питання слід: звернути увагу на трактування поняття форма держави у різних літературних джерелах; визначити її внутрішню структуру, дати загальну характеристику її складових частин. Головним завданням є розгляд устрою держави, тобто конкретних форм існування і функціонування цієї особливої політичної структурної і територіальної організації суспільства.

Розглядаючи друге питання необхідно дати поняття форми правління, показати різні точки зору щодо нього, охарактеризувати основі види форм правління. Оскільки дане питання розглядається і в інших навчальних курсах (історії держави і права, державному (конституційному) праві), вбачається доцільним використання їх матеріалів для більш повного та всебічного висвітлення питання, визначення закономірностей історичного розвитку форм правління на різних етапах. При цьому важливим є вміння дати юридичні характеристики тієї чи іншої конкретної форми правління: структуру, способи утворення і правове становище вищих органів держави (глави держави, парламенту, уряду), а також встановлений порядок взаємовідносин між ними, не залишаючи поза увагою такі фактори, що впливають на форму правління, як історичні умови та традиції, національна психологія, культурне середовище, рівень ідеологізації і політизації суспільства, географічне становище тощо.

Третє питання слід розглядати з токи зору розподілу державної влади і державного суверенітету у центрі і на місцях, їх розподілу між складовими частинами держави, звернувши увагу на наступні аспекти: складові частини внутрішньої складової держави; їх правовий статус та взаємовідношення їх органів; принципи на яких базуються відносини між центральними і місцевими державними органами; державні форми виразу інтересів кожної нації, що проживає тієї чи іншої держави. Важливо показати, що за формою устрою держави можна поділити на дві основні групи: прості (унітарні) і складні (федеративні та ін.) та вміти охарактеризувати основні ознаки кожної, їх специфічні риси і на прикладі однієї з них розкрити форму державного устрою.

Відповідь на четверте питання дасть можливість з’ясувати як, за допомогою яких способів, прийомів здійснюється взаємодія державної влади з населенням, як проявляється в політичній сфері дійсне співвідношення класових сил, яким є політичний статус різних громадських організацій; яку роль виконують фактично органи держави по управлінню населенням, що проживає на його території.

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

1. Що являє собою форма держави?

2. З яких елементів складається форма держави?

3. Дайте характеристику форми державного правлінн.

4. Які види форм державного правління?

5. Що являє собою форма державного устрою?

6. Охарактеризуйте види форм державного устрою.

7. Висвітліть поняття форми політичного режиму.

8. Які є види політичних режимів?

Завдання 4. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

1. Особливості форми держави України.

2. Монархія як форма державного правління.

3. Різновиди республік: історія та сучасність.

4. Україна як проста(унітарна держава).

5. Федеративна форма державного устрою: особливості в різних країнах.

6. Демократичний режим: поняття та види.

7. Тоталітаризм як крайня ступінь антидемократичного режиму.

Завдання 5. Проробити наступні тестові завдання:

1. Форма держави – це:

А. Порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні.

Б. Порядок утворення і організації вищих органів влади в державі.

В. Порядок поділу території держави на певні складові частини і співвідношення влади між ними і державою в цілому.

Г. Порядок здійснення державної влади певними способами, методами та засобами.

2. Форма держави складається з:

А. Форми державного правління, форми державного розподілу, форми державного режиму.

Б. Форми державного управління, форми державного устрою, форми державного режиму.

В. Форми державного правління, форми державного устрою, форми державного методу.

Г. Форми державного правління, форми державного устрою, форми державного режиму.

3. Форма держави, що відображає порядок організації вищої державної влади має назву:

А. Форма державного правління.

Б. Форма державного устрою.

В. Форма державного режиму.

Г. Форма політичного режиму.

4. Форма державного правління, в якій вища державна влада здійснюється однією особою і передається у спадок, називається:

А. Республіка.

Б. Монархія.

В. Федерація.

Г. Конфедерація.

5. Монархія, в якій глава держави особисто формує склад уряду, яким керує сам або через призначеного ним прем’єр-міністра, називається:

А. Парламентська монархія.

Б. Абсолютна монархія.

В. Конституційна монархія.

Г. Дуалістична монархія.

6. Республіка, в якій глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується виключно парламентом і підзвітний лише йому, називається:

А.Президентська республіка.

Б. Президентсько-парламентська республіка.

В. Парламентська республіка.

Г. Парламентсько-президентська республіка.

7. За формою державного правління Україна:

А. Президентська республіка

Б. Парламентсько - президентсько республіка

В. Парламентська республіка

Г. Президентсько – парламентська республіка.

8. Форма держави, що відображає порядок поділу території держави на певні складові частини і співвідношення влади між ними і державою в цілому – це:

А. Форма держави.

Б. Форма державного правління.

В. Форма державного устрою.

Г. Форма державного режиму.

9. Форма державного устрою, яка складається з суб’єктів, що не мають ознак суверенітету називається:

А. Проста.

Б. Унітарна.

В. Федеративна.

Г. Конфедеративна.

10. Структурна одиниця держави, яка має деякі ознаки суверенітету називається:

А. Анклав.

Б. Суб’єкт федерації.

В. Автономія

Г. Адміністративно-територіальний регіон

11. За формою державного устрою Україна:

А. Федерація.

Б. Конфедерація.

В. Унітарна.

Г. Імперія.

12. Форма держави, що відображає порядок здійснення державної влади певними способами, методами та засобами називається:

А. Форма державного правління.

Б. Форма державного устрою.

В. Форма державного управління.

Г. Форма державного режиму.

13. Форма державного устрою, в якій народ бере участь в управлінні державними справами, права та свободи людини і громадянина закріплені, гарантуються та реалізуються має назву:

А. Авторитарна.

Б. Тоталітарна.

В. Теократична.

Г. Демократична.

14. Крайня форма антидемократичного режиму – це:

А. Авториторизм.

Б. Расизм.

В. Тоталітаризм.

Г. Націоналізм.

15. За формою державного режиму Україна:

А. Авторитарна.

Б. Тоталітарна.

В. Демократична.

Г. Теократична.

Завдання 6.

Занотувати до термінологічного словника поняття: “форма держави”, “форма державного правління”, “монархія”, “республіка”, “форма державного устрою”, “унітарна держава”, “федерація”, “конфедерація”, “форма державного режиму”, “демократичний режим”, “авторитарний режим”, “тоталітарний режим”.

Додаткова література:

Література:

Основна:

1. Ведєрніков Ю. Теорія держави та права: Навч пос.-4-е вид., доп. і перероб. 2005

2. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. О. Зайчука –К.,2008

3. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова – К., 2001

4. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права: Підручник, 2008

5. Олійник А.Ю. та ін. Теорія держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

6. Погребной И.М. Теория права:Учеб. пособ.-Х.,2003

7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

Тема 6. Функції держави.

1. Поняття та ознаки функцій держави.

2. Види функцій держави.

3. Форми здійснення функцій держави.

Методичні рекомендації:

Перше питання слід починати з розкриття різноманітних поглядів щодо поняття функцій держави. Необхідно дати характеристику ознакам функцій держави як головним напрямкам діяльності держави. Показати, що функції держави визначають та конкретизують сутність держави.

Характеристика видів функцій держави потребує розгляду їх виходячи з різних підстав класифікації. Слід розкрити види функцій держави в залежності від часу дії, соціальної значення, сфери державної діяльності.

В третьому питанні необхідно розкрити поняття форм здійснення функцій держави. Потрібно розглянути правові та організаційні форми здійснення функцій держави. Слід дати характеристику правоохоронній, правотворчій, правозастосовній та контрольно-наглядовій правовим формам здійснення державних функцій.

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

1. Що являє собою функція держави?

2. Які ознаки характеризують функцію держави?

3. У чому сутність функцій держави?

4. Дайте характеристику функцій держави в залежності від часу дії.

5. Охарактеризуйте функції держави в залежності від соціальної значущості.

6. Висвітліть види функцій держави в залежності від сфери дії.

7. Що являє собою форма здійснення функцій держави?

8. Які є правові форми здійснення функцій держави?

9. Охарактеризуйте організаційні форми здійснення функцій держави.

Завдання 4. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

1. Поняття функцій держави: різні підходи щодо визначення.

2. Функції держави як головні напрямки діяльності держави.

3. Практичне значення класифікації функцій держави.

4. Форми здійснення функцій держави.

5. Правові форми здійснення функцій держави.

Завдання 5. Проробити наступні тестові завдання:

1. Функції держави – це:

А. Внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян.

Б. Порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні.

В. Основні вимоги, що висуваються до діяльності державного апарату.

Г. Головні напрямки і види діяльності держави, обумовлені її завданнями і цілями і такі, що характеризують її сутність.

2. Що не є ознакою функцій держави:

А. Основні напрямки діяльності держави.

Б. Визначають сутність держави.

В. Визнані народом та світовим співтовариством.

Г. Втілюється практична діяльність держави.

3. За ступенем соціальної значущості функції можна поділити на:

А. Внутрішні та зовнішні.

Б Основні та похідні.

В. Постійні та тимчасові.

Г. Загальносоціальні та класові.

4. Яка функція не належить до постійних функцій:

А. Оборона держави.

Б. Забезпечення функціонування економіки держави.

В. Оподаткування.

Г. Боротьба зі стихійним лихом.

5. Спрямованність діяльності держави на вирішення завдань – це:

А. Внутрішня функція.

Б. Постійна функція.

В. Основна функція.

Г. Класова функція.

6. Соціальна функція – це:

А. Забезпечення народовладдя.

Б. Забезпечення функціонування економіки.

В. Забезпечення охорони природи.

Г. Забезпечення нормальних умов життя людини.

7. Що являє собою форма здійснення функцій держави:

А. Порядок утворення і організації вищих органів влади в державі.

Б. Порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні.

В. Порядок дій, спрямованних на здійснення функцій держави.

Г. Порядок здійснення державної влади певними методами.

8. До правових форм здійснення функцій держави не належить:

А. Правотворча.

Б. Правозастосовна.

В. Господарська.

Г. Правоохоронна.

9. Правотворча форма здійснення функцій держави – це:

А. Форма здійснення функцій держави пов’язана з прийняттям, зміною та скасуванням правових норм.

Б. Форма здійснення функцій держави, пов’язана з діяльністю компетентних суб’єктів зі втілення приписів нормативно-правоввих актів у життя.

В. Форма здійснення функцій держави, пов’язана з охороною прав та свобод людини та громадянина від порушень.

Г. Форма здійснення функцій держави, пов’язана зі створенням та ліквідацією органів державної влади.

10. До організаційних форм здійснення функцій держави належать:

А. Правотворча.

Б. Установча.

В. Ідеологічна.

Г. Контрольно-наглядова.

Завдання 6.

Занотувати до термінологічного словника поняття: ”функція держави”, “основні функції держави”, “похідні функції держави”, “постійні функції держави”, “тимчасові функції держави”, “внутрішні функції держави”, “зовнішні функції держави”, “форми здійснення функцій держави”, “правові форми здійснення функцій держави”.

Література:

Основна:

1. Ведєрніков Ю. Теорія держави та права: Навч пос.-4-е вид., доп. і перероб. 2005

2. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. О. Зайчука –К.,2008

3. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова – К., 2001

4. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права: Підручник, 2008

5. Олійник А.Ю. та ін. Теорія держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

6. Погребной И.М. Теория права:Учеб. пособ.-Х.,2003

7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

Завдання 6.

Занотувати до термінологічного словника поняття: “механізм держави”, “апарат держави”, “державний орган”, “інститут держави”, “принципи діяльності державного апарату”.

Література:

Основна:

1. Ведєрніков Ю. Теорія держави та права: Навч пос.-4-е вид., доп. і перероб. 2005

2. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. О. Зайчука –К.,2008

3. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова – К., 2001

4. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права: Підручник, 2008

5. Олійник А.Ю. та ін. Теорія держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

6. Погребной И.М. Теория права:Учеб. пособ.-Х.,2003

7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

Завдання 6.

Занотувати до термінологічного словника поняття: “демократія”, “функції демократії”, “принципи демократії”, “форми демократії”, “інститути демократії”, “вибори”, “референдум”, “пряма демократія”, “представницька демократія”.

Додаткова література:

1. Бабкін В.Д. Соціальна демократія: проблеми і перспективи. - К.: Київський інститут туризму, економіки і права, 2000- 112 с.
2. Бей О. Ідеологема „третього шляху". Модель європейської соціал-демократії та її відношення до України // Політика і час. - 2002. - №2.- С. 8-10
3. Берлін І. Дві концепції свободи // Сучасна політична філософія: Антологія / Пер. з англ. - Упоряд. Я. Кіш. - К.: Основи, 1998. - С.56-113.
4. Бульбенюк С.С. Соціал-демократія // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.:Ю С Шемчушенко (голова редкол.) та ін. - К.: Укр. енцикл., 2003. - Т. 5. С.549-550.
5. Цветков В.В. Суперечливість сучасної класичної демократії // Правова держава. - К., 2000.-ВИП.11. - С.8-17.
6. Майер Т. Демократический социализм - социальная демократия. Введение. - К., 2000- 214 с.

 

 

Завдання 6.

Занотувати до термінологічного словника поняття: “права людини”, “обов’язки людини”, “перше покоління прав людини”, “друге покоління прав людини”, “третє покоління прав людини”, “політичні права”, “економічні права”, “особисті права”, “соціальні права”, “культурні права”, “екологічні права”, “політичні обов’язки”, “економічні обов’язки”, “особисті обов’язки”, “соціальні обов’язки”, “культурні обов’язки”, “екологічні обов’язки”.

Література:

Основна:

1. Ведєрніков Ю. Теорія держави та права: Навч пос.-4-е вид., доп. і перероб. 2005

2. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. О. Зайчука –К.,2008

3. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова – К., 2001

4. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права: Підручник, 2008

5. Олійник А.Ю. та ін. Теорія держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

6. Погребной И.М. Теория права:Учеб. пособ.-Х.,2003

7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

ТЕМА 13. Форми права

План:

1. Поняття та види форм права.

2. Нетрадиційні форми права.

Методичні рекомендації:

 

Зовнішній прояв права у його формах – питання, що сприяє роз’ясненню шляхів сучасного відображення у нормативно-правових актах правил які виникають у суспільстві за різних обставин і набувають єдиного юридичного сенсу і значення. Необхідно визначити зміст таких традиційних у юриспруденції видів джерел права як правовий звичай, правовий прецедент, нормативно-правовий договір та нормативно-правовий акт.

Дослідження нетрадиційних джерел права звертає нашу увагу на такі різновиди форм права як релігійно-правові догмати та ідеологічні норми, що можуть виступати у якості основного “будівельного матеріалу” окремих правових систем сучасності. Слід здійснити наголос на те, що традиційні джерела у сучасному розумінні не є закритою догмою, а процес розвитку форм права передбачає доповнення звичайного переліку наприклад, принципами права, або окремими елементами юридичної практики (владне розпорядження).

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

1. Що таке форма (джерело) права?
2. Що є основним джерелом права України?
3. Яку роль у формуванні джерел права відіграє наука?
4. В чому специфіка закону, як нормативно-правового акту?
5. Які види підзаконних нормативно-правових актів Ви знаєте?
6. Яке місце посідає Конституція України серед національних джерел права?
7. Що таке локальні нормативно-правові акти?

Завдання 4. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

1. Юридичний прецедент як форма права.
2. Нормативний договір як форма права.
3. Правовий звичай.
4. Закон та відомчі нормативно-правові акти.
5. Особливості нормативно-правових актів, які видаються органами внутрішніх справ.

Завдання 5. Проробити наступні тестові завдання:

?До якого поняття слід віднести наведене визначення: “Офіційні способи виразу (встановлення або санкціонування) норм права і їх юридичного оформлення”.

А. Політичні декларації.

Б. Моральні принципи.

В. Джерела права.

?Підберіть загальний термін для визначення понять “правовий прецедент” і “нормативний договір”.

А. Акт тлумачення права.

Б. Джерело права.

В. Акт застосування права.

?В якій правовій системі характерним джерелом права є доктрина (правова школа)?

А. В мусульманському праві.

Б. В романо-германській правовій сім'ї.

В. В сім'ї загального права.

?Який нормативно-правовий акт має найвищу юридичну силу?

А. Постанова Уряду.

Б. Закон.

В. Указ Президента.

?Як зветься вступна частина нормативно-правового акту?

А. Гіпотеза.

Б. Преюдиція.

В. Преамбула.

Завдання 6. Внести до термінологічного словника наступні ключові поняття: “джерело права”, “нормативно-правовий акт”, “юридична сила нормативно-правового акту”, “закон”, “підзаконний нормативно-правовий акт”, “правовий звичай”, “правовий прецедент”, “нормативно-правовий договір”.

Література:

Основна:

1. Ведєрніков Ю. Теорія держави та права: Навч пос.-4-е вид., доп. і перероб. 2005

2. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. О. Зайчука –К.,2008

3. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова – К., 2001

4. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права: Підручник, 2008

5. Олійник А.Ю. та ін. Теорія держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

6. Погребной И.М. Теория права:Учеб. пособ.-Х.,2003

7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Навч.посіб.-К.,2001

ТЕМА 15. Норми права

План:

1. Поняття норми права та її основні ознаки.

2. Структура юридичної норми.

3. Види норм права.

4. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту.

5. Способи викладу елементів норм права у статтях нормативно-правових актів.

 

Методичні рекомендації:

Найбільш повне та адекватне визначення категорії “норма права” можливе завдяки розкриттю його головних та невід’ємних ознак. Характеристика системності, загальної обов’язковості, формальної визначеності, забезпеченості владою держави, нормативності та інших ознак досягається поясненням їх внутрішньої суті з відповідними прикладами та порівняннями.

Дослідження особливості структури юридичної норми є, водночас, продовженням пояснення ознаки “нормативності”. Потрібно звернути увагу на теоретичність класичної моделі, що складається з гіпотези, диспозиції, санкції у порівнянні з практичними особливостями відображення цієї структури у статтях нормативно-правових актів. Доцільно, також, використовувати для опису особливостей реального закріплення структури норми у статті нормативно-правового акту діючі акти кримінально-правового та цивільно-правового законодавств.

Загальну класифікацію видів норм права слід починати з розподілу всієї системи юридичних норм за значенням у правовому регулюванні на матеріальні та процесуальні з відповідними визначеннями та прикладами. Рекомендується включити у характеристику різновидів норм права такі класифікації як: за галузевою належністю; за способом викладення диспозиції, гіпотези, санкції; за юридичною силою та ін. Окрему увагу бажано приділити нетиповим спеціалізованим нормам. Тут необхідно роз’яснити і саму нетиповість та спеціалізованість даних норм і, водночас, розкрити на прикладах окремі види: загально-закріплюючи, дефінітивні, декларативні, оперативні, колізійні.

Четверте питання потребує співвіднесення норми права і статті нормативно-правового акту за обсягом як форми і змісту, а також у кількісному розумінні. Це дасть можливість у подальшому запобігти змішуванню даних категорій.

Істотним продовженням порівняння норми права і статті нормативно-правового акту є характеристика способів відображення цієї норми у статтях нормативно-правових актів, що здійснюється шляхом роз’яснення змісту таких способів як: пряме, посилкове, бланкетне, абстрактне, казуальне викладення.

Завдання 1. Скласти логічні схеми баз знань.

Завдання 2. Скласти список персоналій авторів найбільш значних праць з проблем теми.

Завдання 3. Використовуючи рекомендовану літературу підготувати відповіді на наступні запитання (для самоконтролю):

1. Що таке норма права?
2. Які основні ознаки норми права?
3. Які елементи входять в структуру юридичної норми?
4. Що таке гіпотеза?
5. Що таке диспозиція?
6. Що таке санкція?
7. Як класифікуються правові норми?

Завдання 4. Підготувати реферат по одній з вказаних проблем:

1. Дискусійні питання структури норм права.
2. Зобов'язання, дозволи та заборони у змісті правових норм.
3. Санкція як складова частина правової норми.
4. Правові презумпції і аксіоми.

Завдання 5. Проробити наступні тестові завдання:

?Підберіть належне поняття до наведеного визначення: “Загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки загального характеру, яке встановлене або санкціоноване державою, гарантується та охороняється нею”.

А. Юридична норма.

Б. Традиція.

В. Корпоративна норма.

?Назвіть характерні ознаки юридичної норми.

А. Загальнообов'язкова нормативність.

Б. Формальна визначеність.

В. Неперсоніфікованість адресату.

?Яка соціальна норма підтримується можливістю застосування державного примусу?

А. Звичаї.

Б. Норма права.

В. Релігійна норма.

?Назвіть елемент правової норми в якому міститься правило поведінки яке вона встановлює.

А. Презумпція.

Б. Юридична фікція.

В. Диспозиція.

?Як зветься елемент юридичної норми, який містить вказівку на заходи впливу відносно порушника примусу цієї норми?

А. Диспозиція.

Б. Санкція.

В. Гіпотеза.

?Який елемент правової норми передбачає умови її застосування?

А. Гіпотеза.

Б. Преюдиція.

В. Преамбула.

?Назвіть два різновиди юридичних норм, які відповідають двом основним функціям права.

А. Імперативні і диспозитивні.

Б. Забороняючі і уповноважуючі.

В. Регулятивні і охоронні.